Постанова

від 24.04.2009 по справі 2а-2956/09/1/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул.

Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем

України

24.04.09

Справа №2а-2956/09/1/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжовій Н.М., Тарасовій О.М., за

участю:

представника позивача  - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу 

за позовом    Управління ПФУ в  Центральному 

районі м.Сімферополь АР Крим   до  ВАТ «Сімферопольська станція технічного

обслуговування № 14397

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного

Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління ПФУ в  Центральному 

районі м.Сімферополь АР Крим    до   ВАТ «Сімферопольська станція технічного

обслуговування № 14397» про стягнення 

заборгованості у розмірі 816,29 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного

суду АР Крим від 10.02.2009 року відкрито провадження в адміністративній

справі.

Ухвалою Окружного адміністративного

суду АР Крим від 10.02.2009 року закінчено підготовче провадження та справу

призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник

позивача адміністративний позов підтримала у повному обсязі з підстав,

зазначених у позові. Зазначила, що відповідачем надано довідку  ОСОБА_3 для призначення пенсії  на пільгових умовах. На підставі зазначеної

довідки позивачем періоди праці ОСОБА_3 

у відповідача зараховані для призначення пенсії на пільгових умовах

відповідно до списку № 2 згідно п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне

забезпечення".

Представник позивача зазначила, що

відповідач відповідно до норм діючого законодавства має сплачувати витрати на

виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2.

Представник позивача пояснила, що

«Сімферопольська станція технічного обслуговування № 14397» не сплачує витрати

на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за

грудень 2008 року, розмір яких складає 72,65 гривень та витрати за період з

дати призначення пенсії  до дати

формування розрахунку в розмірі 670,99 гривень, у результаті чого за

відповідачем склалася заборгованість за грудень 2008 року у розмірі 816,29

гривень. Представник позивача зазначила, що станом на день подачі позову

зазначена  заборгованість відповідачем не

погашена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

У судовому засіданні представник

відповідача проти позову заперечувала, зазначила, що підстави для сплати витрат

на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у

відповідача відсутні.

Представник відповідача зазначила,

що ВАТ «Сімферопольська станція технічного обслуговування   № 14397» була видана довідка  для призначення пенсії на пільгових умовах

ОСОБА_3, який працював ІНФОРМАЦІЯ_1   з

21.08.1974 року  до 31.03.1976 року,

зазначений період праці зараховується до стажу, який надає право на пенсію на

пільгових умовах  за Списком № 2 розділу

ХХХII загальні професії Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №

1173.

Представник відповідача зазначила,

що порядок   пенсійного забезпечення

ОСОБА_3  визначається статтею 100  Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник відповідача

підкреслила, що витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до

статті 100  Закону України «Про пенсійне

забезпечення» не відшкодовуються, у зв'язку з чим просила у адміністративному

позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника

позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши

доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з

наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС

України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та

інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому

числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 3 Кодексу

адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -

переданий на вирішення адміністративного суду 

публічно-правовий  спір,  у 

якому хоча б однією зі сторін є орган 

виконавчої  влади,  орган 

місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший

суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в 

тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу

адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних

повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого

самоврядування,  їхня посадова чи

службова особа,  інший суб'єкт при  здійсненні 

ними  владних  управлінських 

функцій  на основі  законодавства,  в 

тому  числі  на 

виконання  делегованих

повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3

Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України

від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом

виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною

системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить

збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету

Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в

повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та

акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про

управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах,

затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №

8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730,

(далі - Положення про Управління Фонду) управління  Пенсійного 

фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду,

підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці

Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями

утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту

2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і

районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює

надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств,

установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну

звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських

документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати

страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що

здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним

нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових

внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до

п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 

частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися

до суду з позовами про стягнення недоїмки

Таким чином, управління Пенсійного

фонду в Центральному  районі  м.Сімферополь АРК, реалізуючи свої завдання

та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як

суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів

щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу

адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої

компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта

владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що

виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України,

у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється

публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного

судочинства. 

Відповідно до частини 1 та 2 статті

5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №

1058-ІV від 09.07.2003 року (далі -Закон) всі відносини, які виникають між

суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  регулюються виключно зазначеним законом, яким

також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків,

стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення

управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14

Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи,

організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання,

які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на

інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового

характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових

внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.     

Судом встановлено, що ВАТ

«Сімферопольська станція технічного обслуговування № 14397» являється юридичною

особою, зареєстрованою 24.09.1996 року виконавчим комітетом районної Ради

народних депутатів згідно з Довідкою про включення до Єдиного державного

реєстру підприємств та організацій України № 23/5 - 561 від 05.02.1998 року.

Судом встановлено, що ВАТ

«Сімферопольська станція технічного обслуговування № 14397» зареєстроване

в  Управлінні ПФУ в  Центральному районі м.Сімферополь АР Крим за

№ 15-01-0015, отже, відповідач являється страхувальником та платником страхових

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що ВАТ

«Сімферопольська станція технічного обслуговування № 14397»  є правонаступником Сімферопольської

авторемонтної майстерні Кримського обласного виробничого управління

пасажирського автотранспорту.

Суд зазначає, що вказаний факт

підтверджує відповідач наданням 14.04.2006 року 

ОСОБА_3 Довідки   про особливий

характер та умови праці для призначення пенсії за № 14, в якій підтверджується

період роботи ОСОБА_3 в  Сімферопольській  авторемонтній 

майстерні Кримського обласного виробничого управління пасажирського

автотранспорту.

Перевіряючи наявність законодавчо

встановленого обов'язку   у ВАТ

«Сімферопольська станція технічного обслуговування  № 14397» для відшкодування  витрат на виплату і доставку пенсій,

призначених на пільгових умовах за списком № 2 судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України

"Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок

коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій,

призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону

України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в

частині пенсій, призначених згідно п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне

забезпечення"

Відповідно до розділу 2 Прикінцевих

положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на

підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами

праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці

за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених

Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на

посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або

за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право

на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з

окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного

забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці

першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі

досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом

України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, суд зазначає, що відшкодуванню

підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених

на пільгових умовах відповідно до п. «б» -«з» ст.13 Закону України "Про

пенсійне забезпечення".

Судом встановлено, що з 21.08.1974

року по 31.03.1976 року ОСОБА_3працював в Сімферопольській  авторемонтній майстерні Кримського обласного

виробничого управління пасажирського автотранспорту, що підтверджується наказом

про прийом на роботу № 132 від 20.08.1974 року та наказом про звільнення № 60

від 31.03.1976 року.

Суд зазначає, що 14.04.2006

року  ОСОБА_3 відкритим акціонерним

товариством  «Сімферопольська станція

технічного обслуговування   № 14397»  була видана довідка № 14 про особливий

характер та умови праці для призначення пенсії 

на пільгових умовах. В довідці зазначено, що  ОСОБА_3 працював повний робочий день з

21.08.1974 року по 16.09.1974 року  в

Кузовній дільниці ІНФОРМАЦІЯ_1 2 розряду. З 16.09.1974 року по 14.07.1975 року

- ІНФОРМАЦІЯ_1 3 розряду. З 14.07.1975 року по 31.03.1976 року ІНФОРМАЦІЯ_1 4

розряду в закритому приміщенні з шкідливими умовами праці. В довідці вказано,

що у вказаний період праці ОСОБА_3в режимі неповної робочої неділі не працював,

вказаний період праці зараховується  до

стажу, який дає право на пенсію 

відповідно до Списку № 2 розділу ХХХII загальні професії Постанови Ради

Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 та складає 1 рік 7 місяців 10 днів.

Судом встановлено, що зазначена

довідка була видана на підставі наказу про прийом на роботу № 132 від

20.08.1974 року, наказу про звільнення № 60 від 31.03.1976 року, особової

картки форми Т-2, особових рахунків 1974-1976 років, ЕТКС випуск № 2 наказу №

240 від 01.12.1975 року.

З пояснень представника позивача

судом встановлено, що позивачем спочатку помилково періоди праці ОСОБА_3  до 1992 року були зараховані для призначення

пенсії  у відповідності до статті

100  Закону України "Про пенсійне

забезпечення", однак, у подальшому зазначену помилку виправлено та періоди

праці ОСОБА_3  до 1992 року зараховані

для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до списку № 2 згідно п.б

ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проаналізувавши матеріали

справи  та оцінивши наявні в матеріалах

справи  докази в їх сукупності суд

погоджується з призначенням  позивачем пенсії

ОСОБА_3  саме  на підставі п.б ст.13 Закону України

"Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Відповідно до п.б ст.13 Закону

України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788 - XII

на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця

останньої роботи  працівники, зайняті

повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, -

за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним

Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55

років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців

на зазначених роботах.

Суд підкреслює, що відповідач  наданою 14.04.2006 року  Довідкою про особливий характер та умови

праці для призначення пенсії на пільгових умовах самостійно  підтвердив 

умови та характер праці ОСОБА_3 в 

Сімферопольській авторемонтній майстерні Кримського обласного

виробничого управління пасажирського автотранспорту, зазначив, щоОСОБА_3.

працював:

-          ІНФОРМАЦІЯ_1

-           в закритому приміщенні з шкідливими

умовами праці;

-          повний робочий день

-          вказаний період праці на зазначеній

посаді зараховується до стажу, який дає право на пенсію  відповідно до Списку № 2 розділу ХХХII

загальні професії Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

Крім того, судом встановлено, що

відповідно до п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

від 05.11.1991 року № 1788 - XII ОСОБА_3. на момент призначення пільгової

пенсії досягнув 55 років та мав стаж роботи не менше 25 років, з яких 12 років

11 місяців 27 днів за Списком № 2, що підтверджується розрахунком стажу,

зробленого позивачем, який знаходиться в матеріалах справи.

Судом перевірено та встановлено, що

ОСОБА_3працював повний робочий день на роботах з шкідливими умовами праці на

посаді, яка входить до  Списку № 2

виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає

право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах розділу   ХХХII. Загальні професії  Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956

року № 1173.

Більш того, судом встановлено, що

праця ОСОБА_3 у відповідача на посаді газоелектрозварника з 21.08.1974 року по

31.03.1976 року  передбачена Списком № 2

виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами

праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 11 березня 1994 р. N 162, який був чинним

на момент отримання позивачем права на пенсію на пільгових умовах, Списком N 2

виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і

важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на

пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Постановою Кабінету

Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36, який діяв на момент призначення

пенсії  ОСОБА_3 та є діючим на час

розгляду справи.

Отже, суд приходить до висновку, що

позивачем правомірно призначено  пенсію

ОСОБА_3  на підставі п.б ст.13 Закону

України "Про пенсійне забезпечення".

Щодо посилання представника

відповідача на порушення позивачем умов призначення пільгової пенсії  на підставі п.б ст.13 Закону України

"Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з непроведенням  атестації робочого місця суд зазначає

наступне.

Суд зауважує, що відповідно до норм

законодавства, які діяли на час праці ОСОБА_3 

в Сімферопольській авторемонтній майстерні Кримського обласного

виробничого управління пасажирського автотранспорту для призначення пільгової

пенсії атестація робочих місць не вимагалася.

Суд підкреслює, що відсутність

результатів  атестації робочого місця

ОСОБА_3 не перешкоджає позивачеві призначити пенсію ОСОБА_3  на підставі п.б ст.13 Закону України

"Про пенсійне забезпечення" при 

наявності  самого права на

призначення пільгової пенсії,  що

доведено вище.

Крім того, суд звертає увагу

відповідача, що правовідносини щодо призначення пенсії виникають саме між

органом Пенсійного фонду та пенсіонером, страхувальник, яким є відповідач, в даних

правовідносинах не є суб'єктом зазначених правовідносин.

Суд зауважує, що в даній

адміністративній справі законність призначення пенсії ОСОБА_3 не оскаржується.

Більш того, відповідач не є особою, яка має право на оскарження призначення

пільгової пенсії ОСОБА_3

Таким чином, суд не приймає до

уваги посилання представника відповідача на порушення позивачем умов

призначення пільгової пенсії  на підставі

п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з

непроведенням  атестації робочого місця.

Посилання відповідача на те, що

порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 здійснюється на

підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", норми якого таке

покриття за рахунок підприємств (роботодавців) відносно осіб, що мають право на

пільгову пенсію згідно списку № 2, не передбачає, законодавчо не обґрунтовані.

      Так відповідач посилається на ст. 100

Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991року, згідно

якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із

шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством,

пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день

введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право

на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом,

призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим

законодавством;

б) особам, які не мають повного

стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для

призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному

стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог

цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналіз наведеної норми свідчить про

те, що ця норма стосується випадку, коли по раніш діючому законодавству

громадянин мав право на пенсію на пільгових умовах, а після прийняття Закону

України "Про пенсійне забезпечення" така пільга не передбачена (назва

професії та робіт не включена до списку, тощо).

Але як свідчать матеріали справи

право на пенсію ОСОБА_3отримав  під час

дії Закону України "Про пенсійне забезпечення", його  посада та робота підпадала під Список №2,

тобто його стаж обчислювався  по

законодавству після набрання чинності Законом України "Про пенсійне

забезпечення", пенсія була призначена 

відповідно без застосування ст. 100 Закону України "Про пенсійне

забезпечення".  З пояснень

представника позивача встановлено, що розпорядження про призначення пільгової

пенсії ОСОБА_3 не скасовані як 

незаконні, недійсними не визнані.

