Постанова

від 26.12.2013 по справі 826/19493/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2013 року № 826/19493/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доАкціонерного товариства закритого типу "Артур" про стягнення 9155,73 грн.

Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Артур" заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2002 рік у розмірі 9155,73 грн.

Позов мотивований наявністю у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік, яка визначена відповідачем самостійно у поданому до фонду звіті.

Представник позивача у судовому засіданні, 24.12.2013, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, подав до суду письмові заперечення на позов, в яких вказує на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки строк сплати заборгованості не настав у зв'язку з нарахуванням та невиплатою заробітної плати за 2002-2003 роки.

На підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено здійснювати судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 24.12.2013, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Акціонерне товариство закритого типу "Артур" зареєстроване як юридична особа 15.02.1996, присвоєно ідентифікаційний код 21563701, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Петрицького, 10, кв. 1.

Як убачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством закритого типу "Артур" подано до Святошинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік, у якому відповідачем визначено суму заборгованості на кінець звітного періоду в розмірі 9155,73 грн.

Відповідно до довідки Святошинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.12.2013 №07-2081, заборгованість відповідача зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік не сплачена та становить 9155,73 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року №2240-III (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - Закон №2240-III), страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як уже зазначалось, відповідачем було самостійно визначено заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік в розмірі 9155,73 грн. у поданому до Святошинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіті.

Станом на час розгляду адміністративної справи, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем спірної суми заборгованості, водночас наявні докази, які підтверджують заборгованість відповідача у заявленому до стягнення розмірі за вказаний період.

Частиною другою статті 30 Закону №2240-III (у редакції , чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) встановлювалось, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відтак, з наведених підстав, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача проти позову щодо пропуску позивачем строку звернення з даним позовом до суду, оскільки строки звернення до суду з позовами про стягнення сум страхових внесків, передбачених Законом №2240-III, не застосовуються. При цьому, судом взято до уваги, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували невиплату ним заробітної плати за 2002-2003 роки.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік в розмірі 9155,73 грн. та не зазначено про їх наявність, враховуючи підтвердження наявними у матеріалах справи доказами існування у відповідача заборгованості за вказаний період у заявленому до стягнення розмірі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Артур" (ідентифікаційний код 21563701) на користь Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік у розмірі 9155,73 грн. (дев'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 73 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець