Рішення

від 13.01.2014 по справі 914/4385/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2014 р. Справа № 914/4385/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «ТОП-СІТІ», м. Львів

про стягнення 110 498, 21 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Оприск І.С. - представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто» до Приватного підприємства «ТОП-СІТІ» про стягнення 110 186, 66 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях наданих в судовому засіданні. Представником позивача було подано заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог в якій він збільшив позовні вимоги в частині 3 % річних, та просить стягнути з відповідача 110 498, 21 грн. (з яких: 99 750, 00 грн. - основний борг, 1 574, 18 грн. - пеня, 3 936, 53 грн. - 3 % річних та 5 237, 50 грн. - 5% штрафу), а також заяву про повернення зайво сплаченого судового збору.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим відповідачем 29.11.2013 р.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства «ТОП-СІТІ» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що 18.07.2012 р. між ТзОВ «Трансмонолітавто» (надалі - позивач) та ПП «ТОП-СІТІ» (надалі - відповідач) укладено договір № 18/07-12 про надання транспортних послуг (надалі - договір). Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач доручив, а позивач зобов'язався за плату надавати послуги, за відповідною письмовою заявкою відповідача, за допомогою транспортних засобів та спеціальної техніки згідно Додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 3.4 договору сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється відповідачем на підставі рахунка-фактури позивача і акту про надання послуг, протягом трьох календарних днів з моменту підписання вказаного акту. У випадку не підписання відповідачем акта про надання послуг та ненадання вмотивованої письмової відмови від підписання протягом десяти календарних днів, даний акт вважається погодженим відповідачем в редакції позивача.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу транспортні послуги на загальну суму 127 250, 00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами про надання послуг, а саме:

- акт про надання послуг від 15.08.2012 р. № 102 на суму 41 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ;

- акт про надання послуг від 31.08.2012 р. № 108 на суму 31 000, 00 грн. в т. ч. ПДВ;

- акт про надання послуг від 15.09.2012 р. № 122 на суму 25 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ;

- акт про надання послуг від 15.09.2012 р. № 123 на суму 7 750, 00 грн. в т.ч. ПДВ;

- акт про надання послуг від 30.09.2012 р. № 129 на суму 22 500, 00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати виконав частково, і станом на 18.10.2013 р. відповідачем сплачено лише 27 500, 00 грн.

01 січня 2014 р. позивачем було надіслано відповідачу акт звірки взаєморозрахунків, однак даний акт залишився не підписаним з боку відповідача.

Таким чином на час розгляду справи, сума основного боргу становить 99 750, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до умов договору пеню в розмірі 1 574, 18 грн., 5% штрафу в розмірі 5 237, 50 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 3 936, 53 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 (глава 63) ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Приписами ст. 903 вказаного Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору від 18.07.2012 р. № 18/07-12, позивачем надавалися відповідачу транспортні послуги передбачені вказаним договором на загальну суму 127 250, 00 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.4 договору сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється відповідачем на підставі рахунка-фактури позивача і акту про надання послуг, протягом трьох календарних днів з моменту підписання вказаного акту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, оплату за надані йому послуги здійснив лише частково в сумі 27 500, 00 грн. Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 99 750, 00 грн.

Пунктом 5.3 договору сторонами передбачено, що у разі невиконання п. 3.4 цього ж договору що стосується порядку оплати, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день такого прострочення, а за протермінування платежу понад 90 календарних днів, відповідач зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 5% від загальної суми несвоєчасного здійснення платежів, за кожен випадок такого порушення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1 574, 18 грн., яка розрахована відповідно до вимог ст. 232 ГК України та 5 % штрафу в розмірі 5 237, 50, суд вважає що розраховані вони вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3 936, 53 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на нього повністю.

Статтею 44 ГПК України, передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Зважаючи на те, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі більшому ніж передбачено законом, а саме в розмірі 3 789, 49 грн., суд вважає за необхідне повернути позивачу зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 579, 52 грн., про що винести відповідну ухвалу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТОП-СІТІ» (79000, м. Львів, вул. Водогінна, 2, офіс 304, код ЄДРПОУ 34605657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто» (79000, м. Львів, вул. Городоцька, 367/2, код ЄДРПОУ 35774976) суму у розмірі 112 708, 17 грн., з них :

- 99 750, 00 грн. основного боргу;

- 1 574, 18 грн. пені;

- 3 936, 53 грн. 3 % річних;

- 5 237, 50 5% штрафу;

- 2 209, 96 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 16.01.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.