cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/23007/13 15.01.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Будмайстер» Простягнення 11 103,15 грн. Суддя Куркотова Є.Б.
Представники: Від позивача:Муравська М.Л., Кучева С.О. Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмайстер» (далі-відповідач) про стягнення 11 103,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору про надання послуг по перевезенню вантажів №12-12/11 від 12.12.2011 р. надав послуги з перевезення вантажів, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 237,50 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 693,50 грн. інфляційних втрат у розмірі 172,15 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 18.12.2013 р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 15.01.2014 р.
В судове засідання представники позивача з'явилися, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103026402720, яке отримано останнім 03.12.2013 р., та №0103026404863, яке отримано відповідачем 23.12.2013 р.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
12.12.2011 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір про надання послуг по перевезенню вантажів №12-12/11 (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати послуги щодо перевезення вантажу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наданні послуги.
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що фактичний об'єм виконаних робіт фіксується уповноваженими на те представниками сторін (час початку та час закінчення робіт, кількість їздок, маса перевезеного вантажу, назва вантажу) в листах фіксації об'єму перевезень, які заповнюються замовником у двох примірниках (по одному для замовника та виконавця) та надаються замовнику разом з актами приймання-передачі наданих послуг.
Згідно із п. 2.3 Договору задавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 2.4 Договору на підставі фактично наданих послуг виконавець складає акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується замовником протягом 5-ти робочих днів. У разі виявлення замовником невідповідності наданих послуг Договору, він зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі наданих послуг, надати письмову претензію з приводу виявлених недоліків. Якщо протягом вказаного строку замовник не надасть такої претензії, послуги вважаються виконаними якісно, у повному обсязі та підлягають оплаті.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний оплатити вартість надання послуг в розмірах і в стоки, встановлені даними Договором.
Положеннями п. 9.1 Договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 12.02.2012 р.
Пунктом 9.2 Договору визначено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
На виконання умов Договору у грудні 2011 р. позивачем було надано відповідачу послуги із перевезення вантажів на суму 16 237,50 грн.
Факт виконання послуг підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом здачі - приймання робіт №1 від 30.12.2011 р.
Виконуючи зобов'язання за договором, відповідач частково сплатив вартість наданих позивачем послуг у розмірі 6 000,0 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку №26003000047711 за 13.12.2011 р.
15.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією про проведення остаточного розрахунку за виконані роботи у розмірі 10 237,50 грн., проте відповідач відповіді не направив, грошові кошти не перерахував.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 10 237,50 грн.
Договір є договором перевезення, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Матеріалами справи (актом здачі - приймання робіт №1 від 30.12.2011 р.) підтверджується надання відповідачу послуг із перевезення вантажів та їх прийняття останнім без заперечень на суму 16 237,50 грн.
В свою чергу відповідачем частково сплачено вартість наданих позивачем послуг у розмірі 6 000,00 грн.
Таким чином, розмір не сплачених грошових коштів, що підлягають сплаті позивачу за актом здачі - приймання робіт №1 від 30.12.2011 р. становить 10 237,50 грн.
Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із змісту п. 4.4 Договору вбачається, що оплата фактично наданих послуг здійснюється замовником на підставі відповідного акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання цього акту.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи п. 4.4 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 10 237,50 грн. на підставі Договору за надані послуги з перевезення вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10 237,50 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 693,50 грн. нарахованої у період з травня 2013 р. по вересень 2013 р. та інфляційних збитків у розмірі 172,15 грн. нарахованих з січня 2012 р. по жовтень 2013 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг з перевезення вантажу.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із п. 4.2.2 Договору у разі несвоєчасної оплати послуг замовником сплачує на користь перевізника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) нараховується за перші шість місяців прострочення орендного платежу.
Із змісту п. 4.4 Договору вбачається, що оплата фактично наданих послуг здійснюється замовником на підставі відповідного акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання цього акту.
Відтак, з урахуванням того, що акти приймання-передачі наданих послуг підписано 30.10.2011 р., грошове зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг настало 13.01.2012 р., а прострочення почалося з 14.01.2012 р.
Таким чином, правомірним періодом нарахування пені є з 14.01.2012 р. по 13.06.2012 р.
За перерахунком суду, з урахуванням встановленого судом періоду нарахування пені, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 773,27 грн.
Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних збитків з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, за весь період прострочення зобов'язання , а не лише за визначені позивачем місяці.
За перерахунком суду розмір інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача, становить -41,51 грн., що має невід'ємне значення, а тому суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат (не враховано дефляцію у період нарахування інфляційних збитків).
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 10 237,50 грн. та пені у розмірі 693,50 грн.
В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмайстер» (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, буд. 9; ідентифікаційний код 30682539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» (01024, м. Київ, вул. Банкова, 3; ідентифікаційний код 36925324) заборгованість у розмірі 10 237 (десять тисяч двісті тридцять сім) грн. 50 коп., пеню у розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 693 (одна тисяча шістсот дев'яносто три) грн. 82 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Б. Куркотова
Дата підписання повного тексту рішення - 15.01.2014 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2014 |
Оприлюднено | 16.01.2014 |
Номер документу | 36640669 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Куркотова Є.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні