Рішення

від 15.01.2007 по справі 27/368-06-11674

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/368-06-11674

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2007 р.Справа  № 27/368-06-11674

За позовом  Приватного підприємства «Баланс»

ддо відповідача  1) державного підприємства Одеської залізниці

2) закритого акціонерного товариства державної збагачувальної фабрики „Донецька”

Про стягнення 1782,64 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:    не з'явився

Від відповідачів:  ДП Одеська залізниця -  Аверін Б.О., довіреність № 286 від 22.05.2006р.ЗАТ ДЗФ „Луганська” - не з'явився

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів –1782,64 грн.

          06.12.2006 року за вх. 27629 Одеська залізниця надала до господарського суду відзив на позов, у якому із посиланням на ст. 31, 32, 111 Статуту залізниць України, п. 5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу просить суд відмовити позивачу з задоволенні позову у відношенні Одеської залізниці.    

          21.11.2006 року за вх. № 26307 ЗАТ ДЗФ „Донецька” надало до господарського суду Одеської області відзив, в якому відхиляє позовну заяву приватного підприємства «Баланс», з підстав, що вказані у відзиві та просить суд розглянути справу без участі представника ЗАТ ДЗФ „Донецька”.          

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ЗАТ ДЗФ „Донецька” за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника Одеської залізниці, суд, встановив.

          Відповідно до Договору № 1/20у від «20»січня 2006 року, укладеного між ПП «Баланс» та ТОВ «НПО ЄвроТЕК», відправник вантажу (ЗАТ ДЗФ „Донецька”) відпустив зі станції відправлення Торез Донецької залізниці в адресу позивача вугілля марки АС 6-13 у  вагоні № 66242876 за залізничною накладною № 52639290 в обсязі 70000 кг.          

          Ціна однієї тонни вугілля марки АС 6-13, згідно Акта приймання-передачі вугільної продукції від 18.05.2006 року, становить –282 грн. без ПДВ (338,40 грн. з урахуванням ПДВ).

          При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 66242876 встановлена нестача вугілля в обсязі 4,75т.

          Нестача вугілля підтверджується:

          - комерційним актом серії № АЯ 586446/28 від 17.05.2006 року, у якому зазначено, що «за документами значиться антрацит АС завантажений нижче бортів, у вологому стані,  брутто 93000 кг, тара с бруса 23000 кг, нетто –70000 кг, фактично виявилося вантажу брутто 88250 кг, тара с бруса 23000 кг, нетто 65250 кг, тобто менше ніж зазначено у документі на 4750 кг.; навантаження рівномірне, нижче бортів 600 мм, крім поглиблення  ліворуч за рухом потягу над 1 люками: довжина 1500 см, ширина –600 см, глибина 800 см; над 6 люком: довжина 700 см, ширина –600 см, глибина –200 см., праворуч за рухом потягу поглиблення над 1,2 люками: довжина –2000 мм, ширина –700 мм, глибина 300 мм, над 3,4 люками поглиблення: довжина 700 мм, ширина 700 мм, глибина 200 мм, на 5-м люком поглиблення: довжина 900 мм, ширина –700 мм, глибина –500 мм, над 6-м люком поглиблення: довжина –800 мм, ширина –600 мм, глибина –300 мм, над 7-м люком: довжина –400 мм, ширина –300 мм, глибина –200 мм. Вагон прибув технічному відношенні справним. Вантажовідправником порушені вимоги ТУ р.2, пар. 2,3,9 та ч. 1 р. 15 п. 6 Правил перевезення вантажів”;   

          - Актом загальної форми № 1510 від 16.05.2006 року.

          Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

          а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

          б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а  якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

          в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми,  на яку було знижено його вартість.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

          Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані;.. У накладній в графі найменування вантажу зазначено, що вантаж навантажено у вологому стані. Таким чином необхідно застосовувати 2% при урахуванні сума норми природної втрати та граничного розходження маси вантажу.

          Згідно з розрахунком відповідача (Одеської залізниці), з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають:

          –4750 –70000 х 2% = 3350 кг;

          –3350 кг. (3,35 тн.) х 338,40 грн. = 1133,64 грн.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

          Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

          Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою  забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

          Таким чином, відправник повинен був вживати заходів, передбачених п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

          Згідно з ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, - відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

          Відповідно до параграфа 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі (далі - Технічні  умови) правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця".

          Враховуючи те, що відправник вантажу за комерційним актом серії АЯ 586446/28 від 17.05.2006 року не виконав вимоги р. 2 параграф 2,3,9 ТУ, а також ч. 1 р. 15 п. 6 Правил перевезення вантажів та не вжив заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, а перевізник фактично не проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу, не перевірив правильність даних, зазначених відправником у накладній, прийняв до перевезення вагон, який завантажено з порушенням вимог Технічних умов, та не забезпечив схоронність переданого відправником до перевезення вантажу, про що свідчать поглиблення у вагоні № 66242876, - відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 66242876 покладається в рівних долях з врахуванням природних витрат на вантажовідправника, тобто на ЗАТ ДЗФ „Донецька” та на перевізника - Одеську залізницю.  

          На теж саме вказує і в п. 3.8 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким Відповідно  до  параграфа  19  розділу  1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому  рухомому  складі (Технічні  умови)  правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє  залізниця.  Поряд з цим, враховуючи, що перевізник фактично не проконтролював правильність  розміщення  та  закріплення  вантажу, прийняв до перевезення платформи або напіввагони, які завантажено з порушенням вимог Технічних умов, господарський суд має право вирішити питання про покладення  відповідальності  за заподіяну шкоду як на відправника, так і на перевізника у залежності від ступеню вини кожного з них.

          Позивачем у позовних вимогах заявлено відшкодування вартості залізничного тарифу в розмірі 146,03 грн. без ПДВ (146,03*1,2= 175,24 грн. з ПДВ).

          Згідно зі статтею 114 Статуту поряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає (п. 3.13 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, з подальшими змінами та доповненнями).

          Отже позовні вимоги приватного підприємства „Баланс” відносно стягнення залізничного тарифу є необґрунтованими, та як слід в цієї частині позовних вимог позивачу слід відмовити.  

          Відповідач (ЗАТ ДЗФ „Донецька”),повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду та в своєму відзиві вх. № 26307 від 21.11.2006 року запросив суд розглянути справу без участі представника ЗАТ ДЗФ „Донецька”.          

          Повідомлення належним чином ЗАТ ЦОФ „Донецька” про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 190103, 203375 та наданим до суду відзивом (вх. № 26307 від 21.11.2006 року). Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався.           Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 15.01.2007 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому, подальше відкладення розгляду справи є неможливим та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку ЗАТ ДЗФ „Донецька” у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в ОФАБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь Приватного підприємства „Баланс” (73011, м. Херсон, вул. Пролетарська, 70) р/р 260031727 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 352093, ОКПО 30667175 –566,82 грн. основного боргу, 32,43 грн. держмита  та 37,52 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.Стягнути з закритого акціонерного товариства державної збагачувальної фабрики „Донецька” (86600, Донецька область, м. Торез-7, вул. Капустіна, 55), код ОКПО 00175797, р/р 26004301461588 у ПІБ м. Торез, МФО 334282 на користь Приватного підприємства „Баланс” (73011, м. Херсон, вул. Пролетарська, 70) р/р 260031727 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 352093, ОКПО 30667175 –566,82 грн. основного боргу, 32,43 грн. держмита  та 37,52 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

4.В решті позову відмовити.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.