Рішення

від 28.04.2009 по справі 7224.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7224.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2009Справа №2-5/7224.1-2008

За позовом – Військового прокурора Севастопольського гарнізону, м. Севастополь в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

До відповідачів -  1. ТОВ «Євроойл», м. Київ; 2. Державного підприємства МОУ «Центральний військовий санаторій «Ялтинський», м.Ялта

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –

ТОВ «Поліс-Крим», м. Сімферополь

Про визнання недійсним контракту.

                                                                                                        Суддя  М.П.Гаврилюк

      ПРЕ ДСТАВНИКИ:

Від позивача –  не з'явився.     

Від відповідачів – не з'явилися.

Від третьої особи - не з'явився.

За участю прокурору – Пархоменко Д.П. – посвідчення № 325.

        Сутність спору:  

        Військовий прокурор Севастопольського гарнізону м. Севастополь звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, в якому просить суд визнати недійсним контракт № 2212/01 від 22.12.2004р. про купівлю-продаж будинків та споруд, укладений між ДП Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» та ТОВ «Євроойл», зобов'язати сторін повернути в натурі все, що вони отримали від виконання вказаного контракту.   

        Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - ДП МОУ «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» уклав контракт на відчуження об'єктів нерухомості без отримання необхідної згоди органу до сфери управління якого він входить - Міністерства оборони України. Також прокурор посилається на те, що при укладанні контракту №2212/01 від 22.12.2004р. у порушення ст. 75 Господарського кодексу України та п. 10 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю не проводився конкурсний продаж державного майна.

        Розгляд справи неодноразово відкладався.

        Відповідачі явку представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином  рекомендованою кореспонденцією.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд -             

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2004 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» та ТОВ «Євроойл» укладено контракт № 2212/01.

Згідно умов вказаного контракту Державне підприємство МОУ «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (продавець за контрактом) передав у власність ТОВ «Євроойл» (покупець за контрактом) майно, а саме спальний корпус № 3, інвентарний номер 11031004 по вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта; спальний корпус № 4, інв. № 11031005  по вул. Басейная. № 25, м. Ялта, спальний корпус № 5,               інв. № 11031006 по вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта; спальний корпус № 6а, інв. № 11031032 по вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта; стоматологія,  інв.  №  11031033  по вул.  Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м.Ялта; більярдна,   інв.   №   11031087  по   вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта; приміщення технагляду, інв. № 11031025  по вул. Свердлова/провулок Свердлова, №43/1, м.Ялта.

Згідно акту від 5 січня 2005 року, підписаного сторонами, вищевказане майно  передане у власність ТОВ «Євроойл».

       Прокурор просить суд  визнати недійсним контракт № 2212/01 від 22.12.2004р. про купівлю-продаж будинків та споруд, укладений між ДП Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» та ТОВ «Євроойл», зобов'язати сторін повернути в натурі все, що вони отримали від виконання вказаного контракту.   

        Суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання недійсним контракту № 2212/01 від 22.12.2004р., з огляду на наступне:  

        Згідно Статуту ДП МО України «Центральний військовий санаторій Ялтинський» засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству оборони України, яке  є органом управління майном.

         Як вбачається з контракту № 2212/01 від 22.12.2004 року, від імені Державного підприємства МОУ «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» контракт підписаний генеральним директором Шапталою О.С., який діяв на підставі статуту та дозволу Міністерства оборони України  від 21.09.2004 р. № 227/4165.

         Вказаний дозвіл на відчуження майна від імені Міністерства оборони України наданий директором Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України Веліжанським С.К., який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України № 148/929  від 06.05.2004 р.         

         Відповідно довіреності № 148/929 від 06.05.2004 року Веліжанському С.К. надано право, зокрема, надавати дозвіл на відчуження згідно з чинним законодавством майна державних підприємств, госпрозрахункових організацій, що функціонально підпорядковані директору Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України.

         Розпорядженням Міністра оборони України від 02.10.2004 р. за № 6828/з довіреність від 06.05.2004 року № 148/929, на підставі якої виданий дозвіл на відчуження майна від імені Міністерства оборони України скасована.

        Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

        Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

        Відповідно до ст.ст. 244, 247 Цивільного кодексу України представництво може здійснюватися на підставі довіреності, яка від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріпляється печаткою цієї юридичної особи.

       Згідно ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

        Розпорядженням Міністра оборони України від 2 жовтня 2004 року № 6828/з довіреності Міністра оборони України, видані до 1 жовтня 2004 року та термін дії яких не скінчився, у тому числі довіреність, яка видана 6 травня 2004 року Веліжанському С.К., визнані недійсними.

        Дане розпорядження Міністра оборони України № 6828/з надіслано до усіх підрозділів Міністерства оборони України у тому числі і до Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України.

        Дозвіл № 227/4165 від 21 вересня 2004 року на право відчуження об'єктів нерухомості ДП Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій Ялтинський» є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну та припинення прав та обов'язків. Фактично директор Департаменту капітального будівництва та управління фондами МО України передоручив іншій особі виконувати дії від імені Міністерства оборони України.

        Пунктом 2 статті 248 Цивільного кодексу України передбачено, що з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність і передоручення.

        Тобто при укладенні 22 грудня 2004 року контракту № 2212/01 на відчуження об'єктів нерухомості ТОВ «Євроойл» генеральний директор ДП МО України «Центральний військовий санаторій Ялтинський» вже не мав дозволу на це від органу управління майном - Міністерства оброни України, тобто діяв з перевищенням своєї  компетенції.

         Також суд ставить під сумнів повноваження директора Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України Веліжанського С.К. щодо надання дозволу на відчуження майна від імені Міністерства оборони України, оскільки відповідно до листа Головного управління оборонного планування генерального штабу Збройних сил України № 322/1/7176 від 23 листопада 2007 року ДП Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» в період з 01 січня по 01 жовтня 2004 року, тобто на момент надання дозволу, підпорядковувався Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України.  

         Крім того, частиною 5 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що відчужувати майнові об'єкти, що  належать  до  основних  фондів,  державне комерційне  підприємство  має  право лише за попередньою згодою органу, до  сфери  управління  якого  воно  належить,  і  лише на конкурентних   засадах,   якщо  інше   не   встановлено  законом. Розпоряджатися  в  інший  спосіб  майном,  що належить до основних фондів, державне  комерційне  підприємство має право лише у межах повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

          Згідно п.10 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1999 року  №1477 (в редакції, що діяла на момент укладення спірного контракту) відчуження   державного  майна шляхом   його продажу здійснюється  виключно на конкурентних засадах - через біржі, на аукціоні, за конкурсом. Суб'єкт господарювання  після отримання погодження державного органу приватизації на відчуження майна шляхом його  продажу  (при здійсненні продажу через біржі,  на аукціоні) забезпечує укладання договору з юридичною особою,  яка має угоду про продаж  майна,  що перебуває   у  державній  власності,  з  Фондом  державного  майна України.

        Також, оскільки предметом спірного контракту є військове майно, його відчуження, відповідно до ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1919 «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил» якою затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил.

        Згідно п.6 Положення № 1919 від 28.12.2000року рішення про відчуження військового  майна, зазначеного у пунктах  3 і 4 цього Положення, приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки  переліку такого майна за формою згідно з додатком 1.

         Пунктом 3 цього положення визначене, зокрема,  нерухоме майно.  

         Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

         Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

        Таким чином суд вважає, що контракт № 2212/01 від 22 грудня 2004 року укладений з порушенням передбаченого законодавством порядку відчуження основних коштів державних підприємств та за відсутністю повноважень щодо його укладення, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

        Тим самим суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.    

        Щодо вимог про зобов'язання сторін повернути в натурі усе, що вони отримали від виконання вказаного контракту, слід зазначити наступне.      

        Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

        Зі змісту вказаної норми вбачається, що за недійсним правочином кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

        Отже, у розумінні вказаної норми ТОВ «Євроойл» повинен повернути  Державному підприємству МОУ «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» майно, який, у свою чергу повинен повернути ТОВ «Євроойл» суму вартості майна, яка була передбачена контрактом.  

        У матеріалах справи відсутні докази оплати Державному підприємству МОУ «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» вартості проданого ТОВ «Євроойл» майна.

        Також, згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 09.09.2005 року та акту приймання-передачі від 13.09.2005 року, майно, яке передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроойл» на підставі контракту № 2212/01 від 22 грудня 2004 року передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліс-Крим».

        Право власності на вищевказане майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліс-Крим» згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8815645 від 01.11.2005 року.

        Тобто відповідач на момент розгляду справи не володіє спірним майном, у зв'язку із чим суд вважає  за необхідне в цій частині позову відмовити.        

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу  відносяться на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог  на підставі ст. 49 Господарського кодексу України.

        З огляду на викладене та керуючись ст. 49, ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд-

                                                                  ВИРІШИВ:

  1. Позов задовольнити частково.

 2. Визнати недійсним контракт № 2212/01 від 22.12.2004 року про купівлю-продаж будинків та споруд, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (м. Ялта, вул. Свердлова, 32, Ідентифікаційний код 08334083, р/р 260030130868 у Алуштинському вдділенні ЗАТ «Банк НРБ-Україна», МФО 320627) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл» (м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, ідентифікаційний код 32977332, р/р26001026550261 у Печерському відділенні КМФ АКБ «УСБ» м. Київ, МФО 322012) .

  3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (м. Ялта, вул. Свердлова, 32, Ідентифікаційний код 08334083, р/р 260030130868 у Алуштинському вдділенні ЗАТ «Банк НРБ-Україна», МФО 320627) в дохід  місцевого бюджету м.Сімферополя (р/р 31115095700002, банк одержувача Головне Управління держказначейства в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, код платежу 22090200)   42,50 грн. державного мита.

  4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроойл» (м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, ідентифікаційний код 32977332, р/р 26001026550261 у Печерському відділенні КМФ АКБ «УСБ» м. Київ, МФО 322012) в дохід  місцевого бюджету м.Сімферополя (р/р 31115095700002, банк одержувача Головне Управління держказначейства в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, код платежу 22090200)   42,50 грн. державного мита.

  5. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (м. Ялта, вул. Свердлова, 32, Ідентифікаційний код 08334083, р/р 260030130868 у Алуштинському вдділенні ЗАТ «Банк НРБ-Україна», МФО 320627)  в дохід  місцевого бюджету м.Сімферополя (р\р 31218259700002 ГУ Державне казначейство  в АРК, одержувач: 22050000, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроойл» (м. Київ, вул.Вінницька, 14/39, ідентифікаційний код 32977332, р/р 26001026550261 у Печерському відділенні КМФ АКБ «УСБ» м. Київ, МФО 322012) в дохід  місцевого бюджету м.Сімферополя (р\р 31218259700002 ГУ Державне казначейство  в АРК, одержувач: 22050000, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 7. В іншій частині позову відмовити.  

 8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гаврилюк М.П.