Ухвала
від 10.01.2014 по справі 2208/8724/12
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 2208/8724/12

Провадження № 22-ц/792/149/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарях Сацюк Г.О.,

Терлич А.В.,

з участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця», ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 листопада 2013 року,

встановила:

В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця» (далі - ТОВ «Фортеця»), головного редактора газети «Фортеця» ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2 зазначив, що у 2012 році в газеті «Фортеця» була поширена інформація про причетність позивача та членів його сім'ї до вбивства громадянина ОСОБА_5 Поширені відповідачами відомості не відповідають дійсності, порочать честь і гідність його родини та спричинили йому душевні страждання. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просив суд зобов'язати ТОВ «Фортеця» і ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію та стягнути з відповідачів на свою користь по 3000000 грн. відшкодування моральної шкоди з кожного.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 листопада 2013 року в позові відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 3219 грн. судового збору.

Суд виходив з того, що відповідачі не поширювали стосовно ОСОБА_2 та членів його родини недостовірної інформації, яка порочить честь і гідність останніх, тому позов є безпідставним і необґрунтованим.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник відповідачів ОСОБА_3 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що ТОВ «Фортеця» є засновником газети «Фортеця».

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам'янець-Подільському, Хмельницької області, сталося вбивство ОСОБА_5, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2

У 2012 року в газеті «Фортеця» були опубліковані наступні матеріали, що стосувалися цього інциденту:

- у НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 стаття ОСОБА_6 «ІНФОРМАЦІЯ_3», публікація «Офіційний коментар. Старший слідчий СВСУ УМВСУ в Хмельницькій області, старший лейтенант ОСОБА_7», співчуття родині загиблого;

- у НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4 редакційна стаття «ІНФОРМАЦІЯ_7» опинилися кадри відеозйомки, на яких ОСОБА_5 ще живий…», публікація «Звернення громади Кам'янця-Подільського до Кам'янець-Подільського міського голови ОСОБА_8 та начальника МВ УМВСУ ОСОБА_17 від 18 липня 2012 року», публікація «Дякуємо людям» (звернення сім'ї ОСОБА_5);

- у НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 стаття ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_6»;

- у НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_8 редакційна стаття «ІНФОРМАЦІЯ_9», публікація «Мусульмани області засуджують вчинок ОСОБА_2» (виступ голови мусульманської громади у Хмельницькому ОСОБА_10), публікація «Псевдомусульманський вбивця» (дослівно передруковано з сайту «ІНФОРМАЦІЯ_12 );

- у НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_10 стаття ОСОБА_11 «ІНФОРМАЦІЯ_11»;

- у НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_13 стаття ОСОБА_12 «ІНФОРМАЦІЯ_14», статті ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_15»;

- у НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_16 стаття ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_17».

В даних публікаціях висвітлена інформація про ОСОБА_5, обставини та версії вбивства потерпілого, телепередачу телерадіокомпанії «Україна» з участю родини загиблого, розгляд судових справ ОСОБА_2, ставлення оточуючих до інциденту.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Частиною 4 статті 32 і частиною 1 статті 34 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканість, право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканість житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ч. 1 ст. 270 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 24 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ) забороняється втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.

В силу ч. 1 ст. 11 Закону № 2657-ХІІ інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Як передбачено ч.ч. 1, 3 ст. 277, ч. 3 ст. 297 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно до ч. 1 ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону № 2657-ХІІ порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумаченні як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

У разі, якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

З приписів ч. 1 ст. 37 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2782-ХІІ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» убачається, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

У відповідності до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Інформація щодо позивача, яка міститься у вищевказаних публікаціях складається з оціночних суджень і допустимих критичних зауважень життя та публічної діяльності ОСОБА_2 Ця інформація не висловлена в брутальній чи образливій формі, що принижує честь та гідність позивача. Вона є правдивою.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позов ОСОБА_2 є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даних висновків суду.

В силу ст. 136 ЦПК України ОСОБА_2 не подавав до суду заяви про виклик свідків, у якій були б зазначені їх ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які вони можуть підтвердити, внаслідок чого судом свідки не викликались.

Треті особи не пред'являли позов до сторін, а у суду були відсутні дані, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки інших осіб, у тому числі матері позивача ОСОБА_14 і дружини позивача ОСОБА_15, тому суд обґрунтовано не залучив останніх до участі в справі як третіх осіб на підставі ст.ст. 34-36 ЦПК України.

В ході судового розгляду ОСОБА_2 двічі заявляв відвід головуючій у справі - судді Шевцовій Л.В. з тих підстав, що вирішення судом деяких процесуальних питань викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Заявлені відводи розглянуті судом відповідно до ст. 24 ЦПК України, ухвалами від 21 серпня 2013 року та 1 листопада 2013 року заяви позивача про відвід судді відхилені. 21 листопада 2013 року ОСОБА_2 повторно заявив відвід судді Шевцовій Л.В. з аналогічних підстав, тому суд правомірно залишив цю заяву без розгляду.

Суд розглянув усі клопотання ОСОБА_2 і в силу ст. 193 ЦПК України надав йому слово у дебатах, однак позивач відмовився від цієї промови.

Відповідачі приймали участь у справі через свого представника ОСОБА_3 Повноваження останнього були посвідчені довіреностями від 4 грудня 2012 року та 14 січня 2013 року (а.с. 39, 40), оформленими відповідно до ст. 42 ЦПК України, внаслідок чого суд правомірно допустив його до участі у справі.

ОСОБА_2 не користується пільгами щодо сплати судового збору. Відкриваючи провадження у справі, суд ухвалою від 16 листопада 2012 року відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення. З урахуванням заявлених вимог (захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди в розмірі по 3000000 грн. з кожного з відповідачів), згідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» ОСОБА_2 мав сплатити судовий збір в сумі 3433 грн. 60 коп. (214,60+3219). Врахувавши майновий стан позивача, суд на підставі ст. 8 цього Закону зменшив розмір судового збору, який підлягав стягненню з ОСОБА_2 до 3219 грн.

Отже, посилання ОСОБА_2 на порушення судом норм процесуального права не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Шевцова Л.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 40

СудАпеляційний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення10.01.2014
Оприлюднено15.01.2014
Номер документу36622102
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2208/8724/12

Ухвала від 20.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Пастощук М. М.

Ухвала від 20.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Пастощук М. М.

Ухвала від 20.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Пастощук М. М.

Ухвала від 20.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Пастощук М. М.

Ухвала від 20.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Пастощук М. М.

Ухвала від 01.04.2015

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Пастощук М. М.

Ухвала від 20.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Пастощук М. М.

Ухвала від 01.04.2015

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Пастощук М. М.

Ухвала від 10.01.2014

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Ярмолюк О. І.

Ухвала від 16.12.2013

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Ярмолюк О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні