Ухвала

від 09.01.2014 по справі 923/1740/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"09" січня 2014 р. Справа № 923/1740/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Юг", м. Херсон

до: Приватного підприємства "Євроклас", м. Херсон

про стягнення 42 214,29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Коновалова О.Ю., уповн. представник, довіреність від 11.12.2013р.;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Юг" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом, згідно з яким просить стягнути з Приватного підприємства "Євроклас" (відповідач) 31 650,12 грн. заборгованості з оплати товару та 10 564,17 грн. річних (40 %) згідно договору. Позовні вимоги обґрунтовано нормами ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 625, 692 Цивільного кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару згідно з договором поставки № 28-11/2 від 28.11.2011р.

Згідно з ухвалою суду від 13.12.2013р. за цим позовом порушено провадження у даній справі, її розгляд призначений на 09.01.2014р., із зобов'язанням сторін забезпечити явку представників у судове засідання та надати суду документи, які необхідні для розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвалу суду від 13.12.2013р. про порушення справи відповідачу надіслано поштою, рекомендованим листом з повідомленням, згідно ст. 64 ГПК України за зазначеною у позовній заяві адресою відповідача. До суду повернулося та залучено судом до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.28) про вручення 20.12.2013р. за вказаною адресою відповідача рекомендованого листа з ухвалою суду від 13.12.2013р. Проте, всупереч вимог суду, згідно з цією ухвалою, відповідач не надав витребуваних від нього судом документів, зокрема, відзиву на позовну заяву, а представник відповідача у судове засідання не прибув. Про причини ненадання цих документів та неприбуття представника в засідання відповідач суду не повідомив.

Через канцелярію суду 08.01.2013р. надійшла заява позивача, згідно з якою повідомлено суду про сплату відповідачем заборгованості з оплати товару, у зв'язку із чим позивач стверджує про відсутність предмету спору у цій частині, а також, повідомлено про відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення річних в повному обсязі. За вказаних фактичних обставин та на підставі ст. 80 ГПК України позивач просить суд припинити провадження у справі та повернути позивачеві, за ухвалою, з державного бюджету 1820,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви. До цієї заяви позивачем додано копії платіжних доручень відповідача від 17.12.2013р. № 643 на сплату 5000,00 грн, від 18.12.2013р. № 2818 на сплату 26650,12 грн.

В судове засідання 09.01.2014р. представником позивача надано заяву, згідно з якою позивач, в порядку ст.78 ГПК України, відмовляється від позовних вимог в частині стягнення річних.

Також, суд встановив, що 28.11.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 28-11/2 від 28.11.2011р., згідно з яким позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця за договором), а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти і сплатити кріпильно-будівельні матеріали (надалі - договір). Згідно з п. 6.2. договору передбачено відстрочку платежу тривалістю 10 (десять) календарних днів моменту отримання товару. Відповідно до п. 12.4 договору передбачено, що при простроченні відповідачем понад 2 дні встановленого у п.6.2 договору строку оплати товару, позивач має право додатково, до суми заборгованості, стягнути з відповідача 40 % річних за користування чужими грошовими коштами від суми неоплаченого товару Згідно з п. 14.1. договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач у 2013 році передав відповідачеві товар на загальну суму 58650,12 грн. на підставі видаткових накладних № 40 від 15.03.2013р. на суму 48420,00 грн., № 42 від 22.03.2013р. на суму 627,00 грн., № 43 від 22.03.2013р. на суму 4850,00 грн., № 49 від 05.04.2013р. на суму 1880,00 грн., № 66 від 16.05.2013р. на суму 1225,00 грн. та № 124 від 15.08.2013р. на суму 1648,12 грн. У позовній заяві стверджується про здійснення відповідачем у період з 01.03.2013р. по 28.10.2013р. часткової, у сумі 27000,00 грн., оплати вказаного товару, у зв'язку із чим розмір заборгованості відповідача з оплати цього товару на момент подачі позову до суду визначений позивачем як 31650,12 грн. Саме, в такому розмірі позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару.

Відповідно до п.12.4 договору позивачем нараховані відповідачеві та заявлені до стягнення річні (40 %), у розмірі 10 564,17 грн., за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару на умовах п.6.2. договору.

Після порушення судом, згідно з ухвалою від 13.12.2013р., провадження у даній справі, а саме, станом на 18.12.2013р. відповідачем повністю погашено заборгованість у розмірі 31650,12 грн. перед позивачем з оплати товару. Вказане підтверджується наданими позивачем суду копіями платіжних доручень відповідача від 17.12.2013р. № 643 на сплату 5000,00 грн. та від 18.12.2013р. № 2818 на сплату 26650,12 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі наведених встановлених судом фактичних обставин, провадження у справі в частині стягнення 31650,12 грн. заборгованості з оплати товару підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - за відсутності предмета спору.

Щодо відмови позивача від позовних вимог в частині стягнення 40 % річних в сумі 10564,17 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову. Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмову від позову, якщо така відмова суперечить законодавству чи порушує чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 78 ГПК України до прийняття відмови позивача від позову суд повинен роз'яснити позивачу наслідки відмови від позову, а також перевірити наявність у представника позивача відповідних повноважень. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Судом роз'яснено представнику позивача передбачені ГПК України наслідки відмови від позову. Відповідні наслідки представнику позивача зрозумілі.

Заяву позивача від 08.01.2014р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення 40 % річних в сумі 10564,17 грн. підписано представником позивача Коноваловою О.Ю. Згідно із наявною у матеріалах справи довіреністю від 11.12.2013р. (а.с.37) на цього представника позивача, вказаному представнику надано, зокрема, повноваження повністю або частково відмовлятися від позовних вимог.

Відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси. Докази іншого у матеріалах справи відсутні.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття відмови позивача від позову в частині стягнення 40 % річних в сумі 10564,17 грн., у зв'язку із чим провадження у справі в цій частині позовних вимог має бути припинено.

Також, суд зазначає, що згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та інших витрат, які пов'язані з розглядом справи, а розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Позивачем у грудні 2013 року подано до господарського суду позовну заяву майнового характеру з вимогами у розмірі 42 214,29 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013р. становив 1147,00 грн.

Таким чином, у відповідності до наведених положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви з вимогами про стягнення 42 214,29 грн. позивач повинен був сплатити 1720,50 грн. судового збору (1720,50 грн. = 1,5 х 1147,00 грн.), а фактично сплатив 1827,00 грн. судового збору згідно з платіжним дорученням від 10.12.2013р. № 7.

Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 42214,29 грн. відповідно до п. 2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", становить (1827,00 - 1720,50) грн. = 106,50 грн. Згідно з п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У зв'язку із цим зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 106,50 грн. підлягає поверненню позивачеві.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Згідно з п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", із змінами та доповненнями, вказано, що виходячи з приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України, ця правова норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У застосуванні ч. 2 ст. 49 ГПК України суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Оскільки, за станом на 12.12.2013р. відповідачем не було погашено спірний борг, незважаючи на отримання відповідачем 29.10.2013р. претензії №32 від 28.10.2013р. позивача з вимогами про погашення 31650,12 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за договором, позивач й звернувся до господарського суду з позовом про стягнення цієї заборгованості, з урахуванням річних (40 %). Вказану, у сумі 31650,12 грн., заборгованість погашено відповідачем після порушення судом провадження у даній справі. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що спір в частині стягнення 31650,12 грн. заборгованості з оплати товару за договором виник та доведений до вирішення у судовому порядку внаслідок неправильних дій відповідача.

Згідно з ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. Серед них не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі. Виходячи з цього та у відповідності до положень п.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", із змінами та доповненнями, припинення провадження у справі з підстав передбачених ст. 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позивачеві сплаченої при поданні позовної заяви суми судового збору.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1289,86 грн. судового збору, що становить 74,97 % від суми судового збору та відповідає співвідношенню розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості з оплати товару до загального розміру позовних вимог.

74,97 % = (31 650,12 грн. / 42 214,29 грн.) х 100 %

Підстави для стягнення 430,64 грн залишку судового збору (430,64 грн = 1720,50 грн. - 1289,86 грн.) з відповідача у суду відсутні, у зв'язку із відмовою позивача від позову в частині стягнення 40 % річних в сумі 10564,17 грн.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ч. 4 ст. 22, ст. 44, ст. 49, ст. 78, п.1-1 та п.4 ч. 1 ст. 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Припинити провадження у справі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Євроклас" (місцезнаходження - 73008, м.Херсон, вул. Ладичука, 150; ідентифікаційний код юридичної особи 32479681; р26008694301 в ПАТ "Марфін Банк" м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Юг" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км; ідентифікаційний код юридичної особи 37839294; р26006300002504 в АТ "Златобанк" м. Київ, МФО 380612) 1289 (одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять) грн. 86 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Юг" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км; ідентифікаційний код юридичної особи 37839294) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р №31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 106 (сто шість) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням від 10.12.2013р. № 7.

Оригінал платіжного доручення від 10.12.2013р. № 7 зберігається в матеріалах справи № 923/1740/13.

4. Наказ видати.

Суддя К.В. Соловйов