Більш того, суд підкреслює, що

підстав для призначення пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст.100  Закону України "Про пенсійне

забезпечення" немає  взагалі у

зв'язку з тим, що на день введення в дію Закону   України "Про пенсійне

забезпечення" від 05.11.1991року ОСОБА_3 повного стажу, який б надав  право на пенсію на пільгових умовах, не мав.

Крім того, суд зазначає, що право

на пенсію відповідно до статті 100 

Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка

набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає

право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року, і

після цієї дати не працювала на цих роботах. Особа, яка до і після 01.01.1992

року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається

відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи вищевикладене, суд

приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодовувати заявлені позивачем

суми   на загальних підставах, визначених

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування", у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Згідно пункту 6.1. Інструкції про

порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду

України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19

грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня

2004 р. за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на

виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до

частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

а) для платників, зазначених у

підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками

фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних

витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого

частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або

працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2

виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом

Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що

дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

б) для платників, зазначених у

підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і

доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах,

на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N

1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом

Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий

день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин)

з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві

шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів

України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат

на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з п.6.2. Інструкції про

порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду

України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня

2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004

р. за № 64/8663 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових

умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на

декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу

роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному

розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного

для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що  ОСОБА_3 пенсія на пільгових умовах призначена

з 07.03.2006 року.  Сума фактичних витрат

на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення до 01.12.2008 року,

яка сплачена ОСОБА_3  склала 5197,48

гривень.

З пояснень представника позивача та

наданих ним документів судом встановлено, що відповідачем підлягає

відшкодуванню сума пропорційно до стажу роботи на цьому підприємстві  - 1 рік 7 місяців 11 днів.

Відповідно до пункту 6.4.

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду

України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

16 січня 2004 р. за № 64/8663 розмір сум до відшкодування на поточний рік

визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України

щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з

додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року

та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Судом встановлено, що 15.12.2008

року  Управління ПФУ в  Центральному районі м.Сімферополь АР

Крим  надіслало  відповідачу розрахунок фактичних витрат на

виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих

положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування"  в частині пенсій,

призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне

забезпечення» за листопад  2008 року, в

якому визначено суму витрат на виплату та доставку пенсій за період з моменту

призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_3 до грудня 2008 року включно.

Судом встановлено, що відповідно до

розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених

відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “ Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” в частині пенсій,

призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “ Про

пенсійне забезпечення ” за листопад  2008

року,    ВАТ «Сімферопольська станція

технічного обслуговування № 14397» зобов'язано відшкодувати  Управлінню Пенсійного фонду в    Центральному  районі м.Сімферополь АР Крим   фактичні витрати на виплату та доставку

пільгових пенсії громадянину  ОСОБА_3,

які склали  з моменту призначення пенсії

на пільгових умовах ОСОБА_3 до грудня 2008 року включно  816,29 гривень.

Судом встановлено, що даний

розрахунок був отриманий відповідачем 19.12.2008 року, що підтверджується

поштовим повідомленням.

Таким чином, судом встановлено, що

з моменту призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_3 до грудня 2008 року

включно   відповідач повинен був

відшкодувати позивачеві за списком № 2 - 816,29 гривень, що підтверджується

листом  від 15.12.08 року № 11334/03-5,

карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних   витрат на виплату та доставку пільгових

пенсій за             списком 2.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції

про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного

фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від

19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16

січня 2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до

Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на

виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, відповідач повинен

відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій  за період 

з моменту призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_3 до грудня 2008

року відповідно до розрахунку у розмірі 816,29 гривень до 25.12.2008 року.

Приймаючи до уваги, що відповідачем

сума боргу по відшкодуванню  фактичних

витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 816,29 гривень не

погашена в повному обсязі, вона підлягає стягненню з відповідача, та позовні

вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС

України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і

відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з

відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають

стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке

відбулось 24.04.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини

постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ 

постанову складено 29.04.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись

статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у

повному обсязі.

2.Стягнути з    ВАТ «Сімферопольська станція технічного

обслуговування № 14397» (АР Крим,   м.

Сімферополь, вул. Трубаченко, 21, ЄДРПОУ 05421947) на користь Управління

Пенсійного фонду в   Центральному районі

м.Сімферополь АР Крим заборгованість у сумі 816,29 гривень. 

Постанова набирає законної сили через

10 днів з дня  складення постанови  у повнову обсязі, у разі неподання заяви про

апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про

апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної

сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення

постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного

суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути

подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів

може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя                                                                          Трещова О.Р.