Рішення

від 15.01.2014 по справі 924/1563/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р.Справа № 924/1563/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айвері" с. Щиборівка Красилівського району

до Корпорації "Євролізинг" м. Красилів

про стягнення заборгованості за простим векселем в сумі 99 750,00 грн.

Представники сторін: не з'явилися

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за простим векселем в сумі 99 750,00 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 28.12.2012р. відповідачем на користь позивача був емітований простий вексель серія АА №0918456 номінальною вартістю 99 750,00 грн. зі строком платежу - за пред'явленням. 18.01.2013р. позивач пред'явив відповідачу даний вексель до платежу, про що свідчить підписаний директором векселедавця примірник акту пред'явлення простого векселя до оплати. Однак, за пред'явленням згаданий простий вексель векселедавцем оплачений не був. 22.02.2013р. за реєстровим №259 приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріально округу Шлейник М.С. було вчинено виконавчий напис на протесті векселя серії АА №0918456 від 28.12.2013р. про стягнення з відповідача на користь позивача 99 750,00 грн., який пред'явлено до виконання у відділ ДВС Красилівського районного управління юстиції. 11.06.2013р. винесено постанову про повернення виконавчого напису №259 від 22.02.2013р. про стягнення з відповідача на користь позивача 99750,00 грн. В зв'язку з вказаним та невиконанням відповідачем зобов'язання, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за векселем.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав. Судом враховується, що відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р., ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду від 06.12.2013р., 23.12.2013р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

28.12.2012р. корпорацією "Євролізинг" на користь ТОВ "Волинська фінансова компанія" був емітований простий вексель серія АА №0918456, номінальною вартістю 99 750,00 грн., зі строком платежу - за пред'явленням. В подальшому ТОВ "Волинська фінансова компанія" вчинено індосамент на звороті векселя "платити наказу ТОВ "Айвері".

Згідно акту пред'явлення простого векселя до оплати від 18.01.2013р. векселедержатель ТОВ "Айвері" пред'явило до сплати векселедавцю корпорації "Євролізинг" вищевказаний вексель. В пункті 2 даного акту сторони передбачили, що платіж проти простого векселя векселедавець здійснює протягом одного банківського дня з дня складання даного акту. Після отримання оплати в порядку, встановленому п. 2 цього акту, векселедержатель зобов'язується передати за актом приймання-передачі векселедавцеві простий вексель з відміткою про його оплату.

22.02.2013р. приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шлейник М.С. на підставі заяви ТОВ "Айвері" було складено акт про протест векселя про неоплату, згідно якого векселедавцю корпорації "Євролізинг" пред'явлена вимога про оплату 21.02.2013р. Векселедержатель платежу не отримав, мотиви відмови не заявлені.

25.02.2013р. приватним нотаріусом Шлейник М.С. на підставі акту про протест векселя про неоплату вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 278, про примусове стягнення з корпорації "Євролізинг" на користь ТОВ "Айвері" плати в розмірі 99 750,00 грн.

Постановою заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції від 11.06.2013р. позивачу було повернуто виконавчий документ (виконавчий напис нотаріуса), в зв'язку з недостатністю коштів для задоволення вимог стягувача.

Оскільки заборгованість по векселю не була погашена, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 99 750,00 грн. згідно простого векселя АА №0918456.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне :

Згідно ст.1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Конвенцію, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі (далі Уніфікований Закон) підписано 07.06.1930р., а 06.07.1999р. прийнято Закон України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено "Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі".

Статтею 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця (ст. 76 Уніфікованого Закону).

Статтею 77 Уніфікованого Закону визначено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними (ст. 33 Уніфікованого Закону).

Зі змісту статті 34 Уніфікованого Закону вбачається, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. (ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Відповідно до п. 1.2 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" №508 від 16.12.2002р. вексель простий - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Стаття 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначає, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховується, що простий вексель серія АА 0918456 від 28.12.2012р., номінальною вартістю 99 750,00 грн., був емітований корпорацією "Євролізинг" зі строком платежу - за пред'явленням.

18.01.2013р. позивач пред'явив вищевказаний вексель до сплати відповідачу, що підтверджується актом пред'явлення простого векселя до оплати. Згідно пункту 2 даного акту сторони передбачили, що платіж проти простого векселя векселедавець здійснює протягом одного банківського дня з дня складання даного акту.

Однак, відповідач не сплатив заборгованості в розмірі 99 750,00 грн. у строки, визначені в акті пред'явлення простого векселя до оплати від 18.01.2013р., про що свідчить акт про протест векселя про неоплату від 22.02.2013р., виконавчий напис нотаріуса від 25.02.2013р., зареєстрований в реєстрі за № 278, постанова заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 11.06.2013р.

За таких обставин, позовні вимоги позивача належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айвері" с. Щиборівка Красилівського району до Корпорації "Євролізинг" м. Красилів про стягнення заборгованості за простим векселем в сумі 99 750,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Корпорації "Євролізинг" (Хмельницька обл., м. Красилів, вул.Привокзальна, 1, код 31919594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айвері" (Хмельницька обл., Красилівський район, с. Щиборівка, провул.Кірова, 27, код 37972061) 99 750,00 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) заборгованості за простим векселем, 1995,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (31070, Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Щиборівка, провул. Кірова, 27),

3 - відповідачу (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Привокзальна, 1).

Всім рекомендованим.