Рішення

від 19.11.2013 по справі 752/18422/13-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18422/13-ц

Провадження № 2/752/4982/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мирошниченко О.В.

при секретарі Бродюк Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДАУГА» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення заборгованості за договором та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати договір підряду № 10/05 від 25 травня 2012 року, укладений між сторонами, стягнути з ПП «ДАУГА» на користь позивача аванс у сумі 1300 гривень, пеню за невиконання умов договору від 25 травня 2012 року у розмірі 958 гривень 39 копійок, а також моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.

В обґрунтування вимог, викладених у позовній заяві, зазначив про те, що 25 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ПП «ДАУГА» укладено договір № 10/05, відповідно до умов якого ПП «ДАУГА» зобов'язувалось за замовленням ОСОБА_1 виготовити з власних матеріалів продукцію, а саме: огорожу з нержавіючої сталі у кількості 1,95 м.пог. та поручень з нержавіючої сталі у кількості 0,8 м.пог. Відповідно до п.п. 3.2 договору ОСОБА_1 повинен сплатити ПП «ДАУГА» вартість робіт наступним чином: 70 % від вартості робіт, як аванс, не пізніше трьох днів з моменту підписання договору, 30 % від вартості робіт не пізніше трьох днів з моменту приймання виконаних робіт. На виконання умов укладеного договору 25 травня 2012 року позивач сплатив аванс у розмірі 1300 гривень. Відповідач зобов'язувався приступити до виконання робіт з моменту внесення позивачем авансового платежу, а завершити роботу в термін з 28 травня 2012 року по 30 травня 2012 року. Враховуючи, що умовами договору визначено можливість перенесення строків виконання робіт, позивач в телефонному режимі на прохання відповідача переніс монтаж продукції з червня 2012 року на грудень 2012 року, після чого у грудні позивачу зателефонував представник ПП «ДАУГА» та просив відкласти монтаж виготовленої продукції ще на один тиждень. 22 грудня 2012 року у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивачем на юридичну адресу відповідача направлено вимогу про виконання умов договору, яка не отримана відповідачем у зв'язку із тим, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться.

В обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди зазначив про те, що невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 25 травня 2012 року, спричинило глибокі душевні хвилювання позивачу, оскільки останній був вимушений звертатись зі скаргами на дії відповідача до державних органів, не зміг вчасно закінчити ремонт у будинку, що спричинило постійне хвилювання та стрес. Крім того, зазначив про те, що з метою захисту своїх прав та інтересів як споживача, 29 січня 2013 року позивач звернувся зі скаргою до Інспекції з питань захисту прав споживачів в м. Києві, за результатами розгляду якої 25 лютого 2013 року отримав листа, зі змісту якого вбачається, що вирішити скаргу по суті Інспекція позбавлена можливості, оскільки об'єкт скарги не знаходиться за вказаною у скарзі адресою. Внаслідок значного прострочення виконання зобов'язання відповідачем, виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача, у зв'язку із чим останній відмовляється від прийняття виконання за договором від 25 травня 2012 року у зв'язку із чим порушує питання про розірвання вказаного вище договору та стягнення з відповідача на користь позивач сплачену суму авансового платежу у розмірі 1300 гривень, а також передбачену умовами договору пеню у розмірі 958 гривень 39 копійок.

У судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, надавши до суду про розгляд справи у їх відсутність, також зі змісту поданої заяви вбачається, що останні не заперечують проти постановлення заочного рішення у справі.

У судове засідання представник відповідача ПП «ДАУГА» повторно не з'явився, про день, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений судом у встановленому ст. ст. 74, 76 ЦПК України порядку.

На підставі ст.ст. 224-226 ЦПК України, за письмовою згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

25 травня 2012 року між ОСОБА_1 (замовник) та Приватним підприємством «ДАУГА» (виконавець) укладено договір № 10/05, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за замовленням замовника виготовити з власних матеріалів продукцію згідно погодженого сторонами додатку № 1 до договору та ескізу, які є невід'ємними частинами договору.

Пунктом другим договору встановлено строки виконання робіт. Так, виконавець зобов'язується приступити до виконання робіт з моменту надання замовником авансового платежу, та завершити його в термін: з 28 травня 2012 року до 30 травня 2012 року.

Вартість робіт відповідно до умов договору складає 1944 гривні (п.п. 3.1 Договору).

Відповідно до п.п. 3.2 замовник сплачує виконавцю вартість робіт, зазначену в п.п. 3.1 договору , наступним чином: 70 % вартості робіт, як аванс, не пізніше трьох днів з моменту підписання договору; 30 % від вартості робіт не пізніше трьох днів з моменту приймання виконаних робіт.

Авансовий платіж у розмірі 1300 гривень, що становить 70 % вартості робіт, відповідно до п.п. 3.2 договору, ОСОБА_1 сплачено 25 травня 2012 року, що підтверджується товарним чеком № 10/15 від 25 травня 2012 року (а.с. 16).

На день звернення до суду відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором від 25 травня 2012 року на виготовлення продукції.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб, мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Споживачі мають також інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Згідно з ст. 10 Закону, споживач має право відмовитись від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стає очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Положеннями статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.п. 5.3 договору від 25 травня 2012 року, за затримку робіт з вини виконавця в термін більше 5-ти днів після обумовленого договором терміну, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості від невиконаних робіт за кожний день прострочення.

Сторона, що порушила умови договору, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків, коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків (п.п. 5.5 договору від 25 травня 2012 року).

Відповідно до умов договору від 25 травня 2012 року, відповідач був зобов'язаний приступити до виконання робіт з 28 травня 2012 року, а завершити їх до 30 травня 2012 року, а прострочив виконання зобов'язання по виготовленню та монтуванню продукції з 04 червня 2012 року по 10 жовтня 2013 року, тобто на 493 дні.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані і досліджені судом докази у їх сукупності, суд надходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині розірвання договору № 10/05 від 25 травня 2012 року, стягнення збитків, завданих невиконанням умов договору, та пені, підлягають задоволенню як обґрунтовані, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1300 гривень матеріальних збитків, 958 гривень 39 копійок пені за невиконання умов договору від 25 травня 2012 року (1944 гривні * 0,1 % * 493 дні, за які було прострочено зобов'язання = 958 гривень 39 копійок ).

Позивач також просить суд стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Однак, на думку суду, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральними стражданнями слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Проте, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На думку суду, вимоги позивача щодо стягнення 10 000 грн. моральної шкоди не є обґрунтованими у повному обсязі, оскільки будь-яких доказів на підтвердження заявленого розміру моральної шкоди суду не надано.

Однак, суд вважає, що саме невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 25 травня 2012 року спричинило глибокі душевні хвилювання позивачу, оскільки останній був вимушений звертатись зі скаргами на дії відповідача до державних органів, не зміг вчасно закінчити ремонт у будинку, внаслідок чого, виходячи із принципу розумності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 гривень моральної шкоди.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 23, 509, 610, 611, 626-632 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3,4,10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДАУГА» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення заборгованості за договором та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Розірвати договір № 10/05, укладений 25 травня 2012 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ДАУГА» про виготовлення продукції.

Стягнути з Приватного підприємства «ДАУГА», ідентифікаційний код 32557979, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Туполева, 17, на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток у розмірі 1300 гривень, 958 гривень 39 копійок пені та 2 000 гривень моральної шкоди, а всього - 4 258 гривень 39 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «ДАУГА», ідентифікаційний код 32557979, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Туполева, 17, в дохід держави судовий збір у розмірі 425 гривень 83 копійки.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя