Рішення

від 14.01.2014 по справі 117/1783/13-ц

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 117/1783/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Тощевої О.О.

при секретарі - Ібрагімової А.С.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красногвардійської сільської ради Совєтського району АР Крим про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 18 грудня 2013 року звернувся до суду із зазначеним позовом, вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно, у тому числі на приватне підприємство «СТЕВІЯ». Позивач звернувся до Совєтської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у встановлені законом строки, оскільки він є єдиним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4, який був зареєстрований 18 січня 2008 року та відповідно до якого останній заповідав на випадок його смерті усе майно, яке буде належати на день смерті спадкодавцеві, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося та на все, на що він матиме право за законом. Але нотаріус відмовив видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно - приватне підприємство «СТЕВІЯ», у зв'язку з чим він просить суд визнати за ним право власності на вказане приватне підприємство в порядку спадкування за законом.

Позивач та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та посилаючись на викладені в обґрунтування позову обставини, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача Красногвардійської сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим у судове засідання не з'явився, надавши на адресу суду заяву, у якої просить розглянути справу за його відсутності та зазначає, що позовні вимоги він визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

З урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі та згідно положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за можливе справу розглянути відсутності осіб, які не з'явились.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

21 серпня 2001 року Совєтською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим було зареєстроване приватне підприємство «СТЕВІЯ» з ідентифікаційним кодом 31591453 (а.с.7), відповідно до статуту якого його засновником і власником є ОСОБА_4 (а.с.10-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.3).

Згідно заповіту від 18 січня 2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Красногвардійської сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, ОСОБА_4 заповів усе своє майно, яке на день його смерті буде йому належати, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилось, та взагалі усе, на що він за законом матиме право, ОСОБА_1 (а.с.4).

Позивач як спадкоємець звернувся до Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті його батька - ОСОБА_4, але постановою державного нотаріуса Нижньогірської державної нотаріальної контори, тимчасово виконуючої обов'язки державного нотаріуса Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, а саме: будівлю сортувально-пакувального цеху, що розташована за адресою: Україна, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Табачне, вул. ім. М.Г. Сотника, буд. 2, яке входить до складу основних засобів приватного підприємства «СТЕВІЯ» було відмовлено у зв'язку з тим, що статутом приватного підприємства «СТЕВІЯ» не передбачено та ніяк не застережене питання спадкування (а.с.5).

Відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із змісту зазначених правових норм в їх системному зв'язку випливає, що успадковуються права та обов'язки, які належали фізичній особі, а не юридичній особі, що була створена цією фізичною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 63 Господарського кодексу України приватне підприємство - це підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Згідно ч.1 ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Підпунктом 2.4 статуту ПП «СТЕВІЯ» передбачено, що підприємство є власником майна, що йому належить.

За таких обставин, суд вважає, що позивач в даному випадку набув право на успадкування не самого ПП «СТЕВІЯ», як єдиного об'єкта спадкування, а має право на спадкування майна, або майнових чи корпоративних прав, що належали спадкодавцю ОСОБА_4 та було залучено ним для забезпечення діяльності даного підприємства і відображено у його балансі.

Оскільки, позивач просив суд визнати в порядку спадкування саме на приватне підприємство «СТЕВІЯ» і ані позивач, ані представник позивача в судовому засіданні зазначені позовні вимоги не змінювали, то з врахуванням встановленого ст.11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог, так як справа розглядається судом виключно в межах заявлених позовних вимог.

При цьому, на думку суду, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про визнання за ним: корпоративних прав на приватне підприємство, майнових прав засновника приватного підприємства, прав на долю засновника в статутному капіталі підприємства, права на статутний капітал підприємства, права власності на майно приватного підприємства в порядку спадкування.

Сам факт визнання представником відповідача Красногвардійської сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим позовних вимог не може бути підставою для задоволення позову, оскільки, на думку суду, таке визнання позову суперечить вимогам закону, а тому не може бути прийняте судом.

За таких обставин, суд вважає, що будь-яких підстав для визнання права власності на приватне підприємство «СТЕВІЯ» у даному випадку немає, а тому приходить до висновку про відмову в позові за безпідставністю.

На підставі викладеного, статей 178, 1216, 1218 ЦК України, статей 63, 66 ГК України, керуючись статями 10, 11, 14, 59, 60, 158, 208, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Красногвардійської сільської ради Совєтського району АР Крим про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання його копії апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя: