Постанова

від 13.01.2014 по справі 826/18311/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

13 січня 2014 року № 826/18311/13-а

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Імпорт» доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2013 та картки відмови в прийнятті митної декларації

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей-Імпорт» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100270000/2013/410669/2 від 09.10.2013 року.

2. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/410669/2 від 09.10.2013 року.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

ТОВ «Прометей-Імпорт» згідно митної декларації № 100270000/2013/254542 від 30.09.2013 року був заявлений в режимі імпорту товар - санітарно-технічні вироби з кераміки. Митна вартість була визначена за основним методом - ціною контракту і становить 157358,20 грн. (з урахуванням витрат на транспортування). Розмір митних платежів становив 39339,55грн (мито 7867,91грн., ПДВ 31471,64 грн.)

Київською регіональною митницею державної митної служби України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/410669/2 від 09.10.2013 року (далі - оскаржуване рішення). За наслідком такого коригування різниця у митних платежах становить 19028,71грн. в бік збільшення.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішення та просить скасувати його та картку відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/410669/2 від 09.10.2013р.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ч.1. ст. 51 та ч.1. ст.52 Митного кодексу України (№ 4495-VI від 13.03.2012, далі - МКУ) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних , що піддаються обчисленню (ч.2. ст. 52 МКУ).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2. ст.53 МКУ).

У разі якщо документи , зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності , наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3. ст. 53 МКУ).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1. ст.54 МКУ).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку , здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.1. ч.4. ст. 54 МКУ).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем…;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг…,;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, …;.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів…;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів (ч.10. ст. 58 МКУ).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (ч.11. ст. 58 МКУ).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати , що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів , у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу , або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6. ст. 54 МКУ).

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч. 7, 8, 9 ст. 55 МКУ).

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не застосовувався, оскільки надані документи для підтвердження митної вартості містять розбіжності, не піддаються обчисленню, та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Так, в коносаменті від 29.07.2013 № CNTAO 0000017823 зазначено вагу брутто 17760кг, а згідно інформації пакувального листа від 22.07.13 б/н вага брутто складає 19049кг; в інвойсі від 22.07.2013 року № LA13001 відсутні умови оплати, що не відповідає п.5. Контракту ТОВ «Прометей-Імпорт» з контрагентом LuoYang Meidiya Ceramics Со., Ltd від 19.06.13 № 19/06-1; платіжне доручення від 05.07.2013 року № 38 має посилання на призначення платежу контракт від 19.06.13 № 19/06-1 та інвойс від 14.06.2013 року № La2013001, тобто оплачений інвойс складено раніше контакту від 19.06.13 р.

Приймаючи вказані недоліки та пояснення (в тому числі письмові) сторін, суд вважає необхідним зазначити про наступне.

По-перше, позивачем не надано жодних пояснень суду щодо обставин різної інформації відносно брутто ваги імпортованого товару у коносаменті та у пакувальному листі.

По-друге, як вбачається із п.9 заяви позивача від 10.10.2013 року було надано доповнення № 1до контракту № 19/06-1. Тобто під час митного оформлення такі документи не подавались, хоча таке доповнення датоване тією ж самою датою, що і контракт № 19/06-1. Вказане зумовлює подання контракту з додатками під час митного оформлення, що не було з початку зроблено позивачем. А тому висновки відповідача в цій частині є обґрунтованими (щодо відсутності умов платежу у інвойсах). При цьому цей документ обґрунтовано не приймався митницею (згідно заяви позивача від 10.10.2013) для врахування по суті, оскільки позивачем не було реалізовано ч.7 ст.55 МКУ, що виключає подальшу реалізацію процедур, встановлених ч.8-10 ст.55 МКУ. Адже випуск товарів під гарантійні зобов'язання декларанта надає можливість додаткового подання документів і перегляду відповідачем свого рішення про коригування. Така процедура надання гарантійного зобов'язання позивачем не була реалізована, що обґрунтовано унеможливлює подальшу реалізацію ч.9, 10 ст. 55 МКУ відповідачем.

По-третє, суд не приймає пояснення позивача що інвойс від 14.06.2013 року № La2013001 є одночасно проформою-інвойсом і комерційною пропозицією і в подальшому застосовувався згідно з контрактом від 19.06.13 № 19/06-1 з огляду на наступне.

З відомостей мережі Інтернет судом встановлено наступне.

Англо-русский экономический словарь: http://www.dict.com.ua/anglo_russkiy_ekonomicheskiy_slovar/page/pro_forma_invoice.50467): pro forma invoice - учет предварительный счет-фактура, проформа-инвойс (предварительный счет, посылаемый до того, как осуществлена реальная поставка товара; может быть расчетным документом, если товар поставляется после оплаты, но не является основанием для требования оплаты, потому что услуга еще не была оказана и покупатель еще может отказаться от ее получения; в некоторых видах сделок возможен только предварительный счет-фактура: напр., при заключении лицензионного договора права предоставляются только после оплаты и до тех пор, пока покупатель не оплатил сделку, услуга в принципе не может быть оказана);

Экономика и право: словарь-справочник. - М.: Вуз и школа. Л. П. Кураков, В. Л. Кураков, А. Л. Кураков. 2004. (http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_economic_law/12609/ ) ПРОФОРМА-СЧЕТ - (англ. profbrma bill) предварительный счет, направляемый продавцом покупателю в соответствии с условиями договора. П.-с. выставляется при частичных отгрузках про данного товара, при отправке товара на консигнацию, при необходимости представления П.-с. для получения импортной лицензии и т.п П.-с. выписывается, как правило, до отправки товара, и поэтому указанные в нем количество, вес, цена и другие параметры могут не со впадать с теми же данными в окончательном счете-фактуре, служащими основанием для окончательного расчета.

Бизнес. Толковый словарь. - М.: "ИНФРА-М", Издательство "Весь Мир". Грэхэм Бетс, Барри Брайндли, С. Уильямс и др. Общая редакция: д.э.н. Осадчая И.М. 1998. ( http://dic.academic.ru/dic.nsf/business/16290 ) СЧЕТ-ПРОФОРМА (proforma invoice) - Счет, выставляемый при определенных обстоятельствах покупателю, обычно до того, как становятся известными некоторые детали счета. Например, в торговле товарами счет-проформа высылается продавцу в момент отгрузки и основывается на предполагаемом весе груза, хотя в контракте и указано, что покупатель произведет оплату лишь того веса, который будет удостоверен при выгрузке товара в порту назначения. После уточнения недостающих деталей - в нашем примере это установление точного веса груза - выставляется окончательный счет-фактура (final invoice).

Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - 2-е изд., испр. М.: ИНФРА-М. 479 с. 1999 ( http://dic.academic.ru/dic.nsf/econ_dict/19157 ) ПРОФОРМА-СЧЕТ (англ. pro forma invoice) - предварительный счет, направляемый продавцом покупателю в соответствии с условиями договора. Счет (инвойс, англ. invoice) - документ который выписывается продавцом, на имя покупателя. В общем случае счет это документ, на основании которого осуществляется оплата товара. Счет, как правило, содержит подробное описание товара, его стоимость, общую цену поставляемой продукции, условия поставки и платежа, наименование и реквизиты поставщика и покупателя. Также в счет фактуре могут указываться номер контракта, отгрузочного документа, а также платежные реквизиты. Наиболее часто встречаются счета двух видов: счет фактура и счет проформа. Счет проформа (инвойс проформа, предварительный счет, англ. proforma invoice). Как правило счет проформа выписывается в следующих случаях:

- товар поставляется на безоплатной основе.

- товар подлежит оплате в соответствии другим счетом или документом (джерело: http://expeditor.com.ua/ved/pub/178).

Аналіз вказаних вище джерел, дає суду підстави дійти до висновку, що проформа інвойс, зокрема і в міжнародній торгівлі, є попереднім документом, який визначає загальні умови поставки товару (в частині виду товару, його кількості, характеристик та ціни). За наслідком узгодження цих істотних умов поставки товару виставляється інвойс (комерційний інвойс) тобто документ, який і є підставою для платежу . Проформа інвойс обумовлює подальше формування та саме існування інвойсу - документу на підставі якого і здійснюється розрахунок за товар.

Наявність як проформи рахунку так і інвойсу обумовлює наявність зовнішньоекономічного контракту. Поряд з цим, контракт 19.06.13 № 19/06-1 не містить жодних умов відносно формування і направлення сторонами рахунку проформи.

Вказані висновки суду відносно проформи рахунку та інвойсу містяться також і в ст.53 МКУ, а саме п.3 ч.2 яка визначає існування: «рахунку-фактури (інвойс) або рахунку-проформи (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу)».

Є мотивованим твердження відповідача про обґрунтоване не прийняття експертного висновку від 27.0.2013 року № 12/468, оскільки наявні у ньому посилання на інші джерела третіх сторін, зазначених у мережі Інтернет, не містять жодних відомостей про ціну товару відносно якого і надавався такий висновок.

Інші покликання і доводи позивача не спростовують жодним чином вищевказані обставини, які, на думку суду, є істотними у митних відносинах позивача і відповідача.

Таким чином, враховуючи матеріали справи, встановлені судом обставини, пояснення сторін, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації відповідає вимогам ст.55 МКУ, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути несплачену частину судового збору з ТОВ «Прометей-Імпорт» (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд.16 ЄДРПОУ38241435) на користь Державного бюджету України в розмірі 1548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 44 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк