Рішення

від 14.01.2014 по справі 910/22929/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22929/13 14.01.14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфапласт" простягнення 8988,71 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача Чубаров Д.В. - представник за довіреністю № 28/00101 від 01.08.13; від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 14.01.14. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфапласт" про стягнення 8988,71 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди риштування № 17/00081 від 17.08.2012, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 8000,00 грн. та пені у розмірі 988,71 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2013 порушено провадження у справі № 910/22929/13 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 14.01.2014.

В судове засідання 14.01.14 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 28.11.13, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що 27.12.13 відповідач перерахував на рахунок позивача 2000,00 грн., у зв'язку з чим станом на день вирішення спору сума основної заборгованості складає 6000,00 грн., пеня складає 741,53 грн.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення 0103027865112 та 0103027865104.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

17 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфапласт" (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди риштування № 17/00081 (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове володіння та користування елементи риштування, визначені у цьому договорі, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування предмет оренди і зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату. (п.1.1 договору)

Відповідно до п.1.2 договору найменування, кількість та вартісна оцінка предмету оренди зазначена в специфікації Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.3.1 договору термін оренди становить 60 календарних днів з моменту прийняття предмету оренди, але в будь-якому випадку не менше 15 календарних днів. Час, протягом якого відбувається процес передачі (прийняття) сторонами предмету оренди, в термін оренди не входить.

Якщо орендодавець у строк 5 календарних днів до закінчення строку оренди не заявить про намір розірвання цього договору, то строк оренди автоматично продовжується ще на термін вказаний у п.3.1.

Відповідно до п.3.4 договору предмет оренди вважається переданим орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили розмір орендної плати, який складає 25200,00 грн. з ПДВ за 60 календарних днів.

Згідно з п.4.2, 4.4 договору орендна плата сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 3-х днів після підписання договору наперед за місяць оренди, за кожен наступний місяць - не пізніше останнього дня оплаченого місяця.

Згідно з п. 7.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Фактичне передання об'єкту оренди загальною вартістю 517099,32 грн. у користування відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі предмета оренди від 20.08.2012, що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

17.08.2012 відповідач на виконання умов договору перерахував на рахунок позивача орендну плату в розмірі 25200,00 грн. та заставну вартість майна в сумі 23400,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача.

06.03.2013 року елементи риштування були повернути орендарем орендодавцеві в повному обсязі, проте заборгованість з орендної плати повністю сплачена не була.

Після повернення об'єкту оренди відповідач здійснив часткове погашення заборгованості з орендної плати, а саме: 08.10.12 було сплачено 1639,29 грн., 23.10.13 сплачено 1000,00 грн. та 27.12.13 сплачено 2000,00 грн., таким чином станом на момент вирішення спору заборгованість з орендної плати складає 6000,00 грн.

24.09.13 та 22.10.13 позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату заборгованості за договором оренди, проте відповіді на вказані листи відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі предмета оренди від 20.08.12, який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін.

В свою чергу, відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за період користування об'єктом оренди з 20.08.12 по 06.03.13 в розмірі 6000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з рахунку позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2, 4.4, 4.5, 4.6 Договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди риштування від 17.08.12 № 17/00081, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 6000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 741,53 грн. пені, що нарахована ним з 14.12.12 по 25.11.13.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що у разі прострочення орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, тобто за період з 14.12.12 по 14.06.13.

Пеня за прострочення виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за договором оренди риштування від 17.08.12 № 17/00081 за перерахунком суду складає:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 6000 14.12.2012 - 09.06.2013 178 7.5000 % 0.041 % 437.70 6000 10.06.2013 - 14.06.2013 5 7.0000 % 0.038 % 11.51

Всього: 449,21 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 449,21 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів на спростування факту наявності заборгованості з орендних платежів за договором оренди риштування від 17.08.12 № 17/00081 відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором оренди риштування від 17.08.12 № 17/00081 в розмірі 6000,00 грн. та 449,21 грн. пені є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфапласт" (01010 м. Київ, вул. Івана мазепи, буд. 3, ідентифікаційний код 30306384) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» (07400 Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 4, ідентифікаційний код 37892395) основну заборгованість в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 21 коп., судовий збір у сумі 1651 (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна) грн. 68 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.