Рішення

від 23.12.2013 по справі 908/3628/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/102/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 Справа № 908/3628/13

за позовом: Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 30) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - 1) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 60-б); 2) Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Манелла» (69124, м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 34, кв. 92)

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення приміщення;

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури: Красних О.О., посвідчення № 013462 від 03.12.2012 р.;

від позивача-1: Пасова Т.Ф., довіреність № 123/01-12 від 11.01.2013 р.;

від позивача-2: Пасова Т.Ф., довіреність № б/н від 22.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - 1) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради; 2) Міського комунального підприємства «Основаніє», з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манелла» заборгованості по орендній платі в сумі 7665,54 грн.; розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1444/8 від 28.12.2005 р. та зобов'язання ТОВ «Манелла» повернути Міському комунальному підприємству «Основаніє» нежитлове приміщення загальною площею 17,2 кв.м., що знаходиться у будинку № 44-а по вул. Хортицька шосе м.Запоріжжя.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на приписи ст.ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 629, 651, 782 Цивільного кодексу України та ст.ст. 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного і комунального майна». При цьому вказує, що за період з вересня 2012 року по вересень 2013 року, включно, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань у останнього утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 7665,54 грн. Наведене, на думку прокурора, є підставою для розірвання договору оренди № 1444/8 від 28.12.2005 р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3628/13, присвоєно справі номер провадження № 30/102/13, розгляд якої призначено на 21.11.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 11.12.2013 р. та 23.12.2013 р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 23.12.2013 р. розгляд справи продовжено.

За клопотанням прокурора, представника позивача-1 та позивача-2 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав доводи позовної заяви та наданих суду додаткових пояснень.

У судовому засіданні представник, уповноважений представляти інтереси позивача-1 та позивача-2, в повному обсязі підтримав викладені прокурором у позові вимоги та підтвердив наведені у позові обставини. Також, представником до матеріалів справи долучено акт обстеження нежитлового приміщення від 18.12.2013 р., за змістом якого підтверджується, що на даний час спірне приміщення знаходиться у користуванні відповідача.

Відповідач вимоги ухвал суду від 06.11.2013 р., 21.11.2013 р. та 11.12.2013 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвали господарського суду, зокрема, про відкладення розгляду справи на 23.12.2013 р., направлялись учасникам судового процесу за визначеними у позовній заяві та в правовстановлювальних документах адресами., відповідачу на адресу: 69124, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 34, кв. 92, що співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, визначеній у ЄДР (Витяг з ЄДР станом на 17.10.2013 р.). Направлена на адресу відповідача ухвала від 06.11.2013 р. про порушення провадження у справі повернулась до господарського суджу з позначкою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 23.12.2013 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1 та позивача-2, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2005 року між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавцем), Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 8» (Балансоутримувачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манелла» було укладено договір № 1444/8 оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір оренди).

Згідно з п. 1.1 та п. 1.2 Договору Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.11.2005 р. за № 435/15 передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 17,2 кв. м., за адресою: вул. Хортицьке шосе, 44-а, що значиться на балансі КП «ВРЕЖО № 8». Приміщення передається в оренду для розміщення магазину промислових товарів. Вартість нежитлового приміщення, згідно проведеної експертної оцінки на 31 грудня 2005 р. складає 11170,00 грн.

Рішенням Запорізької міської ради «Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємств "Основаніє" від 25.07.2012 року за № 6 встановлено, що з моменту прийняття такого рішення міське комунальне підприємство «Основаніє» (код ЄДРПОУ 20485152) є повним правонаступником комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №8», код ЄДРПОУ 22144952.

До зазначеного Договору оренди між Департаментом комунальної власності Запорізької міської ради, КП «ВРЕЖО № 8» та відповідачем укладено додаткові угоди №1 від 25.06.2007р., № 2 від 29.01.2009р., № 3 від 20.04.2010р., № 4 від 01.06.2011р., № 5 від 01.10.2011р.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 4 до Договору оренди нежитлового приміщення № 1444/8 від 28.12.2005р., на підставі рішень Запорізької міської ради від 18.02.2011р. № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради», від 06.04.2011 № 20 «Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об'єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя», сторони дійшли згоди замінити сторону в Договорі оренди № 1444/8 від 28.12.2005р. нежитлового приміщення площею 17,2 кв.м. по вул. Хортицьке шосе, буд. 44-а, саме замінити Орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Згідно із п. 5.2 Договору оренди, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату до місцевого бюджету м. Запоріжжя.

Пунктами 3.3, 3.4. Договору оренди встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата перераховується Орендарем самостійно до міського бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, що здається в оренду, щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

За визначенням п. 3.7 Договору оренди, у випадку закінчення терміну дії договору або його дострокового припинення орендна плата перераховується Орендарем по добу фактичної здачі приміщення по акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 11.1 договору оренди, цей Договір діє з 28.12.2005 року по 28.12.2010 року.

Згідно акту прийому-передачі орендованого приміщення від 28.12.2005 року, директором ТОВ «Манелла» прийнято нежитлове приміщення загальною площею 17,2 кв.м, що знаходиться у будинку № 44-А по вул. Хортицьке шосе у м. Запоріжжя у платне користування.

За змістом позовної заяви, в порушення приписів закону та умов вищевказаного Договору оренди, відповідач несвоєчасно та не в повному сплачував орендну плату, а у період з вересня 2012 року по 01.10.2013 року орендна плата за користування нежитловим приміщенням взагалі не сплачувалась.

У зв'язку з цим, відповідачу було направлено претензію від 13.11.2012 р. щодо сплати заборгованості по орендній платі. Відповідачем відповіді на претензію не надано, всупереч виконанню договірних зобов'язань заборгованість не сплачена. Станом на 01.10.2013 року заборгованість ТОВ «Манелла» з орендної плати становить 7665,54 грн.

За твердженням прокурора та позивачів, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендних платежів, у останнього утворилась заборгованість за Договором, яка підлягає стягненню, і зазначене є достатньою підставою для розірвання договору та повернення майна.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манелла» заборгованості по орендній платі в сумі 7665,54 грн.; розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1444/8 від 28.12.2005 р. та зобов'язання ТОВ «Манелла» повернути Міському комунальному підприємству «Основаніє» нежитлове приміщення загальною площею 17,2 кв.м., що знаходиться у будинку № 44-а по вул. Хортицьке шосе м.Запоріжжя, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши прокурора та представника позивача-1 і позивача-2, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно приписів ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є орган місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Запорізька міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Запоріжжя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є виконавчий орган Запорізької міської ради, що здійснює Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, який реалізує повноваження виконавчих органів міської ради у сфері управління та відчуження майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя (відповідно до Положення про департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради 18.02.2011р. за №66).

Відповідно до п. 2 вказаного Положення, одними із основних завдань Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради є: виконання повноважень щодо управління майном права комунальної власності та його приватизації у межах, встановлених міською радою; здійснення повноважень орендодавця об'єктів, що перебувають у комунальній власності, відповідно до чинного законодавства України та актів органів місцевого самоврядування м. Запоріжжя з питань орендних відносин.

Викладене свідчить, що позов подано прокурором в межах наданих йому державою повноважень в інтересах уповноваженої державою здійснювати функції у спірних відносинах особи - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Міське комунальне підприємство «Основаніє» є правонаступником Балансоутримувача за Договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом оренди за договором №1444/8 від 28.12.2005р. є державне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до п. 11.1 Договору оренди, сторонами погоджено його строк з 28.12.2005р. по 28.12.2010р.

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що з боку сторін не надсилались заяви щодо припинення дії Договору, в зв'язку з чим його дію було автоматично продовжено на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені Договором.

Також суд звертає увагу, що в даному випадку у якості спеціального закону виступає Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 284 ГК закріплено істотні умови господарського договору оренди. Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» також передбачено перелік істотних умов договору оренди.

