Рішення

від 08.01.2014 по справі 922/4674/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2014 р.Справа № 922/4674/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТЦП", м. Харків про стягнення 25110,00 грн. за участю предстанвиків сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак - Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТЦП" про стягнення 25110,00 грн. Судові витрати та витрати на оплату послуг адвоката позивач просить суд покласти на відповідача. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань щодо поставки товару, у зв"язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача передплату в сумі 25110,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 листопада 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25 листопада 2013 року об 11 годині 20 хвилин.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 25.11.2013 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 43541, телеграма) про відкладення розгляду справи, у зв"язку з тим, що неможливо достати квитки.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 25.11.2013 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 43694), в якому вказує на те, що згідно умови, визначеної в рахунку - фактурі, позивач повинен був погодити ціну та кількість товару. Проте, позивач не погодив з відповідачем ціну та кількість товару, як це зазначено в рахунках - фактурах. На момент сплати ціна змінилась і відповідач не мав можливості відвантажити товар за ціною, вказаною в рахунках - фактурах, листів з проханням повернення коштів, як вказує відповідач, він не отримував. Відповідач також не погоджується із стягненням з нього витрат по сплаті судового збору та витрат на оплату послуг адвоката, тому що між сторонами не існувало жодних домовленостей щодо терміну оплати товару, у зв"зку з чим вини відповідача в непостачанні товару не має.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2013 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено судом; розгляд справи відкладено на 10.12.2013 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 09.12.2013 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 45566, телеграма) про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю прибуття у судове засідання та необхідністю виконати вимоги ухвали суду від 25.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2013 року розгляд справи було відкладено на 08.01.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 30.12.2013 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 48856) про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та документів. У своїх поясненнях представник позивача просить суд розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе розглядати справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судове засідання 08.01.2013 року не з"явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Представник відповідача в судове засідання 08.01.2013 року не з"явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2013 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак - Україна" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ТЦМ (відповідач) було досягнуто усної домовленості про поставку запасних частин (далі - товар).

На виконання вищезазначеної домовленості відповідачем було виготовлено та направлено позивачу рахунок - фактуру № 140301 від 14.03.2012 року для здійснення передплати в повному обсязі за фільтр повітряний фірми MANN FILTER Марки С 1049 в кількості 3 штуки по ціні 285,00 грн. за одну штуку та за фільтр повітряний фірми MANN FILTER Марки С 15124/1 в кількості 2 штуки по ціні 735,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 2790,00 грн. та рахунок - фактуру № 140302 від 14.03.2012 року для здійснення передоплати в повному розмірі за циліндр пневмо - гідро фірми Norgen в кількості 2 штуки по ціні 9300,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 22320,00 грн.

Відповідачем було здійснено передоплату за вищезазначеними рахунками -фактурами на загальну суму 25110,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 400246321 від 19.03.2012 року на суму 22320,00 грн. (а.с. 17) та платіжним дорученням № 400246381 від 23.03.2012 року на суму 2790,00 грн. (а.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 09.09.2013 року направив на адресу відповідача вимогу № 94 з проханням невідкладно, але не пізніше як в термін до 20.09.2013 року поставити позивачу товар, вказаний у рахунках - фактурах, або у зазначений термін перерахувати позивачу кошти в сумі 25110,00 грн.

Відповідач на вищезазначену вимогу відповіді не надав, кошти в сумі 25110,00 грн. не повернув, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що згідно умови визначеної в рахунку - фактурі після 17.03.2012 року позивач повинен був погодити ціну та кількість товару, чого позивачем зроблено не було. Проте, на момент сплати ціна на товар змінилась і відповідач не мав змоги відвантажити товар за ціною, вказаною в рахунку - фактурі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно д ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт перерахування коштів позивачем підтверджується належними доказами, а саме платіжним дорученням №400246321 від 19.03.2012р. (а.с.17) та платіжним дорученням № 400246381 від 23.03.2012 року (а.с.18), враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача передплати в сумі 25110,00 грн., які було перераховано відповідачу в якості авансу правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

Розглянувши позовну вимогу щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5500,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 44 ГПК України до судових витрат віднесено, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, згідно норм ч. 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом судового процесу, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

В пункті 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджено правовий статусу адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів позивачем на підставі договору в сумі 5500,00 грн.

Разом з тим, суд вбачає за необхідне зазначити, що при визначенні суми витрат на послуги адвоката, що підлягають до стягнення, слід дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в Правилах адвокатської етики (схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом № 6/VI від 01.10.99р.). Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Відповідно до статті 33 Правилах адвокатської етики, гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:

1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;

2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;

3) необхідність виїзду у відрядження;

4) важливість доручення для клієнта;

5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;

6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;

7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;

9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з факторів, вказаних у частині третій цієї статті, не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач надав суду - договір про надання юридичних послуг від 24.10.2013 року, довіреність та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1095 видане на ім"я Янклевича Яреми Євстаховича. В наданому позивачем договорі про надання юридичних послуг від 24.10.2013 року зазначено наступні зобов"язання Янклевича Я.Є. (виконавець): ознайомитись та вивчити матеріали справи по порушеному ТОВ "Дунапак - Україна" (замовник) питанні, щодо стягнення коштів з боржника - відповідача та здійснити правовий аналіз правовідносин, що виникли між замовником та відповідачем; виготовити позовну заяву в господарський суд Харківської області та копії необхідних документів, за позовом ТОВ "Дунапак - Україна" та ТОВ "Компанія ТЦП" про стягнення коштів; представляти інтереси замовника в господарському суді Харківської області по даній справі; готувати необхідні для ведення справи в суді документи правового характеру, та подавати їх у встановленому порядку від імені замовника у господарський суд Харківської області та відповідачу по справі. Кошторису до цієї угоди з зазначення ціни по кожній послузі надано не було. З матеріалів справи вбачається, що з вище переліченого переліку позивачу було надано послугу лише складання позовної заяви, доказів в підтвердження того що інші послуги надавались позивачу в матеріалах справи відсутні. Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем неодноразово подавались до суду клопотання про відкладення розгляду справи, проте на жодне засідання суду представник позивача не з"явився.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи вартості економних транспортних послуг, вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; а також враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до частини другої статті 80 ЦК України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів останнього, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір конкретного адвоката, який представлятиме його інтереси є його особистим правом; беручи до уваги ціну позову, тривалість розгляду і складність справи, враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5500,00 грн. є не співрозмірними та завищеними, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 2000,00 грн.

Такої правової позиції підтримується Вищий господарський суд України в постанові від 29.07.2010 року по справі № 64/11-10.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 651, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТЦП" (61096, м. Харків, проспект Героїв Сталінграда, б. 189-А, р/р 26000000018529 в ПуТ "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175, Код ЄДРПОУ 36371129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак - Україна" (81750, Львівська область, м. Ходорів, вул. Стрілецька, 11, р/р 260090) 25110,00 грн. передплати за товар, 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні вимог в частині стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 3500,00 грн.

Повне рішення складено 13.01.2013 р.

Суддя Добреля Н.С.

922/4674/13