Рішення
від 24.12.2013 по справі 758/7216/13-ц
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7216/13-ц

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

24 грудня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської обласної громадської організації « 25-та година» про захист честі, гідності та ділової репутації, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист честі, гідності та ділової репутації, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 жовтня 2011 року біля Посольства Австрії в Україні Київською обласною громадською організацією «25-та година» була організована та проведена акція протесту проти застосування в Україні протиракового медичного препарату «Україн».

Зазначає, що під час акції представниками цієї організації було передано працівникам Посольства Прес - реліз під назвою «В Україні шахраї труять людей псевдо-ліками під назвою «Україн». Окрім того цей документ було розміщено в інформаційній мережі «Інтернет».

Посилається на те, що із змісту Прес-релізу вбачається, що в ньому громадська організація порушує питання стосовно застосування на території України протиракового препарату «Україн». Разом з тим, інформація, яка розміщена в Прес-релізі є негативною стосовно нього, негативно, а в окремих випадках - в образливій формі, характеризує його ділові, моральні та людські якості як громадянина Австрії, винахідника препарату «Україн», доктора хімічних наук.

Звертає увагу суду на те, що подібна за своїм змістом інформація розміщена і в заяві Київської обласної громадської організації «25-та година» на адресу надзвичайного та Повноважного посла Автрійської республіки в Україні Вольфа Дітріха Хайма від 26 липня 2012 року, яка була передана представниками громадської організації до Посольства Австрії в Україні 26.07.2012 року.

Зазначає, що інформація, яка розміщена в Прес-релізі та Заяві, маючи виразно негативний характер відносно нього, порушує його суб'єктивне право на повагу до честі, адже зважаючи на її обсяг за відсутності альтернативного джерела відомостей про нього - знижує суспільну оцінку його особи в очах оточуючих не лише на території України, але й за її межами. Так само вказана інформація ображає його гідність, адже негативно позначається на його власній самооцінці себе як особистості, оскільки принижує ті якості, які визначають його репутацію в суспільстві.

Також посилається на те, що зважаючи, що негативну характеристику в Прес-релізі та Заяві дається не приватній його поведінці, а діяльності, що проводив він в рамках науково-дослідної практики, керівництва фармацевтичною фірмою - вказана інформація заподіює шкоди його діловій репутації. Адже негативна інформація, розміщена в цих документах, суттєво знижує оцінку ділових та професійних його якостей як науковця, дослідника, власника фармацевтичної фірми в свідомості великого кола осіб, в тому числі - із середовища науковців, фармацевтів, професійних лікарів, дипломатів, тощо.

Звертає увагу суду на те, що таким чином закономірним є висновок про те, що внаслідок поширення «25-ю годиною» недостовірної негативної інформації - було порушено його право на повагу до гідності та честі, право на недоторканість ділової репутації. І в свою чергу, поширення цієї інформації про його особу та його діяльність призвело до заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає в приниженні його честі, гідності, а також ділової репутації.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. 63 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 270, 273, 275, 277, 299 ЦК України, звертається з даним позовом до суду та просить визнати недостовірною інформацію розміщену Київською обласною громадською організацією «25-та година» в Прес-релізі від 14.10.2011 року та в Заяві на адресу надзвичайного та Повноважного посла Автрійської республіки в Україні Вольфа Дітріха Хайма від 26 липня 2012 року, а також спростувати зазначену інформацію.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином через повідомлення в пресі, причин неявки суду не відомі.

Суд вважає за можливе слухати справу за відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2011 року біля Посольства Австрії в Україні Київською обласною громадською організацією «25-та година» була організована та проведена акція протесту проти застосування в Україні протиракового медичного препарату «Україн». Під час якої представниками цієї організації було передано працівникам Посольства Прес - реліз під назвою «В Україні шахраї труять людей псевдо-ліками під назвою «Україн» (а.с.17-18).

Як вбачається зі змісту Прес-релізу, в ньому представники громадської організації «25-та година» порушують питання стосовно застосування на території України протиракового препарату «Україн», а саме зазначають, що препарат було завезено на територію України контрабандним шляхом австрійським громадянином ОСОБА_2 через дипломатичну пошту посольства Австрії в Україні. Називають зазначений препарат отрутою, одіозною настойкою та ін. Цитують лист Бернд Унтеркьофлера з Агенства з охорони здоров'я і Безпеки харчових продуктів держави Австрія, який з їх слів заявив, що: «Препарат «Україн» не відповідає нормам реєстрації лікарських препаратів, і всі медики, які тестували препарат відмовлялися від подальших випробувань, у зв'язку з абсолютною неефективністю препарату. Після судових розглядів між автором препарату «Україн» та Європейським Агенством з лікарських препаратів, Європейський Суд підтвердив рішення щодо заборони розповсюдження та застосування препарату на території Австрії. Це рішення можна знайти під архівним номером Т-74/08 на сайті МОЗ Австрії. Уточнювали, що компанія «NOWICKY PHARMA», розташована за адресою: Маргарет-Стріт 7, 1040 Венна, Австрія, не має ні права, ні ліцензії на виробництво або випробування лікарських засобів. До того ж діє офіційна заборона по вже синтезованому цією компанією препарату «Україн».

У 2007 р. були проведені різнобічні дослідження фармакологічних властивостей препарату «Україн» компетентними органами Сполученого Королівства Великобританії і Сполучених Штатів Америки. Інспекції обох держав прийшли до одностайного рішення, що виробництво концентрату (у натуральному вираженні) і препарату «Україн» не відбуваються відповідно до міжнародних стандартів GCP («Good Clinical Practice», Належна клінічна практика. У країнах СНД має індекс згідно ГОСТ Р № 52379-2005). Ефективність лікарського препарату «Україн» не може бути перевірена через відмову піддослідних онкохворих приймати препарат, який має невідоме походження».

А також зазначають іншу негативну інформацію як про препарат «Україн» так і про ОСОБА_2.

Судом встановлено, що подібна за своїм змістом інформація розміщена також в Заяві Київської обласної громадської організації «25-та година» на адресу надзвичайного та Повноважного посла Автрійської республіки в Україні Вольфа Дітріха Хайма від 26 липня 2012 року, яка була передана представниками громадської організації до Посольства Австрії в Україні 26.07.2012 року (а.с. 19).

Як вбачається з матеріалів справи, інформація, розміщена в Прес-релізі від 14.10.2011 року та Заяві від 26.07.2012 року була поширена представниками громадської організації «25-та година», оскільки стала надбанням певного кола сторонніх осіб, що підтверджується наданим суду Листом Посольства Австрійської Республіки в Україні на адресу ОСОБА_2 від 24.10.2011 року (а.с.15, 16), Листом посла Австрійської Республіки в Україні на адресу ОСОБА_2 від 14.12.2011 року (29, 30), відеозаписом акції протесту біля посольства Австрії в Україні від 26 липня 2012 року (а.с.47), відповіддю посла Австрійської Республіки в Україні від 28.03.2013 року на адвокатський запит від 21.02.2013 року № 25 (а.с.31) та відповіддю посла Австрійської Республіки в Україні від 20.02.2013 року на адвокатський запит від 16.01.2013 року (а.с. 32).

Зі змісту статей 269, 270 ЦК України вбачається, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.

Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Відповідно до ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Частини 1, 3 ст. 277 ЦК України визначають, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що Київською обласною громадською організацією «25-та година» дійсно було розміщено та поширено негативну інформацію про ОСОБА_2 в Прес-релізі від 14.10.2011 року та Заяві від 26.07.2012 року, яку останній вважає недостовірною та просить її спростувати.

Відповідачем же в порушення вимог ч. 3 ст. 277 ЦК України та ст.ст. 10, 60 ЦПК України не доведено достовірності поширеної ними інформації у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнання її недостовірною.

Крім того судом встановлено, що крім вищевикладеного, недостовірність поширеної відповідачем інформації підтверджується наданими суду докази, а саме: Реєстраційним посвідченням № 3641 від 15.10.1998 року, що посвідчує факт реєстрації препарату «Україн» в 1998 році в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України (а.с. 24); Реєстраційним посвідченням № 3641 від 02.09.2003 року, що посвідчує факт реєстрації препарату «Україн» в 2003 році в порядку, затвердженому Постановою КМУ від 13.09.2000 року № 1422 (а.с. 25); Реєстраційним посвідченням № UA/9110/01/01 від 12.11.2008 року, що посвідчує факт реєстрації препарату «Україн» в 2008 році в порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», Постановою КМУ від 26.05.2005 № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів» (а.с.26); Листом Державного експертного центру МОЗ України від 01.08.2012 року № 16/849/к, який засвідчує проведення клінічних випробувань Препарату та проходження Препаратом необхідних процедур при його реєстрації в Україні (а.с. 21-23); Патентом № 354644 (а.с. 27); Листом Посольства Австрії в Україні від 14.12.2011 року на адресу ОСОБА_2, з якого вбачається, що в результаті перевірки не було знайдено будь-яких доказів використання ОСОБА_2 дипломатичних шляхів для незаконного розповсюдження Препарату (а.с. 29, 30); Листом Федерального відомства з питань безпеки в галузі охорони здоров'я/Агенція у справах здоров'я та безпеки харчування від 18.02.2013 року, з якого вбачається, що Лист, фрагменти якого цитує громадська організація «25-та година» в поширених нею заявах, - не є автентичним документом Федерального відомства (а.с. 36-37, 38); а також копією статті «Порівняльна оцінка результатів комплексного лікування онкохворих пацієнтів з раком прямої кишки» в журналі Експерементальні та клінічні дослідження лікарських засобів, Том XXIV, номер 5/6, 1998 р. (ст. 221-226) (а.с. 117, 118); копією статті «Ретроспективне дослідження результатів лікування Україном 203-х онкохворих на пізніх стадіях» в журналі Експетементальні та клінічні дослідження лікарських засобів, Том XXVI, номер 5/6, 2000 р. (ст. 249-252) (а.с.119, 120); Звітом доктора Зігфрида Вагнера (а.с. 121-122); Звітом доктора Томаса Кроїсса (а.с.124-125); Звітом доктора Алоїса Денка (а.с. 126, 123); Звітом доктора Омара Абу-Дайє (а.с.127, 128, 129); Звітом доктора Ута Константопулос (а.с. 130, 131); Звітом доктора Гражини Новіцкі (а.с. 132, 133-134); Листом Університетьского професора Петера Водніанскі на адресу

міністра науки і досліджень від 12.06.1984 року (а.с.135, 136) та копією відеозапису пресконференції «Хто боїться Україну» від 25.01.2013 року, Відень, Австрія (а.с. 137).

Пленум Верховного Суду України в п. 15 своєї Постанови № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначив, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судом достовірно встановлено під час судового розгляду про наявність вищезазначених чотирьох обставин, а саме поширення відповідачем негативної інформації про позивача, яка є недостовірною і яка порушує його особисті немайнові права.

Стаття 27 Закону України «Про інформацію» визначає, що особи винні у порушенні законодавства про інформацію, несуть, дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 277 ЦК України - спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, яким вона була поширена.

Враховуючи ту обставинну, що суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивача про визнання інформації недостовірною, у зв'язку з чим підлягає задоволенню також позовна вимог позивача про зобов'язання відповідача її спростувати відповідно до вимог вищезазначеної норми закону.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229, 40 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 23, 269, 270, 275, 277 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про інформацію», Постанови Пленум Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст. 10,11, 60, 79, 88, 212, 214-215, 209, 218, 223,224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недостовірною інформацію, розміщену Київською обласною громадською організацією «25-та година», код ЄДРПОУ 36631888 в Прес-релізі від 14 жовтня 2011 року, а саме:

«В Україні шахраї труять людей псевдо-ліками під назвою «Україн» (заголовок Прес-релізу);

«…Препарат було завезено на територію України контрабандним шляхом австрійським громадянином ОСОБА_2 через дипломатичну пошту посольства Австрії в Україні...» (абзац другий Прес-релізу);

«…лікують отрутою «Україн»…» (речення перше абзацу третього Прес-релізу);

«…Це дозволяє шахраям заробляти величезні кошти з хворих, даючи їм хибну надію на одужання…» (речення друге абзацу четвертого Прес-релізу);

«…Препарат «Україн» не відповідає нормам реєстрації лікарських препаратів, і всі медики, які тестували препарат відмовлялися від подальших випробувань, у зв'язку з абсолютною неефективністю препарату. Після судових розглядів між автором препарату «Україн» та Європейським Агенством з лікарських препаратів, Європейський Суд підтвердив рішення щодо заборони розповсюдження та застосування препарату на території Австрії. Це рішення можна знайти під архівним номером Т-74/08 на сайті МОЗ Австрії…. До того ж діє офіційна заборона по вже синтезованому цією компанією препарату «Україн»… Ефективність лікарського препарату «Україн» не може бути перевірена через відмову піддослідних онкохворих приймати препарат, який має невідоме походження…» (абзац п'ятий, шостий Прес-релізу);

«ОСОБА_2 без сорому і совісті…» (речення друге абзацу сьомого Прес-релізу);

«…неперевірений препарат…» (речення друге абзацу восьмого Прес-релізу);

«…халатні обманні дії ОСОБА_2…» (абзац дев'ятий Прес-релізу).

Визнати недостовірною інформацію, розміщену Київською обласною громадською організацією «25-та година», ЄДРПОУ 36631888 в Заяві на адресу Надзвичайного та повноваженого посла Австрійської Республіки в Україні від 26 липня 2012 року, а саме:

«Громадянин Австрії ОСОБА_2 труїть людей псевдо-ліками під назвою «Україн» (заголовок Заяви);

«…Препарат було завезено на територію України контрабандним шляхом...» (абзац другий Заяви);

«…використання отрути «Україн»…» (речення друге абзацу третього Заяви);

«…Препарат «Україн» не відповідає нормам реєстрації лікарських препаратів, і всі медики, які тестували препарат відмовлялися від подальших випробувань, у зв'язку з абсолютною неефективністю препарату. Після судових розглядів між автором препарату «Україн» та Європейським Агенством з лікарських препаратів, Європейський Суд підтвердив рішення щодо заборони розповсюдження та застосування препарату на території Австрії. Це рішення можна знайти під архівним номером Т-74/08 на сайті МОЗ Австрії…. До того ж діє офіційна заборона по вже синтезованому цією компанією препарату «Україн»…» (абзац п'ятий Заяви);

«…Завдяки останнім ОСОБА_2 переправляє препарат незаконним шляхом в Україну…» (речення друге абзацу шостого Заяви);

«…Отрута «Україн» продовжує надходити в країну нелегальним шляхом через представників, в тому числі через дипломатичну пошту…» (речення друге абзацу сьомого Заяви);

«…халатні обманні дії ОСОБА_2…» (речення третє абзацу восьмого Заяви);

«…вбивцю тисяч людей - псевдо-професора ОСОБА_2…» (абзац дев'ятий Заяви).

Зобов'язати Київську обласну громадську організацію «25-та година», ЄДРПОУ 36631888 спростувати недостовірну інформацію, розміщену в Прес-релізі від 14 жовтня 2011 року та Заяві на адресу Надзвичайного та повноважного посла Австрійської Республіки в Україні від 26 липня 2012 року шляхом направлення на адресу Посольства Австрійської Республіки в Україні листа наступного змісту: «Інформую Вас, що розміщена в нашому Прес-релізі від 14.10.2011 року та Заяві на адресу Надзвичайного та повноважного посла Австрійської Республіки в Україні від 26.07.2012 року інформація, а саме: