Постанова

від 15.01.2014 по справі 805/17936/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 р. Справа №805/17936/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - Мащенко О.В.,

відповідача - Пастернак Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флорія» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 153 832,82 грн., -

в с т а н о в и в :

У грудні 2013 року Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флорія» (далі - відповідач, ТОВ «Флорія») про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 153 832,82 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що станом на 25 листопада 2013 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Флорія» обліковується податковий борг у загальному розмірі 153 832,82 грн. з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за договором оренди земельної ділянки від 22 грудня 2008 року, розташованої за адресою: м. Макіївка, вул. Магістральна, 1, який виник через несплату відповідачем самостійно визначених податкових зобов'язань визначених у податкових деклараціях за 2012 - 2013 роки, а саме: за податковою декларацією № 846 від 14 лютого 2012 року підлягали сплаті самостійно визначені податкові у сумі 82 693,49 грн., за податковою декларацією № 9007111042 від 17 лютого 2013 року підлягали сплаті самостійно визначені відповідачем податкові зобов'язання у сумі 71 139,33 грн., що виникли у періоді з 02 березня 2013 року по 30 жовтня 2013 року. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення наявної суми боргу.

З урахуванням вищевикладеного, у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати заземлю, посилаючись на вимоги підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, та пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 153 832,82 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнала позовні вимоги у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Флорія» (ЄДРПОУ 33221749, адреса: 83013, Донецька область, Куйбишевський район, м. Донецьк, вул. Софійська, буд. 18 «Б») є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 18 жовтня 2004 року, про що державним реєстратором зроблено запис в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію юридичної особи № 1 266 102 0000 001753, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 556666, а також свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 5-6, 15), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька з 22 жовтня 2004 року № 3624, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 07 лютого 2006 року № 37 (арк. справи 17). Як платник орендної плати за землю знаходиться на обліку в Гірницькому відділенні Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

14 лютого 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію № 846 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період - 2012 рік, якою самостійно визначено відповідачем плата за землю у 2012 році у загальній сумі 94 852,42 грн., з оплатою щомісячно починаючи з січня по листопад 2012 року у розмірі 7 904,37 грн., у грудні 7 904,35 грн., з яких відповідачем не сплачені зобов'язання, що виникли з 30 березня 2012 року по 30 січня 2013 року, в сумі 82 693,49 грн., з яких за березень 2012 року у сумі 3 649,81 грн., з квітня по листопад 2012 року з оплатою щомісячно у розмірі 7 904, 37 грн., та у грудні 2012 року у сумі 7 904,35 грн. (арк. справи 21-23).

Також 17 лютого 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію № 9007111042 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період - 2013 рік, якою відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з плати за землю за 2013 рік у загальній сумі 94 852,42 грн., з яких відповідачем не сплачені зобов'язання із термінами оплати з 02 березня 2013 року по 30 жовтня 2013 року, з оплатою щомісячно у розмірі 7 904, 37 грн., у загальній сумі 71 139,33 грн. (арк. справи 26).

Таким чином, судом встановлено, що станом на день судового розгляду відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з плати за землю за вищенаведені звітні податкові періоди у загальному розмірі 153 832,82 грн., що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку (арк. справи 31-34).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

02 квітня 2012 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 54, яка отримана уповноваженою особою відповідача в день її прийняття, про що свідчить підпис на корінці вимоги (арк. справи 28).

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав вважати зазначену вимогу такою, що втратила чинність або відкликаною.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флорія» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 153 832,82 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флорія» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 153 832,82 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Флорія» (код ЄДРПОУ 33221749, адреса: 83013, Донецька область, Куйбишевський район, м. Донецьк, вул. Софійська, буд. 18 «Б») відкритих у банківських установах, на користь місцевого бюджету міста Макіївки в рахунок погашення заборгованості з плати за землю у розмірі 153 832,82 грн. (сто п'ятдесят три тисячі вісімсот тридцять дві грн. 82 коп.) на р/р 31112165700065, код платежу 13050200, банк одержувача ГУДКСУ в Донецькій області, ОКПО 37990227, МФО 834019.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 січня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 15 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.