Рішення

від 14.01.2014 по справі 905/8245/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.2014 Справа № 905/8245/13

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства «Міст», м. Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПродСервіс», м. Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 110000,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стрижков Р.Н. - довіреність;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Комунальним підприємством «Міст», м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПродСервіс», м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 110000,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного договору №98/10 про надання безвідсоткової фінансової допомоги та поворотній основі від 15.11.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо повернення зайнятих грошових коштів, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1100000,00грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справи та про відкладення розгляду справи були надіслані за адресою, яка зазначена у позовній заяві та яка відповідає адресі, що міститься у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За приписами п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом повідомлення сторони про час і місце розгляду справи в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням представника позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та усним клопотанням представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Між Комунальним підприємством «Міст» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПродСервіс» (Позичальник) 15 листопада 2010р. був укладений договір №98/10 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі.

За умовами укладеного договору Позикодавець надає Позичальнику безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі на умовах даного договору, а Позичальник зобов'язується її прийняти та повернути у встановлений договором строк.

Відповідно до умов п.1.2. договору сума безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі складає 110000,00грн.

Згідно п.2.1. договору передача грошових коштів здійснюється шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок Позичальника. Позичальник перераховує 30000,00грн. в строк не пізніше 3 днів з дня підписання договору, інша сума перераховується за взаємною згодою сторін. (п.2.2. договору).

За приписами п.2.3. договору Позичальник зобов'язується повернути фінансову допомогу в строк не пізніше 15 листопада 2013р.

Даний договір набирав чинності з моменту перерахування грошових коштів та діє до повного виконання зобов'язань кожної із сторін(4.1. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача, передбачену договором безвідсоткову фінансову допомогу у загальній сумі 110000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжним дорученням №1030 від 15.11.2010р. на суму 30000,00грн., №1048 від 19.11.2010р. на суму 20000,00грн., №1129 від 17.12.2010р. на суму 20000,00грн., №1300 від 19.01.2011р. на суму 10000,00грн., №1306 від 21.01.2011р. на суму 10000,00грн., №1373 від 09.02.2011р. на суму 10000,00грн., №1440 від 28.02.2011р. на суму 10000,00грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення поворотної фінансової допомоги позивачем було надіслано на його адресу претензію №1 від 31.10.2013р. з вимогою повернуту фінансову допомогу у строки встановлені договором. Дана претензія була отримана представником відповідача особисто 01.11.2013р., про що свідчить відмітка на зворотній стороні претензії.

За розрахунком позивача, у зв'язку із неповерненням відповідачем поворотної фінансової допомоги за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 110000,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (абз.1 ч.1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги, які викладено у позовній заяви.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором №98/10 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 15.11.2010р. належним чином не виконав, отриману безвідсоткову фінансову допомогу не повернув, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 110000,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 110000,00грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, ст.ст.11-16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства «Міст», м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПродСервіс», м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 110000,00грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПродСервіс» (84313,м.Краматорськ, вул. Паркова, б. 8, кв.4, р/р 26007168147 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 32879338) на користь Комунального підприємства «Міст» (84320, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 113, п/р 26003053602238 в КФ ПАТ «Приватбанк», МФО 335548, код ЄДРПОУ 30073882) борг в сумі 110000,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2200,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 15.01.2014р.

Суддя С.В. Тоцький