cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/88119/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатек Інвест»
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011
у справі № 2а/0570/14433/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатек Інвест»
до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатек Інвест» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Мегатек Інвест») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Петровському районі м. Донецька) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2011 №0000412342, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195642,50 грн., у тому числі за основним платежем - 156514,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39128,50 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2011, позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою позивача встановлено порушення: пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999N996-XIV; п. 2.8 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»; ст. 203 , п. 1, 2 ст. 215 , ч. 1 ст. 216 , ст. 203 , ст. 228 Цивільного Кодексу України , в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 156514,00 грн., оскільки у ТОВ «Пірес» та ТОВ «Лавіконт М» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, тому вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що згідно договору №20/09-3 від 20.09.2010 ТОВ «Пірес» (код за ЄДРПОУ 37086078) уклало угоду з ТОВ «Мегатек Інвест» про надання складських послуг та встановлення та монтаж стелажних систем. На виконання умов договору ТОВ «Пірес» виписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2010 №301101, від 28.10.2010 №№281009 та податкові накладні від 12.10.2010 №121004, від 13.10.2010 №131002, від 14.10.2010 №141002, від 19.10.2010 №191003.
Згідно договору №02/01-1 від 30.09.2010 ТОВ «Лавіконт М» (код за ЄДРПОУ 37208894) укладено угоду з ТОВ «Мегатек Інвест» про надання послуг здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги по монтажу та встановленню стелажних систем, а також послуги по логістичній комплектації заказів на умовах, передбачених цим договором. На виконання умов договору ТОВ «Лавіконт М» оформлено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.02.2011 №ОУ-0000002, від 08.02.2011 №ОУ-000002, від 22.02.2011 №ОУ-000003 та податкові накладні від 02.02.2011 №171, від 08.02.2011 №172, від 22.02.2011 №173.
Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час його формування позивачем), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися та за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.
Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до вимог пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Судом першої інстанції, з урахуванням вимог процесуального права, в повній мірі досліджено питання щодо реальності вчинення спірних правочинів, досліджено умови поставки, і, за наявності доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій (а саме: договорів поставок, накладних, податкових та видаткових накладних, договорів оренди транспорту, актів виконаних робіт, актів прийому передачі та зберігання товару, довіреностей, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, матеріальних звітів) встановлено факт реального вчинення господарських операцій, за наслідками яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, а також встановлено відсутність підстав для висновку про нікчемність цих договорів.
Судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.
Щодо зв'язку з господарською діяльністю позивача отриманих товарів та послуг від зазначених контрагентів. Так, судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності TOB «Мегатек Інвест» є оптова торгівля промисловими товарами (бітум, папір, профіль ПВХ, металоконструкції), Продаж товарів великими партіями супроводжується наданням цілого ряду логістичних послуг: оренда складських приміщень, оренда офісів, зберігання товарів на відкритих майданчиках, вантажно-розвантажувальні роботи, інші складські послуги. Згідно договору №ДГ-2/10/08 від 01.10.2008 укладеного між TOB «ДСВ Україна» та TOB «Мегатек Інвест», позивач надавав «ДСВ Україна» складські та логістічні послуги. Відповідно до договору №15 від 05.01.2010 TOB «Мегатек Інвест» щомісяця здійснює поставки товару TOB «ДСВ Україна», а також надає комплекс складських послуг відповідно до договору №ДГ-2/10/08 від 01.10.2008. Безпосередньо господарські операції з надання послуг TOB «ДСВ Україна» підтверджують наявність мети про отримання прибутку TOB «Мегатек Інвест».
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Оскільки, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 КАС України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатек Інвест» задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2011.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2013 |
Оприлюднено | 15.01.2014 |
Номер документу | 36630464 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Степашко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні