Рішення

від 31.10.2013 по справі 905/5429/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.2013 Справа № 905/5429/13

Господарський суд Донецької області у складі Головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Осадчої А.М., Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Синєгубі С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Київський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка», м.Донецьк

про стягнення 44251,01 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Ковальова О.В. - за довіреністю;

від відповідача: Гаджиєва Л.Я. - за довіреністю, -

Відповідно до ст.77 ГПК України, у судовому засіданні 10.10.2013р. оголошено перерву до 15.10.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Київський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка», м.Донецьк про стягнення 44251,01 грн., з яких 40960,05 грн. основного боргу, 2257,75 грн. пені, 1033,21 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії №3027 від 05.07.2005р.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано розрахунок основної суми боргу, пені, 3% річних, копії: договору на відпуск теплової енергії №3027 від 05.07.2005р., Додаткової угоди від 29.11.2009р. до нього, наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р. «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання», рахунків за спожиту теплову енергію №3027 від 20.03.2012р., 28.12.2012р., 18.04.2012р., 26.10.2012р., 23.11.2012р., 20.12.2012р., 24.01.2013р., 20.02.2013р., 20.03.2013р., 17.04.2013р. з підтвердженнями їх отримання Відповідачем під розписку, фіскальні чеки № (не є читабельним) від 14.12.2012р., №1677 від 11.02.2013р., №4018 від 01.04.2013р., претензії-вимоги №473 від 17.05.2013р., фіскального чеку № 5082 від 17.05.2013р., листа №467-б від 16.05.2013р., актів про здійснення включення опалення від 15.10.2011р., 15.10.2012р. та актів на відключення опалення від 15.04.2012р., 15.04.2013р., Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.06.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання».

Відповідач надав відзив на позов, за яким вказує про неодноразове звернення до Позивача щодо надання послуг з теплопостачання неналежним чином, фактичне включення опалення у жовтні 2012р. - з 22.10.2012р., забезпечення належного температурного режиму у приміщенні електроприладами. Відповідачем наданий власний розрахунок зменшення плати за неналежне постачання теплової енергії Відповідачем.

До матеріалів справи представником Відповідача долучені у копіях: Платіжні вимоги-доручення №3027 від 24.10.2007р., 19.11.2007р., 23.04.2008р., Листа №35 від 01.11.2012р. на адресу ЖЕУ №9, Листа №775 від 12.11.2012р. ЖЕУ №9 на адресу Відповідача, Листів №39 від 18.12.2012р. та №40 від 20.12.2012р. на адресу Позивача, Телефонограм від 18.12.2012р., 21.12.2012р., 25.12.2012р. на адресу ККП «Донецькміськтепломережа», КП «Служба єдиного замовника Київського району», Листів №41 від 26.12.2012р., №04 від 23.01.2013р., №06 від 12.02.2013р. на адресу Позивача, Акту обстеження системи тепло споживання об'єкту №196 від 06.03.2013р.

17.09.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Відповідача долучено до матеріалів справи Акти звірки взаєморозрахунків між сторонами у період з 01.10.2008р. по 30.04.2009р., з 01.03.2012р. по 20.06.2013р.

У письмових поясненнях від 17.09.2013р. представник Позивача вказує, про зарахування як часткову оплату Відповідачем наявної заборгованості у спірний період 6189,83 грн.

До матеріалів справи ним долучено у копіях виписки по особовому банківському рахунку Позивача.

Згідно письмових пояснень від 18.09.2013р. представник Позивача вказує про отримання з запізненням телефонограм, направлених на його адресу Відповідачем, у зв'язку з чим не було проведене обстеження приміщення Відповідача зі складанням відповідного акту щодо якості надаваних послуг з теплопстачання. Акт №196 від 06.03.2013р., складений за участю представника Позивача не є документом, який фіксує заниження температури, для чого складається акт обстеження якості надаваних послуг.

18.09.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.09.2013р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 15.10.2013р.

У письмових поясненнях від 10.10.2013р. Відповідач вказує про ухилення Позивача від складання акту обстеження опалювального приміщення на підставі направлених телефонограм, а також неврахування до заявленої до стягнення суми здійснених оплат у червні 2012 року.

Водночас Відповідачем заявлено клопотання про витребування у Позивача доказів по справі.

Вказане клопотання задоволено господарським судом згідно ухвали від 15.10.2013р., якою зобов'язано Позивача надати належним чином завірені копії сторінок з журналу обліку вхідних телефонограм стосовно відповідача за 18, 21 та 25 грудня 2012р; розшифровку нарахувань та сплати за послуги з постачання теплової енергії по договору №3027 від 05.07.2013р. у період з 19.10.2007р. до 31.04.2008р; належним чином завірену копію графіка подачі теплоносія від котельні 733 у житлові будинки у період з 15.10.2012р. по 22.10.2012р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 15.10.2013р. призначено судову колегію для розгляду справи №905/5429/13 у складі головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Осадчої А.М., Сич Ю.В.

15.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник Відповідача надав клопотання про визнання нікчемним п.2.5.3 Договору №3027 від 05.07.2005р., посилаючись на невідповідність вказаного пункту умовам типового договору з надання послуг з теплопостачання та відсутність тлумачення зазначеного пункту договору.

Відповідно до письмових пояснень Відповідача від 30.10.2013р., Позивачем не було відредаговано на численні звернення Відповідача у відповідності з п.2.5.3. Договору №3027 від 05.07.2005р., внаслідок чого 06.03.2013р. Відповідачем складений акт обстеження опалювального приміщення. Крім цього Відповідач вказує, що сума 3137,62 грн. як складова основної суми заборгованості є сумою непогашеної заборгованості за недоотриману теплову енергію у 2207-2008р.р. Водночас Відповідачем зазначається про неправомірність стягнення 3% річних та пені.

31.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник Позивача надав пояснення, за якими вказав про отримання 26.12.2012р. телефонограми, а 18.12.2012р. - факсограми Відповідача. Дані щодо нарахувань заборгованості Відповідача у період до 27.10.2008р. не збереглись у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

До матеріалів справи представником Позивача долучено у копіях: виписки з журналів вхідної кореспонденції за 17-18.12.2012р., 26.12.2012р., Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами у період з 01.08.2007р. по 30.09.2013р., Розпорядження Донецького міського голови №1005 від 01.10.2012р. «Про початок опалювального періоду 2012-2013р.».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

08.06.1999р. між Представництвом Фонду державного майна України в м.Донецьку (Продавець) та ТОВ «Київський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу вбудованого приміщення загальною площею 219,7 кв.м. за адресою: 340048, м.Донецьк, вул.Університетська, 73. Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстровано розпорядженням Донецького міського голови від №841 від 16.06.1999р.

05.07.2005р. ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Підприємство) та «Київський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка», м.Донецьк (Абонент) уклали договір на відпуск теплової енергії №3027, за яким Підприємство зобов'язалось постачати теплову енергію до елеваторного вузлу, вказаного власником будівлі (п.1.1.). Відповідач зобов'язався прийняти теплову енергію та здійснити оплату за використану теплову енергію (п.1.2.).

Теплова енергія, що поставляється по даному договору, використовується Абонентом виключно для теплопостачання приміщень, згідно дислокації (п.1.3.).

Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні, чи орендуються ним приміщення (п.3.1.) Поставка теплової енергії здійснюється Абоненту за умови 100% передплати чи оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно встановленим тарифам (п.3.2.).

Договір вважається укладеним з 01.08.2005р. та діє в частині поставки теплової енергії до 01.08.2010р., а якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшло заяв про розірвання даного договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного виконання (п.7.1.).

Згідно Наказу ККП «Донецькміськтепломережа» від 03.10.2011р. №562 «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання» встановлено тариф на послуги теплопостачання з 01.10.2011р. для споживачів (крім крім бюджетних установ) у розмірі 28,46 грн. з ПДВ 3,48 грн. за кв.м. опалювальної площі на протязі опалювального періоду.

Факт надання Позивачем послуг з теплопостачання у спірний період підтверджується Актами на включення опалення від 15.10.2011р., 15.10.2012р. та Актами про відключення опалення від 15.04.2012р., 15.04.2013р.

Позивачем долучено до матеріалів справи пред'явлені Відповідачу рахунки №3027 від 20.03.2012р., 28.12.2012р., 18.04.2012р., 26.10.2012р., 23.11.2012р., 20.12.2012р., 24.01.2013р., 20.02.2013р., 20.03.2013р., 17.04.2013р. з відміткою про іх отримання уповноваженим представником Відповідача та підтвердженнями відправлення рахунків в разі їх неотримання нарочно згідно фіскальних чеків № (не є читабельним) від 14.12.2012р., №1677 від 11.02.2013р., №4018 від 01.04.2013р.

Господарський суд вказує, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України ; тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги Позивача з теплопостачання.

Дана позиція встановлена Верховним судом України згідно Постанови від 29.09.2009р. у справі №37/405.

Враховуючи вищевикладене, згідно вказаних рахунків Позивачем у період з березня 2012р. по квітень 2013р. надано послуг Відповідачу на загальну суму 47149,88 грн.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Комунальні послуги відповідно до визначення, наведеного в ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною чи гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. за №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далв- Правила №630), у пункті 1 яких вказано, що вони регулюють відносини між субєктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

Стаття 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює порядок перевірки, контролю споживача за одержанням своєчасних, відповідної якості житлово-комунальних послуг та оформлення претензій і вимог до виконавців та виробників таких послуг. Зокрема, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен зявитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складаються споживачем та представником виконавця та скріплюється їхніми підписами. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Згідно ч.6 п. 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 , споживач має право у разі порушення енергопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо.

Відповідно до п. 29 Правил №630, споживач має право на: зменшення плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому цими Правилами.

Відповідно до п.33 Правил №630 у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного звязку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, імя по батькові, поточна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежного надання або ненадання послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обовязково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів, представник виконавця зобовязаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, імя по батькові), реєстраційний номер повідомлення під час його прийняття.

Згідно п.38 Правил №630 у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/ або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше як два споживачі.

Як свідчать матеріали справи, Відповідач декількаразово звертався до Позивача з вимогою направити уповноваженого представника для проведення перевірки показників температурного режиму опалювального приміщення. Зазначене Позивачем не спростовується та підтверджується матеріалами справи. При цьому Позивач зазначених заходів не вчинив у період, за який стягнення заборгованості з Відповідача є предметом спору у даній справі. Проте до матеріалів справи Відповідачем не надано акту, складеного за участю балансоутримувача чи підписаного щонайменше двома споживачами з теплопостачання, що подається до будинку № 73 по вул. Університетський у м.Донецьку згідно вищевказаних вимог законодавства.

01.03.2010р. вступив в дію Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.10р. №151 (далі Порядок). Дія цього порядку поширюється на субєктів господарювання всіх форм власності, предметом діяльності яких є надання послуг і фізичних та юридичних осіб, яким надаються послуги.

Відповідно п.2 Порядку у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг.

Оцінюючи усні та письмові доводи та заперечення Відповідача у відповідності до фактичних обставин та вимог ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд виходить з тих підстав, що цією нормою встановлений особливий порядок перевірки, контролю споживача за одержанням своєчасних і відповідної якості житлово-комунальних послуг, та оформлення претензій і вимог до виконавців та виробників таких послуг. Зокрема, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правило про належність доказів є обовязковим для субєктів доказування. Належність доказів є мірою, що визначає залучення до процесу в конкретній справі належних доказів.

Наданий до матеріалів справи Акт обстеження системи теплопостачання об'єкта №196 від 06.03.2013р., складений у присутності представників ККП «Донецькміськтепломережа», ТОВ «Київський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка» та ЖЕУ №9 КП СЄЗ Київського району не може прийматись як належний доказ фіксування надання неякісних послуг та вину Позивача в цьому згідно вищевикладеними вимогами законодавства, оскільки складався виключно в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії Відповідачем без зазначення усіх вихідних даних, необхідних для фіксації факту саме невідповідності температурному режиму, встановленого законодавчими нормами. Зокрема такими є ідентифікація приладу вимірювання з зазначенням дати його повірки, здійснення вимірювань у різних положеннях відносно кожної з кімнат приміщення, визначення параметрів теплоносія, причин невідповідності якості наданих послуг у разі встановлення такого тощо.

Власний розрахунок спожитої теплової енергії, наданий Відповідачем, господарським судом приймається як необґрунтований враховуючи невідповідність підстав визначення вихідних даних для здійснення вказаного розрахунку.

Інші документи, які б свідчили про наявність порушень з боку Позивача, що призвели до заниження температурного режиму у приміщенні Відповідача - в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем не подано у розумінні ст. 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України належних та допустимих доказів неналежного надання послуг з теплопостачання Позивачем, доказів складання актів у відповідності до вимог чинного законодавства, які б підтверджували факт надання послуг з теплопостачання неналежної якості саме Позивачем.

Крім цього Відповідачем заявлялось при визнання судом нікчемним п.2.5.3. Договору №3027 від 05.07.2005р., відповідно до якого у випадку недопоставки, відсутності поставки теплової енергії Абонент зобов'язаний протягом доби усно чи письмово сповістити про це Підприємство для складання двостороннього акту для проведення перерахунку. Відсутність такого повідомлення, відсутність акту свідчать про те, що Абонент отримав теплову енергію згідно умов договору та ця обставина інших доказів не потребує.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219 , частина перша статті 220 ,частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222 , частина друга статті 223 , частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, норми вищевказаного Договору, викладені у п. 2.5.3. - відповідають вимогам законодавства, що регулює діяльність у сфері теплопостачання, та відповідно, не є нікчемними.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 24 Закону України „Про теплопостачання" до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги викладені норми матеріального права, а також умови договору №3027 від 05.07.2005р., належним виконанням зобов'язання з оплати, є її вчинення Відповідачем у межах обумовлених періодів. Порушенням є його невиконання або виконання поза межами встановленого строку.

Відповідно до ст.255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем була здійснена оплата наданих послуг з теплопостачання наступним чином: 05.03.2012р. на суму 6252,49 грн., 03.05.2012р. - на суму 6252,49 грн., 26.06.2012р. - на суму 9327,45 грн. Пред'являючи даний позов, Позивач вказує про часткове зарахування з проведених оплат Відповідачем в якості часткової оплати заборгованості у спірний період - на суму 6189,83 грн.

Вказане господарським судом приймається, оскільки у п.3.3 Договору №3027 від 05.07.2005р. сторони погодили, що при наявності заборгованості у Відповідача за даним договором Позивач зараховує оплату, що надійшла, в рахунок погашення заборгованості за теплову енергію, спожиту у попередньому періоді незалежно від призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості 40960,05 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем до стягнення заявлено також 3% річних у сумі 1033,21 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п.2.).

Означене встановлено Верховним судом України у Постанові від 12.12.2011р. (про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. у справі №07/238-10), та вказано, що зокрема 3% річних нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Перевіривши наданий арифметичний розрахунок 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», зважаючи на межі позовних вимог, судом встановлено правомірність задоволення даних позовних вимог у сумі 1033,21 грн.

Водночас Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 2257,75 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.4.4. Договору №3027 від 05.07.2005р. погодили, що пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Постачальником протягом 1 року з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом .

Таким чином, сторони фактично змінили порядок нарахування пені, встановлений ч.6 ст. 232 ГК України.

В матеріалах справи є наявною Претензія-вимога №473 від 17.05.2013р., надіслана Позивачем Відповідачу 17.05.2013р., що вбачається з листа-опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку №5082 від 17.05.2013р.

Враховуючи норми Розділу 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007р. №1149, Відповідачем вказана претензія мала б бути отримана 19.05.2013р.

Зважаючи на вищевказане, здійснення нарахування пені на наявну заборгованість Відповідача має починатись з 20.05.2013р.

Враховуючи межі позовних вимог та вищевикладені обставини, правомірними періодами нарахування пені на помісячну заборгованість Відповідача є наступні:

- За послуги, надані у жовтні 2012р.: відсутнє нарахування;

- За послуги, надані у листопаді 2012р.: з 20.05.2013р. по 10.06.2013р.;

- За послуги, надані у грудні 2012р.: з 20.05.2013р. по 18.07.2013р.;

- За послуги, надані у січні 2013р.: з 20.05.2013р. по 18.07.2013р.;

- За послуги, надані у лютому 2013р.: з 20.05.2013р. по 18.07.2013р.;

- За послуги, надані у березні 2013р.: з 20.05.2013р. по 18.07.2013р.;

- За послуги, надані у квітні 2013р.: з 20.05.2013р. по 18.07.2013р.

Здійснивши розрахунок зазначених позовних вимог з урахуванням вказаних вірних періодів нарахування, зважаючи на межі позовних вимог, господарський суд пришов до висновку про правомірність задоволення позовних вимог щодо стягнення пені частково, а саме в сумі 718,86 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка», м.Донецьк про стягнення 44251,01 грн., з яких 40960,05 грн. основного боргу, 2257,75 грн. пені, 1033,21 грн. 3% річних - задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка» (83048, м.Донецьк, вул..Університетська, 73, р/р 26001301530080 у філії «Київське відділення ПАТ ПІБ у м.Донецьк», МФО 334271 ЄДРПОУ 24317948) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621) 42712,12 грн., з яких основного боргу у сумі 40960,05 грн., пені у сумі 718,86 грн., 3% річних у сумі 1033,21 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1660,28 грн.

3. Після набрання рішенням чинності видати наказ.

4. В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

5. В судовому засіданні 31.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 05.11.2013р.

Головуючий суддя С.М. Соболєва

Суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.В. Сич