Рішення

від 09.01.2014 по справі 924/1521/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2014 р.Справа № 924/1521/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова компанія України" м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Случ" с.Веснянка Старокостянтинівського району Хмельницької області

про стягнення 7 376,95грн., з яких 6 746,03грн. заборгованості, 490,64грн. пені, 140,28грн. 3% річних

Представники сторін:

Позивача: Ільчишина Л.В. - за довіреністю №510 від 03.12.2013р.

Відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Державна продовольчо-зернова компанія України" м. Київ звернулось з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Случ" с.Веснянка Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 7 376,95грн., з яких 6 746,03грн. заборгованості, 490,64грн. пені, 140,28грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1 складського зберігання зерна від 21.01.2011р.

Ухвали суду надсилались відповідачу за його юридичною адресою: с.Веснянка, Старокостянтинівського району, Хмельницької області.

Відповідач не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, свого представника не направив, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив. Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

21.01.2011р. між Державним підприємством „Державна продовольчо-зернова корпорація України" (зерновий склад) та СТОВ „Інтер-Случ" (поклажодавець) укладено договір №1 складського зберігання зерна.

Пунктом 1.1 передбачено, що поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури (зерно) та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.

Відповідно до п.3.1, п.3.4 приймання зерна здійснюється згідно з вимогами Інструкції, діючими державними стандартами для кожного конкретного виду зерна. Вид, кількість і якість прийнятого на зберігання зерна зазначається в складському документі. Під складським документом мається на увазі складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво.

Згідно із п.4.1 договору зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця на зберігання зерно, зазначене в п.1.4 цього договору, фактичної якості, у відповідності з діючими в Україні державними стандартами, надати послуги зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск зерна поклажодавцю згідно з умовами даного договору.

Поклажодавець зобов'язаний своєчасно і в повній мірі сплачувати зерновому складу вартість фактично наданих послуг згідно з додатком 1 до цього договору (п.5.2).

Пунктами 6.1, 6.2 передбачено, що розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, які затверджені зерновим складом та погоджені з Державним підприємством „Державна продовольчо-зернова корпорація України", згідно з додатком 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Оплата послуг, що надані зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також інших послуг, які можуть бути надані зерновим складом на підставі додаткової угоди, укладеної між сторонами, проводяться поклажодавцем шляхом переказу коштів на поточний рахунок зернового складу згідно з платіжними реквізитами, зазначеними у розділі 12 договору щомісячно коштами протягом 3-х банківських днів згідно виставленого рахунку зернового складу. Поклажодавець у триденний термін з дня отримання акту виконаних робіт, підписаного зі сторони зернового складу в разі згоди з наданими послугами, зобов'язаний підписати його та повернути зерновому складу примірник. У разі незгоди підписання акту виконаних робіт поклажодавець у триденний термін з дня отримання акту надсилає зерновому складу свої обґрунтовані заперечення. У разі не підписання поклажодавцем акту виконаних робіт у 3-денний термін з дня отримання його та ненадання обґрунтованих заперечень, акт виконаних робіт вважається підписаним. Послуги зі зберігання вважаються наданими після підписання актів виконаних робіт.

Додатком 1 до договору сторони погодили перелік та вартість послуг зернового складу, додатком 2 - технічні умови по прийманню зерна з автотранспорту.

Відповідач здав на зберігання зерно, що підтверджується складськими квитанціями на зерно №1 від 10.02.2011р., №2 від 11.02.2011р., №3 від 14.02.2011р., №4 від 15.02.2011р., №21 від 03.03.2011р.

Позивач надав послуги зі зберігання зерна на загальну суму 6 746,03грн., що підтверджується актом №8 від 11.03.2011р. на суму 6 049,44грн., актом №9 від 11.03.2011р. на суму 696,59грн.

Дані акти не підписані відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт направлялись відповідачу, однак не підписавши вказані акти, у триденний термін не подав своїх заперечень, а тому вони відповідно до п.6.2 Договору вважаються підписаними.

11.09.2012р. позивач звернувся до СТОВ „Інтер-Случ" з вимогою погасити 7 196,37грн., з яких 6 746,03грн. боргу, 120,99грн. індексації, 302,35грн. 3% річних.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №8 від 11.03.2011р. на суму 6 049,44грн., №9 від 11.03.2011р. на суму 696,59грн. Всього на суму 6 746,03грн. Вказаний факт підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 22.02.2013р. та описом вкладення в цінний лист.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 946 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Станом на 05.03.2013р. у відповідача утворилась заборгованість за надані послуги зі зберігання зерна в сумі 6 746,03грн.

Вимога позивача про стягнення 6 746,03грн. заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню.

Підпунктом 7.6.1 договору від 21.01.2011р. передбачено, що за прострочку оплати вартості послуг, наданих зерновим складом поклажодавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно позивачем нараховано 490,64грн. пені за період з 05.03.2013р. по 05.09.2013р. на суму 6 746,03грн.

Згідно із ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 489,41грн. пені.

У стягненні 1,23грн. пені належить відмовити.

Позивачем нараховано 140,28грн. 3% річних за період з 05.03.2013р. по 12.11.2013р. на суму 6 746,03грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 139,73грн. 3% річних.

У стягненні 0,55грн. 3% річних необхідно відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір у справі належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова компанія України" м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Случ" с.Веснянка Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 7 376,95грн., з яких 6 746,03грн. заборгованості, 490,64грн. пені, 140,28грн. 3% річних задоволити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Случ" с.Веснянка Старокостянтинівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 32231515) на користь Публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ, вул. Саксаганського, 1 (код ЄДРПОУ 37243279) - 6 746,03грн. (шість тисяч сімсот сорок шість гривень 03коп.) заборгованості, 489,41грн. (чотириста вісімдесят дев'ять гривень 41коп.) пені, 139,73грн. (сто тридцять дев'ять гривень 73коп.) 3% річних, 1 719,98грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять гривень 98коп.) судового збору.

Видати наказ.

У частині стягнення 1,23грн. пені, 0,55грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 14.01.2014р.

Суддя В.О. Шпак

Віддруковано в 3 примірниках:

1. До справи;

2. Позивачу;

3. Відповідачу - с.Веснянка Старокостянтинівського району Хмельницької області - рекомендованим.