Рішення

від 15.01.2014 по справі 910/24329/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24329/13

15.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-200» доУправління житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації простягнення 118 775,08 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 від відповідача:ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЛ-200» (надалі - ТОВ «СВЛ-200») звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - «Управління») про стягнення 118 775,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору підряду №56-с від 16.10.2011 р. позивач виконав роботи з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів житлового будинку за адресою проспект Правди 37-Б, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 112 874,67 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 900,41 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.01.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2011 р. між ТОВ «СВЛ-200» (підрядник) та Управлінням (замовник) було укладено договір підряду №569-с на капітальний ремонт сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів житлового будинку за адресою проспект Правди, 37-Б (надалі - «Договір»).

Положеннями п. 1 Договору визначено, що підрядник зобов'язується провести капітальний ремонт сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів житлового будинку (надалі - ремонт), а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.5 Договору підрядник зобов'язується виконати ремонт об'єкту в строк не більше 30 календарних днів з моменту отримання авансу. В інших випадках кінцевий строк виконання ремонту становить до 31.12.2011 р.

Із змісту п. 2.7 Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність об'єкту до приймання.

Положеннями п 3.1.4 Договору замовник зобов'язаний оплатити ремонт в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4 Договору сума договору становить 154 684,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 781,00 грн.

Згідно із п. 4.2 Договору вартість ремонту згідно даного договору може бути змінена та визначається на підставі акту по формі КБ-2в виконаних робіт і не може перевищувати затвердженого кошторису з позитивним висновком експертизи.

Із змісту п. 4.4 Договору вбачається, що фінансування робіт за даним договором, за згодою сторін, проводиться наступним чином: 50% від суми даного договору, згідно письмового запиту підрядника. В інших випадках розрахунки проводяться на підставі акта по формі КБ-2в виконаних робіт підписаних в установленому порядку та службою технічного нагляду.

Пунктом 4.7 Договору замовник розраховується з підрядником за виконані роботи в 60-денний термін з моменту отримання коштів.

Відповідно до п. 7.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не пізніше 31.12.2011 р.

На виконання умов Договору, позивачем у період листопад - грудень 2011 р. було виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 154 681,08 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт №1 від 29.11.2011 р. та №2 від 16.12.2011 р., які підписані представниками сторін та представником служби технічного нагляду, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Як зазначає позивач, відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт у розмірі 41 809,33 грн.

01.07.2013 р. сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків, яким визначили, що станом на 01.07.2013 р. заборгованість відповідача з оплати підрядних робіт на користь позивача становить 112 874,67 грн.

16.07.2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №2/07, за змістом якої, у тому числі, просив погасити відповідача заборгованість з оплати підрядних робіт за договором №569-с від 26.10.2011 р. у розмірі 112 874,67 грн.

Листом №376 від 29.07.2013 р. відповідач направив відповідь на претензію, за змістом якого зазначив, що відповідно до рішення сесії Київської міської ради від 08.02.2013 р. №3/9060 «Про бюджет міста Києва на 2013 рік» Управлінню житлово-комунального господарства затверджені бюджетні кошти по КТКВ 100102 на оплату робіт з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів житлових будинків, виконаних у минулих роках на виконання містом Києвом функцій столиці. Згідно помісячного плану асигнувань вказані вище кошти заплановані на жовтень місяць поточного року.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних на підставі Договору робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 112 874,67 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (акти виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, акт звіряння взаєморозрахунків) підтверджується виконання позивачем робіт, їх часткова оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача на користь позивача у розмірі 112 874,67 грн.

Вказані акти містять підписи повноважного представника та відтиск печатки відповідача, також містить підпис та відтиск печатки служби технічного нагляду, доказів існування будь-яких зауважень до виконаних робіт відповідачем не надано.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків, яким сторони визначили, що станом на 01.07.2013 р. заборгованість відповідача з оплати підрядних робіт на користь позивача становить 112 874,67 грн.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту п. 2.7 Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність об'єкту до приймання.

Із змісту п. 4.4 Договору вбачається, що фінансування робіт за даним договором, за згодою сторін, проводиться наступним чином: 50% від суми даного договору, згідно письмового запиту підрядника. В інших випадках розрахунки проводяться на підставі акта по формі КБ-2в виконаних робіт підписаних в установленому порядку та службою технічного нагляду.

Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 підписаний сторонами та службою технічного нагляду 29.11.2011 р., а акт №2 підписаний 16.12.2011 р.

У п. 91 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 р. №668 зазначено, що передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. (п. 96 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.4 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті виконаних на підставі Договору підрядних робіт настало після підписання акту приймання виконаних робіт.

Щодо посилань відповідача викладених у листі №376 від 29.07.2013 р. про відсутність бюджетного фінансування суд відзначає наступне.

Правовідносини сторін підпадають під ознаки договору підряду (виконання робіт), згідно з якими відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботи обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Оскільки договір підряду є оплатним, обов'язок відповідача як генпідрядника за Договором №569-с оплатити прийняті роботи виникає в силу положень закону та п. 1 Договору №569-с.

Пунктом 4.7 Договору визначено, що замовник розраховується з підрядником за виконані роботи в 60-денний термін з моменту отримання коштів.

Проте суд вважає, що спірний пункт договору, який регламентує порядок проведення розрахунків за виконані роботи після отримання коштів відповідачем, суперечить імперативним приписам ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, згідно з якою у випадку відсутності домовленості сторін щодо попередньої оплати виконаної роботи, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і не правомірним, які суперечать закону (правопорушення).

Спірним пунктом Договору сторони визначили, що строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт залежить від факту отримання відповідачем коштів, тобто фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

В свою чергу, статтею 511 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 528 Цивільного кодексу України, навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 03.12.2012 у справі № 5011-16/4107/2012, від 10.07.2013 у справі №910/2285/13, від 20.02.2013 у справі № 5023/3071/12.

Відтак, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про ненастання строку з виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт з огляду відсутності бюджетного фінансування, які викладені у листі №376 від 29.07.2013 р., не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт на користь позивача у розмірі 112 874,67 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Управління житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати виконаних підрядних робіт у розмірі 112 874,67 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 900,41 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті заборгованості у розмірі 112 874,67 грн. у період з 01.03.2012 р. по 26.11.2013 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд вважає за можливе задовольнити дану вимогу у розмірі заявленому до стягнення.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-200» про стягнення з Управління житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованості у розмірі 112 874,67 грн. та 3% річних у розмірі 5 900,41 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-200» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 22/17; ідентифікаційний код 37393735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-200» (67832, смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, вул. Ентузіастів, 8; ідентифікаційний код 30626275) заборгованість у розмірі 112 874 (сто дванадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 67 коп., 3% річних у розмірі 5 900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 375 (дві тисячі триста сімдесят п'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 16.01. 2014 р.