Постанова

від 09.01.2014 по справі 815/8585/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/8585/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року

15год.10хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізвор» про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області, в якій позивач просить суд стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізвор» на користь позивача заборгованість, яка сформувалась внаслідок несплати нарахованих до відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2013 року в сумі 708, 95 грн., яка добровільно не сплачена відповідачем та підлягає стягненню з нього на підставі ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач заперечення на позов не надав, у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

30.12.2013р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ізвор» 14.02.2012р. зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду України у Болградському районі Одеської області.

Заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії виникла відповідно до направленого на адресу відповідача розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б"-„з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з вересня 2013р., одержаного відповідачем 10.09.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості СВК «Ізвор», яка складає 708,95грн. , утворилася внаслідок невідшкодування відповідачем вказаних витрат УПФУ по виплаті та доставці пенсії за жовтень 2013р., призначеної пенсіонеру ОСОБА_1.

Право на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1 згідно з п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтверджується довідкою від 16.10.2009р. №26.

Відповідно до приписів п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону; 3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно до п «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8. Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ізвор» не відшкодувало Управлінню Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, чим були порушені вимоги законодавства. Зокрема, доказів, підтверджуючих сплату відповідачем суми фактичних витрат, суду не надано, наявність боргу відповідачем не заперечується.

При цьому, позивач помилково посилається на призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №2, з огляду на те, що як вбачається з довідки від 16.10.2009р. №26, та протоколу призначення пенсії 7185 від 23.10.2009р. ОСОБА_1 певний період працювала у сільськогосподарському виробництві та є багатодітною матір'ю, та підпадає під п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не п. «б» вказаної статті.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч.6 ст.128, ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізвор» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізвор» (вул. Димитрова, 76, с. Городнє, Болградський район, Одеська область, 68712, ідентифікаційний код 32275167) на користь Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області (вул. Лиманна, 39, м. Болград, Одеська область, 68702, р/р 2560430314026, Обласне управління АТ Ощадбанк, м.Одеса, МФО 328845, код 22500855) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2013р. (щодо ОСОБА_1) в сумі 708 (сімсот вісім)грн.95коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізвор» (вул. Димитрова, 76, с. Городнє, Болградський район, Одеська область, 68712, ідентифікаційний код 32275167) на користь Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області (вул. Лиманна, 39, м. Болград, Одеська область, 68702, р/р 2560430314026, Обласне управління АТ Ощадбанк, м.Одеса, МФО 328845, код 22500855) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2013р. (щодо ОСОБА_1) в сумі 708 (сімсот вісім)грн.95коп.