Ухвала

від 21.04.2009 по справі к-37134/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД 

УКРАЇНИ

01029 м. Київ,

вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21.04.2009

№ К-37134/06

Вищий

адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),    Брайка А.І.,  Голубєвої Г.К.,  Рибченка А.О., Федорова М.О.

при

секретарі: Міненко О.М..

представники

сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання

повідомлені належним чином

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської

міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову

Господарського суду Луганської області від 15.09.2006 та ухвалу Луганського

апеляційного господарського суду від 07.11.2006 по справі № 16/389-пн-ад

за позовом    Ленінської

міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

до                    Приватного

підприємства «ВТФ «Донбас-Оптмаркет»

третя особа   Державний

реєстратор - начальник управління державної реєстрації та міського реєстру

Луганської міської ради

про                             визнання

статутних документів недійсними та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.

Луганську (далі - МДПІ) звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить

визнати недійсними статутні документи ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет» з моменту

реєстрації та скасувати державну реєстрацію.

Постановою Господарського суду Луганської області від

15.09.2006, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського

суду від 07.11.2006 по справі № 16/389-пн-ад в позові відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що по суті позовні вимоги

заявлені за результатами дослідчої перевірки, яка проводилася органами

податкової міліції за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 205

Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). А оскільки

господарський та адміністративний суди не наділені повноваженнями щодо

встановлення наявності або відсутності події злочину, у зв'язку з тим, суд

дійшов висновку про недоведеність обставин, на яких ґрунтується позовна вимога

про визнання недійсними установчих документів відповідача, враховуючи те, що

позивач не надав суду вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної

сили, в якому б було вирішено питання, чи мало місце створення відповідача з

метою прикриття незаконної діяльності.

При цьому судами встановлено, що 14.05.2003 управлінням

державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради зареєстроване

ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет», код 32474039, (запис 13.05.2003 у журналі обліку

реєстраційних справ за № 25370169Ю0043333) та зареєстровано платником податку

на додану вартість 21.05.2003, свідоцтво № 17312658. Засновник ОСОБА_1

обов'язки директора залишив за собою. Однак 02.06.2003 працівниками ВПМ СДПІ

ВПП у м. Луганську при перевірці ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет» встановлено, що за

юридичною адресою, вказаною в установчих документах, назване підприємство за

адресою не знаходиться.

Основним аргументом позивача є те, що ОСОБА_1познайомився

з людиною на ім'я ОСОБА_2який запропонував йому зареєструвати на своє ім'я та

на свою домашню адресу ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет», за що пообіцяв грошову

винагороду. Після реєстрації, отримавши грошову винагороду, ОСОБА_1передав

Статут та печатку зареєстрованого підприємстваОСОБА_2 при цьому

ОСОБА_1господарською діяльністю не займався, податкову звітність не здавав,

нікому це не доручав. Відповідно до зазначеного, позивач вважає, що ПП «ВТФ

«Донбас-Оптмаркет» створена заради отримання винагороди, а не з метою

здійснення підприємницької діяльності, що суперечить чинному законодавству, і

що стало підставою звернення до суду.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про

відмову в позові, обґрунтовуючи свою позицію тим, що підставами вимоги про

визнання недійсними установчих документів ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет» позивач

вказує на порушення ст. 1 Закону України «Про підприємництво», статей 1, 5, 9

Закону України «Про підприємництво в Україні», ст. 29 Цивільного кодексу УРСР (що

діяли на момент реєстрації підприємства відповідача), тобто з моменту

реєстрації підприємства засновником та директором статутні цілі та мета

створення підприємства не виконувалися. Невідомі особи використовували та

продовжують використовувати установчі документи і печатку з метою порушення

економічних інтересів держави.

Вимога про скасування державної реєстрації відповідача

заявлена відповідно до ст. 8 Закону України «Про підприємництво» та п. 83

Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740, на

підставі рішення господарського суду про визнання недійсними установчих

документів.

Однак досліджуючи обставини щодо створення ПП «ВТФ

«Донбас-Оптмаркет» з позиції прикриття незаконної діяльності (фіктивне

підприємництво), із врахуванням вимог ст. 205 Кримінального кодексу України,

ст. 62 Конституції України, суди дійшли висновку, що оскільки такого вироку

суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому б було вирішено

питання, чи мало місце створення відповідача (юридичної особи) з метою

прикриття незаконної діяльності, суду не надано, тому зроблено висновок про

недоведеність обставин, на яких ґрунтується вимога про визнання недійсними

установчих документів.

Крім того враховуючи відсутність

підстав визнавати неправильність дій як реєструючим органом так і з боку

засновника, оскільки він особисто прийняв рішення щодо створення підприємства

та здійснив всі передбачені законодавством дії щодо реєстрації юридичної особи,

суди звертають увагу на вільне волевиявлення засновника по створенню

підприємства. І в даному випадку не впливає той факт, що ініціатива надходила

від іншої особи. Тому посилаючись на ст. 110 Цивільного кодексу України, та ст.

38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців», суди дійшли висновку про те, що в такому випадку скасування

державної реєстрації юридичної особи чинне законодавство України не

передбачено.

Не погодившись із постановою

Господарського суду Луганської області від 15.09.2006 та ухвалою Луганського

апеляційного господарського суду від 07.11.2006 по справі № 16/389-пн-ад

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція (МДПІ) подала касаційну

скаргу на зазначені судові рішення, які просить скасувати та увалити нове

рішення, обґрунтовуючи тим, що судами невірно надана юридична оцінка тому

факту, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена

перевага одного доказу над іншим. При цьому було заявлено клопотання про виклик

в якості свідка ОСОБА_1 що є єдиною особою, здатною пояснити обставини

державної реєстрації вищевказаного підприємства, однак останній в судове

засідання не з'явився. Тобто позиція судів суперечить поняттю доказів,

встановлених ст. ст. 69,86 Кодексом адміністративного судочинства України.

Також скаржник вказує, що судами не було достовірно

з'ясовано та встановлено фактичні обставини справи, оскільки з огляду на

предмет спору, застосування судом привиду до ОСОБА_1 було обов'язкове. Свою

позицію скаржник обґрунтовує нормами що порушує п. 4 та п. 5 ст. 11 Кодексом

адміністративного судочинства України.

Відповідач заперечення на касаційну

скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та

апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної

оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено ст. 38 Закону України

«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який

набрав чинності з 01.07.2004 визначені підстави для постановлення судового

рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством

юридичної особи. А відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична

особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної

реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не

можна усунути.

Розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин,

необхідно зазначити, що підставами вимоги про визнання недійсними установчих

документів ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет» позивач вказує на порушення ст. 1 Закону

України «Про підприємництво», статей 1, 5, 9 Закону України «Про підприємництво

в Україні», ст. 29 Цивільного кодексу УРСР (що діяли на момент реєстрації

підприємства відповідача), тобто з моменту реєстрації підприємства засновником

та директором статутні цілі та мета створення підприємства не виконувалися, а

невідомі особи використовували та продовжують використовувати установчі

документи і печатку з метою порушення економічних інтересів держави.

А щодо вимог про скасування державної реєстрації

відповідача, які заявлені відповідно до ст. 8 Закону України «Про

підприємництво» та п. 83 Положення про державну реєстрацію суб'єктів

підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України

від 25.05.1998 № 740, на підставі рішення господарського суду про визнання

недійсними установчих документів, суд касаційної інстанції вважає за потрібне

зазначити наступне: щодо створення ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет» позивач

посилається на те, що відповідач був створений не з метою здійснення

підприємницької діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне

підприємництво), за що ст. 205 Кримінального кодексу України передбачена

кримінальна відповідальність.

Проте, як правомірно зазначили суди першої та апеляційної

інстанцій, - господарський та адміністративний суди не наділені повноваженнями

щодо встановлення наявності або відсутності події злочину, єдиним доказом

такого порушення закону є вирок суду, який набрав законної сили (ст. 62

Конституції України).

Таким чином суд касаційної інстанції погоджується із

висновком судів про те, що доводи скарги в цій частині відхиляються судовою

колегією через недоведеність, так як позивач не подав суду вирок суду в

кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому б було вирішено

питання, чи мало місце створення відповідача (юридичної особи) з метою

прикриття незаконної діяльності.

Також аналізуючи встановлені судами докази, суд

касаційної інстанції визнає правомірним посилання судів попередніх інстанцій на

те, що позивачем не доведено невідповідність Статуту ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет»

вимогам законодавства України, наявності порушень при здійсненні державної

реєстрації ПП «ВТФ «Донбас-Оптмаркет» як реєструючим органом так і з боку

засновника, оскільки він особисто прийняв рішення щодо створення підприємства

та здійснив всі передбачені законодавством дії щодо реєстрації юридичної особи.

На вільне волевиявлення засновника по створенню підприємства в даному випадку

не впливає той факт, що ініціатива надходила від іншої особи. Законодавством не

передбачено обов'язок засновника безпосередньо здійснювати господарську

діяльність, він може уповноважити на це відповідний орган згідно Статуту (ст.

65 Господарського кодексу України).

Крім того, необхідно врахувати, що оскільки позивачем не

доведено суду фактичне місцезнаходження ОСОБА_1 В. Поштова кореспонденція, у

тому числі повістка про виклик ОСОБА_1, яка надіслана за адресою прописки цієї

особи та реєстрації відповідача, повернута поштою за закінченням терміну

зберігання з поміткою про відсутність адресата, тому обґрунтування скарги в цій

частині є неспроможними.

Отже зазначена позиція скаржника є помилковою, а тому

безпідставною. Відповідно постанова Господарського суду Луганської області від

15.09.2006 та ухвала Луганського апеляційного господарського суду від

07.11.2006 по справі № 16/389-пн-ад скасуванню не підлягають, як такі, що

винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми

матеріального права. А касаційна скарга висновків судів не спростовує.

Керуючись

ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну

скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

залишити без задоволення.

Постанову

Господарського суду Луганської області від 15.09.2006 та ухвалу Луганського

апеляційного господарського суду від 07.11.2006 по справі № 16/389-пн-ад

залишити без змін.

Ухвала

набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як

з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.

Карась

Судді                                                                         А.І.

Брайко

                                                                                  Г.К.

Голубєва

                                                                                  А.О.

Рибченко

                                                                                  М.О.

Федоров