Рішення
від 14.01.2014 по справі 923/1650/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 р. Справа № 923/1650/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Автопромпідшипник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник"

до Приватного підприємства "АГРО-МАРКЕТ-ЮГ"

про стягнення 38292,85 грн,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (представника за дорученням), ОСОБА_2 (директора),

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 38292,85 грн, з яких: 32189,24 грн заборгованості, 589,99 грн річних, 2294,70 грн пені та 3218,92 грн штрафу. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 57/13 від 02.01.2013р.

Відповідачем відзив на позов не наданий та в судове засідання він свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи.

Так, ухвала про порушення справи від 27.11.2013р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 17.12.2013р., надіслані судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві: АДРЕСА_1, останнім отримано, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У зв'язку з неявкою відповідача в судові засідання 17 грудня 2013 року та 14 січня поточного року розгляд справи здійснено без його участі.

Крім викладеного судом встановлено, що 2 січня 2013 року між сторонами укладено договір поставки товару № 57/13, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу підшипники та інший товар, партіями, у асортименті, кількості та за ціною відповідно до заявок покупця та узгоджених рахунків, а відповідач, в свою чергу, - прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар за видатковими накладними: № 1402005 від 14.02.2013р. на суму 28331,57 грн, № 1902004 від 19.02.2013р. на суму 1668,43 грн, № 1902005 від 19.02.2013р. на суму 15322,68 грн, № 2802012 від 28.02.2013р. на суму 1394,28 грн, № 2802013 від 28.02.2013р. на суму 3682,61 грн, № 0103001 від 01.03.2013р. на суму 242,53 грн, № 1803007 від 18.03.2013р. 8646,53 грн, № 1803006 від 18.03.2013р. на суму 1425,11 грн, № 2103007 від 21.03.2013р. на суму 1475,50 грн.

Даний товар отримано представником відповідача ОСОБА_3 на підставі довіреностей на отримання від позивача цінностей: № 8 від 05.02.2013р., № 25 від 19.02.2013р., № 38 від 28.02.2013р., № 53 від 18.03.2013р., № 54 від 18.03.2013р.

При цьому, у видаткових накладних № 1803007 від 18.03.2013р., № 1803006 від 18.03.2013р., № 2103007 від 21.03.2013р. зазначено підставою поставки договір № 9326 від 02.01.2013р., але, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності між сторонами правовідносин щодо поставки за таким договором та позивачем вказано про те, що даного договору не існує, суд дійшов висновку про допущення сторонами помилки при оформлені видаткових накладних, що не звільняє відповідача від обумовленого сторонами обов'язку по сплаті вартості отриманого товару.

Пунктом 3.1. договору сторонами визначено умови оплати, а саме покупець здійснює розрахунки протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно з пунктом 4.1. договору моментом поставки товару вважається дата виписки постачальником товарної накладної.

Відповідачем умови договору щодо розрахунків виконано частково, а саме сплачено 30000 грн вартості товару, отриманого за видатковими накладними № 1402005 від 14.02.2013р. та № 1902004 від 19.02.2013р., у зв'язку з чим за обліковими даними позивача заборгованість Приватного підприємства "АГРО-МАРКЕТ-ЮГ" складає 32189,24 грн. Доказів сплати цієї суми відповідачем до суду не надано.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами, свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки за яким, відповідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, на підставі чого позовні вимоги щодо стягнення 32189,24 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано відповідачу 589,99 грн річних, 2294,70 грн пені та 3218,92 грн штрафу, у зв'язку з чим, вирішуючи спір щодо правомірності нарахування цих сум, суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені приписами статей 534, 549-552, 611, 625 ЦК України, а також статтями 229-234 ГК України.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства) та три проценти річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 8.3. договору сторони обумовили, що за порушення строку розрахунку за договором, встановленого пунктом 3.3., більш ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує неустойку у розмірі 10 % від суми боргу.

Відповідно до наведеного позовні вимоги щодо стягнення 589,99 грн річних за період часу з 29.03.2013р. по 06.11.2013р. та 3218,92 грн штрафу, правильність розрахунку яких судом перевірено, також підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 2294,70 грн пені, суд зазначає про помилковість здійсненого позивачем розрахунку даної суми керуючись наступним.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Оскільки умовами договору сторонами не визначено інший порядок нарахування пені, нарахування позивачем пені не з наступних днів після відповідних календарних дат, коли зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару покупцем мало бути виконано (протягом 5 банківських днів з моментів поставки товару (п.3.1. договору), враховуючи, що поставка відбувалась партіями за відповідними видатковими накладними) та протягом шести місяців з цих дат, як це встановлено чинним законодавством, а з 29.03.2013р. по 29.09.2013р. є помилковим.

Таким чином, позивачем невірно визначено період часу нарахування пені, тому, керуючись приписами господарського процесуального законодавства щодо неможливості виходу суду за межі позовних вимог (стосовно заявлення позивачем до стягнення суми пені, нарахованої з 29.03.2013р.), за розрахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 2076,52 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АГРО-МАРКЕТ-ЮГ" (адреса: АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 37124914) на користь Дочірнього підприємства "Автопромпідшипник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопром-підшипник" (адреса: АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 32479849) - 32189,24 грн заборгованості, 589,99 грн річних, 2076,52 грн пені, 3218,92 грн штрафу та 1710,70 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 16.01.2014р.

Суддя М.К. Закурін

СудГосподарський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення14.01.2014
Оприлюднено20.01.2014
Номер документу36640299
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/1650/13

Ухвала від 17.12.2013

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М. К.

Рішення від 14.01.2014

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М. К.

Ухвала від 27.11.2013

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М. К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні