Рішення

від 11.02.2008 по справі 14/264-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/264-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-03-83

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого 2008 р.                                Справа 14/264-07

Господарський суд Вінницької області у складі:   судді  Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Білоконній О.В., з участю представників сторін:

позивача               -     Павлов С.С.

відповідача     -   Шайнога Т.В.

Розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Приватного підприємства "Фірма "Ножарови" (21000, вул. Стеценка, 75А, м. Вінниця, код 20095058) до Товариства з обмеженою відповідальністю цукровий завод "Махаринецький" (22141, вул. Леніна, 1, с. Махаринці, Козятинського району Вінницької області, код 34377354) про стягнення 156028,99 грн. –

В С Т А Н О В И В :

Посилаючись на умови договору №25/05 від 17.05.07 та документи, що свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань, останній просить стягнути з відповідача 156028,99 грн., в тому рахунку 86425,61 грн. основного боргу, 3119,95 грн. пені, 16175,89 грн. штрафу, 4874,92 грн. 25% плати за незаконне користування грошовими коштами, 40439,73 грн. збитків в твердій сумі та 6470,35 грн. інфляційних втрат.

При підрахунку всіх складових заявленої до стягнення суми судом виявлено арифметичну помилку, а саме у вступній частині позовної заяви ціна позову зазначена в розмірі 156028,99 грн., тоді як фактично позивач вимагає стягнути з відповідача 157506,45 грн. Таким чином, у відповідності з ч.2 ст. 55 ГПК України суд визначає ціну позову в розмірі 157506,45 грн.

Позов мотивовано тим, що на виконання укладеного сторонами договору поставки №25/05 від 17.05.07 позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на суму 86425,61 грн., однак станом на момент звернення з позовом до суду відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення 86425,61 грн. основного боргу, визнав, при цьому заперечував проти стягнення 40439,73 грн. збитків та 16175,89 грн. штрафу. Зокрема, заперечуючи проти позову в частині стягнення 40439,73 грн. збитків відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів завдання йому збитків відповідачем та не доведено розміру цих збитків. Позовні ж вимоги, в частині стягнення  штрафу у розмірі 20% від суми поставленого товару, що складає 16175,89 грн., на думку відповідача задоволенню не підлягають, оскільки штраф обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тоді як позивач виходив з суми поставленого товару.

В подальшому, позивач заявою про уточнення позовних вимог від 22.01.08, посилаючись на допущену технічну помилку в частині суми основного боргу, просив стягнути з відповідача 84348,15 грн. основного боргу, не змінюючи при цьому розміру всіх інших заявлених до стягнення сум.  

Представниками сторін заявлено клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.811 ГПК України.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

          Відповідно до укладеного сторонами договору поставки №25/05 від 17.05.07, позивач (продавець) зобов'язався поставити відповідачу (покупцю) в обумовлені строки підшипникову продукцію (надалі - товар) згідно специфікації, а відповідач (покупець) зобов'язався сплати за нього грошові кошти та прийняти вказаний товар. Згідно з п. 2.3 Договору відповідач (покупець) здійснює розрахунки за товар до 20 вересня 2007 р. шляхом перерахування грошових коштів на вказаний у Договорі поточний банківський рахунок постачальника.

          Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав повністю, що підтверджується видатковими накладними: № нж-0000987 від 25.05.07, № нж-0001049 від 05.06.07, № нж-0001089 від 07.06.07, № нж-0001190 від 19.06.07, № нж-0001249 від 26.06.07, № нж-0001345 від 10.07.07, № нж-0001423 від 18.07.07, № нж-0001461 від 25.07.07, № нж-0001488 від 30.07.07, № нж-0001571 від 08.08.07, № нж-0001609 від 13.08.07, № нж-0001638 від 16.08.07, № нж-0001678 від 21.08.07, № нж-0001718 від 28.08.07, № нж-0001963 від 27.09.07, № нж-0002052 від 08.10.07, № нж-0002079 від 12.10.07, № нж-0002272 від 08.11.07, № нж-0002281 від 09.11.07 (а.с.14-32) та довіреностями: серії ЯОЗ №958198 від 08.11.07, серії ЯОЗ №958131 від 08.10.07, серії НАФ №283008 від 28.08.07, серії ЯНА №692175 від 07.08.07, серії ЯНА №692156 від 25.07.07, серії ЯНА №692078 від 10.07.07, серії ЯНА №692070 від 26.06.07, серії ЯНА №692062 від 19.06.07 (а.с. 33-40), відповідно до яких позивач поставив, а відповідач отримав товарно-матеріальні цінності на суму 85260,63 грн.

При цьому, поставка товарів згідно частини вищевказаних видаткових накладних № нж-0001963 від 27.09.07, № нж-0002052 від 08.10.07, № нж-0002079 від 12.10.07, № нж-0002272 від 08.11.07, № нж-0002281 від 09.11.07 на суму 4068,69 грн. здійснена позивачем за межами визначеного п. 2.3 Договору кінцевого строку проведення розрахунків, у зв'язку з чим 13.12.07 позивачем направлена відповідачу вимога №0/1 про сплату боргу в сумі 4068,69 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання згідно договору, в частині проведення розрахунків за отриманий товар, не виконав, направлена позивачем вимога №0/1 про сплату боргу в сумі 4068,69 грн., відповідачем залишена без розгляду та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк.

В силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, станом на момент розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням поставленого товару за межами визначеного п. 2.3 Договору кінцевого строку проведення розрахунків, складає 85260,63 грн.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору покупець (відповідач) несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи за кожен день прострочення на користь постачальника (позивача) неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, який залишився неоплаченим.

З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення 3119,95 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 4717,97 грн. інфляційних втрат та 4874,92 грн. 25% річних.

Так, відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, вимоги позивача в частині стягнення 4717,97 грн. інфляційних втрат заявлені правомірно.

В той же час, інфляційні втрати в сумі 1752,38 грн. заявлені до стягнення безпідставно у зв'язку з їх помилковим обчисленням без врахування моменту виникнення зобов'язання за договором. Крім того, при обрахуванні інфляційних втрат за листопад 2007 р. позивачем взято за основу індекс інфляції - 102,9%, тоді як відповідно до листа НБУ від 07.12.2007 N 62-211/1224 індекс  споживчих цін (індекс інфляції) у листопаді 2007 року становив 102,2%.

Разом з тим, як вбачається з п. 6.2.3 Договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 25%, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 4874,92 грн. 25% річних є обґрунтованими.

Позовні ж вимоги в частині стягнення 16175,89 грн. штрафу підлягають задоволенню, оскільки стягнення зазначеного штрафу передбачено п. 6.2.2 Договору.

Заперечення відповідача в частині стягнення 16175,89 грн. штрафу судом до уваги не приймаються враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 6.2.2 Договору покупець (відповідач) несе відповідальність за порушення строків оплати вартості товару більше ніж 10 (десять) календарних днів, сплачуючи на користь постачальника неустойку у вигляді штрафу в розмірі 20% від суми поставленого товару.

Отже, п. 6.2.2 договору не узгоджується з приписами ст. 549 ЦК України в частині визначення суми, яку слід використовувати при розрахунку штрафу.

Однак, оскільки відповідач не вчинив жодних дій спрямованих на виконання зобов'язання, а в силу ст. 546 ЦК України штраф є одним із видів забезпечення його виконання, а також беручи до уваги ту обставину, що в даному конкретному випадку розмір невиконаного відповідачем зобов'язання повністю збігається з сумою поставленного товару, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача на користь позивача вищевказаної суми штрафу.

У задоволенні ж позову в частині стягнення 40439,73 грн. збитків слід відмовити, оскільки, як вбачається з п. 6.2.4 Договору та висловлених поясненнях представника позивача з посиланням на ст.225 ГК України, сторони визначили збитки позивача у твердій сумі у розмірі 50 % вартості поставленого товару. Проте, позивачем не зазначено які саме збитки завдані позивачу у зв'язку з порушенням умов Договору, під якими відповідно до ст.224 ГК України  розуміються  витрати,  зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, про що позивач відповідних доказів не надав.

В силу ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Таким чином, збитки не можуть бути предметом договору та визначатись сторонами під час укладення договору, тобто до початку виникнення між сторонами зобов'язань і, відповідно, до настання самого факту завдання збитків, без чіткого визначення виду таких збитків, обґрунтованого розрахунку їх розміру. Разом з тим, у разі дійсного завдання збитків, останні повинні бути предметом доказування у суді як щодо факту їх завдання, так і їх розміру.

Вказане підтверджується також судовою практикою Вищого господарського суду України при перегляді судових рішень у даній  категорії спорів.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На день розгляду справи у суді доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог частково в сумі 113236,88 грн., в тому рахунку 84348,15 грн. основного боргу, 3119,95 грн. пені, 16175,89 грн. штрафу, 4874,92 грн. 25% річних та 4717,97 грн. інфляційних втрат.

Заявлені позивачем судові витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката, в розмірі 23404,34 грн. підтверджені належними доказами, а саме угодою про надання правової допомоги від 25.12.07, свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю №502 від 28.08.06, ордером від 14.01.08 на ведення справи та квитанцією №1 від 14.01.08 про перерахування адвокату коштів в сумі 23404,34 грн.

          Разом з тим, оскільки, первинна ціна позову, визначена судом, складала 157506,45 грн. позивачем при звернені до суду не доплачено 14,78 грн. державного мита, а тому вказану суму слід стягнути з останнього на користь державного бюджету України.

При цьому на підставі ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково в сумі 113236,88 грн.

2. У задоволенні позову в частині стягнення 1752,38 грн. інфляційних втрат та 40439,73 грн. збитків, відмовити.

 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю цукровий завод "Махаринецький" (22141, вул. Леніна, 1, с. Махаринці, Козятинського району Вінницької області, код 34377354) 84348,15 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста сорок вісім грн. п'ятнадцять коп.) боргу, 3119,95 грн. (три тисячі сто дев'ятнадцять  грн. дев'яносто п'ять коп.) пені, 16175,89 грн. (шістнадцять тисяч сто сімдесят п'ять грн. вісімдесят дев'ять коп.) штрафу, 4874,92 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири грн. дев'яносто дві коп.) 25% річних, 4717,97 грн. (чотири тисячі сімсот сімнадцять грн. дев'яносто сім коп.) інфляційних втрат, 1132,37 грн. (одна тисяча сто тридцять дві грн. тридцять сім коп.) витрат на державне мито, 84,83 грн. (вісімдесят чотири грн. вісімдесят три коп.) судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 16826,20 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять шість грн. двадцять коп.) судових витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката на користь Приватного підприємства "Фірма "Ножарови" (21000, вул. Стеценка, 75А, м. Вінниця, код 20095058).

4. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Ножарови" (21000, вул. Стеценка, 75А, м. Вінниця, код 20095058) 14,78 грн. (чотирнадцять грн. сімдесят вісім коп.) недоплаченого державного мита на користь державного бюджету України

     5.  Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6.  Рішення направити сторонам.

Рішення підписане та оформлене відповідно до ст.84 ГПК України 14.02.08 р.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  14 лютого 2008 р.