Частина перша статті 12 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» вказує, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Ані ГК, ані Закон України "Про оренду державного і комунального майна не передбачають необхідності нотаріального посвідчення та державної реєстрації такого договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що норми ГК та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є спеціальними та підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК до правовідносин оренди державного та комунального майна.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

З приписів п. 5.2 Договору оренди вбачається, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату до місцевого бюджету м. Запоріжжя.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за Договором оренди позивачем-1 та позивачем-2 виконано у повному обсязі, а саме, нежитлове приміщення передано відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі від 28.12.2005 р. до Договору оренди, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, пунктами 3.3, 3.4. Договору оренди визначено, що орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, щомісячно не пізніше 20 числа проточного місяця.

Судом встановлено, що відповідач у період з вересня 2012 р. по 01.10.2013р. не виконував свої зобов'язання за Договором оренди в частині внесення орендних платежів, в зв'язку з чим у ТОВ «Манелла» на день звернення прокурора до суду з даним позовом виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 7665,54 грн.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 7665,54 грн. є обґрунтованими, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню. При цьому, відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів в узгоджених розмірах та у визначені договором строки.

Умовами п. 11.3 Договору передбачено, що договір може бути достроково розірваним за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду та у випадках, передбачених законодавством.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами договірних зобов'язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту цієї норми слідує, що визначення істотності порушення є оціночним поняттям, яке повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата, з урахуванням її індексації, віднесена до істотних умов договору оренди.

Виходячи з ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди стосовно здійснення повної та своєчасної оплати за майно, що орендується, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди №1444/8 від 28.12.2005 р. державного нерухомого майна, що знаходиться по вул. Хортицька шосе, 44-а, м. Запоріжжя, підлягають задоволенню.

В свою чергу, ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Виходячи з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених в договорі, є правовим наслідком розірвання договору оренди.

Пунктом 2.4 Договору оренди передбачено, що у випадку дострокового його розірвання Орендар зобов'язаний повернути Балансоутримувачу приміщення за актом прийому-передачі.

Матеріалами справи, зокрема, актом обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хортицька шосе, 44-а, складеним 18.12.2013 р. уповноваженими представниками МКП «Основаніє» підтверджується, що орендоване за договором приміщення на даний час знаходиться у користуванні ТОВ «Манелла», відповідний акт прийому-передачі не складався і приміщення Балонсоутримувачу не поверталося.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Манелла» повернути Міському комунальному підприємству «Основаніє» нежитлове приміщення загальною площею 17,2 кв.м., що знаходиться у будинку № 44-а по вул. Хортицьке шосе м.Запоріжжя, підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Згідно п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68820,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1147 грн.).

Відповідно до експертної оцінки станом на 31.12.2005 р. вартість спірного майна становить 11170,00 грн. Крім того, позивачем було заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення 7665,54 грн.

Таким чином, загальна сума позовних вимог майнового характеру становить 18835,54грн., тому судовий збір за вказані вище майнові вимоги складає 1720,50 грн. (мінімальний розмір).

Вимога позивача про дострокове розірвання договору оренди є немайновою вимогою, тому судовий збір за дану вимогу становить 1147,00 грн.

На підставі вищевикладеного, вбачається, що загальна сума судового збору за даним позовом становить 2867,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - 1) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (м. Запоріжжя), 2) Міського комунального підприємства «Основаніє» (м.Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манелла» (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манелла» (69124, м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 34, кв. 92, код ЄДРПОУ 32934429, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 60-Б, код ЄДРПОУ 37573068) із зарахуванням до місцевого бюджету на рахунок: 33211871700008 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676906, код платежу 22080401, заборгованість по орендній платі у розмірі 7665 (сім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 54 коп. Видати наказ.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1444/8 від 28.12.2005 р. нежитлового приміщення, що знаходиться по вул. Хортицьке шосе, буд. 4-а, м. Запоріжжя.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Манелла» (69124, м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 34, кв. 92, код ЄДРПОУ 32934429) повернути Міському комунальному підприємству «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а, код ЄДРПОУ 20485152) нежитлове приміщення загальною площею 17,2 кв.м., що знаходиться у буд. № 44-а по вул. Хортицьке шосе, м. Запоріжжя, вартістю 11170 (одинадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манелла» (69124, м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 34, кв. 92, код ЄДРПОУ 32934429, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.12.2013 р.