Ухвала

від 09.07.2007 по справі 4/169-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/169-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31      http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"09" липня 2007 р.          Справа № 4/169-07

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВОЛАР", 04210, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 615, код ЄДРПОУ 24933423   

до:Закритого акціонерного товариства "Капустянський цукор", 24332, Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни, вул. С. Мурованого, 1, код ЄДРПОУ 33559254  

позов на суму 515873,62 грн.

Головуючий суддя     Білоус В.В.     

При секретарі судового засідання Логінов А.О.

Представники :

позивача     :   не з"явився, через канцелярію суду подано заяву

відповідача :   Бялік В. В., за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

Позивач в листі від 05.07.2007р. № 115 подав заяву про відмову від позову. Мотивує її сплатою основного боргу – 298097,56 грн. Стверджує, що всі накладні, всі банківські витяги в обґрунтування передачі товару та оплати за нього були надані з позовною заявою і в наступних судових засіданнях. Також зазначає, що оскільки не вимагає від відповідача оплати боргу, то й вважає, що немає необхідності в поданні саме позивачем доказів проведення розрахунку відповідачем після подання позову. Покликаючись на проведення повного розрахунку та на домовленості між позивачем та відповідачем з приводу подальшої сумісної діяльності просить прийняти відмову від позову і припинити провадження у справі. Просить розглянути справу у відсутність представника в зв”язку з тим, що він не може бути присутнім в судовому засіданні.

Суд не погоджується із доводами позивача про надання всіх доказів про оплату із позовною заявою та в подальших судових засіданнях з підстав вказаних в ухвалі від 14.06.2007р., а саме позивач в позовній заяві вказав, що на виконання договору № 16/06-006-1 передав товар  на суму 309421 грн. 93 коп. і отримав оплату частково в сумі 11324 грн. 37 коп. На доказ цього приклав банківський витяг від 04.03.2006р. але про оплату відповідачем 26277 грн. 37 коп., а не 11324 грн. 37 коп. як вказано в позовній заяві. З огляду на ці суперечності, на те, що акт звірки не є доказом про оплату, а є похідним від цих доказів документом, та в силу положень ч. 2 ст. 34, п. 5 ст. 54 ГПК України від позивача, відповідача вимагалося ухвалами суду від 03.03.07р., 24.04.07р. надати докази про отриману оплату (платіжні доручення, банківські витяги) як до, так і після пред”явлення позову. Ці вимоги ні позивачем, ні відповідачем не були виконані. Відповідно до змісту ч. 6 ст. 22, ст.. 43 ГПК України суд не пов”язаній із відмовою позивача від позову  визнанням відповідачем позову чи визнанням сторонами фактичних обставин, оскільки може прийняти їх після підтвердження їх сторонами доказами і прийшовши до до висновку про те, що відмова від позову чи визнання відповідачем позову не суперечить закону та переконавшись , що визнання фактичних обставин підтверджується поданими у справу доказами. Не подання позивачем, відповідачем  доказів про отримання оплати стало причиною неможливості вирішити спір в засіданні 24.04.2007р.,  а відтак і відкладення розгляду справи  на 14.06.2007р.. Ухвалою від 24.04.2007р. від позивача і відповідача вдруге було витребувано надати до 11.06.2007р. докази необхідні для вирішення спору.  Ці вимоги позивачем, відповідачем не були виконані. Суд дав достатньо часу для виконання вимог  щодо надання додаткових доказів більше 3-х місяців. Замість виконання вимог ухвали суду про надання додаткових доказів, позивач, відповідач в судовому засіданні 14.06.2007р. заявили клопотання про відкладення розгляду справи. Таку поведінку сторін суд розцінює, як зловживання процесуальними правами та нехтуванням обов'язками. Всупереч вимогам ч.1 ст.78ГПК України сторони не надали суду підписаний ними письмовий текст мирової угоди, хоча мали достатньо часу для його складання. Проведення домовленостей щодо мирного врегулювання спору, не позбавляє обов'язку сторін надати суду витребувані ухвалами додаткові докази, не скасовує ухвали суду, які є обов'язковими для виконання сторонами відповідно до  змісту ст.. 43 ст.115 ГПК України відноситься оцінка доказів, їх належності, допустимості.

Тому суд остаточно вирішує чи необхідні для вирішення спору, для затвердження мирової угоди, прийняття відмови від позову, докази які вимагалися ухвалами. Оскільки мирова угода є чинною після затвердження її ухвалою суду.

Відмова від позову не може бути прийнята якщо в обґрунтування мотивів викладених в ній  не подано доказів оскільки це буде суперечити закону – ст.. 33 ГПК України.

Позивач, відповідач витребувані ухвалами від 03.03.2007р., 24.04.2007р. додаткові докази, в тому рахунку і докази проведення часткових або повних розрахунків (платіжні доручення, банківські витяги)  не виконали. Доказів, які б свідчили про поважність причин невиконання вимог ухвал суду, не надали. Витребування додаткових доказів і зокрема доказів про часткову або повну оплату товару були обумовлені тим, що позивач з позовною заявою, всупереч вимогам п.5 ст.54 ГПК України не надав обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог щодо боргу, а відтак похідних від нього вимог про стягнення пені, штрафу. В позовній заяві з посиланням на накладні (скорочений номер) №095, 097, 098, 099, 100, 101, 103, 106, 137 зазначив, що передав відповідачеві товар на суму 309421грн.93коп та вказав, що товар за накладною №095 був оплачений згідно банківського витягу від 04.09.2006р. частково, в сумі 11324грн. 37коп. (309421,93грн.-11324,37грн.) із копії названого банківського витягу, доданого до позовної заяви, вбачається що згідно якого відповідач перерахував позивачеві 26277грн.34коп., а не 11324 грн. 37коп., як позивач вказав у позовній заяві. Причини таких розбіжностей позивачем в позовній заяві, в судових засіданнях не пояснені.  В позовній заяві позивач просить стягнути борг в сумі 298097грн. 56коп. (309421грн. 93коп. – 11324грн.37коп.), а обчислення пені і штрафу здійснює із суми боргу 276299грн. 57коп.,  за період з 28.09.2006р. по 31.01.2007р. та із суми боргу 21798грн. за період з 25.11.2006р. по 31.01.2007р.  Первинних бухгалтерських накладних, банківських витягів, розрахунку суми боргу, які б обґрунтовували борг відповідача у вказаних періодах саме в таких сумах, позивач не надав. В судовому засіданні 14.06.2007р., як представником відповідача, так і представником позивача  було заявлено про те що основний борг за позовною заявою станом на 14.06.2007р. погашений, але доказів цього не надано. Надання позивачем „Взаєморозрахунки з контрагентами” не є банківськими документами про дату, суму і призначення отриманої оплати. В них вказано про початковий залишок в сумі 276299 грн. 56 коп. без доказів як утворився цей початковий залишок. Далі в цьому документі для визначення суми боргу з 01.10.2006р. по 21.02.2007р. в розмірі 298097 грн. 56 коп. використані накладні на відпуск товару № РН – 0000086 від 04.08.2006р. на суму 34270 грн., № РН 0000137 від 15.11.2006р., які в позовній заяві не вказувалися. Таким чином позивачем з самого початку пред”явлення позовної заяви не було надано обгрунтованого розрахунку боргу та спотворено дані про всю кількість переданого товару на виконання договору № 16/06-006-1 та отриманої оплати. Тільки відповідач з листом № 293 від 03.07.2007р. надав завірені копії18-ти накладних, які стверджують отримання від позивача товару на суму 584472 грн. 30 коп. з 27.07.2006р. по 15.11.2006р. та 15 платіжних доручень якими стверджується оплата відповідачем позивачу з 07.07.2006р. по 23.05.2007р. всієї суми за отриманий товар – 584472 грн. 30 коп.. Тому відмова позивача від позову судом приймається як така, що не суперечить закону і відповідає матеріалам справи. Відмова від позовних вимог про стягнення 26296 грн. 01 коп. пені  181480 грн. 05 коп. штрафу приймається, оскільки ґрунтується на п. 6.1, 6.5 договору № 16/06-006-1 від 16.06.2006р., які суперечать ч. 2 ст. 549 (штраф є однократною неустойкою, яка обчислюється від суми невиконаного зобов”язання), ст.. 627 ЦК України (сторони вільні у визначені умов, але вони мають визначені з урахуванням актів законодавства). Провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.22, 28, 33, п.4 ч. 1 ст.80, ст. 86, 115, 116 ГПК України ,-

                                                  У Х В А Л И В :

1. Відмову позивача від позову прийняти.

2. Провадження у справі припинити.

3.  Копію даної ухвали надіслати позивачу, відповідачу рекомендованим листом.

                                        Суддя                                                    Білоус В.В.