Рішення

від 14.01.2014 по справі 901/3951/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2014 Справа № 901/3951/13

За позовом Первомайського управління водного господарства

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Кірова»

про стягнення 1549,73 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Метельська І.О., довіреність № 06-12/3 від 08.01.2014, юрисконсульт;

Від позивача Коняхін О.О., довіреність № 06-12/3 від 08.01.2014, юрисконсульт;

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Первомайське управління водного господарства звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Кірова», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 89 657,74 грн., у тому числі 88108,01 грн. суми основного боргу, 972,81 грн. пені, 224,49 грн. 3% річних, 352,43 грн. інфляційні витрати. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та зазначає про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур одержаних від позивача за договором № 19 від 03.04.2013, у зв'язку з чим виникла заявлена до стягнення сума заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2013 порушено провадження у справі та в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

Відповідач явку свого представника у засідання суду, призначене на 12 грудня 2013 року не забезпечив, про день слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого убачається, що ухвала суд одержана представником відповідача 03.12.2013 (а. с. 56), про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 12.12.2013 слухання справи ухвалою суду було відкладемо на 14.01.2014.

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.2014 надав заяву за вих. № 06-12/10 від 13.01.2014 про зменшення розміру позовних вимог, у якій вказується, що згідно виписки по рахунку від 11.12.2013 та 17.12.2013 відповідачем на рахунок позивача було перераховано кошти в розмірі 25000,00 грн. та 63108,08 грн., внаслідок чого основний боргу погашено; у зв'язку з чим позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кірова» пеню в розмірі 972,81 грн., 3 % річних в розмірі 224,49 грн., 352,43 грн. інфляційних витрат, яка була розглянута судом у судовому засіданні.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2014 заяву Первомайського управління водного господарства за вих. № 06-12/10 від 13.01.2014 про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються вимоги щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Кірова» пеню в розмірі 972,81 грн., 3 % річних в розмірі 224,49 грн., 352,43 грн. інфляційних витрат.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 14 січня 2014 року не забезпечив, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

03 квітня 2013 року між Первомайським управлінням водного господарства та Публічним акціонерним товариством «Кірова» був укладений договір № 19 про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Розділом 2 договору встановлені права та обов'язки сторін. Так, зокрема, згідно пункту 2.1.1. Виконавець (позивач) зобов'язаний здійснювати постачання води, згідно плану поливу, на підставі заявки Замовника на протязі поливного сезону 2013 року, обсягами, які не перевищують проектні міжгосподарські зрошувальні мережі; подача води здійснюється в обсягах, забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана головними і перекачувальними державними насосними станціями для транспортування води до точки водовиділу, при умові своєчасного виконання Замовником зобов'язань, передбачених у пункті 2.2. договору.

Відповідно до пункту 2.1.5. Виконавець зобов'язаний на підставі поданої Замовником заявки на подачу води протягом однієї доби надати йому розрахунок на попередню оплату послуг з подачі води; на підставі звірки розрахунків за послуги з подачі води до 25 числа поточного місяця надавати Замовнику остаточний рахунок з подачі води.

Згідно пункту 2.2.3. Замовник зобов'язаний завчасно оплачувати Виконавцю вартість послуг з подачі води згідно актів. Забезпечити звірку обсягів поданої води та використаної електроенергії, підписання відповідних актів до 25 числа поточного місяця (пункт 2.2.8. договору).

Пунктом 4.1. передбачено, що оплата вартості послуг з подачі води на полив земель, здійснюється за договірною ціною вартості послуг з постачання 1 куб. м. води за фактично подані обсяги води згідно положень Методики формування ціни на постачання води на зрошування, промислові та комунальні потреби. Договірна ціна узгоджується у Протоколі узгодження договірної ціни на послуги з постачання 1 куб. м. води (пункт 4.2. договору).

Актами приймання передачі наданих послуг за період з травня 2013 року по вересень 2013 року, підписаних позивачем та відповідачем, підтверджується факт отримання води на зрошення на загальну суму 88108,01 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, надані позивачем послуги не сплатив, що призвело до утворення заборгованості.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем 14.01.2014 надано заяву за вих. № 06-12/10 від 13.01.2014 про зменшення розміру позовних вимог, у якій вказується, що згідно виписки по рахунку від 11.12.2013 та 17.12.2013 відповідачем на рахунок позивача було перераховано кошти в розмірі 25000,00 грн. та 63108,08 грн., внаслідок чого основний боргу погашено

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, на момент розгляду справи позивачем заявлено та підтримано вимогу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Кірова» пені в розмірі 972,81 грн., 3 % річних в розмірі 224,49 грн., 352,43 грн. інфляційних витрат.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами частини 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов'язань регулюються Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтями 1 та 3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3 договору визначено, що за невиконання замовником пункту 4.1. договору встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахуванням пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання щодо оплати наданих послуг з подачі води та використаної електроенергії, а відтак стягнення з відповідача пені є обґрунтованими вимогами.

Також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 224,49 грн., 352,43 грн. інфляційних витрат, оскільки згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки звернення до суду із даним позовом пов'язане саме з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що позивач у ході розгляду справи зменшив суму позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України на його користь судовий збір розмірі 41,66 грн.

В судовому засіданні 14.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 17.01.2014

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кірова» (вул. Шкільна, 2, с. Кормове, Первомайський район, АР Крим, 96331; код ЄДРПОУ 00853932, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Первомайського управління водного господарства (вул. Жовтнева, 138, смт. Первомайске, АР Крим, 96300; код ЄДРПОУ 05379139, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 972,81 грн. пені, 224,49 грн. 3 % річних, 352,43 грн. інфляційних витрат, а також 1720,50 грн. судового збору.

Повернути з Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код бюджетної класифікації 22030001 (судовий збір), код за ЄДРПОУ отримувача - 38040558, банк отримувача Головне управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку отримувача 824026, рахунок № 31211206783002, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) Первомайському управлінню водного господарства (вул. Жовтнева, 138, смт. Первомайске, АР Крим, 96300; код ЄДРПОУ 05379139, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 41,66 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова