Рішення

від 16.01.2014 по справі 475/1135/13-ц

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

Справа № 475/1135/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.01.2014смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді: Вадовської А.В.,

за участю секретаря:Кравець Л.В.,

позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Трипільського комунального підприємства про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що з 06 жовтня 2011 р. по 03 травня 2012 р. він працював у Трипільському комунальному підприємстві, що в с.Трипілля Обухівського району Київської області.

Відповідач за період його роботи заробітну плату виплачував нерегулярно. За розрахунком позивача підприємство не виплатило йому заробітну плату за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р. включно на загальну суму 4767,61 грн., яку позивач просить стягнути на його користь рішенням суду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд стягнути з відповідача на його користь 4767,61 грн. та понесені судові витрати на правову допомогу.

Відповідач по справі Трипільське комунальне підприємство позовні вимоги не визнало, у письмових запереченнях вказувало на відсутність у підприємства заборгованості перед позивачем.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надсилав, а тому зі згоди позивача суд відповідно до ст.224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами мають місце трудові правовідносини, які регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативними актами.

Статтею 43 Конституції України визначене право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст.115 КЗпПУ заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічна позиція викладена і в ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Згідно ст.116 цього ж Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З наданої позивачем копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_2 з 06 жовтня 2011 р. по 03 травня 2012 р. працював слюсарем з виготовлення та ремонту трубопроводів у Трипільському комунальному підприємстві, тобто перебував з відповідачем у трудових відносинах.

З довідки Трипільського комунального підприємства без номера та зазначення дати її видачі про середню заробітну плату ОСОБА_2 встановлено, що позивачеві за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. включно нарахована заробітна плата на загальну суму 6982,93 грн., в тому числі за період з листопада 2011 р. по січень 2012 р. включно на загальну суму 3526,47 грн.

Згідно довідки того ж підприємства за №218 від 28.12.2012 р. позивачеві за період роботи з 06.10.2011 р. по 05.05.2012 р. нарахована заробітна плата у розмірі 10073,94 грн., в тому числі за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р. включно на загальну суму 5585,14 грн.

Обидві довідки видані відповідачем позивачеві, скріплені штампом та печаткою підприємства, засвідчені мокрими підписами посадових осіб.

У судовому засіданні позивач вказав, що йому не виплачена заробітна плата відповідачем за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р. включно. У лютому 2012 р. він знаходився на лікарняному, який йому оплатили.

З повідомлення головного державного інспектора праці Територіальної Державної інспекції з питань праці у Київській області за №114/02-17 від 12.06.2013 р. про результати перевірки Трипільського комунального підприємства, наданого на адресу позивача, вбачається, що в результаті перевірки за заявою ОСОБА_2 встановлено, що з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. він знаходився на лікарняному, за цей період йому нараховано 840,34 грн. та виплачено 700 грн. За березень-квітень 2012 р. позивачеві нараховано 2616,12 грн. та виплачено 2143,64 грн. У вказаній інформації також зазначено, що будь-які інші документи первинного бухгалтерського обліку відсутні.

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за №1389/10/18-002 від 27.08.2013 р. вбачається, що за 4 квартал 2011 р. ОСОБА_2 Трипільським КП нарахована заробітна плата на суму 4005,50 грн.

Ухвалою Доманівського районного суду від 27.11.2013 р. відповідача було зобов'язано надати суду довідку про нараховану заробітну плату позивачеві за період роботи з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. включно та документи на підтвердження її виплати.

Відповідач ухвалу суду не виконав та зазначені документи не надав.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на ненадання відповідачем доказів на виконання ухвали суду, суд бере до уваги розрахунок заробітної плати, нарахованої позивачеві у довідці, виданій КП «Трипільське комунальне підприємство» без номера та дати видачі, підписаній керівником Тараном Є.В. та головним бухгалтером Середою М.М., оскільки вказані у ній дані узгоджуються з даними, викладеними в інформації головного державного інспектора Територіальної Державної інспекції з питань праці за №114/02-17 від 12.06.2013 р.

З довідки «Трипільського комунального підприємства» за №218 від 28.12.2012 р. суд бере до уваги визначений у ній розмір нарахованої за жовтень 2011 р. заробітної плати - 1241,14 грн.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що вищезазначені визнані судом як належно вказані суми узгоджуються з Відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів позивачеві за №1389/10/18-002 від 27.08.2013 р. за 4 квартал 2011 р. (1241,14 + 1448 + 1316,36 = 4005,50 грн.).

Таким чином, судом встановлено, що за період роботи позивача з 06 жовтня 2011 р. по 03 травня 2012 р. у «Трипільському комунальному підприємстві» йому нарахована заробітна плата на загальну суму 8224,07 грн.

Позивач посилається на те, що він отримав лише 840,34 грн. в рахунок оплати лікарняного та 2616,12 грн. в рахунок заробітної плати за березень-квітень 2012 р., а всього 3456,46 грн.

Такі пояснення позивача узгоджуються з даними, викладеними у зазначеній вище інформації головного державного інспектора праці та наданими відповідачем доказами на підтвердження отримання позивачем 2143,64 грн. за березень-квітень 2012 р.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про наявність у відповідача перед ним заборгованості по заробітній платі на суму 4767,61 грн. (8224,07 - 3456,46 = 4767,61 грн.), в тому числі за жовтень 2011 р. - 1241,14 грн., грудень 2011 р. - 1316,36 грн., січень 2012 р. - 762,11 грн.

Відповідач не довів суду доказами відсутність у нього зазначеної заборгованості перед позивачем.

Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вищезазначене, з'ясувавши обставини даної справи, перевіривши надані докази, суд приходить до висновку, що позивач у визначений законом спосіб звернувся за захистом свого порушеного права до суду з позовом, довів його законність та обґрунтованість, а тому заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 229,40 грн., виходячи зі ставок судового збору за подання заяви майнового характеру, що існували на момент подачі позову.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду позивачем понесені та документально підтверджені витрати на правову допомогу на суму 300 грн., які підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Трипільського комунального підприємства, код ЄДРПОУ 30350799, адреса: 255402, с.Трипілля, вул.Шевченка, 102,

Обухівського району Київської області на користь ОСОБА_2 5067 (п'ять тисяч шістдесят сім) грн. 61 коп., в тому числі 4767 (чотири тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 61 коп. - заборгованість по заробітній платі без утримання податків та інших обов'язкових платежів та 300 (триста) грн. - понесені судові витрати.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Трипільського комунального підприємства, код ЄДРПОУ 30350799, адреса: 255402, с.Трипілля, вул.Шевченка, 102, Обухівського району Київської області на користь держави в особі Доманівського районного суду Миколаївської області - 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судового збору, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок №31212206700144, код ЄДРПОУ 02892540, отримувач коштів: Доманівський район, код отримувача 38057729, банк отримувача: ГУ ДКСУ у в Миколаївській області, МФО 826013, код класифікації доходів бюджету 22030001, код 02892540, пункт 1.1.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів, якщо не буде подана апеляційна скарга позивачем або заява про його перегляд відповідачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк: позивачем - з дня проголошення рішення, відповідачем - з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя : А. В. Вадовська