Рішення

від 08.01.2014 по справі 32/388-2/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/388-2/124 08.01.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" в особі Рівненської філії

про визнання суми податкового зобов'язання.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Рівненська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" в особі Рівненської філії про визнання суми податкового зобов'язання за результатами перевірки згідно податкових повідомлень - рішень від 31.01.2004 № 000016/2342/0/23-225 по податку на прибуток: основний платіж в сумі 12 400 грн. та штрафні санкції в сумі 6 200 грн. та № 000017/2342/0/23-225 по податку на додану вартість: основний платіж в сумі 8 606 грн. та штрафні санкції в сумі 4 303 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.05.2004 справу було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2004 провадження у справі було зупинено у зв'язку з розглядом пов'язаної з нею справи.

Внаслідок проведеного, згідно ст. 2-1 ГПК України, повторного автоматичного розподілу та відповідно до пункту 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 32/388-2/124 передано для розгляду судді Підченку Ю.О.

Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" за період з 01.01.2002 по 12.11.2003, за результатом якої складено акт від 30.01.2004 № 111/55/23-200-22560805.

В ході перевірки виявлено, що відповідач не подав в установлені терміни податкову декларацію та не пред'явив первинні документи. Перевіркою встановлено, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" становлять: лютий 2002 - 829,63 грн.; березень 2002 - 116,67 грн.; червень 2002 - 335,17 грн.; липень 2002 - 3 166,67 грн.; жовтень 2002 - 3 533,33 грн.; листопад 2002 - 300 грн. та січень 2003 - 325 грн.

Крім того, податкові зобов'язання з податку на прибуток відповідача становлять: І квартал 2002 року - 1 400 грн.; ІІ квартал 2002 року - 500 грн.; ІІІ квартал 2002 року - 4 700 грн. та ІV квартал 2002 року - 5 800 грн.

ДПІ у м. Рівне було прийнято рішення № 8 від 10.11.2003 про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань до Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс". На підставі акту документальної перевірки від 30.01.2004 позивачем винесені податкові повідомлення - рішення № 000016/2342/0/23-225, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 6 200 грн. та повідомлення - рішення № 000017/2342/0/23-225 яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 4 303 грн.

Свої зобов'язання відповідач не виконав, податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток не сплатив, тому позивач просить суд визнати суми податкового зобов'язання за результатами перевірки згідно податкових повідомлень - рішень від 31.01.2004 № 000016/2342/0/23-225 по податку на прибуток: основний платіж в сумі 12 400 грн. та штрафні санкції в сумі 6 200 грн. та № 000017/2342/0/23-225 по податку на додану вартість: основний платіж в сумі 8 606 грн. та штрафні санкції в сумі 4 303 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення суду з кримінальної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти встановлені даними рішеннями не доводяться знову при вирішенні інших спорів. Обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказуванню. Вироком Рівненського міського суду від 25.05.2004 встановлено, що Белов О.С. являючись директором Рівненського філіалу Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" протягом 2012 року неналежним чином виконував свої службові обов'язки, знаючи про те, що на розрахунковий рахунок філіалу на протязі 2012 року надходять кошти особисто не подавав в ДПІ у м. Рівне податкові декларації з ПДВ та податку на прибуток і не контролював подачу вказаних податкових декларацій. Белов О.С. свою вину визнав повністю. В результаті службової недбалості Беловим О.С. завдано збитки державі у вигляді ненадходження до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 14 881,47 грн. та збитки для Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" у вигляді застосування штрафних санкцій на суму 9 820,74 грн. Даним вироком Белова О.С. визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, відповідачем не надано суду доказів сплати боргу до бюджету. Тому позовні вимоги Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" в особі Рівненської філії щодо визнання суми податкового зобов'язання за результатами перевірки згідно податкових повідомлень - рішень від 31.01.2004 № 000016/2342/0/23-225 по податку на прибуток: основний платіж в сумі 12 400 грн. та штрафні санкції в сумі 6 200 грн. та № 000017/2342/0/23-225 по податку на додану вартість: основний платіж в сумі 8 606 грн. та штрафні санкції в сумі 4 303 грн. слід задовольнити.

Якщо на час подання позову (поданого до набрання чинності Закону України "Про судовий збір") позивач був звільнений від сплати державного мита згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а за результатами розгляду справи господарським судом з нього мають бути стягнуті суми судових витрат, то до таких витрат належатиме саме судовий збір.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 41 Бюджетного кодексу України, зокрема, до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата у поточному бюджетному періоді застосовується у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Витрати по сплаті судовому збору, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений в сумі 1 827 грн., стягуються з відповідача у справі - Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" в особі Рівненської філії в доход державного бюджету, згідно вимог ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.01.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", ст.ст. 3, 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" в особі Рівненської філії задовольнити.

2. Визнати суму податкового зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" в особі Рівненської філії за результатами перевірки згідно податкових повідомлень - рішень від 31.01.2004 № 000016/2342/0/23-225 по податку на прибуток: основний платіж в сумі 12 400 грн. та штрафні санкції в сумі 6 200 грн. та № 000017/2342/0/23-225 по податку на додану вартість: основний платіж в сумі 8 606 грн. та штрафні санкції в сумі 4 303 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укрімпекс" в особі Рівненської філії, 01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 22, код ЄДРПОУ 00027269, в доход державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 13.01.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко