Постанова

від 16.01.2014 по справі 908/2286/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.01.2014р. справа №908/2286/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М. за участю: прокурора:Кучер А.Ю. посвідчення №004334 представників сторін: від позивача:Бережна Г.Ю., довіреність №01/01-17/02187 від 15.07.13 від відповідача:Лазько В.Г., довіреність №58-д від 13.05.13 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2013р. (повний текст рішення складено та підписано 21.10.2013р.) по справі№908/2286/13 (суддя: Азізбекян Т.А.) за позовом:Прокурора Ленінського району міста Запоріжжя, м.Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької міської ради м.Запоріжжя до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», м. Запоріжжя врозміну договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району міста Запоріжжя, м.Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької міської ради м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», м. Запоріжжя про зміну п. 9 договору оренди землі, укладеного щодо земельної ділянки загальною площею 0,1965га, яка знаходиться за адресою: вул.Гребельна -вул.Рельєфна у м.Запоріжжі (кадастровий номер: 2310100000:04:025:0226), укладений 07.10.2005р. між Запорізькою міською радою та ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» для розташування автомобільної заправної станції, який 08.11.2005 зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040526100717, виклавши його у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 141 254,81 грн. (сто сорок одна тисяча двісті п'ятдесят чотири грн. 81коп .), тобто 6% від земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року».

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі №908/2286/13 від 16.10.2013р., повний текст якого складено та підписано 21.10.2013р. (суддя: Азізбекян Т.А.) позовні вимоги задоволено. Внесено зміни в п. 9 Договору оренди землі, укладеного щодо земельної ділянки загальною площею 0,1965 га, яка знаходиться за адресою: вул. Гребельна - вул. Рельєфна у м. Запоріжжі (кадастровий номер: 2310100000:04:025:0226), укладений 07.10.2005р. між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» для розташування автомобільної заправної станції, який 08.11.2005р. зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 040526100717, виклавши його у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 141 254,81грн. (сто сорок одна тисяча двісті п'ятдесят чотири грн. 81 коп.), тобто 6 % від земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», м. Запоріжжя, в доход Державного бюджету України - 1 147 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення обґрунтовано приписами п.12 договору оренди землі, ст.30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 632, 651 ЦК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема, тим, що позовну заяву не оформлено відповідно до вимог розділу 8 ГПК України, а саме: відсутність печатки на позовній заяві. Також, посилається на те, що норми Податкового кодексу України не можуть застосовуватись до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з укладанням ними договору оренди землі, оскільки даний договір укладено задовго до введення в дію Податкового кодексу України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження по справі №908/2286/13.

Від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

30.12.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від Прокуратури Ленінського району м.Запоріжжя щодо відсутності в матеріалах справи належного Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі.

08.01.2014р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли від Головного управління Держземагенства у Запорізькій області письмові пояснення з підтверджуючими документами щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, згідно з якими вона складає 2354246, 85 грн.

Представник заявника апеляційної скарги в судовому засіданні (15.01.2014р.) доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав. Просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні (15.01.2014р.) прокурор та представники Запорізької міської ради, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечували. Просили рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процессуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 07.11.2005р. між Запорізькою міською радою (орендодавцем - позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (орендарем - відповідачем у справі) підписано договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 08.11.2005р. за №040526100717 (далі - договір) (а.с.14-17),

Відповідно до пунктів 1, 2 договору, орендодавець на підставі рішення двадцять другої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради №37/285 від 01.08.2005р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1965га, для розташування автозаправної станції, що знаходиться: м. Запоріжжя, вул.Гребельна - вул.Рельєфна.

У пункті 5 договору визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 1 002 837грн.75коп. (в цінах 2005року).

Договір укладено на десять років. ( п.8 договору)

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2 005грн.68коп. на протязі строку будівництва об'єкта та в розмірі 10 028грн.38коп. з дня введення об'єкту до експлуатації на загальну площу земельної ділянки за календарний рік в цінах 2005року.

Згідно з п.10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м.Запоріжжя 33216812500002 в відділенні Держказначейства у м.Запоріжжя, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014130, код 13050200. (п.11 договору).

В пункті 12 Договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

- в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку. ( п.32 договору)

Рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008р. №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» (а.с.28) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя; затверджено базову вартість 1 кв.м землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.08; впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.08.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.07.2011р. №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя» (а.с. 27) встановлено, що для визначення розміру орендної плати земельних ділянок м. Запоріжжя ( за виключенням певних пунктів) розповсюджується коефіцієнт « 3».

26.06.2012р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради №16 від 27.07.2011р. «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя»», згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку. (а.с.30)

Місцевим судом встановлено, що рішення №37 було оприлюднене 24.07.2012р. в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності 01.01.2013р. як зазначено в п.5 цього рішення.

У зв'язку з чим, 26.03.2013р. Запорізька міська рада направила на адресу відповідача письмову пропозицію «Про внесення змін до договору оренди землі» №01/02-32/00856 (а.с.24-25), що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення кореспонденції 01.04.2013р. та фіскальним чеком ЗД УДППЗ «Укрпошта» №5865 від 28.03.13р. (а.с. 26).

Відповідач відповіді на пропозицію позивача не надав, що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Запорізької області з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Запорізької області по справі №908/2286/13 позовні вимоги прокурора задоволено. Рішення обгрунтовано доведеністю позовних вимог.

Проте судова колегія не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо обгрунтованості позовних вимог прокурора з огляду на наступне

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

За приписами ст.18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно ст. 23 Закону «Про оцінку земель» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Як вбачається з витягу з рішення Запорізької міської ради №79 від 03.03.2008року, а саме пункту 3, затверджено базову вартість 1м 2 землі у розмірі 190,18грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008року.

Законами України N 2505-IV від 25.03.2005 р., № 309-У1 від 03.06.2008р. та № 2756-VI від 02.12.2010р. були внесені зміни до статті 21 Закону України «Про оренду землі», а саме: розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 288.5, 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом .

Відповідно до п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Таким чином, розмір річної орендної плати не може бути меншим 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або трикратного розміру земельного податку.

26.06.2012р. Запорізькою міською радою прийнято рішення №37 «Про внесення змін до рішення міської ради №16 від 27.07.2011р. «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя»», згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку. (а.с.30)

Статтями 651, 652 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

У статті 30 Закону України «Про оренду землі» закріплено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Пунктами 12 та 32 договору та Законом України «Про оренду землі» передбачені випадки зміни розміру орендної плати, зокрема зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції в інших випадках передбачених законом.

Отже нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість перегляду орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Як стверджує позивач, земельна ділянка, яка передана відповідачу в оренду пройшла нормативну оцінку і на час звернення до суду із позовом (відповідно даних Держземагенства), з врахуванням письмових пояснень останнього, складає 2 354 246грн.85коп. На вказаній земельній ділянці розташована автозаправна станція відповідача, у зв'язку з чим, розмір орендної плати становить 141 254грн.81коп. (а.с.38).

Про те, зазначена сума 141 254 грн. 81 коп. не є 6 відсотками від земельного податку за календарний рік в цінах 2013р., як зазначив прокурор, а є шестикратним розміром земельного податку.

Як зазначалося вище, позивач пропонував відповідачу внести зміни у договір оренди земельної ділянки, виклавши п.5 у наступній редакції «нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 2354246 грн. 85 коп. та шляхом викладення п.9 договору наступним чином: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 141254 грн. 81 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року».

Прокурор в своїй заяві просить суд викласти п.9 договору у наступній редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 141 254,81 грн., тобто 6 % від земельного податку за календарний рік в цінах 2013р.»

В той же час, позивач, по-перше, з такою пропозицією не звертався. По-друге визначення розміру орендної плати у відсотках до земельного податку не відповідає приписам п.п. 288.5, 288.5.1 Податкового кодексу України, якими встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд в порушення ст.104 ГПК України неповно з'ясував усі обставини справи та прийшов до неправильного висновку, щодо можливості внести зміни до договору оренди в редакції, яка запропонована прокурором.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення по справі скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасувати свої попередні рішення та вносити до них зміни, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

В пункті першому резолютивної частини рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009, № 7-рп/2009 «У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)», зазначено: в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. (Стаття 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)

Станом на час вирішення спору, рішення Запорізької міської ради №16 від 27.07.2011р. та №37 від 26.06.2012р., якими затверджено розміри орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя та встановлено коефіцієнти, які використовуються при розрахунку орендної плати, недійсними не визнано та не скасовано, тобто є чинними.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги, про порушення розділу 8 Господарського процесуального кодексу України при оформленні позовної заяви судова колегія зазначає наступне:

Вимоги до форми і змісту позовної заяви визначені в ст.54 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Нормами даної статті, як і інших норм Господарського процесуального кодексу України не передбачено засвідчення підпису прокурора печаткою.

Посилання заявника апеляційної скарги (відповідача у справі) на те, що прокурор не мав право звертатися до суду з відповідним позовом не може бути прийнято судовою колегією до уваги, оскільки згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Саме така правова позиція викладена у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» (зі змінами та доповненнями).

Посилання заявника апеляційної скарги про неможливість застосування Податкового кодексу України до спірних правовідносин, оскільки договір оренди від 07.10.2005р. був укладений до набрання чинності цим Кодексом (до 01.01.2011р.), судовою колегією апеляційної інстанції не приймаються, оскільки у зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу з 01.01.2011р., Закон України «Про оплату за землю» втратив чинність. Тому питання сплати податку на землю та орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011р. регулюються виключно Податковим кодексом України. Крім того, самим пунктом 12 Договору оренди сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

Стосовно відсутності у матеріалах справи належного Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то згідно письмових пояснень прокурора та позивача, наданих на вимогу апеляційної інстанції, під час розгляду справи у місцевому господарському суді було надано для огляду два Витяга з технічної документації, але до справи приєднано помилково лише один Витяг.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2013р., повний текст якого складено та підписано 21.10.2013р., у справі №908/2286/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2013р., повний текст якого складено та підписано 21.10.2013р. у справі №908/2286/13- скасувати.

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з Запорізької міської ради (69105, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр. Леніна,206, ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (69035, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 37 Б, ЄДРПОУ 22128249) судовий збір у сумі 573,50грн. за розгляд позовної заяви.

Стягнути з Запорізької міської ради (69105, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр. Леніна,206, ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (69035, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 37 Б, ЄДРПОУ 22128249) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 573,50грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Надруковано 7 примірників: 2-прокурору; 1- позивачу; 1- відповідачу; 1-до справи; 1- ГСЗО; 1 - ДАГС