Постанова

від 03.12.2013 по справі 801/4118/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 р. Справа №801/4118/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Горохова А.К., довіреність від 04.01.2013 року,

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим із вимогами про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі по включенню в акт перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року фактів, що стали підставою для прийняття висновку про неможливість проведення фінансово-господарських операцій Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, а саме:

- факту відносно відсутності Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» за юридичною адресою;

- факту встановлення завищення валових доходів в розмірі 2058042 гривень, доходу, який враховується при визначенні об'єкту оподаткування - 10268394,00 гривень та валових витрат в розмірі 8985579,00 гривень, витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування - 17807721,00 гривень, у зв'язку з не встановленням їх господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року;

- факту визначення завищення амортизаційних відрахувань в сумі 9470,00 гривень за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, у зв'язку з не встановленням їх реальної суті отримання від здійснення Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» фінансово-господарської діяльності;

- факту встановлення завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за періоди: 1 квартал 2011 року - 6937007,00 гривень, півріччя 2011 року 7422023,00 гривень, 3 квартал 2011 року - 6205922,00 гривень, 2011 року 6123466,00 гривень, 1 квартал 2012 року - 6088366 гривень, 1 півріччя 2012 року - 1415861,00 гривень, у зв'язку з не встановленням їх реальної суті отримання від здійснення Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» фінансово-господарської діяльності;

- факту відносно встановлення за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року завищення зобов'язання в сумі 1234342 гривень та завищення податкового кредиту в сумі 1268988,00 гривень з податку на додану вартість, у зв'язку з не встановленням їх реальної суті отримання від здійснення Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» фінансово-господарської діяльності та у зв'язку із відсутністю об'єкту оподаткування за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників и та за операціями по продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям;

- факту не встановлення об'єкту оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7203,00 гривень за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, у зв'язку з відсутністю можливості здійснення фінансово-господарських операцій згідно порушенням, вказаним у п.3.2.1 та п.3.2.2 акту №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 26.10.2012 року по 01.11.2012 року ДПІ у м. Сімферополі була, на думку позивача, незаконно проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Акціонерного товариства закритого типу «Вітас», за результатами якої був складений акт №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року, яким відповідачем неправомірно були відображенні викладені в ньому недостовірні відомості.

Від позивача 11.06.2013 року надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просив:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по проведенню в період з 26.10.2012 року по 01.11.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим з незаконного тлумачення в акті перевірки перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року правочинів, здійснених Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» в період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року та тверджень про їх нікчемність;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по відображенню в акті перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року недостовірного висновку про те, що Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» не знаходиться за юридичною адресою;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по встановленню в акті перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року порушення податкового законодавства у вигляді завищення валових доходів в розмірі 2058042 гривень, доходу, який враховується при визначенні об'єкту оподаткування - 10268394,00 гривень та валових витрат в розмірі 8985579,00 гривень, витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування - 17807721,00 гривень, за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по відображенню в акті перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року завищення амортизаційних відрахувань в сумі 9470,00 гривень за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по встановленню в акті перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року порушення податкового законодавства у вигляді завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за періоди: 1 квартал 2011 року - 6937007,00 гривень, півріччя 2011 року 7422023,00 гривень, 3 квартал 2011 року - 6205922,00 гривень, 2011 року 6123466,00 гривень, 1 квартал 2012 року - 6088366 гривень, 1 півріччя 2012 року - 1415861,00 гривень;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по не встановленню в акті перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року об'єкту оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7203,00 гривень за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по встановленню в акті перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року порушення податкового законодавства у вигляді завищення зобов'язання в сумі 1234342 гривень та завищення податкового кредиту в сумі 1268988,00 гривень з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по відображенню в акті перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року недостовірних висновків про відсутність у Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» об'єкту оподаткування прибутку підприємств за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по відображенню в акті перевірки №8790/7/20732633 від 08.11.2012 року недостовірних висновків про відсутність у Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» об'єкту оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову з урахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, враховуючі думку представника позивача, якій не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» є юридичною особою, зареєстрованою 18.01.1994 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Довідкою АА №684172 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.63).

Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» зареєстроване як платник податку на додану вартість 15.02.1994 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №39656/2355/29-0 (а.с.65).

Таким чином, Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі в АР Крим Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.11.2012 року №8790/22-1/20732633 "Про неможливість проведення фінансово-господарських операцій Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» ЄДРПОУ 20732633 за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року ".

Згідно зазначеного Акту відповідачем встановлена неможливість проведення фінансово-господарських операцій Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» ЄДРПОУ 20732633 за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, що привело до порушень:

1. - п.п.4.1 п.4.1. ст.4, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3. ст.. 5., п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п.8.3.1. п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- п.135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 138.1, п.138.2. п.138.4 ст. 138 р.3 п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України;

2. п.п.7.3.1, п.п.7.3.4 п.7.3., п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

3. пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу II, п.51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Акціонерне товариство закритого типу «Вітас», вважаючи неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по проведенню в період з 26.10.2012 року по 01.11.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» та формуванню в акті висновків про порушення податкового законодавства, звернулось з даним позовом до суду.

При вирішенні зазначеного спору, суд виходив із наступного.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.19-1.1.1. п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом. Згідно п.п.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів;

Так, п.п.20.1.6. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, визначено, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.6 п.20.1 ст. 20 розділу I та п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 глави 7 розділу II Податкового кодексу України, у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі в АР Крим Державної податкової служби на адресу позивача було направлено запит від 12.10.2012 року №22624/10/22-8 з вимогою надати протягом 10 робочих днів з дня отримання запитів інформацію та її документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ПАТ «АК «Кримавтотранс» (ЄДРПОУ 03120667) за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року з таких питань: укладених договорів, відображення результатів по цим операціям у податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях, податкових накладних, реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, видаткових, приходних накладних (актів виконаних робіт), платіжних документів, аналітичних карток рахунків (а.с.22).

Позивач, отримавши вказаний запит 15.10.2012 року, витребувану інформацію з її документальним підтвердженням не надав, пославшись у листі від 16.10.2012 року на невідповідність запиту нормам Податкового кодексу України, що звільняє підприємство від обов'язку надавати відповідь на такий запит (а.с.19-21).

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Повноваження податкового органу щодо проведення позапланової виїзної перевірки та порядок її проведення визначені ст. ст. 78, 79 Податкового Кодексу України.

Згідно статті 79 ПК України, документальна невиїзні перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Статтею 78 ПК України передбачено, що однією з обставин, з яких може бути здійснена документальна позапланова перевірка є те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п. 78.1.1. ст. 78 ПК).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (а. 78.4 ст. 78 ПК).

Таким чином, у зв'язку із тим, що інформації з її документальним підтвердженням для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ПАТ «АК «Кримавтотранс» (ЄДРПОУ 03120667) за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, до відповідача не надійшло, Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі в АР Крим Державної податкової служби правомірно 23.10.2012 року був прийнятий наказ №2673 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТЗТ «Вітас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року тривалістю 5 робочих днів з 26.10.2012 року".

Крім того, позивачу також було відправлено повідомлення №1037/10/22-1 від 24.10.2012 року про проведення вказаної перевірки, яке було отримано ним 25.10.2012 року.

Відносно тверджень позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, мотивованих невідповідністю запиту нормам Податкового кодексу України, що звільняє підприємство від обов'язку надавати відповідь на такий запит, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків та податкових агентів (інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, податковий орган має право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження у випадку, якщо у податкового органу виникають питання щодо достовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Суд не погоджується з посиланнями позивача відсутність підстав для проведення перевірки, мотивованих невідповідністю запиту нормам Податкового кодексу України, що звільняє підприємство від обов'язку надавати відповідь на такий запит, оскільки у будь-якому випадку недотримання формального бланку оформлення запиту не свідчить, не може свідчити про відсутність реальних підстав для з'ясування податковим органом реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по господарських відносинах із відповідним контрагентом.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача були передбачені законом підстави для проведення невиїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу «Вітас», наказ про проведення перевірки був прийнятий обґрунтовано, в передбачений законом спосіб та в межах компетенції відповідача, а отже підстав для визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по проведенню в період з 26.10.2012 року по 01.11.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу «Вітас», у суду немає.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 № 1145/11/13-10, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Предметом оскарження у даній справі є дії ДПІ, пов'язані із викладенням у акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів здійснених АТЗТ «Вітас» в період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року; незнаходження позивача за юридичною адресою; завищення валових доходів в розмірі 2058042 гривень, доходу, який враховується при визначенні об'єкту оподаткування - 10268394,00 гривень та валових витрат в розмірі 8985579,00 гривень, витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування - 17807721,00 гривень, за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року; завищення амортизаційних відрахувань в сумі 9470,00 гривень за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року; завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за періоди: 1 квартал 2011 року - 6937007,00 гривень, півріччя 2011 року 7422023,00 гривень, 3 квартал 2011 року - 6205922,00 гривень, 2011 року 6123466,00 гривень, 1 квартал 2012 року - 6088366 гривень, 1 півріччя 2012 року - 1415861,00 гривень; завищення зобов'язання в сумі 1234342 гривень та завищення податкового кредиту в сумі 1268988,00 гривень з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року; відсутність у АТЗТ «Вітас» об'єкту оподаткування прибутку підприємств за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року; про відсутність у АТЗТ об'єкту оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року. Позивач в позові вказує на відсутність у податкового органу повноважень та законних підстав для таких висновків, а тому, на думку позивача, такі дії є неправомірними і порушують його права та інтереси.

Таким чином, порушення своїх прав та інтересів позивач пов'язує саме із змістом акту від 08.11.2012 року №8790/22-1/20732633 «Про неможливість проведення фінансово-господарських операцій Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» ЄДРПОУ 20732633 за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року».

Судом під час розгляду справи ухвалою від 11.06.2013 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська експертна служба». Згідно з висновком №148 судово-економічної експертизи від 30.09.2013 року, що проведена судовим експертом Міліциною Е.О. (а.с. 124-170) висновки акту від 08.11.2012 року №8790/22-1/20732633 «Про неможливість проведення фінансово-господарських операцій Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» ЄДРПОУ 20732633 за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року» відносно завищення за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року валових доходів в сумі 2058042,00 гривень та доходу, який враховується при визначенні об'єкту оподаткування - 10268394,00 гривень та валових витрат за перший квартал 2011 року в розмірі 8985579,00 гривень, витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року в сумі 17807721,00 гривень, за умовною документального підтвердження задекларованого рядку 04.9 за перший квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 7031759,00 гривень; завищення амортизаційних відрахувань в сумі 9470,00 гривень за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року; завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року - 6937007 гривень, 2-4 квартали 2011 року в сумі 6123466,00 гривень, за 1 півріччя 2012 року в сумі 1415861,00 гривень, за умовою документального підтвердження задекларованого рядку 04.9 за перший квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 7031759,00 гривень; відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7203,00 гривень, та завищення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1234342,00 гривень та податкового кредиту з ПДВ в сумі 1268988,00 гривень за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, документально та нормативно не підтверджуються.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи, і як наслідок - постановленню законного і обґрунтованого судового рішення. Однак, при цьому суд не може розглядати висновок експерта як доказ, який має перевагу над іншими доказами по справі, без належної їх перевірки й оцінки.

Таким чином, надаючи оцінку діям відповідача пов'язаним із викладенням у акті перевірки відповідних висновків, суд звертає увагу на наступне.

Право податкового органу на проведення перевірки, порядок та процедура її проведення, а також права та обов'язки посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки регламентується Главою 8 «Перевірки» Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п/п. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з цим, п. 78.1. ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (п. 83.1. ПК України).

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Більш того, п. 86.7. ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Разом з цим, процедура розгляду заперечень на акт перевірки та порядок оформлення висновку за результатами їх розгляду встановлюється частиною 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Так, вказаним Порядком встановлено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є нікчемними, та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. із сплати податків).

В контексті наведеного суд зазначає, що правове значення має та, відповідно, покладає на платника певні обов'язки рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, яке, як свідчать матеріали справи, ДПІ не приймалося.

В свою чергу, платник податків у разі незгоди із викладеними в акті перевірки висновками та встановленими в ньому порушеннями має право подати заперечення на такий акт та зазначені в ньому висновки до податкового органу, який повинен здійснити перевірку достовірності вказаної в акті інформації та правильності кваліфікації визначених у ньому порушень законодавства і при невідповідності тих чи інших обставин або висновків винести відповідне рішення.

В даному випадку нікчемність зазначених в Акті перевірки позивача договорів не є юридично встановленим фактом. Даного висновку, який має правове значення, може дійти лише суд у судовому рішенні, мотивуючи (у мотивувальній частині) певне судове рішення, пов'язане, наприклад, із розглядом вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Мотивація акту перевірки, дії щодо відображення висновків посадових осіб ДПІ в акті перевірки з посиланням на недійсність (нікчемність) договорів, є позицією інспектора ДПІ, яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків, яка, однак, як зазначено вище, само по собі не створює для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки виходячи із змісту ч. 3 ст. 228 ЦК України з наведених підстав договір може бути визнаний недійсним лише судом.

Відтак, дії відповідача щодо формування та відображення висновків в акті перевірки, які самі по собі не створюють правових наслідків для позивача, не порушують прав позивача, а самі процедурні дії відповідача щодо визначення та відображення висновків інспектора в акті перевірки є функціональним обов'язком відповідача за процедурою оформлення результатів перевірки, який в даному випадку виконувався відповідачем шляхом відображення зазначених висновків в акті перевірки, оцінку яким (висновкам по суті порушень) надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого ДПІ на підставі цих висновків.

В даному випадку, як зазначалося вище, на підставі Акту перевірки жодних нарахувань податкових зобов'язань не здійснено.

Відтак, висновки Акту перевірки, з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.

Під час розгляду справи суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного представленого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, не встановив підстав для визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим по проведенню в період з 26.10.2012 року по 01.11.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» та визнання протиправними дій відповідача по встановленню в акті перевірки відповідних порушень, а тому вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.12.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 06.12.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.