Постанова

від 28.11.2013 по справі 808/5618/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року об 11 год. 06 хв.Справа № 808/5618/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіно-Форт,Лтд»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 червня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіно-Форт,Лтд» (далі - позивач або ТОВ «Сіно-Форт,Лтд») до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 №0001192215 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що предметом позапланової перевірки є відносини між ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» та ТОВ «ІБП «Форт», а тому відповідач не мав повноважень на перевірку відносин між ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» та ВАТ «Запоріжжяобленерго». Крім того, 14 січня 2011 року між ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» (Підрядник) та ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Замовник) укладено Договір підряду у капітальному будівництві №40/01-11. ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» 09 березня 2011 року виписало ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкову накладну №1 на суму попередньої оплати - 573 440,00 грн., в т. ч. ПДВ - 95 573,00 грн. суму податку на додану вартість з отриманої попередньої оплати включено до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року. Так, вартість будівельних робіт, виконаних в липні 2011 року, і переданих Замовнику за актом від 28.07.2011 склала 54 307,20 грн. Тобто виконання робіт в липні 2011 року на суму 54 307,20 грн., з яких ПДВ складає 9 051,00 грн. не є першою подією в розумінні п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України. Враховуючи приписи вказаного пункту Позивачем визначено датою виникнення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у взаємовідносинах з ВАТ «Запоріжжяобленерго» дату отримання від останнього попередньої оплати. Тому операція з передання виконаних робіт в липні 2011 року не підлягала декларуванню в липні 2011 року. Крім того, не відповідає фактичним обставинам твердження Відповідача про те, що 28 липня 2011 року позивачем видано податкову накладну №3, оскільки протягом липня 2011 року жодної податкової накладної підприємство не видавало, реєстр накладних за цей місяць не складався. Разом з тим, факт, що зазначена податкова накладна не видавалась підтверджується і даними податкового обліку ВАТ «Запоріжжяобленерго», і зустрічною перевіркою якою розбіжності з даними ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» виявлено не було. За таких обставин, вважає, що при проведенні перевірки, винесення податкового повідомлення-рішення, відповідачем порушено норми ст.ст. 86.3, 86,8, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а відтак є незаконним. Крім того, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем поза встановлений законодавством десятиденний термін для його прийняття.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях аналогічних за змістом до акту перевірки, відповідач зазначив, що ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» не включило до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість суму в розрізі 9 051,00 грн., яка підтверджена відповідними документами. Крім того, на підтвердження п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» не задекларувало податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 9 051,00 грн., у тому числі за липень 2011 року у сумі 9 051,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 28 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно Довідки АА №711167 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіно-Форт,Лтд» 25.07.2008 зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, як юридичну особу за адресою: 69015, м. Запоріжжя, Ленінський район, вул. Таганська, буд. 16, ідентифікаційний код 36065172 (т. 1 а. с. 71).

14 березня 2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя направило на адресу позивача Запит «Про надання документів» від 14.03.2013 №3559/10/22-12, в якому відповідач просить ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» надати пояснення та їх документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «ІБП Форт» за період з 01.03.2010 по 28.02.2013 з питання включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання ТМЦ (послуг) та з питання включення до складу валових витрат сум витрат за операціями з придбання ТМЦ (послуг): податкові накладні на придбання товару (послуг); договори, згідно яких придбано товар (послуги), вказаний в податкових накладних; довіреності; ліцензії; виписки банку, або інші документи, які підтверджують факт оплати товару; товарно-транспортні документи, або інші документи, які підтверджують транспортування товару; сертифікати якості; регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631; реєстри отриманих податкових накладних за перевіряємий період; інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов'язані зі здійсненням даних фінансових господарських операцій (акти виконаних робіт, та інші). У разі якщо ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» не являється кінцевим споживачем отриманого товару (послуг), надати документи, які підтверджують реалізацію отриманого товару від вищевказаних контрагентів. Крім того, надати накази про призначення директора та головного бухгалтера, договори оренди офісу та складських приміщень. Додатково надати відомості про офісні, складські, приміщення, виробничі потужності, численність працюючих, середню заробітню плату, договори оренди та відомості про орендодавця (т. 1 а. с. 184-185).

25 березня 2013 року ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» направило на адресу відповідача пояснення на Запит «Про надання документів» від 25.03.2013 №12, в яких зазначило наступне. З Запиту не вбачається конкретна підстава для його надіслання, крім того, загальне посилання на ст. 73 Податкового кодексу України не дає можливості визначитись щодо цієї підстави. В порушення вимог абз. 1, 2 п. 73.3 ПК України, письмовий запит не містить посилання на підстави його надіслання. Відтак якщо письмовий запит складено з порушенням вищезазначених норм, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (т. 1 а. с. 186).

На підставі Наказу від 03.04.2013 №463 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (т. 1 а. с. 175-176) та направлень від 03.04.2013 №565, 566 (т. 1 а. с. 173-174) виданих ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, та згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сіно-Форт,Лтд», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «ІБП «Форт» за період з 01.01.2013 по 31.03.2013. За наслідками перевірки складено Акт від 18.04.2013 №575/22-15/36065172 (далі - Акт перевірки) (т. 1 а. с. 189-213).

Згідно висновків перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 9 051,00 грн., в тому числі по періодам за липень 2011 року у сумі 9 051,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 №0001192215, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем 9 051,00 грн. та за штрафними санкціями 2 262,75 грн. (т. 1 а. с. 55).

Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача буда проведена з 03.04.2013 по 11.04.2013.

18.04.2013 року відповідачем складено Акт №81 «Про неможливість вручення акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сіно-Форт, Лтд» та того ж дня зареєстровано в органі державної податкової служби.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6909604725232 копія Акту перевірки надіслана позивачу 19.04.2013 та вручена уповноваженій особі останнього (Заграбян) 17.05.2013 (т. 1 а.с. 214). Водночас, відповідно до довідки б/н від 01.10.2013 рекомендований лист з повідомленням №6909604725232 від 22.04.2013 за №294 з відділення пошитого зв'язку Зап-96 вручено 14.05.2013 Заграбян (уповноваж.).

За змістом п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. При цьому згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Враховуючи викладене суд зазначає, що отримавши рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання поштового відправлення посадовою особою підприємства 17.05.2013, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 №0001192215 в межах визначених Податковим кодексом України десяти робочих днів.

Судом встановлено, що між ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» (Підрядник) та ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Замовник), укладено Договір підряду у капітальному будівництві від 14.01.2011 №40/01-11 за умовами якого Підрядник в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними і залученими силами всі будівельно-монтажні роботи, передбачені проектно-кошторисною документацією «Реконструкція адміністративного будинку під центр підвищення кваліфікації ВАТ «Запоріжжяобленерго» по пров. Короткий, 4 у м. Запоріжжя», в терміни, передбачені календарним графіком виконання робіт, передає об'єкт Замовнику, для пред'яви приймальної комісії, усуває недоробки в межах гарантійних термінів експлуатації об'єкту через неякісне виконання робіт. Підрядник за дорученням Замовника за рахунок власних коштів купує матеріали і устаткування по номенклатурі, що передбачена робочим проектом згідно умов цього Договору є можливим виконання Підрядником робіт з матеріалів та устаткування Замовника, при цьому загальна вартість матеріалів та устаткування для виконання доручених Підряднику робіт, зменшується на суму, відповідну загальній вартості матеріалів і устаткування (з урахуванням ПДВ 20%) Замовника, наданих Замовником Підряднику за актом прийому-передачі, для виконання робіт за цим Договором (т. 1 а. с. 88-92).

На виконання умов договору сторони підписали акти приймання виконання будівельних робіт за липень 2011 року, за квітень 2012 року (т. 1 а. с. 101-106).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження умов договору ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» виписано ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкові накладні від 09.03.2011 №1 всього на суму 573 440,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 573,33 грн.), від 27.04.2012 №1 всього на суму 116 216,40 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 19 369,40 грн.) (т. 1 а. с. 93-94).

Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, про що свідчать виписки банку, виписками по особовим рахункам, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а. с. 99-100).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, пп.14.1.36 п. 14 ст. 14 також зазначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За змістом п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначено у п. 1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі - Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п. 3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пп. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В матеріалах справи також містяться копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних (т. 1 а. с. 95-98).

Крім того, ТОВ «Сіно-Форт,Лтд» надавало до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкові декларації з податку на додану вартість від 20.04.2011 №200411, від 20.04.2011 б/н, від 20.05.2011 №5612, від 20.06.2011 №5612, від 19.07.2011 №5612, від 13.06.2013 б/н, від 15.09.2011 №5612, від 20.10.2011 №5612, від 21.11.2011 №5612, від 06.12.2011 №5612, від 10.01.2012 б/н, від 08.02.2012 б/н, від 06.03.2012 б/н, від 10.04.2012 №5612, від 17.05.2012, б/н (т. 1 а. с. 110-142).

В Акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «Сінофорт, ЛТД» не включено до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість суму в розмірі 9 051грн., яка підтверджена відповідним документом, а саме: податковою накладною №3 від 28.07.2011 на загальну суму 54 307,20грн. (сума ПДВ 20% 9 051,17), номенклатура «реконструкція адміністративного будинку від центр підвищення кваліфікації ВАТ «Запоріжжяобленерго» по пров. Короткий, 4 у м. Запоріжжя, отриманої від ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. За змістом частини 5 наведеної статті суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

На запит суду щодо надання належним чином засвідчені копії податкових накладних, отриманих від ТОВ «Сіно-Форт, Лтд» за період з 01.01.2010 по 31.03.2013, а також реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період з 01.01.2010 по 31.03.2013 ВАТ «Запоріжжяобленерго» надало суду податкові накладні від 09.03.2011 №1, від 27.04.2012 №1, від 29.05.2012 №2, від 26.07.2012 №3, від 29.08.2012 №5, від 26.09.2012 №6, від 26.10.2012 №7, від 04.12.2012 №8, від 26.12.2012 №11, від 31.07.2012 №4, від 28.12.2012 №10, від 31.01.2012 №1, від 28.03.2013 №2, від 29.03.2013 №3, які відображені в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (т. 2 а. с. 18-21, 22-24, 26-30, 32-34, 36-39, 41-43, 45-48, 50-52, 54-56, 58-60).

Окрім того, з листа від 20.02.2013 №001-06/1348 вбачається, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» надавало СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на паперовому носії Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за січень 2013 року, у зв'язку з неотриманням Квитанції №2. В електронному вигляді Реєстр отриманих та виданих податкових накладних був відправлений 19.02.2013 та 20.002.2013 декілька разів. Крім того зазначає, що після кожного відправлення була отримана Квитанція №1. Також, податкова декларація з податку на додану вартість та додатки до неї за січень 2013 року були відправлені 19.02.2013, підтвердження про доставку до районного рівня ДПСУ (Квитанції №2) отримані 19.02.2013 (т. 2 а. с. 22).

Також на запит суду щодо витребування у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області інформацію щодо внесення відомостей, що містять у податковій накладній від 28.07.2011 №3 виданої ТОВ «Сіно-Форт, Лтд» до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість, листом «Про надання інформації» від 22.10.2013 №212/10/08-28-22-11 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя повідомила, що відомості, які містяться у податковій накладній від 28.07.2011 №3 виданої ТОВ «Сіно-Форт,Лтд», не були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість (т. 2 а. с. 61).

Вказані обставини спростовують твердження представника відповідача про те, що податкова накладна №3 від 28.07.2011 була наявна під час перевірки ТОВ «Сіно-Форт,Лтд», проведеної ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя за період з 01.01.2010 по 31.03.2013, оскільки вказані твердження не знаходять свого підтвердження доказами, наявними у справі.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Крім того, згідно листа №17 від 11.08.2011 позивач просив ВАТ «Запоріжжяобленерго» зменшити суму авансу, перерахованого ТОВ «Сіно-Форт, Лтд» згідно з договором №40/01-11 від 14.01.2011 на будівництво об'єкту «Реконструкція адміністративного будинку під центр підвищення кваліфікації ВАТ «Запоріжжяобленерго» по пров. Короткий м.Запоріжжя» на вартість виконаних робіт за липень 2011 року в сумі 54 307,2грн., в т.ч. ПДВ. Таким чином, виконавши частину робіт у липні 2011 року згідно умов договору №40/01-11 від 14.01.2011, позивач додатково кошти від ВАТ «Запоріжжяобленерго» не отримав, а суму ПДВ у розмірі 95573,33грн. відніс до податкового кредиту березня 2011 року на підставі податкової накладної №1 від 09.03.2011, тобто за датою списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіно-Форт,Лтд» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001192215 від 29.05.2013 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова