Рішення

від 17.01.2014 по справі 473/5765/13-ц

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/5765/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Хоменко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з таким позовом в якому вказувала, що розпорядженням Вознесенської райдержадміністрації за №664-р від 12 грудня 2003 року їй було передано в приватну власність земельну ділянку площею 3,6877 га., розташовану в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі розпорядження 20 січня 2004 року позивачці, як власнику ділянки, було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК №007744, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №40, який на цей час нею втрачений.

В зв'язку з неможливістю повторного отримання правовстановлюючого документа або його дубліката в адміністративному порядку, а тому ОСОБА_3 на підставі ст. 392 ЦК України просила визнати за нею право власності на спірну ділянку в судовому порядку.

В судовому засіданні, що проводилося без участі позивачки, її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача - Вознесенської райдержадміністрації Хоменко С.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказуючи на те, що ділянка розташована в межах території Бузької сільської ради, крім цього з 01 січня 2013 року змінився порядок оформлення (в тому числі реєстрації) права власності на земельні ділянки, тобто ці функції не належать до компетенції відповідача, а тому вважала, що адміністрація за цих обставин не є належним відповідачем.

Крім цього вказувала на те, що в матеріалах справи містяться достатні докази належності позивачці спірного майна, а тому відсутні підстави для судового підтвердження цього факту.

Суд вважає за необхідне розглянути справу без особистої участі позивачки, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що розпорядженням Вознесенської райдержадміністрації Миколаївської області за №664-р від 12 грудня 2003 року ОСОБА_3 було передано в приватну власність земельну ділянку площею 3,6877 га., розташовану в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі розпорядження 20 січня 2004 року позивачці, як власнику ділянки, було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК №007744, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №40.

З пояснень представника позивачки та матеріалів справи (а.с. 24, 32) вбачається, що правовстановлюючий документ на землю було втрачено позивачкою про що ОСОБА_3 розміщено відповідне оголошення в друкованих засобах масової інформації.

З матеріалів справи, зокрема витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 5-7), довідки Управління Держземагенства у Вознесенському районі Миколаївської області від 17 грудня 2013 року (а.с. 20) вбачається, що ОСОБА_3 дійсно є власником спірного майна.

Водночас з пояснень представника відповідача та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи (а.с. 9-10, 21-22) вбачається неможливість повторного отримання власником ділянки правовстановлюючого документа або його дубліката в адміністративному порядку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином встановлені судом обставини вказують на можливість застосування до спірних відносин положень ст. 392 ЦК України.

Разом з тим суд не приймає до уваги наступні доводи та заперечення представника відповідача проти позову, а саме що:

- Вознесенська райдержадміністрація не є належним відповідачем по справі, оскільки спірна ділянка хоча й знаходиться в межах Бузької сільської ради Вознесенського району, проте розташована поза межами с. Бузьке на території Вознесенського району, передавалася саме відповідачем у власність позивачки, при цьому згідно вимог закону на час передачі ділянки до розмежування земель державної та комунальної власності саме Вознесенська райдержадміністрація була розпорядником спірної ділянки;

- в матеріалах справи містяться достатні докази належності позивачці спірного майна, оскільки ця обставина за умови втрати власником правовстановлюючого документа та неможливості його поновлення в адміністративному порядку не є перешкодою, а навпаки є підставою для застосування положень ст. 392 ЦК України.

За встановлених обставин суд вважає, що вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими, а її цивільне право підлягає захисту шляхом визнання позивачки власником спірного майна.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку, площею 3,6877 гектарів, розташовану в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий №4822080800:15:000:0012).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Вуїв О.В.