Рішення

від 28.02.2007 по справі 12/91-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/91-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 лютого 2007 р.                                                                                                  Справа 12/91-07

за позовом: Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Констант-П» ЛТД (м. Вінниця, вул. Пирогова, 144, офіс 6, ідент.код 13333950)   

до: Вінницького державного аграрного університету (м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, ідент.код 00497236)  

стягнення 64414,43 грн. заборгованості

Головуючий суддя     Кожухар М.С.     

При секретарі судового засідання Деркач В.В.

Представники

позивача :   Браславець В.В.-керівник за дорученням

відповідача : Саюк Б.О.- за дорученням

За клопотанням представників сторін звукозапис судового процесу не здійснювався

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення на підставі ст.ст. 526, п. 1 ст. 638 ЦК України, ст.ст. 5,7,32,33,43,54,56,57 ГПК України 56276,66 грн. боргу за товари, відвантажені відповідачу згідно договору № 8/06/200 купівлі-продажу засобів захисту рослин від 15.03.2006 р., 2281,77 грн. пені і штрафу та 5856 грн. у відшкодування витрат, понесених на надання юридичної допомоги.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.07р. уточнив суму позовних вимог, зокрема просить стягнути з відповідача 56276,66 грн. боргу за товари, відвантажені відповідачу згідно договору № 8/06/200 купівлі-продажу засобів захисту рослин від 15.03.2006 р., 2198,44 грн. пені і штрафу (1125,53 грн. штрафу та 1072,91 грн. пені за період з 01.10.06р. по 10.11.06р.) та 5856 грн. у відшкодування витрат понесених на надання юридичної допомоги. Заява судом прийнята.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.02.07р. позовні вимоги визнав частково в частині основного боргу, штрафу та пені. В частині стягнення витрат понесених на надання правової допомоги в сумі 5856 грн. не визнає.  

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

Згідно договору купівлі-продажу засобів захисту рослин № 8/06/200 від 15.03.2006р. представником відповідача Дишкантом С.Г. по довіреності № 874684 серія ЯЛК від 28 квітня 2006р. зі складу позивача по видатковій накладній № РН - 0000031 отримані товари на суму 18149,70 грн.; 29.05.2006р., 07.06.2006р., 15.06.2006р., представником відповідача Цицюрою Л.Г., по довіреностях №№ 547939, 547946, 547975 серії ЯКЮ від 29.05.2006 р., 02.06.2006 р., 15.06.2006 р., зі складу позивача по видаткових накладних №№ РН-0000041, РН-000065, РН-000066  отримані товари на суму 53660,16 грн., що стверджується названим договором, накладними та довіреностями.

Відповідно до п. 2.2 договору відповідач зобов'язався оплатити товар шляхом перерахування коштів на рахунок позивача до 01.10.06р., а відповідно до п.п. 4.2.1, 4.2.2 даного договору: в разі прострочення платежу - сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу, та за порушення зобов"язань, що їх викладено в п. 2.2. Договору, сплатити штраф у розмірі 2% від суми договору.

Взяті зобов'язання відповідач виконав частково. Зокрема здійснив часткові розрахунки 20.04.06р. за платіжним дорученням № U613298 на суму 10000 грн. та 07.06.06р. за платіжним дорученням № U934983 на суму 5533,20 грн.

10.11.2006р. позивач надіслав на юридичну адресу відповідача претензію з вимогою перерахувати борг на рахунок позивача. Відповідачем борг позивачу не сплачено.

До дня судового розгляду борг становить: 56276,66 грн. боргу за товари, відвантажені відповідачу згідно договору № 8/06/200 купівлі-продажу засобів захисту рослин від 15.03.2006р.

Наведене стверджується:

-          договором купівлі-продажу засобів захисту рослин № 8/06/200 від 15.03.2006 р.;

-  видатковими накладними №№ РН - 0000031,  №№ РН-0000041, РН-000065, РН-000066;

-          довіреностями № 874684 серія ЯЛК від 28 квітня 2006р., №№ 547939, 547946, 547975 серії ЯКЮ від 29.05.2006р., 02.06.2006р., 15.06.2006р. ;

- платіжними дорученнями № U613298 від 20.04.06р. на суму 10000 грн. та  № U934983 від 07.06.06р. на суму 5533,20 грн.;

- претензією № 4 від 10.11.06р.;

- відзивом на претензію № 01-1435 від 11.12.06р.;

- відзивом відповідача на позов №01-181 від 15.02.07р.;

- актами звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2006 р.;

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своє зобов'язання по оплаті товару виконав не у повному обсязі, борг становить 56726,66 грн.

Тому позовні вимоги щодо стягнення 56276,66 грн. вартості засобів захисту рослин, відвантажених відповідачу згідно договору № 8/06/200 від 15.03.2006р. підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Пунктом 4.2.1. договору сторони погодили, що у випадку прострочення з оплатою вартості товару, відповідач повинен сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає чинному законодавству та умовам договору, а тому вимоги щодо сплати 1072,91 грн. пені за період з 01.10.06р. по 10.11.06р. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути 1125,53 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до  ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або  у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.2.2. договору сторони погодили, що у випадку прострочення з оплатою вартості товару, відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 2% від суми договору.

З урахуванням наведенного, позов в частині стягнення 1125,53 грн. штрафних санкцій, розрахунок яких не суперечить вимогам законодавства та умовам договору між сторонами, підлягає задоволенню.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 5856 грн. у відшкодування витрат понесених на надання юридичної допомоги, включивши їх у ціну позову.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) до судових витрат, які підлягають відшкодуванню стороні, на користь якої відбулось рішення, відносяться зокрема послуги адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановлено Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, що є адвокатами (громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України).

Таким чином, статті 44, 49 ГПК України передбачають відшкодування сум як судових витрат, що були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам. На цьому зокрема наголошено у Постанові Верховного Суду України від 01.10.2002  N 30/63.

Позивач на підтвердження отриманих юридичних послуг послався на договір з Приватним підприємством «Юридична Агенція «ЮА плюс», акт виконаних робіт та платіжне доручення № 1199 від 10.11.2006 р. про сплату 2935 грн. за юридичні послуги.

З урахуванням наведеного, сума 5856 грн. у відшкодування витрат на юридичні послуги стягненню на користь позивача не підлягає.

Крім того позивач просив стягнути цю суму на підставі ст.ст. 526, п. 1 ст. 638 ЦК України. Між тим сума цих витрат не має причинного зв'язку з договірними правовідносинами між сторонами спору, а тому не може бути стягнута на підставі зазначених норм ЦК України.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення 83,33 грн. пені і штрафних санкцій, які не підтверджені позивачем та спростовуються матеріалами справи і наданою заявою про уточнення позовних вимог.

На відповідача відносяться понесені позивачем на сплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Вінницького державного аграрного університету (м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, ідент. код 00497236, р/р 35229011000514 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015) на користь Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Констант-П» ЛТД (м. Вінниця, вул. Пирогова, 144, офіс 6, ідент.код 13333950, р/р 26007017411848 у Вінницькій філії «Укрексімбанку», МФО 302429) 56276,66 грн. боргу, 1125,53 грн. штрафу, 1072,91 грн. пені, 584,75 грн. витрат на держмито та 107,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позову в частині стягнення 5939,33 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя                                                                                      Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України 03.03.07