Рішення

від 09.01.2014 по справі 911/4325/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2014 р. Справа № 911/4325/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Гоц Галини Миколаївни

до Малого приватного підприємства «Саламандра»

про стягнення 78299,33 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Батура П.О., ордер серії КС № 009716 від 15.11.2013 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Гоц Галина Миколаївна (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Малого приватного підприємства «Саламандра» (далі - відповідач) про стягнення 78299,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору № 5 від 22.01.2013 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 69316,60 грн. основного боргу, 7350,77 грн. пені, 1561,96 грн. 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 19.12.2013 р. та 09.01.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 19.12.2013 р. та 09.01.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.01.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.01.2013 р. між Фізичною особою-підприємцем Гоц Галиною Миколаївною (продавець) та Малим приватним підприємством «Саламандра» (покупець) було укладено договір № 5, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцеві товар належної якості, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і вчасно оплатити його вартість.

Згідно з п. 2.2 договору датою постачання вважається дата прийняття товару покупцем.

У відповідності з п. 2.3 договору передача товару здійснюється на підставі видаткових накладних.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки за товар, що поставляється, здійснюються шляхом оплати всієї партії товару по факту постачання, але не пізніше 21 календарного дня з моменту одержання товару за накладною, при цьому термін оплати товарів, що поставляються, розраховується з урахуванням дати постачання такого товару.

ФОП Гоц Г.М. було виконано умови договору № 5 від 22.01.2013 р. у повному обсязі, а саме - поставлено товар на суму 71360,60 грн., що підтверджується накладною № 339 від 22.01.2013 р.

МПП «Саламандра» було надіслано на адресу ФОП Гоц Г.М. лист б/н від 12.06.2013 р., відповідно до якого відповідач підтверджував свою заборгованість перед позивачем в сумі 71360,60 грн., а також зазначав про важке фінансове становище та зобов'язувався сплачувати заборгованість в розмірі 7000,00 грн. на місяць, а у випадку стабілізації економічного становища на підприємстві - збільшити суми виплат.

МПП «Саламандра» частково розрахувалось з ФОП Гоц Г.М. за поставлений товар за договором № 5 від 22.01.2013 р. в сумі 2044,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 06.08.2013 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором № 5 від 22.01.2013 р. в сумі 69316,60 грн., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості за договором поставки № 5 від 22.01.2013 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 5 від 22.01.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 69316,60 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 7350,77 грн. пені, нарахованої відповідно до приписів ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі .

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір № 5 від 22.01.2013 р. не містить умов відповідальності покупця за несвоєчасну оплату поставленого товару у вигляді пені.

Враховуючи викладене, оскільки при вчиненні правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності замовника за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення з МПП «Саламандра» 7350,77 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором задоволенню не підлягають.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 1561,96 грн., у тому числі за період з 13.02.2013 р. до 06.08.2013 р. на суму 71360,60 грн. в сумі 1026,42 грн., з 07.08.2013 р. до 08.11.2013 р. на суму 69316,60 грн. в сумі 535,54 грн., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Гоц Галини Миколаївни.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору.

Слід зазначити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 р. № 6/VI), клієнт - особа, права і свободи якої адвокат захищає або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених чинним законодавством. Угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Угодою можуть передбачатися також інші умови надання юридичної допомоги. Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги; гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Батурою Павлом Олександровичем підтверджуються договором № 80/Г про надання правової допомоги від 05.11.2013 р.

У відповідності зі Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2998/10, виданим 24.11.2005 р., Батура П.О. має право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з п. 2 договору № 80/Г про надання правової допомоги від 05.11.2013 р., виконавець приймає на себе обов'язки представляти права та законні інтереси клієнта в суді першої, апеляційної інстанції та здійснювати професійну адвокатську діяльність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та згідно з умовами договору з усіма правами представника (без обмежень), які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв'язку із вирішенням спору між Фізичною особою-підприємцем Гоц Галиною Миколаївною та Малим приватним підприємством «Саламандра» про стягнення грошових коштів.

У відповідності з п. 10 договору № 80/Г про надання правової допомоги від 05.11.2013 р. розмір та порядок оплати гонорару встановлюються додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 3 додатку № 1 до договору № 80/Г про надання правової допомоги від 05.11.2013 р., за прийняття зобов'язань на представництво, аналіз отриманих документів, підготовку процесуальних документів, безпосереднє представництво в суді першої інстанції замовник на підставі рахунку сплачує виконавцю фіксований гонорар в розмірі 4000,00 грн.

Сплата позивачем вартості адвокатських послуг за вказаним договором підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 39 від 05.11.2013 р. на суму 4000,00 грн.

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених Фізичною особою-підприємцем Гоц Галиною Миколаївною витрат по оплаті за договором про надання правової допомоги в сумі 4000,00 грн. в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.

У зв'язку з викладеним, витрати зі сплати судового збору, а також витрати на оплату послуг адвоката відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Саламандра» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вернадського, 4, кв. 254, код 20603806) на користь Фізичної особи-підприємця Гоц Галини Миколаївни (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пархоменко, 35, ідент. номер 2209414102) - 69316 (шістдесят дев'ять тисяч триста шістнадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 1561 (одну тисячу п'ятсот шістдесят одну) грн. 96 коп. 3% річних, 1557 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 40 коп. судового збору, 3620 (три тисячі шістсот двадцять) грн. 80 коп. витрат на адвокатські послуги.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 14.01.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна