Рішення

від 09.01.2014 по справі 906/1795/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" січня 2014 р. Справа № 906/1795/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук О.Л., довіреність №423 від 11.12.2013 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Житомир)

до Романівської центральної районної лікарні (смт.Романів Житомирської області)

про стягнення 6552,71 грн.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (м.Київ) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Житомир) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Романівської центральної районної лікарні (смт.Романів Житомирської області) про стягнення 6552,71 грн., з яких 6380,82 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги, 83,03 грн. пені, 25,65 грн. інфляційних, 63,21 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.12.2013р. позовну заяву ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/1795/13, розгляд якої призначено на 09.01.2014р.

В засіданні суду представник позивача подав заяву №03/20 від 09.01.2014р. (вх.№197/14), в якій повідомив, що відповідач платіжним дорученням №U1763860 від 16.12.2013р. перерахував на рахунок позивача 6411,09 грн. та що вказані кошти зараховані позивачем в погашення суми основного боргу 6380,82 грн., решта сплаченої суми 30,27 грн. - як часткова сплата пені. Зважаючи на наведені обставини, в заяві вказано, що стягненню з відповідача підлягає 52,76 грн., 25,65 грн. інфляційних та 63,21грн. 3% річних. До заяви додано копію витягу з банківської виписки платежів від 17.12.2013р. (а.с.37).

Представником позивача також подано клопотання про долучення до справи рахунків-актів за телекомунікаційні послуги за червень-листопад 2013 року (вх.№198/14 від 09.01.2014р., а.с.38-50).

Представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням здійсненої відповідачем оплати, вважає, що стосовно стягнення суми основного боргу та 30,27 грн. пені провадження у справі слід припинити.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, про що свідчить реєстр Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції суду за 09.12.2013 р.

Відстеження пересилання поштових відправлень на сайті Укрпошти, за результатом пошуку виконаних операцій щодо відправлення №1000212856553 підтвердило, що ухвала суду про порушення провадження у справі, надіслана Романівській центральній районній лікарні, вручена адресату особисто 21.12.2013р. (а.с.34).

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.01.2014р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (Укртелеком) та Романівською центральною районною лікарнею (Абонент) укладено договір №33 від 12.03.2010 р. про надання телекомунікаційних послуг (а.с.8-13).

Приписами ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до розділу 1 договору №33 про надання телекомунікаційних послуг, позивач зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених відповідачем (далі - послуга), а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.15 договору №33 від 12.03.2010р. про надання телекомунікаційних послуг визначено, що оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.

У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.

Згідно з п.5.2 договору №33 від 12.03.2010р. у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Статтею 534 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Умовами п.4.18 договору сторони погодили, що отримана від Абонента сума платежу зараховується Укртелекомом у такій послідовності: пеня; борги попередніх періодів; поточні нарахування абонентної плати за користування телефоном та місцевих розмов, покілометрової плати, плати за надання додаткових послуг цифрових АТС; поточне нарахування абонплати за користування радіоточкою; поточні нарахування за міжміські, міжнародні телефонні розмови; нарахування за телеграми, подані по телефону; поточні нарахування за послуги Інтернет та передавання даних (при наявності); інші послуги, визначені у додатках до цього договору; послуги третіх осіб: Аудіотекс, довідково-інформаційних служб, радіопошуку тощо; аванс на наступний період (зараховується у такій же послідовності).

На виконання умов вищезазначеного договору відповідачу надавались телекомунікаційні послуги (рахунки-акти, а.с.39-50), проте, свої зобов'язання з оплати наданих послуг відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого за період з 01.07.2013р. по 1 грудня 2013р. Романівська центральна районна лікарня заборгувала за телекомунікаційні послуги 6380,82 грн., що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Крім того, за несвоєчасне проведення розрахунків відповідачу була нарахована пеня загальній сумі 83,03 грн. (розрахунок, а.с.15), 25,65 грн. інфляційних (а.с.16) та 63,21 грн. 3% річних (а.с.17).

Відповідачем 16.12.2013р. перераховано грошові кошти в сумі 6411,09 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с.37).

З пояснень представника позивача судом встановлено, що сплачені відповідачем кошти в сумі 30,27 грн. позивач, керуючись умовами п.4.18 договору №33, зарахував в рахунок часткового погашення пені, а решту коштів в сумі 6380,82 грн. - в рахунок погашення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.

Таким чином, враховуючи здійснену відповідачем оплату та проведені позивачем зарахування, неоплаченими на день розгляду справи залишились пеня в сумі 52,76грн., інфляційні в сумі 25,65 грн. та 3% річних в сумі 63,21 грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України передбачено, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №33 від 12.03.2010р. про надання телекомунікаційних послуг.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені та перевіривши здійснений позивачем розрахунок, господарський суд встановив правомірність здійснених позивачем нарахувань.

Разом з тим, враховуючи здійснені відповідачем проплати та проведені позивачем зарахування, які узгоджуються з умовами п.4.18 договору, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за надані у період з липня 2013 року по листопад 2013 року послуги перед позивачем відсутня; відсутній також предмет спору щодо стягнення 30,27 грн. пені.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 6380,82 грн. основного боргу та 30,27 грн. пені підлягає припиненню. Позов же в частині стягнення решти від заявленої суми пені, а саме, 52,76 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 25,65 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 63,21 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки (а.с.16,17) господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 25,65 грн. інфляційних та 63,21 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позов підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 52,76 грн. пені, 25,65 грн. інфляційних та 63,21грн. 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення 6380,82 грн. основного боргу та 30,27 грн. пені підлягає припиненню.

Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 6380,82 грн. основного боргу та 30,27грн. пені припинити.

3. Стягнути з Романівської центральної районної лікарні (13001, Житомирська обл., смт.Романів, вул.Котовського,2, ідентифікаційний код 01991613) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул.Київська, буд.20, ідентифікаційний код 01184114):

- 52,76 грн. пені,

- 25,65 грн. інфляційних,

- 63,21 грн. 3% річних,

- 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.01.14

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (реком.)