Рішення

від 13.01.2014 по справі 916/3170/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2014 р.Справа № 916/3170/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Лежньова І.С. згідно довіреності від 12.12.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Харківська бісквітна фабрика" (м. Харків);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тірас" (м. Ізмаїл, Одеської області);

про стягнення 44447,07грн.

18.11.2013р. Публічне акціонерне товариство „Харківська бісквітна фабрика" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тірас" про стягнення 44447,07грн., із яких 40355,16грн.- основний борг, 311,79грн.- 3% річних, 1358,81грн. - пеня, 2421,31 - 30% річних і витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Ухвалою суду від 19 листопада 2013р. за зазначеним позовом порушено провадження у справі № 916/3170/13.

12.12.2013р. за вхідн.37948/13 до господарського суду Одеської області надійшла заява про уточнення (збільшення) позовних вимог (а.с.81-82).

30.12.2013р. до господарського суду Одеської області надійшла заява про зменшення позову, згідно якої позивач зменшив ціну позову до 44258,49грн. та просив стягнути з відповідача суму основного боргу 40421,25грн., 3% річних в сумі 66,45грн., пеню в розмірі 1345,52грн., 30% річних в сумі 2425,27грн., всього 44258,49 грн. та суму судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в межах заяви про уточнення позовних вимог, надісланих до суду 30.12.13.

Представник відповідача судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно й належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Враховуючи вимоги ст. 22 ГПК України, суд приймає уточнення позовних вимог та розглядає справу у межах уточнених позовних вимог позивача, надісланих до суду 30.12.13.

Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством „Харківська бісквітна фабрика" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тірас" був укладений договір купівлі - продажу №75/13.

Згідно розділу 1 зазначеного договору, предметом договору є передача продавцем у власність покупця кондитерські вироби виробництва Публічного акціонерного товариства „Харківська бісквітна фабрика" та ПАТ „Харьківчанка", а покупця прийняти та сплатити цю продукцію у встановлений строк.

План відвантаження мучної та сахаристої продукції в тонах, з розподілом загального об'єму по групах, згідно додатку №4 до договору, на наступний календарний місяць встановлюється та затверджується продавцем і узгоджується з покупцем до 30 числа поточного місяця.

Ціна та асортимент кондитерських виробів встановлюється в затвердженому продавцем „прейскуранті цін".

Сумою договору є вартість всієї отриманої покупцем продукції, вказаної в товаротранспортних накладних.

Відповідно п.3.5 договору покупець зобов'язаний щоквартально проводити звірки взаєморозрахунків з продавцем. Підписаний акт звірки покупець направляє продавцю протягом 10 днів з моменту отримання. За порушення вказаного строку покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 1000,00грн. за кожне порушення.

Згідно п. 4.1 договору відвантаження продукції здійснюється продавцем на підставі заявок покупця, складених по формі, передбаченого Додатком №2 та направлених покупцем продавцю не пізніше 3 діб до дати відвантаження.

Відповідно п. 4.6 договору у випадку зміни або відмови покупця від прийому продукції відвантаженої по заявці, прийнятої продавцем в день відвантаження, відповідні завантажувальні та транспортні витрати, понесені продавцем, підлягають компенсації покупцем у виді сплати згідно рахунка-фактури.

Згідно п. 7.1 договору продавець проводить відвантаження продукції по цінах, встановлених в „прейскуранті цін", який оформлений в додатку, і який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 7.9 договору передбачено, що покупець здійснює сплату за поставлену продукцію на поточний рахунок продавця, вказаний в договорі на умовах викладених в додатковому положенні. Платіж вважається здійсненим, а сплата проведеною з моменту зарахування грошових коштів банківською установою на поточний рахунок продавця.

Відповідальність сторін передбачено розділом 11 договору, зокрема:

- у випадку порушення строків сплати продукції, встановленої договором, покупець сплачує продавцю основний борг, пеню на суму основного боргу в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочки та 3% річних від простроченої суми у відповідності з ст.625 ЦК України, а також відшкодовує усі збитки.

- у випадку перевищення покупцем встановленого строку сплати більш ніж 20 календарних днів від строку, встановленому договором, покупець крім сплати пені, в безспірному порядку сплачує заборгованість по сплаті з виплатою 30% річних за весь період порушення грошових зобов'язань, включаючи день фактичної сплати вказаної суми.

- Покупець сплачує пеню та штрафи, передбачені п.п. 3.5,3.7, 3.9, 4.16, 4.19, 6.7 протягом 10 банківських днів з моменту отримання претензії.

Згідно п. 12.3 договору у випадку не вирішення спору шляхом переговорів, цей спір передається на розгляд господарського суду, у відповідності з порядком, встановленим діючим законодавством України.

Відповідно п. 12.1 договору, він вступає в силу з 03.01.2013р. та діє протягом 1 календарного року в частині поставок, а в частині сплати продукції до фактичного виконання таких зобов'язань.

Дійсно, Публічне акціонерне товариство „Харківська бісквітна фабрика" продало товар Товариству з обмеженою відповідальністю „Тірас" на суму 141308,21грн., що підтверджується товаро - транспортною накладною № 220493 від 12.07.2013р.

Відповідачем частково було перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладене та акт звірки-взаєморозрахунків, підписаний та підписи яких посвідчено печатками сторін, станом на 01.11.2013р. сума заборгованості становить 40421,25грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, між сторонами виникли правовідносини за договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідач неналежно виконав прийняте зобов'язання за договором, бо не розрахувався за отриманий товар в сумі 40421,25грн.

Таким чином, борг відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Тірас" перед позивачем становить 40421,25грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Тірас" зідно заяви про зменшення позовних вимог пеню у сумі 1345,52грн. та 3% річних в сумі 66,45 грн.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.11.4 договору №75/13 від 03.01.13., укладеного між сторонами, у разі порушення строків оплати товару, передбачених договором відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару в строк за кожний день прострочення оплати, з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми у відповідності з ст.625 ЦКУ, а також відшкодовує усі збитки.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши уточнений розрахунок щодо нарахування 3% річних та пені суд вважає, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов у частині стягнення пені та 3% річних із ТОВ „Тірас".

Також позивач просить стягнути, в межах заяви про зменшення позовних вимог 30% річних в сумі 2425,27 грн.

Як вже зазначалось вище, згідно п. 11.5 договору у випадку перевищення покупцем встановленого строку сплати більш ніж 20 календарних днів від строку, встановленого договором, покупець крім сплати пені, в безспірному порядку сплачує заборгованість по сплаті з виплатою 30% річних за весь період порушення грошових зобов'язань, включаючи день фактичної сплати вказаної суми.

Тобто нарахування 30% річних в сумі 2425,27 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзиву на позовну заяву не надіслав, а також не надав до суду доказів, які б підтверджували оплату товару.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах заяви про зменшення позовних вимог, надісланої до суду 30.12.13. і прийнятої судом до розгляду, оскільки позов підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Тірас", оскільки по вині останнього позивач вимушений був звернутись до суду за захистом порушених прав.

Керуючись ст. ст. 22,33,34,43,44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тірас" (вул. Гагаріна, буд. 40, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 23858381) на користь Публічного акціонерного товариства „Харківська бісквітна фабрика" (вул. Лозівська, буд. 8, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 00377265):

- 40421,25грн. основної заборгованості,

- 1345,52 грн. - пені,

- 66,45 грн. - 3% річних,

- 2425,27грн. - 30% річних,

- 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 16 січня 2014р.

Суддя Брагіна Я.В.