Вирок

від 09.01.2014 по справі 101/5770/13-к

АЛУШТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ВИРОК

Іменем України

Справа № 101/5770/13-к

09 січня 2014 р.

Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого - судді Прищепа А.В.,

при секретарі - Биковой Я.В.,

за участю прокурора - Кузьменко В.П.

представника потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Алушті кримінальне провадження № 120 121 300 70002912 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецьк, Україна, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не працює, депутатом не являється, засуджений 29.11.2012 року Алуштинським міським судом АР Крим за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання за ст.. 75 КК України з випробувальним терміном два роки.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, діючи повторно, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) з корисливих мотивів, 12.09.2013 року приблизно о 19 годин 20 хвилин, знаходячись на земельній ділянці № НОМЕР_1 Центрального відділення ДП «Алушта», розташованого в районі с. Ізобільне на якій вирощується виноград сорту «Молдова», здійснив закінчений замах спрямований на таємне викрадення 19 кілограмів винограду сорту «Молдова», вартістю 10 гривень за 1 кілограм, на загальну суму 190 гривень ( згідно наданої ДП «Алушта» довідки), що належить юридичній особі ДП «Алушта» в особі виконувача обов'язків директора ОСОБА_4, юридична адреса: 98540,м.Алушта, пров. Іванова, буд № 3 код ЄДРПОУ 00412694.

ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки під час здійснення злочинного діяння він був затриманий співробітниками ДП «Алушта».

Своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив юридичній особі ДП «Алушта матеріальних збитків на загальну суму 190 гривень та скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України тобто закінчений замах спрямований на таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і просив суд розглядати обвинувальний акт у скороченому провадженні.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 12 вересня 2013 року приблизно о 19 годині він прийшов на територію віноградника, яка не була огорожена та на його думку була заброшеною. Нарвавши винограду він хотів покинути виноградники, але до нього підійшов охоронець та затримав його. Потім визвали наряд міліції та доставили його в Алуштинський міський відділ. У скоєному розкаюється.

Представник ДП «Алушта» у судовому засіданні пояснила, що 12.09.13р. приблизно о 19:20 годині на виноградної ділянці с.Изобільне відділення ДП «Алушта» був встановлений факт крадіжки винограду вісом 19 кг. У затриманого ОСОБА_2 при собі в пакеті був виноград, який був вилучений та переданий ДП «Алушта», а тому на даний час ні яких претензій до ОСОБА_2 не мають.

Прокурор та представник потерпілого не заперечували проти розгляду кримінального провадження у скороченому порядку.

Крім беззаперечного визнання своєї винуватості обвинуваченим, його вина у скоєнні зазначеного злочину підтверджується свідченнями свідків, процесуальними документами, однак вони у процесі розгляду справи судом не досліджувались.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження визнати недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи не має сумніві у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Умисні дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання, суд відповідно до ст.. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до середньої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання, передбаченими ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність тяжкого захворювання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд приймає до уваги вік обвинуваченого, стан його здоров'я, ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, поведінку до вчинення злочину, його минуле. ОСОБА_2 неодноразово судимий, має не зняту та непогашену судимість.

З копії вироку Алуштинського міського суду від 29 листопада 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та йому призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання за ст.. 75 КК України з випробувальним терміном два роки (а.с.54-55).

Отже, ним скоєний злочин в період випробувального терміну.

Таким чином, з урахуванням вказаних конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за ст..ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.

В порядку ст. 71 КК України к призначеному покаранню суд вважає за можливе частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Алуштинського міського суду від 29 листопада 2012 року, у вигляді позбавлення волі.

У судовому засіданні прокурор просив позбавити ОСОБА_2 волі, а тому необхідно обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підстав для застосування більш м'яких видів покарань ніж позбавлення волі, суд не знаходить.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374, 475 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі

Згідно зі ст.. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Алуштинського міського суду від 29 листопада 2012 року і остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді тримання під вартою. Взяти під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання відраховувати з 09 січня 2014 року - з моменту взяття під варту.

Речові докази - виноград сорту «Молдова» кількістю 19 кг вважати переданим за належністю Державному підприємству «Алушта», згідно до сохранної розписки від 13 вересня 2013 року та накладної № 58 від 13.09.13р. (а.с.28-31).

Два поліетиленових пакети що знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим - знищити (а.с.30).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Суддя