Рішення

від 15.01.2014 по справі 918/1763/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа № 918/1763/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Гарант Плюс"

до відповідача Ново-Рафалівське споживче товариство

про стягнення заборгованості в сумі 6 836,08 грн.

Представники:

Від позивача : Ярмолюк О.В.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Гарант Плюс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Ново-Рафалівського споживчого товариства про стягнення заборгованості в сумі 6 836 грн. 08 коп., з яких 5 425 грн. 64 коп. - основний борг, 406 грн. 59 коп. - пеня, 161 грн. 29 коп. - 3% річних, 842 грн. 56 коп. - штраф. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу №232 від 03.03.2011 р. в частині оплати вартості отриманого товару.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю. Просить стягнути з відповідача 6 836 грн. 08 коп. боргу.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав. Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, вимог не заперечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції адресату (арк.с. 22,29,31).

Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права направити докази по справі поштовим зв'язком.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Крім того, ухвалами суду про відкладення розгляду справи від 17.12.2013 р. та від 26.12.2013 р. не було визнано явку сторін в судове засідання обов'язковою.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 03 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма "Гарант Плюс" (Продавець) та Ново-Рафалівським споживчим товариством (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу продукції №232 (арк.с. 8-9). Згідно з п.1.1 Договору у порядку та на умовах визначених у цьому Договорі Продавець зобов'язується передати продукцію у власність Покупцю по найменуваннях у кількості та по цінах, зазначених у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.4. Договору ціни на продукцію узгоджені сторонами та вказуються Продавцем у видатковій накладній на день її виписки з урахуванням власних виробничих затрат та коньюктури ринку. Розрахунок проводиться у національній валюті України шляхом перерахування суми, вказаної у видатковій накладній, на рахунок Продавця на протязі 21 банківських днів в осінньо-зимовий період, та на протязі 21 банківських днів в літній період, з дня отримання товарів.

Пунктом 6.2., 6.3. Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 1% від суми протермінованого боргу за кожний день такого протермінування. В разі протермінування платежу більше ніж на 10 банківських днів, Покупець додатково сплачує Продавцю штраф в розмірі 10% від суми протермінованого боргу.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками їхніх печаток.

На виконання умов вказаного вище Договору позивач поставив відповідачу товар у період вересень-листопад 2012 року на загальну суму 8 425 грн. 64 коп. Вказане підтверджується наявними у справі видатковими накладними (арк.с.10-17).

Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконував, оплату провів частково в сумі 3 000 грн. 00 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті товару на момент звернення позивача до суду з даним позовом склала 5 425 грн. 64 коп.

Керуючись пунктами 6.2., 6.3. Договору купівлі-продажу продукції та умовами ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з огляду на несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті вартості товару, позивач нарахував відповідачу пеню в загальному розмірі 406 грн. 59 коп. та 842 грн. 56 коп. - штрафу (розрахунки штрафних санкцій на арк.с.18).

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 161 грн. 29 коп. - 3% річних (розрахунок на арк.с.18).

Надані суду розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 6836 грн. 08 коп. (5 425 грн. 64 коп.+406 грн. 59 коп.+842 грн. 56 коп.+161 грн. 29 коп.).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до частин 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Гарант Плюс" про стягнення з Ново-Рафалівського споживчого товариства заборгованості в сумі 6836 грн. 08 коп., з яких 5 425 грн. 64 коп. - основний борг, 406 грн. 59 коп. - пеня, 161 грн. 29 коп. - 3% річних, 842 грн. 56 коп. - штраф, підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Ново-Рафалівського споживчого товариства (34354, Рівненська область, Володимирецький район, смт.Рафалівка, вул.Богдана Хмельницького, 2, код ЄДРПОУ 01765199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Гарант Плюс" (33024, м.Рівне, вул.Млинівська, 20, код ЄДРПОУ 22562218) - 5 425 грн. 64 коп. основного боргу, 406 грн. 59 коп. пеня, 161 грн. 29 коп. 3% річних, 842 грн. 56 коп. штрафу, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

Повне рішення складено "16" січня 2014 року.