Рішення

від 15.01.2014 по справі 904/8824/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.14р. Справа № 904/8824/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М КС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір Сервіс Плюс-2007", м. Дніпропетровськ

про стягнення 17 982,10 грн. за договором постачання

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Коваленко В. І., довіреність б/н від 02.12.2013 р.

Від відповідача: Данильчук С.А., довіреність № 59 від 12.12.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М КС" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір Сервіс Плюс-2007" (з врахуванням уточнень) суму основного боргу у розмірі 15 282,74 грн., пені - 4 223,22 грн., 3% річних - 173,56 грн. за договором постачання № МКС-000005 від 11.01.2013р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором постачання № МКС-000005 від 11.01.2013р. щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. У відзиві на позов та у відзиві на уточнену позовну заяву зазначає, що розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені. Також відповідач зазначає, що п. 3.3. договору передбачено умови оплати, за якими відповідач зобов'язаний сплатити вартість товару протягом 14 календарних днів, згідно рахунків-фактури, виданих на підставі даного договору. Проте позивачем не надано жодних документів в підтвердження надання відповідачу рахунків-фактур на оплату отриманого товару. Посилання позивача на дату підписання видаткових накладних, як на дату виникнення у відповідача зобов'язання по сплаті отриманого товару, не є правильним оскільки згідно п. 2.5. договору відмітка відповідача на видатковій накладній свідчить лише про факт приймання товару. На підставі викладеного відповідач зазначає, що на час подання позовної заяви позивачем не надано доказів в підтвердження його порушених прав.

02.12.2013р. у судовому засіданні розгляд справи відкладався до 17.12.2013р.

17.12.2013р. у судовому засідання оголошувалась перерва до 14.01.2014р.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2013р. строк розгляду справи продовжено до 27.01.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 14.01.2014р оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "М КС", (далі - Постачальник, Продавець, Позивач) та Приватне підприємство "Папір Сервіс Плюс-2007" (далі - Покупець, Відповідач) уклали між собою договір постачання № МКС-000005 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках - фактурах та видаткових накладних та/або специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

До ціни товару включаються вартість упаковки та доставки до адреси Покупця (п.1.3. Договору).

Згідно п. 1.4. Договору, ціна договору (загальна сума договору) складається із сум, вказаних накладних та/або специфікаціях, що видаються на підставі даного договору.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що ціна на товар встановлюється в гривнях з урахуванням ПДВ та узгоджується сторонами на кожну конкретну партію. Узгоджена сторонами ціна на товар зазначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що надаються Продавцем на кожну партію товару.

У відповідності до п. 3.3. Договору, умови оплати: Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару протягом 14 календарних днів, згідно рахунків - фактури, виданих на підставі даного договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 р., але ж в будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1. Договору).

Враховуючи несплату відповідачем отриманого товару позивач звернувся до суду за захистом свої прав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач в якості доказу поставки товару на суму 15 825,24 грн. надав до позовної заяви копії видаткових накладних:

№ МКС-0268 від 26.06.2013р. на суму 3 704,40 грн.,

№ МКС-0278 від 27.06.2013р. на суму 373,74 грн.,

№ МКС-0099 від 04.07.2013р. на суму 1 746,06 грн.,

№ МКС-0114 від 05.07.2013р. на суму 188,40 грн.,

№ МКС-0347 від 25.07.2013р. на суму 3 458,70 грн.,

№ МКС-0348 від 25.07.2013р. на суму 3 769,62 грн.,

№ МКС-0349 від 25.07.2013р. на суму 360,72 грн.,

№ МКС-0360 від 26.07.2013р. на суму 142,56 грн.,

№ МКС-0040 від 02.08.2013р. на суму 490,44 грн.,

№ МКС-0122 від 08.08.2013р. на суму 877,92 грн.,

№ МКС-0142 від 12.08.2013р. на суму 442,56 грн.,

№ МКС-0181 від 14.08.2013р. на суму 171,36 грн.,

№ МКС-0286 від 23.08.2013р. на суму 98,76 грн. (а.с. 12-25).

Однак, вивчивши надані документи, суд встановив, що видаткові накладні № МКС-0122 від 08.08.2013р. на суму 877,92 грн. та № МКС-0286 від 23.08.2013р. на суму 98,76 грн. (а.с.22, 25) не містять ні підпису уповноваженої особи відповідача ні печатки підприємства відповідача та, у зв'язку з цим не можуть бути належним доказом поставки відповідачу товару.

Інші видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств Позивача та Відповідача

Виходячи з положень ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач проти поставки товару не заперечив, зазначивши при цьому про те, що строк оплати товару на час звернення позивача до суду не настав.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 14 848,56грн.є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та не спростовані Відповідачем, у зв'язку чим в цій частині підлягають задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач, з врахуванням часткової оплати за товар, просить стягнути з Відповідача суму пені - 4 223,22 грн., 3% річних - 173,56 грн. за період з 10.07.2013р. по 16.12.2013р.

Згідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та даним договором.

У відповідності до п. 3.3. Договору, умови оплати: Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару протягом 14 календарних днів, згідно рахунків - фактур, виданих на підставі даного договору.

Згідно п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати або несплати суми за отриманий товар, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого товару.

Проте, розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (див. постанову Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 25/187).

За приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Перевіривши розрахунок Позивача, судом встановлено, що пеня нарахована позивачем невірно у зв'язку з недоведеністю поставки по двох видаткових накладних, невірним визначенням періодів та неврахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Так, до стягнення підлягає 714,65 грн. пені, з яких:

- за видатковою накладною № МКС-0268 від 26.06.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 11.07.2013р по 16.12.2013р. в сумі - 190,12 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0278 від 27.06.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 12.07.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 21,36 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0099 від 04.07.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 19.07.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 95,10 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0114 від 05.07.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 20.07.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 10,19 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0347 від 25.07.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 09.08.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 160,52 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0348 від 25.07.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 09.08.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 174,95 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0349 від 25.07.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 09.08.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 16,74 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0360 від 26.07.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 10.08.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 0 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0040 від 02.08.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 17.08.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 31,31 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0142 від 12.08.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 27.08.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 17,65 грн.;

- за видатковою накладною № МКС-0181 від 14.08.2013р. підлягає до стягнення пеня за період з 29.08.2013р. по 16.12.2013р. в сумі - 6,71 грн..

У стягненні 3 508,57 грн. пені слід відмовити.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного позивачем невірно розраховано й 3% річних.

Так, перевіривши розрахунок, судом встановлено, що до стягнення підлягає 163,65 грн.

У стягненні 9,91 грн. 3% річних слід відмовити.

Заперечення відповідача щодо ненастання строку оплати у зв'язку з несвоєчасним отриманням ним рахунків-фактур судом не приймається на підставі наступного.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п.1.1. Договору, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках - фактурах та видаткових накладних та/або специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що покупець оплачує товар по цінах, зазначених в рахунках-фактурах та видаткових накладних або специфікаціях, що надаються Постачальником на кожну партію товару.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В даному випадку, відсутність рахунків-фактур не є обставиною, яка звільняє Відповідача від оплати за отриманий товар, оскільки разом з товаром Відповідачем отримані видаткові накладні, в яких визначено вартість отриманого товару, а договір містить платіжні реквізити Позивача.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист ВГСУ від 17.07.12р. № 01-06/928/1012).

Зазначений висновок також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі № 9/252-10.

Крім того, слід зазначити, що рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити у визначений договором строк отриманий товар.

Посилання на рахунки-фактури, до того ж, містяться в кожній з видаткових накладних, отриманих Відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із стягненням з Відповідача на користь Позивача основного боргу у розмірі 14 848,56грн., пені - 714,65 грн. та 3% річних - 163,65 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір Сервіс Плюс-2007" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 29А, оф. 314, код ЄДРПОУ 36296335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М КС" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Софії Ковалевської, 59/52, код ЄДРПОУ 37069817) 14 848,56грн. грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок вісім грн. 56 грн.) - основного боргу; 714,65 грн. (сімсот чотирнадцять грн. 65 коп.) - пені; 163,65 грн. (сто шістдесят три грн. 65 коп.) - 3% річних; 1 374,94 грн. (одна тисяча триста сімдесят чотири грн. 94 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, -16.01.2014р.