Рішення

від 14.01.2014 по справі 922/5254/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р.Справа № 922/5254/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Пі Електрика", 61050, м. Харків, вул. Іскринська, 37, код 37091114; до товариства з обмеженою відповідальністю "Поллукс-Трейд", 61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111А; фактична адреса: 62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, 163Г, код 38509365; про стягнення 15883,76грн. за участю представників:

позивача - Варич Б.В., довіреність б/н від 10.01.2014р.;

відповідача - не з"явився.

В розпочатому судовому засіданні роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Пі Електрика" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Поллукс-Трейд" про стягнення грошових коштів в розмірі 15883,76грн., з яких основний борг - 15780,00грн. (з ПДВ), три відсотка річних - 103,76грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем не поставлено позивачу товар, який був оплачений позивачем на підставі рахунку-фактури №0685 від 22.07.2013р., який був виставлений відповідачем, і на вимогу позивача, викладену в претензії №05/09/13 від 05.09.2013р., не повернув грошові кошти, в зв"язку з чим позивач, окрім вказаних коштів, нарахував відповідачу, на підставі ст. 625 ЦК України, три проценти річних.

Ухвалою суду від 25.12.2013р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 14.01.2014р.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить задовольнити позов, вказуючи на те, що відповідач не повернув грошові кошти, сплачені позивачем на підставі рахунку-фактури №0685 від 22.07.2013р., які останній просив повернути, в зв"язку з невиконанням відповідачем своїх зобов"язань щодо поставки оплаченого товару, що в свою чергу стало підставою для нарахування 3% річних у період з 25.09.2013р. по 13.12.2013р.

Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та докази, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі, не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (відмітка на поштовому повідомлення про вручення судової ухвали про порушення провадження у справі відповідачеві 30.12.2013р.).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Пі Електрика" платіжним дорученням №805 від 22.07.2013р. (а.с. 12) сплачено товариству з обмеженою відповідальністю "Поллукс-Трейд", на підставі виставленого останнім рахунку-фактури №0685 від 22.07.2013р. (а.с.11), 15780,00грн. за кабель ВВГ4*4 (бухта 200м) в сумі 8900,00грн. та за кабель ВВГ3*2,5 (бухта 200м) в сумі 4250,00грн., у т.ч. ПДВ 2630,00грн.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що правовідносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є поставкою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги кредитором.

Як слідує з позовної заяви, відповідач товар оплачений позивачем, не поставив, в зв"язку з чим позивач звертався до відповідача з вимогою №05/08/13 від 05.08.2013р. (а.с. 13) про поставку товару, що був оплачений згідно рахунку-фактури №0685 від 22.07.2013р., у семиденний термін з дня отримання даної вимоги, яка була отримана відповідачем 20.08.2013р. (а.с. 14), але товар не був поставлений, відповіді на вимогу відповідач не надав, не міститься такої відповіді і в матеріалах справи.

Враховуючи те, що товар не був поставлений відповідачем позивач 05.09.2013р. звернувся до відповідача вже з претензією 05/09/13 (а.с.15), в якій вимагав повернути попередню оплату в розмірі 15780,00грн. на підставі ст. 693, ч.2 ст. 530 ЦК України, у семиденний термін з моменту отримання цієї вимоги. Зазначена вимога отримана відповідачем 17.09.2013р. (а.с. 16), проте станом на момент розгляду даної справи доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 15780,00грн. сторонами не надано, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав суду доказів повернення грошових коштів, сплачених йому позивачем в якості передплати за поставку товару, у розмірі 15780,00грн., вимога на повернення цих коштів отримана відповідачем 17.09.2013р., суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15780,00грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В контексті вищевикладеного, оскільки вимога про повернення грошових коштів отримана відповідачем 17.09.2013р., останній є боржником, що прострочив, при цьому прострочення виконання зобов"язання починається з 25.09.2013р. (термін у який зобов"язання мало бути виконано у строк закінчується 24.09.2013р.).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього трьох процентів річних, за період з 25.09.2013р. по 13.12.2013р., в сумі 103,76грн. (розрахунок, а.с. 6), заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поллукс-Трейд" (інд. код 38509365, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111 А, р/р 26002001309502 ПАТ "АКТАБАНК", МФО 307394) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Пі Електрика" (інд. код 37091114, 61050, м. Харків, вул. Іскринська, 37, р/р 26009289480300 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) грошові кошти в розмірі 15883,76грн. (п"ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 76 копійок), з яких основний борг - 15780,00грн. (з ПДВ), три відсотка річних - 103,76грн.; та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 15.01.2014 р.

Суддя Френдій Н.А.