Рішення

від 15.01.2007 по справі 27/369-06-11675

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/369-06-11675

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2007 р.Справа  № 27/369-06-11675

За позовом Приватного підприємства „Баланс”

ддо відповідача 1) державного підприємства Одеської залізниці

2)  закритого акціонерного товариства ЦОФ „Донецька”

Про стягнення 1127,32 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:    не з'явився;

Від відповідачів:  1) Аверін Б.О., довіреність № 286 від 22.05.2006 року;2) не з'явився;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –1127,32 грн.

          06.12.2006 року за вх. 27630 Одеська залізниця надала до господарського суду відзив на позов, у якому із посиланням на ст. 31, 32, 111 Статуту залізниць України, п. 5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу просить суд відмовити позивачу з задоволенні позову у відношенні Одеської залізниці.    

          21.11.2006 року за вх. № 26306 ЗАТ ЦОФ „Донецька” надало до господарського суду Одеської області відзив, в якому вважає що відповідальність за нестачу вантажу повинна нести Одеська залізниця та просить суд розглянути справу без участі представника ЗАТ ЦОФ „Донецька”.          

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ЗАТ ЦОФ „Донецька” за наявними у справі матеріалами.          

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника Одеської залізниці, суд, встановив.

          Відповідно до Договору № 1-20у від «20»січня 2006 року, укладеного між ПП „Баланс” та ТОВ „НПО ЄвроТЕК”, відправник вантажу –ЗАТ ЦОФ „Донецька” відпустив зі станції відправлення «Торез Дон»на адресу позивача вугілля марки АКО 25-100 у вагоні № 66230301 за залізничною накладною № 52639300 в обсязі 69 тонн.

          Відповідно до акту прийому передачі вугільної продукції від 21.05.2006 року, складеного між ТОВ „НПО ЄвроТЕК” та ПП „Баланс” ціна однієї тонни вугілля марки АКО становить 396,00 грн. за одну тонну вугілля без ПДВ (475,20 грн. з ПДВ).

          При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 66230301 встановлена нестача вугілля в обсязі 2,2 т.

          Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії АЯ № 586448*/30 від 18.05.2006 року, у якому зазначено, що «вантаж антрацит АКО -100 мм завантажено нижче бортів, у вологому стані брутто 90000 кг., тара с бруса 21000 кг., нетто 69000 кг., фактично виявилось вантаж вугілля АКО , брутто 87800 кг, нетто 66800 кг. менше документа на 2200 кг. Навантаження в вагони нижче бортів 300 мм, крім поглиблення, над 1-2 люками поглиблення довженною 2500 мм, шириною вагона, глибиною 500 мм. На хребтовій балці видні сліди течі вантажу. Між поперечною балкою та кришкою люка 2-го є щілина довжиною 150 мм, шириною 30 мм, закрита ветошью, течі вантажу немає”;

          - Актом загальної форми № 1520 від 17.05.2006 року.

          За комерційним актом серії АЯ № 586448*/30 від 18.05.2006 року вагон не справний, що також підтверджується Актом про технічний стан вагону №  30 від 18.05.2006 року.

          Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

          а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

          б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а  якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

          в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми,  на яку було знижено його вартість.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

          Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані;.. У накладній в графі найменування вантажу зазначено, що вантаж навантажено у вологому стані. Таким чином необхідно застосовувати 2% при урахуванні сума норми природної втрати та граничного розходження маси вантажу.

          Згідно з розрахунком відповідача (Одеської залізниці), з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають:

          –2200 –69000 х 2% = 820 кг;

          –820 кг. (0,82 тн.) х 475,20 грн. = 389,66 грн.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

          Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

          Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

          У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила, можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

          Враховуючи те, що           залізниця в порушення вимог ст. 31 Статуту подала під завантаження несправний вагон, а відправник не відмовився від його використання, відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 66230301 покладається в рівних долях, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, на вантажовідправника, тобто на ЗАТ ЦОФ „Донецька” та на перевізника -  ДП Одеську залізницю.

          На теж саме вказує і п. 3.9 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження  справні,  придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від  залишків  вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо  він  цього не зробив, відповідальність за втрату,  недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися  внаслідок  технічної несправності рухомого складу,  покладається на  відправника. Винятки  з  цього  правила можуть  мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається,  що технічна несправність мала прихований  характер або  виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є  такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування,  мали ще й  такі,  які  могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.  

          Позивачем у позовних вимогах заявлено відшкодування вартості залізничного тарифу в розмірі 68,23 грн. без ПДВ (68,23*1,2= 81,88 грн. з ПДВ).

          Згідно зі статтею 114 Статуту поряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає (п. 3.13 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, з подальшими змінами та доповненнями).

          Отже позовні вимоги приватного підприємства „Баланс” відносно стягнення залізничного тарифу є необґрунтованими, та як слід в цієї частині позовних вимог позивачу слід відмовити.  

          Відповідач (ЗАТ ЦОФ „Донецька”),повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду та в своєму відзиві вх. № 26306 від 21.11.2006 року запросив суд розглянути справу без участі представника ЗАТ ЦОФ „Донецька”.          

          Повідомлення належним чином ЗАТ ЦОФ „Донецька” про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 190103, 203375 та наданим до суду відзивом (вх. № 26306 від 21.11.2006 року). Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався.           Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 15.01.2007 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому, подальше відкладення розгляду справи є неможливим та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку ЗАТ ЦОФ „Донецька” у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Од. філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь Приватного підприємства „Баланс” (73011, м. Хенрсон, вул. Пролетарська, 70), код ЄДРПОУ 30667175, р/р 260031727 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 352093 –194,83 грн. основного боргу, 17,63 грн. держмита  та 20,40 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.Стягнути з закритого акціонерного товариства ЦОФ „Донецька”  (86600, Донецька обл., м. Торез - 7, вул. Капустина, 55) код ЄДРПОУ 00175797, р/р 26004301461588 в ПІБ м. Торез, МФО 334282 на користь Приватного підприємства „Баланс” (73011, м. Хенрсон, вул. Пролетарська, 70), код ЄДРПОУ 30667175, р/р 260031727 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 352093 –194,83 грн. основного боргу, 17,63 грн. держмита  та 20,40 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

4.В решті позову відмовити.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.