Ухвала

від 26.12.2013 по справі 11/796/1886/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Мороза І.М.,

суддів - Лук'янець Л.Ф., Васильєвої М.А.,

за участю прокурора - Отроша В.М.,

засудженого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Сезонова Д.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 6 березня 2013 року, апеляціями прокурора Голуба Є.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в с. Ростовиця Ружинського району Житомирської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий 3 лютого 1998 року Васильківським міським судом Київської області за ст. 86-1, ч. 2 ст. 165, ч. 2 ст. 172 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на 10 років з конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням на 5 років права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків, а за ст. 17, 86-1 КК України 1960 року його виправдано за недоведеністю участі у вчиненні злочину. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2001 року вказаний вирок приведено у відповідність до КК України 2001 року з перекваліфікацією дій на ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України зі зниженням призначеного покарання до 7 років позбавлення волі. За постановою цього ж суду від 26 грудня 2001 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 9 днів,

обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 6 березня 2013 року з кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 матеріали по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, виділені в окреме провадження, а справу в цій частині направлено прокурору м. Києва на додаткове розслідування.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року ОСОБА_1 засуджений:

за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 190 КК України на 6 років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 190 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі;

за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 7 квітня 2011 року) на 2 роки обмеження волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року) на 2 роки обмеження волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 визначено з 21 червня 2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_1на відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих:

ОСОБА_3 3835200 грн.;

ОСОБА_4 359550 грн.;

ОСОБА_5 679150 грн.;

ОСОБА_6 1757800 грн.;

ОСОБА_7 767040 грн.;

ОСОБА_8 2397000 грн.;

ОСОБА_9 35955 грн.;

ОСОБА_10 599250 грн.;

ОСОБА_11 1522655 грн. 75 коп.;

ОСОБА_12 362524 грн. 54 коп.;

ОСОБА_13 359550 грн.;

ОСОБА_14 145418 грн.;

ОСОБА_15 116655 грн.;

ОСОБА_16 154907 грн.;

ОСОБА_17 280042 грн.;

ОСОБА_18 111860 грн.;

ОСОБА_19 598500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_12 по 20000 грн. на кожного.

За постановою суду, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що приблизно на початку 2004 року, у нього виник умисел на вчинення незаконного укладення угод з коштами в особливо великих розмірах, одержаних внаслідок суспільно небезпечного діяння - шахрайства, а також вчинення дій, спрямованих на приховання і маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Для приховання і маскування незаконного походження таких коштів

ОСОБА_1, який з 01 лютого 1986 року був одружений з ОСОБА_20 і мав від неї дитину - сина ОСОБА_21, 02 грудня 2004 року, формально розлучився з нею з метою подальшого оформлення на них нерухомого і рухомого майна, придбаного ним за кошти, одержані

внаслідок суспільно небезпечного діяння - шахрайства.

Так, в період з другої половини 2006 року до першої половини 2008

року ОСОБА_1, не працюючи і не маючи джерел доходів, шляхом

шахрайства незаконно заволодів грошима потерпілих ОСОБА_18 в сумі 32000 доларів США, ОСОБА_3 в сумі 580000 доларів США,

ОСОБА_4 в сумі 45000 доларів США, ОСОБА_5 в сумі 100000

доларів США, ОСОБА_6 в сумі 220000 доларів США,

ОСОБА_7 в сумі 96000 доларів США, на загальну суму 1 073 000 доларів США.

12 серпня 2008 року ОСОБА_1 за кошти в сумі

1 800 000 доларів США, що є особливо великим розміром, частина з яких, а

саме, не менше 1073000 доларів США, одержана внаслідок суспільно

небезпечних діянь - шахрайств, придбав домоволодіння розташоване на

АДРЕСА_2, придбання якого, з метою приховання і маскування незаконного

походження таких коштів, джерела їх походження, оформив на свою

колишню дружину ОСОБА_20

Крім того, 02 грудня 2008 року ОСОБА_1 повторно за кошти,

за вказану вище суму грошей, частина з яких одержана внаслідок суспільно

небезпечних діянь - шахрайств, придбав земельну ділянку площею 0, 12 га

кадастровий номер 3222484001:01:023:0056, яка виділена для

обслуговування домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_2, придбання якої з

метою приховання і маскування незаконного походження таких коштів,

джерела їх походження, оформив на свою колишню дружину

ОСОБА_20

Крім того, 18 січня 2008 року, ОСОБА_1, повторно, за кошти в сумі 260000 грн,, одержаних внаслідок суспільно небезпечного діяння -

шахрайства, придбав автомобіль «Lexus GX-470», кузов номер

НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, придбання якого з

метою приховання і маскування незаконного походження таких коштів,

джерела їх походження, оформив на свого сина ОСОБА_21

Крім того, в період з другої половини 2008 року до першої половини

2009 року ОСОБА_1, не працюючи і не маючи джерел доходів,

шляхом шахрайства незаконно заволодів грошима потерпілих

ОСОБА_8 в розмірі 300000 доларів США, ОСОБА_9 в розмірі

4500 доларів США, ОСОБА_10 в розмірі 75000 доларів США,

ОСОБА_19 в розмірі 198000 грн. і 55000 доларів США,

ОСОБА_11 в розмірі 192500 доларів США, а загальною сумою 672000

доларів США і 198000 грн.

07 червня 2009 року ОСОБА_1, повторно, за кошти в

сумі 195000 грн., одержаних внаслідок суспільно небезпечного діяння -

шахрайства, - придбав автомобіль «Toyota Саmry» кузов номер

НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, придбання якого з

метою приховання і маскування незаконного походження таких коштів,

джерела їх походження, оформив на свого сина ОСОБА_21

Всього ОСОБА_1 вчинив укладення вказаних вище угод з

коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечного діяння -

шахрайства, а також вчинення дій, спрямованих на приховання і

маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження,

що передувало легалізації (відмиванню) доходів на загальну суму 1 800 000

доларів США і 455000 грн., що відноситься до особливо великих розмірів.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 209 КК України.

Направляючи кримінальну справу в цій частині на додаткове розслідування, суд послався на те, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст. 209 КК України є неконкретним, що порушує його право на захист, а при проведенні досудового слідства допущено така неповнота та неправильність, які не можуть бути усунуті під час судового розгляду справи.

Не погоджуючись з постановою суду, прокурор Сезонов Д.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, за якою просить постанову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що всі недоліки досудового слідства можуть бути усунуті в судовому засіданні, у тому числі в порядку ст. 315-1 КПК України, однак суд самоусунувся від виконання необхідних заходів та надання доручень.

У запереченні на апеляцію прокурора ОСОБА_1, вважаючи постанову суду обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що з метою незаконного заволодіння грошима потерпілих безпідставно видавав себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, надавав та пред'являв їм візитні картки, зі змісту яких вбачалося, що він працює на вказаній посаді, чим обманув їх.

Так, в кінці липня 2005 року, в денний час доби, знаходячись біля магазину «Декор сервіс», розташованого неподалік від книжкового ринку «Петрівка» в м. Києві, ОСОБА_1, видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_18 в розмірі 10200 доларів США, що згідно

курсу НБУ становило 51510 грн., під приводом надання йому послуги придбання автомобіля марки «Шкода Супер-Б» з числа конфіскованих за рішенням суду та переданого органам Державної виконавчої служби для подальшого розпорядження, однак ніяких послуг йому не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Крім того, в серпні 2005 року в денний час доби, знаходячись біля ресторану «L'amour», розташованого на вул. Набережно-Хрещатицька б. 17/18 в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_18 в розмірі 21800 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 110090 грн., під приводом надання йому послуги придбання автомобіля марки «Мерседес 222» з числа конфіскованих за рішенням суду та переданого органам Державної виконавчої служби для подальшого розпорядження, однак ніяких послуг йому надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Всього в період з липня по серпень 2005 року ОСОБА_1, видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів за вказаних вище обставин грошима ОСОБА_18 в розмірі 161600 грн. що відноситься до особливо великих розмірів.

Приблизно в серпні 2005 року, ОСОБА_1, знаходячись в офісі № 221 офісного центру «Ріко» на вул. Новозабарській б. 2/6 в м. Києві, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно шляхом обману, повторно заволодів грошима ОСОБА_3 в розмірі 70000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 353500 грн., за надання їй послуги щодо оформлення і набуття нею та її родичами права власності на автомобілі марки «Мерседес-Бенз МL 350», «Мерседес-Бенз» («Кубік») і «Мерседес-Бенз 350» з числа конфіскованих за рішенням суду та переданих органам Державної виконавчої служби для подальшого розпорядження, однак ніяких послуг їй не надав і надавати не збирався та грошові кошти не повернув.

Крім того, ОСОБА_1, приблизно в серпні 2005 року, знаходячись в приміщенні будинку № 25 на вул. Леніна в с. Лютіж Вишгородського р-ну Київської області, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_3 в розмірі 60000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 303000 грн., за вирішення питання про надання останній в довгострокову оренду земельної ділянки розміром 1,5 га, розташованої в смт. Ворзель Київської області, однак ніяких послуг їй не надав і надавати не збирався та грошові кошти не повернув.

Крім того, ОСОБА_1, приблизно в серпні 2005 року, знаходячись в приміщенні ресторану «Держава», який знаходиться на перетині вулиць Інститутська і Банківська в м. Києві, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_3 в розмірі 450000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 2272500 грн., за вирішення питання працевлаштування чоловіка останньої - ОСОБА_23 на посаду заступника голови ПАК «Нафтогаз України», однак ніяких послуг їй надавати не збирався та грошові кошти не повернув.

Всього, приблизно в серпні 2005 року, ОСОБА_1 видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України незаконно, повторно шляхом обману заволодів за вказаних вище обставин грошима ОСОБА_3 в розмірі 580000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 2929000 грн., що відноситься до особливо великих розмірів.

В жовтні 2006 року, в денний час доби, знаходячись в приміщенні Адміністрації Президента України на вул. Шовковичній б. 39/1 в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_4 в розмірі 45000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 227250 грн., та є особливо великим розміром, під приводом надання йому послуги працевлаштування на посаду директора департаменту автомобільного транспорту Адміністрації Президента України, однак ніяких послуг йому надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Приблизно 25 квітня 2007 року, в денний час доби, знаходячись на КПП зі сторони м. Києва при в'їзді до м. Біла Церква, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України незаконно повторно шляхом обману ОСОБА_5 заволодів її особистими грошима в розмірі 35000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 176750 грн., під приводом надання їй послуги оформлення і набуття нею права власності на автомобіль марки «Lехus 474», однак ніяких послуг їй не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Крім того, приблизно 29 квітня 2007 року, в денний час доби, знаходячись на КПП зі сторони м. Києва при в'їзді до м. Біла Церква, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України незаконно, повторно шляхом обману ОСОБА_5 заволодів її особистими грошима в розмірі 35000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 176750 грн., під приводом отримання від неї грошей у

борг для вирішення своїх особистих питань під час роботи в Адміністрації

Президента України, однак насправді їх не повернув та повертати їх не збирався.

Крім того, наприкінці червня 2007 року, в денний час доби, знаходячись біля Національного палацу «Україна» в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману ОСОБА_5 заволодів її грошима в розмірі 5000 доларів США, під приводом отримання від неї грошей у борг для вирішення своїх особистих питань, однак насправді їх не повернув та повертати їх не збирався.

Крім того, на початку липня 2007 року, в денний час доби, знаходячись біля автомобільної заправної станції неподалік від заводу «Більшовик» в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману ОСОБА_5 заволодів її грошима в розмірі 25000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 126250 грн., під приводом отримання від неї грошей у борг для вирішення своїх особистих питань які не повернув та повертати їх не збирався.

Всього в період з квітня по липень 2007 року ОСОБА_1, видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно повторно шляхом обману заволодів за вказаних вище обставин грошима ОСОБА_5 в розмірі 100000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 505500 грн., що відноситься до особливо великих розмірів.

Приблизно в кінці квітня 2007 року, в денний час доби, знаходячись на вул. Б. Хмельницького в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів особистими грошима ОСОБА_6 в розмірі 100000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 505000 грн., під приводом надання йому послуги вирішення питання про надання йому компетентними органами державної влади довгострокової оренди строком 49 років приміщення на АДРЕСА_3, однак ніяких послуг не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Крім того, приблизно на початку жовтня 2007 року, в денний час доби, знаходячись біля приміщення Печерської районної в м. Києві Державної адміністрації, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів особистими грошима ОСОБА_6 в розмірі 120000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 606000 грн., під приводом надання йому послуги вирішення питання про надання йому компетентними органами державної влади права власності і свідоцтва про право власності на приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_5, однак ніяких послуг не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Всього, в період з квітня по жовтень 2007 року, ОСОБА_1, видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів за вказаних вище обставин грошима ОСОБА_6 в розмірі 220000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 1111000 грн., що відноситься до особливо великих розмірів.

Приблизно 5 квітня 2008 року, ОСОБА_1, знаходячись на майданчику для паркування автомобілів, розташованого біля Центральної Виборчої Комісії України, неподалік від входу на станцію «Печерська» КП «Київський метрополітен», продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, шляхом обману, повторно заволодів грошима ОСОБА_7 в розмірі 35000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 176750 грн., під приводом надання йому послуги щодо прискорення отримання 4-х кімнатної квартири в м. Києві у зв'язку з перебуванням сім'ї останнього на квартирному обліку у відділі обліку та розподілу житлової площі в Святошинській районній у м. Києві Державній адміністрації, однак ніяких послуг йому не надав і надавати не збирався та грошові кошти не повернув.

Крім того, ОСОБА_1, приблизно 4 травня 2008 року, знаходячись в кафе «Старий рояль» на вул. Шовковичній в м. Києві, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_7 в розмірі 30000 доларів США, під приводом отримання авансу за вирішення питання про перехід у власність останнього і внесення в межі с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області земельної ділянки площею 0, 25 га, однак ніяких послуг надавати не збирався та грошові кошти не повернув.

Крім того, ОСОБА_1, приблизно 7 травня 2008 року, знаходячись на перетині вулиць Лютеранська і Банкова в м. Києві, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_7 в розмірі 31000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 151500 грн., за остаточне вирішення питання про перехід у власність останнього і внесення в межі с. Віта Поштова Києво- Святошинського району Київської області земельної ділянки площею 0, 25 га, проте робити цього не збирався та грошові кошти не повернув.

Всього, в період з квітня по травень 2008 року, ОСОБА_1, видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів за вказаних вище обставин грошима ОСОБА_7 в розмірі 96000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 484800 грн., що відноситься до особливо великих розмірів.

9-10 серпня 2008 року, приблизно о 16 год., знаходячись в салоні автомобіля марки «Мерседес Бенз Е 320», р.н. НОМЕР_5, біля будинку № 25 на бул. Д. Народів в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_8 в розмірі 300000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 1453500 грн., що є особливо великим розміром, під приводом надання їй послуги вирішення питання про перехід у власність 6 земельних ділянок розміром 0, 12 га кожна, розташованих біля с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області, проте цього робити не збирався і кошти не повернув.

В кінці лютого 2009 року, в денний час доби, знаходячись на вул. Лютеранській в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману ОСОБА_10, заволодів його грошима в розмірі 40000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 308000 грн., під приводом надання послуги оформлення і набуття права власності на автомобіль марки «Мерседес бенз 220» з числа парку автомобілів Адміністрації Президента України, однак ніяких послуг надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Крім того, в кінці березня 2009 року, в денний час доби, знаходячись в приміщенні вестибюлю готелю «Київ» в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману ОСОБА_10, заволодів його особистими грошима в розмірі 25000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 192500 грн., під приводом надання послуги оформлення і набуття права власності на автомобіль марки «Мерседес бенз 220» з числа парку автомобілів Адміністрації Президента України, однак ніяких послуг йому надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Крім того, в кінці квітня 2009 року, приблизно о 14 год., знаходячись на трасі сполученням Київ - Переяслав-Хмельницький біля в'їзду в м. Переяслав - Хмельницький зі сторони м. Києва, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману ОСОБА_10, заволодів його особистими грошима в розмірі 10000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 77000 грн., під приводом надання послуги остаточного оформлення і набуття права власності на автомобіль марки «Мерседес бенз 220» з числа парку автомобілів Адміністрації Президента України, однак вказаного робити не збирався і грошові кошти не повернув.

Всього, в період з лютого по квітень 2009 року, ОСОБА_1, видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно повторно шляхом обману заволодів за вказаних вище обставин грошима ОСОБА_10 в розмірі 75000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 577500 грн., що відноситься до особливо великих розмірів.

'

11 лютого 2009 року, приблизно о 14 год., знаходячись на вул. Шовковичній б. 12 в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_19 в розмірі 198000 грн., під приводом надання йому послуги оформлення і набуття права власності на автомобіль марки «Тойота Камрі», 2007 року випуску, однак ніяких послуг надавати не збиралася і грошові кошти не повернув.

Крім того, 20 лютого 2009 року, приблизно о 14 год., знаходячись на вул. Кутузова в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_19 в розмірі 55000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 423500 грн., під приводом отримання грошей у борг для вирішення питань, пов'язаних з його роботою, їх не повернув та повертати їх не збирався.

Всього 11 і 20 лютого 2009 року, ОСОБА_1, видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів за вказаних вище обставин грошима ОСОБА_19 в розмірі 621500 грн., що відноситься до особливо великих розмірів.

2 червня 2009 року, в денний час доби, знаходячись на пров. Рильського б. 10 в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_11 в розмірі 60000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 456606 грн., під приводом надання йому послуги оформлення і набуття права власності на земельну ділянку площею 1 га на території с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області, та 35000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 266353 грн. 50 коп., під приводом надання йому послуги оформлення і набуття права власності на автомобіль марки «Leksus LS 460», 2007 року випуску, і 5000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 38050 грн. 50 коп., під приводом отримання грошей у борг для вирішення питань, пов'язаних з його роботою, однак ніяких послуг надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Крім того, в період з 2 до 10 червня 2009 року, в денний час доби, знаходячись по пров. Рильського б. 10 в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_11 в розмірі 30500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 232108 грн. 05 коп., під приводом надання йому послуги оформлення і набуття права власності на три автомобілі марки «Тоуоta Саmrу», однак ніяких послуг не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Крім того, в період з 2 до 10 червня 2009 року, в денний час доби, знаходячись на пров. Рильського б. 10 в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману і зловживання довірою заволодів особистими грошима ОСОБА_11 в розмірі 62000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 471826 грн. 20 коп., під приводом надання йому послуги оформлення і набуття права власності на земельну ділянку площею 0, 57 га на території с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області, однак ніяких послуг не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

Всього, в період з 2 до 10 червня 2009 року, ОСОБА_1, видаючи себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів за вказаних вище обставин грошима ОСОБА_11 в розмірі 192500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 1464944 грн. 30 коп., що відноситься до особливо великих розмірів.

7 серпня 2009 року, в денний час доби, знаходячись на пр-ті Науки б. 2/1 в м. Києві, ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали справи стосовно якої виділено в окреме провадження, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_24 в розмірі 250000 грн., що є особливо великим розміром, під приводом надання йому послуг у пошуку і придбанні земельної ділянки на території Голосіївського району м. Києва, однак ніяких послуг йому не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

21 серпня 2009 року, приблизно о 12 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні нотаріальної контори, розташованої на АДРЕСА_6, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_12 в розмірі 14000 євро і 28000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило відповідно 157215 грн. 80 коп. та 220763 грн. 20 коп., що є особливо великим розміром, під приводом надання їй послуги про перехід у її власність і внесення в межі с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області земельної ділянки площею не менше 0, 25 га, однак ніяких послуг не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

В серпні 2009 року, в денний час доби, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори, розташованої на вул. Маяковського б. 2, кв. 20 в м. Боярка Київської області, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_13 в розмірі 45000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 345735 грн., що є особливо великим розміром, під приводом надання їй послуги вирішення питання про перехід у власність земельної ділянки розміром 0, 25 га, розташованої біля с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області, однак ніяких послуг їй не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

5 лютого 2010 року, приблизно о 12 год., знаходячись на вул. Шовковичній в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману ОСОБА_17, заволодів її грошима в розмірі 35000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 284000 грн., що є особливо великим розміром, під приводом надання їй послуги в отриманні 2- х кімнатної квартири в м. Києві, однак ніяких послуг їй не надав, надавати не збирався і грошові кошти не повернув.

В грудні 2008 року на вул. Шовковичній в м. Києві ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_9 в розмірі 4500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 34650 гри., що завдало значної шкоди потерпілому, під приводом надання йому послуги оформлення і набуття права власності на автомобіль марки «Тойота Камрі», 2007 року випуску, однак вказаного не зробив і грошові кошти не повернув, чим завдав йому значної матеріальної шкоди.

В серпні 2009 року, приблизно об 11 год., на вул. Банковій в м. Києві ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_14 в розмірі 18200 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 139830 грн. 60 коп., що є великим розміром, під приводом надання йому послуги оформлення і набуття права власності на автомобіль марки «Тойота Камрі», 2007 року випуску, однак ніяких послуг йому надавати не збирався і гроші не повернув.

В середині жовтня 2009 року, знаходячись в приміщенні Адміністрації Президента України на вул. Шовковичній б. 12 в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_25 в розмірі 10000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 79800 грн., що є великим розміром під приводом надання йому послуги працевлаштування на посаду директора департаменту автомобільного транспорту адміністрації Президента України, однак вказаного робити не збирався і грошові кошти не повернув.

29-30 жовтня 2009 року, приблизно о 10 год., біля будівлі Міністерства транспорту і зв'язку України на пр-ті Перемоги в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_15 в розмірі 800 грн. та 19500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 156000 грн., а всього в сумі 156800 грн., під приводом надання йому послуги оформлення і набуття права власності на автомобіль марки «Тойота Камрі», 2007 року випуску, однак ніяких послуг йому не надав, надавати не збиралася і грошові кошти не повернув.

В грудні 2009 року, в денний час доби, знаходячись в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 18, розташованої на бул. Шевченка б. 17 в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи видавати себе за директора адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України, незаконно, повторно шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_16 в розмірі 19300 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 153821 грн., що є великим розміром, під приводом надання йому послуги оформлення і набуття його донькою ОСОБА_26 права власності на автомобіль марки «Тойота Камрі», 2007 року випуску, однак ніяких послуг надавати не збиралася і грошові кошти не повернув.

Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений слідством час та місці, незаконно придбав без мети збуту для власного вживання у невстановленої слідством особи упаковану в поліетиленовий пакет з пазовим замком скусковану речовину білого кольору, масою 0, 422 г, що містить наркотичний засіб кокаїн, масою 0, 106 г, який незаконно зберігаючи при собі 18 червня 2010 року на невстановленому слідством автомобілі перевіз на пр-т Перемоги б. 80/27 в м. Києві, де продовжив зберігати без мети збуту для власного вживання.

18 червня 2010, приблизно о 12 год. 30 хв., на пр-ті Перемоги б. 80/27 в м.Києві, ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції та доставлений до приміщення ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого на вул. Баумана б. 4 в м. Києві, де, приблизно о 13 год., під час проведення його огляду у нього було виявлено та вилучено упаковану в поліетиленовий пакет з пазовим замком скусковану речовину білого кольору масою О, 422 г, що містить наркотичний засіб кокаїн, масою О, 106 г, який він незаконно придбав, зберігав і перевозив без мети збуту для власного вживання.

У цей же день, приблизно о 13 год. 10 хв., в приміщенні ТВМ-3

Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві працівниками міліції було

проведено змиви з рук ОСОБА_1 Згідно з висновком експерта № 1302х від 15 липня 2010 року та висновком спеціаліста № 2382х від 21 червня 2010 року, нашарування на ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_1 містять наркотичний засіб кокаїн, масою 0, 0004 г.

Крім того, ОСОБА_1, приблизно в першій половині червня 2010 року, у невстановленому досудовим слідством місці, будучи оголошеним у розшук по кримінальній справі та обвинувачуючись у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, незаконно умисно з метою використання для конспірації своєї особи, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі, ухиленню від слідства і суду та виконання процесуальних рішень, затягування досудового слідства, за допомогою кольорового знакодрукуючого пристрою (лазерного принтеру) підробив посвідчення № 17/5568 ВГО «Національний комітет по боротьбі з корупцією» (ідентифікаційний код 26477297) на ім'я ОСОБА_27 із зображенням своєї фотокартки, шляхом його виготовлення.

Також, при затриманні і проведенні слідчих дій 18 червня 2010 року, ОСОБА_1 незаконно пред'явив для посвідчення своєї особи, тобто використав завідомо вищевказане підроблене ним посвідчення, яке у нього було вилучено працівниками міліції.

В апеляції прокурор Голуб Є.В., який брав участь у розгляді справи першої інстанції, не погоджуючись з вироком суду і посилаючись на його незаконність в частині призначеного покарання за вчинення ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, вважаючи його м'яким та таким що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 10 років позбавлення волі, погоджуючись з покаранням призначених судом за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 358, КК України (в редакції Закону від 07 квітня 2011 року), ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року). На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим просить остаточно призначити ОСОБА_1 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при призначенні покарання судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 намагався уникнути від слідства та суду, затягував розгляд справи, вину визнав не повністю, вчинив злочинів за попередньою змовою групою осіб. Що призвело до невиконання судом у повному обсязі вимог ст. 334 КПК України.

На цю апеляцію засудженим ОСОБА_1 подано заперечення, в яких останній просить її не задовольняти, вказує, що виходячи зі стану здоров'я має розраховувати на більш м'яке покарання.

Не погоджуючись з вироком суду ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій вказуючи на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, невідповідність призначеного покарання особі засудженого та тяжкості вчинених злочинів, просить його скасувати справу направити на додаткове розслідування та новий судовий розгляд в іншому складі суду, звільнивши його з-під варти. Вказує, що висновки суду суперечать фактичним обставинам справи, при цьому судом оголошувались показання, але не допитувались деякі свідки та потерпілі. Також зазначає, що судом не взято до уваги, що розписки на кошти стосуються цивільно-правових відносин, а не до шахрайства, а в ході досудового слідства допущено підробку документів, не враховано, що кошти він брав в борг та з поважних причин вчасно їх повернути не міг. Також вказує, що судом не враховано обставин, що пом'якшують покарання, а саме: похилий вік, стан здоров'я, термін перебування під варю, наявність у нього дітей та онуків, а також зайняття благодійною діяльністю.

В доповненнях до апеляції просить звернути увагу на наведені ним обставини щодо віку та стану його здоров'я, що може пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення: прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора Сезонова Д.І. на постанову суду про направлення справи в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 209 КК України, вважаючи постанову суду першої інстанції обґрунтованою та підтримав апеляцію прокурора Голуба Є.В. на вирок суду першої інстанції і просив її задовольнити, заперечуючи проти апеляції ОСОБА_1; засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану ОСОБА_1 апеляцію та просили її задовольнити, заперечуючи проти апеляції прокурора; провівши судове слідство у визначених межах та судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданих апеляцій виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 64-66 КПК України 1960 року прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. В числі обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі при провадженні досудового слідства шляхом збирання і подання доказів, виключно в порядку, встановленому процесуальним законом, є час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого та мотиви злочину. Перекладання обов'язку доказування на обвинуваченого законом забороняються.

Згідно із ст. ст. 43, 132, 142 КПК України 1960 року обвинувачення має бути логічним і конкретним, оскільки обвинувачений вправі знати, в чому його обвинувачують і захищатись від пред'явленого обвинувачення.

Виходячи із положень ст. 368 КПК України, однобічним або неповним визнається досудове слідство, коли залишились недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, зазначені вимоги кримінально-процесуального закону належним чином органами досудового слідства виконані не були, а суд першої інстанції не мав реальної можливості усунути ці порушення під час розгляду справи самостійно.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.209 КК України, а саме в укладенні угод з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинив дії, спрямовані на приховання і маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені повторно, в особливо великому розмірі.

Однак, як у формулюванні цього обвинувачення відсутнє чітке визначення органом досудового слідства місця, часу та способу вчинення таких дій ОСОБА_1 та на які конкретно угоди посилається обвинувачення, між ким та коли вони укладались.

Крім того, висуваючи, як окремий епізод обвинувачення придбання земельної ділянки на АДРЕСА_2 обвинувачення не містить визначення конкретного розміру коштів за які вона придбана та їх походження.

Не містить обвинувачення ОСОБА_1 і визначення джерела походження коштів у сумі 260000 грн. використаних на придбання автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2, співвідносно з коштами потерпілих, якими за обвинуваченням заволодів ОСОБА_1

Наведене вказує на неповноту з'ясування обставин щодо обсягу пред'явленого обвинувачення та неконкретність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст. 209 КК України.

А тому колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст. 209 КК України є неконкретним і суперечливим по суті, що в сукупності порушує право обвинуваченого на захист, є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства і безумовною підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Більш того, в порушення вимог ст. 223 КПК України в обвинувальному висновку, який був складений органами досудового слідства, відсутні будь-які посилання на доводи, наведені обвинуваченим на свій захист, і результати їх перевірки, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі і порушення права обвинуваченого на захист, а тому також є безумовною підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Всупереч доводам апеляції, з матеріалів справи не убачається і ініціативи прокурора, з приводу заяв про необхідність надання судових доручень з зазначених підстав.

При цьому необхідно враховувати роз'яснення, які містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», який звертає увагу судів на те, що за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін . При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.

За таких обставин, висновок районного суду про допущену неповноту та неправильність досудового слідства, суттєве порушення вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про необхідність виділення матеріалів кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 209 КК України в окреме провадження та повернення справи в цій частині на додаткове розслідування законним і обґрунтованим, оскільки органами досудового слідства допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які призвели до суттєвого обмеження гарантованих законом прав усіх учасників процесу, істотної неповноти з'ясування передбачених законом обставин, що підлягають доказуванню органами досудового слідства та стороною обвинувачення у суді, а також неправильності цього слідства, яку суд першої інстанції позбавлений можливості усунути у судовому засіданні в силу своєї диспозитивності, процесуальних можливостей та покладення зазначеного обов'язку на органи досудового слідства і прокурора, а тому доводи поданої прокурором Сезоновим Д.І. апеляції по справі є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Всупереч доводам апеляції засудженого, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильності кваліфікації його дій: за ч. 2 ст. 190 КК України як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому; за ч. 3 ст. 190 КК України як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах; за ч. 4 ст. 190 КК України як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах, а за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_24 ще й за попередньою змовою групою осіб; за ч. 1 ст. 309 КК України як

незаконне придбання, зберігання і перевезення наркотичних засобів, без мети збуту; за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 07 квітня 2011 року) як незаконне підроблення посвідчення, яке видається організацією, яка має право видавати такі посвідчення і яке надає права з метою його використання; за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року) як незаконне використання завідомо підробленого документа, є обґрунтованими відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, яким надана належна оцінка.

В супереч доводам поданих на вирок суду апеляцій, суд першої інстанції з достатньою повнотою, всебічно, об'єктивно, неупереджено дослідив надані сторонами докази, повно та правильно виклав доводи підсудного у вироку, проаналізував їх у сукупності з іншими наданими у справі доказами, дав належну оцінку зібраним доказам і на цих підставах прийшов до висновку про вчинення за описаних у вироку обставин засудженим злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч.4 ст.190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 358, КК України (в редакції Закону від 07 квітня 2011 року), ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року) та переконливо вмотивував і обґрунтував прийняте рішення.

Так, потерпілі як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні надавали послідовні показання про вчинення відносно них ОСОБА_1 шахрайських дій:

- ОСОБА_15 пояснив, що ОСОБА_1 представлявся йому директором адміністративно-господарського департаменту та транспортну адміністрації Президента України в жовтні 2009 року запропонував йому з числа парку автомобілів АП України придбати через аукціон на законних підставах автомобіль марки «Тойота Камрі» за 19500 доларів США. Разом з ОСОБА_1 він їздив вибирати автомобіль в гараж КМДА, де зі слів останнього, також знаходився автотранспорт АП України. Після цього, він написав заяву для участі в аукціоні на придбання вказаного автомобіля і передав підсудному копію паспорту та ідентифікаційного коду. 29-30 жовтня 2009 року він зустрівся з підсудним ОСОБА_1, при цьому, на зустріч з ним приїхав його знайомий ОСОБА_28, а потім в автомобілі ОСОБА_1 марки «Лексус», він передав останньому гроші в сумі 19500 доларів США та 800 грн. Аукціон, зі слів ОСОБА_1 повинен був бути через 3 дні, однак пройшов тиждень, але автомобіля не було. Потім він дізнався, що ОСОБА_1 не працює в АП України та ним цікавляться правоохоронні органи. Після цього, він зустрівся з ОСОБА_1, який написав йому розписку про те, що взяв у нього в борг гроші в сумі 19500 доларів США та зобов'язався їх повернути. Згодом син підсудного ОСОБА_1 повернув йому 5000 доларів США, про що він написав останньому розписку. Вважав, що підсудний ОСОБА_1 обманним шляхом заволодів його грошима. Підтримав позов на суму еквівалентну 14500 доларів США та 800 грн. та наполягав на тому, що гроші підсудному ОСОБА_1 він передав на придбання запропонованого останнім автомобіля, а не в борг, як про це було вказано в розписці;

- ОСОБА_13 пояснила, що вона працює приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу. З ОСОБА_1 познайомилася при оформленні його колишньою дружиною договору купівлі-продажу будинку в с. Тарасівка. При зустрічі ОСОБА_1 представився працівником адміністрації Президента України. В серпні 2009 року їй зателефонував ОСОБА_1 і запропонував придбати у власність земельну ділянку в с. Віта Поштова Київської області. Після того як вона з останнім оглянула земельну ділянку, то вирішила

оформити її на свою знайому ОСОБА_29 В приміщенні нотаріальної контори вона передала підсудному ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 45000 доларів США за вирішення вказаного питання, а її знайома ОСОБА_29, яка була присутня при цьому, написала заяву на ім'я сільського голови с. Віта Поштова про виділення земельної ділянки розміром 0, 25 га і передала ОСОБА_1 копію свого паспорта та

ідентифікаційного коду. Однак земельної ділянки вона не придбала і грошові кошти в сумі 45000 доларів США їй ОСОБА_1 не повернув, заволодівши ними шляхом обману. Підтримала цивільний позов на суму 45000 доларів США;

- ОСОБА_12 пояснила, що вона працює приватним нотаріусом Київського нотаріального округу та ОСОБА_1 звертався до неї як до нотаріуса, крім того, останній представився їй працівником АП України. В серпні 2009 року ОСОБА_1 запропонував придбати їй земельні ділянки в с. Віта Поштова Київської області. Через деякий час, вирішивши придбати 2 земельні ділянки кожна розміром по 0, 25 га для своєї дочки, вона зустрілась з ОСОБА_1 в с. Віта Поштова, щоб оглянути їх, при цьому, останній був на автомобілі марки «Лексус» чорного кольору. ОСОБА_1 показав їй на окраїні села в лісі земельні ділянки, за придбання яких необхідно було передати 75000 доларів США. 21 серпня 2009 року ОСОБА_1 приїхав до неї в офіс на АДРЕСА_6, де на її прохання уклав із ОСОБА_30 договори позики грошових коштів відповідно на суму 14000 Євро та 28000 доларів США, а решту грошових коштів вона повинна була передати ОСОБА_1 після того як він надасть документи на вказані земельні ділянки. Згідно із зазначеними договорами, ОСОБА_1 зобов'язаний був протягом місяця повернути отримані гроші ОСОБА_30, яка уклала договори на її прохання, при цьому запевнив, що через два тижні він надасть державні акти на земельні ділянки, які повинні були оформлятися на її

дочку ОСОБА_31 та ОСОБА_30 відповідно до їх заяв. У подальшому ОСОБА_1 гроші не повернув і не надав документів на земельні ділянки. Нею було вчинено виконавчий надпис на договори позики, які уклав підсудний ОСОБА_1 Пізніше вона зрозуміла, що підсудний ОСОБА_1 обманним шляхом заволодів її грошовими коштами, у зв'язку з чим вона звернулася

із заявою до Печерського РУ. Підтримала цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 362524 грн. 54 коп. та моральної шкоди на суму 250000 грн.;

- ОСОБА_14 пояснив, що він познайомився з ОСОБА_1, приблизно в 2008 році, коли той замовляв в садовому центрі «Флора Март» дерева, які він відвозив на прохання останнього для оздоблення будинків в с. Гребінки та с. Крюківщина. ОСОБА_1 представився йому працівником АП України та приїздив на автомобілі марки «Лексус». Коли він привозив замовлення в с. Крюківщина, то в

будинку був син та дружина ОСОБА_1, як він зрозумів з розмови, крім того, декілька разів він бачив як підсудний приїздив з дружиною в ресторан «Гетьман», що розташований неподалік «Флора Март». Приблизно наприкінці липня 2009 року, ОСОБА_1 в черговий раз приїхав до нього на роботу та запропонував придбати автомобіль марки «Тойота Камрі» за 18200 доларів США з числа автомобільного парку АП України. На початку серпня 2009 року, зустрівшись з ОСОБА_1, той показав йому та його дружині ОСОБА_32 автомобіль марки «Тойота Камрі», який знаходився на території автопарку КМДА, після чого, на вул. Банковій в м. Києві він в автомобілі підсудного передав останньому гроші в сумі 18200 доларів США на придбання автомобіля. При передачі

грошей в салоні автомобіля була присутня його дружина, на яку він хотів оформити автомобіль та яка написала заяву на участь в аукціоні на придбання автомобіля, передавши її ОСОБА_1 Зі слів підсудного ОСОБА_1, автомобіль повинен був бути через З дні. Однак у подальшому ОСОБА_1 перестав виходити на зв'язок та гроші не повернув, а коли він з ним зв'язався і сказав, що буде звертатися в міліцію, ОСОБА_1 приїхав до нього та написав розписку, що взяв у нього грошові кошти в сумі 18200

доларів США в борг та зобов'язується їх повернути. На той момент, він особливо не звернув увагу на текст розписки. Стверджував, що грошові кошти він передав ОСОБА_1 саме на придбання автомобіля марки «Тойота Камрі». Вважав, що ОСОБА_1 шляхом обману заволодів його грошовими коштами. Підтримав цивільний позов на суму 18200 доларів США;

- ОСОБА_9 пояснив, що в 2008 році надавав ОСОБА_1 послуги електрика в придбаному останнім будинку на вул. Сагайдачного в с. Крюківщина, останній повідомляв йому, що працює в АП України, за час спілкування у нього склалися з останнім нормальні стосунки. В грудні 2008 року йому зателефонував ОСОБА_1 і запропонував придбати автомобіль марки «Тойота Камрі» за 12000 доларів США з числа парку автомобілів АП України, на що він йому

відповів, що в нього є лише 4500 доларів США. ОСОБА_1 сказав, що решту грошей той сплатить сам, однак за це він повинен буде в нього відпрацювати. Після цього, він зустрівся з підсудним на вул. Шовковичній в м. Києві, де в одному з гаражів останній показав йому автомобіль марки «Тойота Камрі», що продавався.

Пізніше, в грудні місяці 2008 року йому зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що для придбання вказаного автомобіля йому в цей день необхідно передати гроші в сумі 4500 доларів США, копію паспорту та ідентифікаційного коду. Цього ж дня, його дружина ОСОБА_33 привезла йому в с. Крюківщина гроші та копії документів, а потім він на вул. Шовковичній в м. Києві в автомобілі ОСОБА_1 марки «Лексус» він передав останньому гроші в сумі 4500 доларів США та документи, а ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль буде через 5 днів. Пройшов тиждень, він став хвилюватися та телефонувати підсудному ОСОБА_1, однак той не брав

трубку. Автомобіль підсудний йому не передав і не повернув гроші. Вважав, що підсудний ОСОБА_1 обманним шляхом заволодів його грошима. Підтримав цивільний позов на суму 4500 доларів США;

- ОСОБА_17, пояснила, що вона познайомилася з підсудним ОСОБА_1 в приміщенні інституту урології НАМН України, приблизно восени 2008 року, останній представився їй працівником АП України. 05 лютого 2010 року в ході спілкування, ОСОБА_1 повідомив, що зможе їй як головному лікарю, який має стаж роботи

40 років, є почесним лікарем України і має маленьку житлову площу, допомогти вирішити квартирне питання і за грошову винагороду в сумі 35000 доларів США, вирішить питання отримання нею 2-х кімнатної квартири в м. Києві на житловому масиві «Позняки». На пропозицію ОСОБА_1 вона погодилася. У цей же день, взявши свої власні кошти в сумі 25000 доларів США та кошти в сумі 10000 доларів, що дала їй в борг ОСОБА_34, на службовому автомобілі під керуванням водія ОСОБА_55, вона приїхала на вул. Шовковичну в м. Києві

на зустріч до ОСОБА_1, де в приміщенні ДУС вона передала останньому грошові кошти в сумі 35000 доларів США, копії паспорта, свідоцтва про народження дитини і написала заяву про отримання квартири. Однак у подальшому ОСОБА_1 не відповідав на її телефонні дзвінки, квартиру вона не придбала і грошові

кошти в сумі 35000 доларів США підсудний ОСОБА_1 їй не повернув. Вважала, що підсудний шляхом обману заволодів її грошовими коштами. Підтримала цивільний позов на суму 280042 грн.;

- ОСОБА_19, пояснив, що з ОСОБА_1 він познайомився через свою знайому ОСОБА_36 11 лютого 2009 року він зустрівся з ОСОБА_1 біля приміщення ВР України, де останній представився йому директором Державного департаменту транспорту АП України і повідомив, що зможе допомогти придбати автомобіль марки «Тойота Камрі» за 198000 грн. Після цього, ОСОБА_1 в гаражі на вул. Банковій в м. Києві показав зазначений автомобіль, грошові кошти для купівлі якого необхідно було передати до 14 год. цього дня. Зустрівшись в обумовлений час з ОСОБА_1 на вул. Шовковичній 12 в м. Києві, він передав останньому грошові кошти в сумі 198000 гри., а той, у свою чергу, запевнив, що автомобіль буде протягом тижня. Приблизно через тиждень, йому зателефонував

ОСОБА_1 і попросив дати йому в борг 55000 доларів США для

призначення його на посаду голови АП України. 20 лютого 2009 року він зустрівся біля приміщення ЦВК з ОСОБА_1, де передав йому в борг грошові кошти в сумі 55000 доларів США. У подальшому ОСОБА_1 перестав виходити на зв'язок, автомобіль не надав та не повернув грошові кошти. Приблизно в кінці 2009 року, йому вдалося зустрітися з ОСОБА_1, який написав йому загальну розписку на отримані ним грошові кошти в сумі 75000 доларів США із зобов'язанням повернути їх до 20 березня 2010 року. Проте ОСОБА_1 грошові кошти, якими заволодів шляхом обману, йому не повернув. Підтримав цивільний позов на суму 75000 доларів США.;

- ОСОБА_5 пояснила, що наприкінці березня 2007 року через своїх знайомих вона познайомилася з ОСОБА_1, коли останній цікавився придбанням жіночої шуби в м. Біла Церква, продажем яких вона займається та представився їй директором Державного департаменту транспорту АП України і надав їй візитну картку. В ході спілкування, ОСОБА_1 запропонував

придбати їй автомобіль марки «Лексус 474» за 35000 доларів США з числа парку автомобілів АП України, які будуть реалізувати через аукціон, вона погодилася. 25 квітня 2007 року на КПП зі сторони м. Києва при в'їзді в м. Біла Церква вона передала ОСОБА_1 на придбання вказаного автомобіля 35000 доларів США, який повинен був бути протягом місяця. Після цього, 29 квітня 2007 року вона на тому ж місці передала ОСОБА_1 в борг грошові кошти в сумі 35000 доларів США, які останньому, з його слів, необхідні були для придбання собі автомобіля марки «Лексус» з числа службових автомобілів АП України, які виставлено на аукціон. Крім того, наприкінці червня 2007 року вона зустрілася з ОСОБА_1 біля ПП «Україна», де на прохання останнього передала йому в борг грошові кошти в сумі 5000 доларів США. Після цього, на початку липня 2007 року на заправній станції біля заводу

«Більшовик» в м. Києві вона дала в борг ОСОБА_1 на його прохання 25000 доларів США. Всього вона передала підсудному ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100000 доларів США. Однак автомобіль їй не надав, грошових коштів не повернув і перестав виходити на зв'язок. Коли вона наприкінці 2009 року звернулася із заявою до міліції, то ОСОБА_1 повернув їй 15000 доларів США. Вважала, що підсудний ОСОБА_1 шляхом обману заволодів її грошовими коштами. Підтримала цивільний позов на суму 85000 доларів США. Також зазначила, що вона познайомила свого брата ОСОБА_6 з підсудним ОСОБА_1, при цьому, останній, представившись брату посадовцем АП України, запропонував йому допомогу у вирішенні питання придбання об'єкту комунальної власності на території м. Києва у приватну власність для відкриття ним медичного центру;

- ОСОБА_6 пояснив, що приблизно в кінці квітня 2007 року з ОСОБА_1 його познайомила сестра ОСОБА_5 На той час він шукав приміщення для відкриття медичного центру. Під час зустрічі ОСОБА_1 представився йому директором Державного департаменту транспорту АП України та повідомив, що за грошову винагороду допоможе у вирішенні його питання з приводу

приміщення для медичного центру, в день зустрічі, він з ОСОБА_1 оглянули три приміщення в м. Києві і його влаштував варіант АДРЕСА_3, при цьому, ОСОБА_1 повідомив, що вирішення питання про надання в оренду вказаного приміщення на строк 49 років буде коштуватиме 100000 доларів США. Зустрівшись, приблизно на початку травня 2007 року в м. Києві на вул. Б. Хмельницького біля ЦУМу, він передав ОСОБА_1 в його автомобілі марки «БМВ» 100000 доларів США. Зазначив, що

на зустріч до ОСОБА_1 він приїхав на своєму автомобілі марки «Опель Астра» з товаришем Дібровим В.С., однак останній залишився в салоні автомобіля. При передачі грошових коштів він запропонував підсудному написати розписку, однак той відмовився, посилаючись на те, що він є посадовою особою. Приблизно наприкінці вересня 2007 року ОСОБА_1 повідомив, що в нього не виходить вирішити питання оренди будинку АДРЕСА_3 та запропонував йому інший варіант, а саме, придбання в приватну власність

приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_5, що буде коштувати 220000 доларів США, тобто необхідно було доплатити ОСОБА_1 120000 доларів США, на що він погодився. Через декілька днів ОСОБА_1 показав йому

вказане приміщення, яке його влаштувало. Приблизно на початку жовтня 2007 року, зустрівшись з ОСОБА_1 на стоянці автомобілів біля приміщення Печерської районної державної адміністрації м. Києва, він передав останньому в салоні його автомобіля марки «БМВ» грошові кошти в сумі 120000 доларів США. У подальшому ОСОБА_1 перестав виходити на зв'язок та отримані від нього грошові кошти в сумі 220000 доларів США не повернув. Вважав, що підсудний заволодів його грошовими коштами

шляхом обману. Підтримав цивільний позов на суму 220000 доларів США;

- ОСОБА_7 пояснив, що взимку 2008 року через земельного брокера на ім'я Павло він познайомився з ОСОБА_1, який йому представився працівником Адміністрації Президента України, при цьому показував візитну картку. ОСОБА_1

повідомив йому, що в разі необхідності може допомогти у вирішенні питань, які будуть цікавити. В ході зустрічі він розповів ОСОБА_1, що перебуває на черзі по програмі молодіжного кредитування та потрібна допомога в отриманні житла. ОСОБА_1 повідомив йому, що вирішення даного питання буде коштувати 35000 доларів США. Крім того, ОСОБА_1

запропонував за 60000 доларів США. отримати земельну ділянку в с. Віта Поштова Київської області шляхом винесення сільською радою відповідного рішення та наступного дня показав йому та його дружині ОСОБА_45 земельну ділянку на вул. Комсомольській в с. Віта Поштова. На пропозицію ОСОБА_1 він погодився і приблизно 05 квітня 2008 року, приїхавши зі своєю дружиною ОСОБА_45 на зустріч з підсудним ОСОБА_1 па парковку біля ЦВК

неподалік від входу до станції метро «Печерська», він в автомобілі марки «Лексус 470», на якому приїхав ОСОБА_1, передав останньому 35000 доларів США, а той у свою чергу, пообіцяв, що квартира буде в червні 2008 року. В травні 2008 року йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що є можливість отримати у власність земельну ділянку в с. Віта Поштова, про яку вони розмовляли. 04 травня 2008 року він зустрівся з ОСОБА_1 в кафе «Старий Рояль» на вул. Шовковичній в м. Києві, де передав останньому 30000 доларів США та повідомив, що

решту надасть пізніше. ОСОБА_1 звернув увагу, що потрібно буде принести 31000 доларів США, оскільки умови трохи змінилися. 07 травня 2008 року йому зателефонував ОСОБА_1 та призначив зустріч на перехресті вулиць Лютеранської та Банкової. Зустрівшись, він передав ОСОБА_1 в салоні його автомобіля марки «Лексус» 31000 доларів США та заяви його і дружини на отримання земельної ділянки. Потім ОСОБА_1 телефонував та запевняв, що вирішує питання, а потім став уникати зустрічей та перестав виходити на зв'язок, заволодів його грошовими коштами шляхом обману.

Цивільний позов підтримав на суму 96000 доларів США;

- ОСОБА_8 пояснила, що у 2008 році вона зі своїм чоловіком ОСОБА_53 побудували будинок на АДРЕСА_2, який зареєстрували на її сестру ОСОБА_66 У зв'язку з фінансовими

складностями вказаний будинок вони з чоловіком виставили на продаж через агентство нерухомості. Приблизно в березні 2008 року агенти з нерухомості прийшли з ОСОБА_1, який представлявся як посадовець АП України, при цьому, останній був зі своєю дружиною, яку їм представив. Оглянувши будинок, ОСОБА_1 з дружиною пішли і не повідомили про прийняте ними рішення, у серпні

2008 року їй зателефонував ОСОБА_1 і домовився, що приїде ще раз подивитися будинок. У цей же день, підсудний ОСОБА_1 приїхав з дружиною та вони оглянули будинок. Після чого, підсудний ОСОБА_1 приніс з автомобіля марки «Лексус», на якому він приїхав, грошові кошти в сумі 50000 доларів США та передав їх в якості завдатку за будинок. Її чоловік повідомив, що будинок

знаходиться в заставі в банку та за нього необхідно внести, приблизно 300000 доларів США. У цей же день, ОСОБА_1 зателефонував її чоловіку та повідомив, щоб він приїхав до нього додому та взяв грошові кошти для погашення в банку кредиту, що її чоловік і зробив. Погасивши кредит в банку, вони з чоловіком стали збирати для продажу документи на будинок та земельну ділянку, на якій він

знаходиться. Її чоловік повідомив ОСОБА_1, що потрібен завдаток за будинок в сумі 300000 доларів США. І знову на прохання ОСОБА_1 її чоловік поїхав за місцем проживання останнього та взяв завдаток в сумі 300000 доларів США. 12 серпня 2008 року ОСОБА_1 передав її чоловіку решту грошових коштів за будинок та земельну ділянку в сумі 1150000 доларів США, оскільки він уже передав до цього 650000 доларів США. Загальна вартість будинку із земельною ділянкою склала 1800000 доларів США. У цей же день в нотаріальній конторі між її сестрою ОСОБА_66 та ОСОБА_20 був укладений договір купівлі-продажу будинку на АДРЕСА_2, а договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, був укладений 02 грудня 2008 року. Під час спілкування, ОСОБА_1 запропонував їм із чоловіком придбати 6 земельних ділянок по 0, 12 га в с. Віта Поштова по 50000 доларів США кожна. Вирішивши придбати земельні ділянки, вона 09-10 серпня 2008 року зустрілася з ОСОБА_1 біля будинку № 25 на вул. Дружби Народів в м. Києві, де в її автомобілі марки «Мерседес» передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 300000 доларів США, 6 заяв на отримання земельних ділянок та копії паспортів. В кінці зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що наступного місяця буде засідання сільської ради та одразу після цього вона отримає документи на зазначені земельні ділянки. У подальшому ОСОБА_1 документів на земельні ділянки не надав і грошових коштів в сумі 300000 доларів США не повернув. Вважала, що

ОСОБА_1 заволодів шляхом обману її грошовими коштами. Підтримала цивільний позов на суму 300000 доларів США;

- ОСОБА_10 пояснив, що з ОСОБА_1 його познайомив товариш ОСОБА_69, приблизно в січні 2009 року, у зв'язку з тим, що він хотів придбати автомобіль марки «Мерседес». Під час зустрічі ОСОБА_1 представився йому директором Державного департаменту транспорту АП України та в ході бесіди повідомив, що може допомогти в придбанні автомобіля з числа парку автомобілів АП України за значно нижчою ціною від ринкової. 20 та 23 березня 2009 року в приміщенні вестибюлю готелю «Київ» в м. Києві він передав ОСОБА_1 відповідно 50000 доларів США, із них 20000 Євро і 25000 доларів США, та 15000 доларів США за придбання автомобіля марки «Мерседес бенц 220». Крім того, в кінці квітня 2009 року на трасі сполученням Київ - Переяслав-Хмельницький зі сторони м. Києва він передав ОСОБА_1 10000 доларів США за придбання автомобіля марки «Мерседес бенц 220». Всього він передав

ОСОБА_1 за придбання вказаного автомобіля грошові кошти в сумі 75000 доларів США. У подальшому ОСОБА_1 зазначений автомобіль не надав і грошових коштів не повернув. Вважав, що ОСОБА_1 шляхом обману заволодів його грошовими коштами. Підтримав цивільний позов на суму 75000 доларів США;

- ОСОБА_11 пояснив, що з ОСОБА_1 він познайомився в червні 2009 року, при цьому, останній представився йому заступником глави АП України та керівником служби автомобільного транспорту АП України. В ході зустрічі ОСОБА_1 запропонував йому придбати автомобілі представницького класу з числа парку АП України через Товарну біржу та земельні ділянки загальною площею 1 га в с. Віта Поштова. У подальшому він оглянув із ОСОБА_1, запропоновані ним земельні ділянки в с. Віта Поштова, на яких знаходилися лісові насадження. 02 червня 2009 року він передав ОСОБА_1 50000 доларів США за вказані земельні ділянки та 10000 доларів США за виготовлення на них державних актів, при цьому, ОСОБА_1 запевнив, що документи він надасть через 30-40 днів. Земельні ділянки повинні були оформлятися на нього та його бабусю ОСОБА_67 У період часу з 02 по 10 червня 2009 року на пров. Рильського в м. Києві він передав ОСОБА_1 за придбання з числа парку АП України автомобіля марки «Лексус LS460» 35000 доларів США та 3-х автомобілів марки «Тойота Камрі»

відповідно 16000 доларів США, загальна вартість 2-х автомобілів, і 14500 доларів США, крім того, він написав та передав йому заяву про надання згоди на участь у торгах на Товарній біржі, при цьому, ОСОБА_1 його запевнив, що вказані автомобілі

будуть не пізніше 2-х тижнів. Після передачі ОСОБА_1 грошових коштів за земельні ділянки та автомобілі, останній запропонував йому ще придбати земельну ділянку в с. Віта Поштова загальною площею 0, 57 га, при цьому, визначив

її вартість 57000 доларів США та 5000 доларів США за виготовлення на неї державних актів. Грошові кошти за цю ділянку, яку він вирішив оформити на свою тітку ОСОБА_70, загальною сумою 62000 доларів США він передав ОСОБА_1, останній обіцяв надати документи через 30-40 днів. Крім того, на прохання ОСОБА_1, він надав йому в борг 5000 доларів США. Всього він передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 192500 доларів США. Однак ОСОБА_1 нічого не зробив, грошові кошти йому не повернув, заволодівши ними шляхом обману. Підтримав цивільний позов на суму 1522655 грн. 75 коп.;

- ОСОБА_4 пояснив, що приблизно в 2006 році, через свого знайомого на ім'я ОСОБА_68 познайомився з ОСОБА_1, при цьому, останній представився йому директором Державного департаменту транспорту АП України та пред'явив візитну картку. В ході розмови, ОСОБА_1 повідомив, що може допомогти йому з працевлаштуванням в АП України та за вирішення даного питання йому необхідно передати 50000 доларів США, на що він погодився. Приблизно в жовтні 2006 року, десь через тиждень після вказаної зустрічі, він зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що зібрав 45000 доларів США, після чого, останній призначив зустріч у цей же день. Зустрівшись, він на території Олександрівської лікарні на вул. Шовковичній № 39/1 в м. Києві передав ОСОБА_1 45000 доларів США та останній запевнив його, що за декілька тижнів буде вирішено питання про зайняття ним посади начальника Департаменту транспортного забезпечення АП України. Після цього, він зустрівся з ОСОБА_1, який надав йому необхідний пакет документів для працевлаштування. Коли він заповнив вказані документи, то передав їх ОСОБА_1 У подальшому ОСОБА_1 став уникати зустрічей, не виходив на зв'язок, а потім взагалі відключив свій номер телефону. Вважав, що ОСОБА_1 шляхом обману заволодів його грошовими коштами. Цивільний позов підтримав на суму 45000 доларів США.;

- ОСОБА_16 пояснив, що з ОСОБА_1 познайомився приблизно в 2008 році, коли останній зателефонував йому та попросив госпіталізувати його тещу Кучерук А.І. для лікування в нейрореабілітаційному центрі КМКЛ № 18. В ході телефонної розмови

підсудний ОСОБА_1 представився працівником Адміністрації Президента України. У подальшому тещу ОСОБА_1 було проліковано та виписано, після чого, ОСОБА_1 знову йому зателефонував та подякував. В середині грудня 2009 року ОСОБА_1 приїхав до нього з приводу повторного лікування його тещі. В ході розмови, ОСОБА_1 підтвердив, що він

працює в АП України, крім того, запропонував придбати через аукціон автомобіль марки «Тойота Камрі» за 18000 доларів США з числа парку АП України. При цьому, вказав, що за оформлення цього автомобіля необхідно заплатити 1300 доларів США. Прийнявши рішення про придбання автомобіля, він у своєму службовому кабінеті головного лікаря в адміністративному корпусі лікарні на бул. Шевченка № 17 передав ОСОБА_1 19300 доларів США, який пообіцяв передати автомобіль протягом тижня. Через тиждень, ОСОБА_1 зателефонував йому та повідомив, що для розмитнення автомобіля потрібно ще грошові кошти, після чого, заїхав до нього в лікарню та він передав йому 700 грн. Однак ОСОБА_1 нічого не зробив та грошові кошти не повернув. Вважав, що підсудний ОСОБА_1 шляхом обману заволодів його грошовими коштами. Підтримав цивільний позов на суму 19300 доларів США та 700 грн.;

- ОСОБА_18, пояснив, що з ОСОБА_1 його познайомив його товариш ОСОБА_37, за пропозицією якого він виконував

ремонт будинку ОСОБА_1, який знаходиться в с. Тарасівка Київської області. В липні 2005 року ОСОБА_1 запропонував йому придбати автомобіль марки «Шкода Супер-Б» по низькій ціні. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що він займає посаду начальника Департаменту транспорту Адміністрації Президента України. В кінці липня 2005 року він зустрівся з ОСОБА_1 біля базару «Петрівка» і передав йому гроші в сумі 10800 доларів США на придбання автомобіля марки «Шкода Супер-Б», при цьому свідків не було, і розписки з ОСОБА_1 він не брав. Після цього він дізнався, що ОСОБА_37 також передав ОСОБА_1 певну суму грошей на придбання автомобіля. У подальшому, за вказівкою

підсудного, вони з ОСОБА_37 поїхали до м. Ужгорода, щоб забрати автомобілі. Там їх зустрів знайомий ОСОБА_1 та відвіз на склад, де стояли конфісковані автомобілі. Але автомобілі вони не забрали, оскільки, як повідомив ОСОБА_1, було відсутнє рішення суду щодо цих автомобілів. По приїзду до м. Києва він запитав у ОСОБА_1 скільки коштує автомобіль марки «Мерседес 222», який він бачив на складі в м. Ужгороді та який його зацікавив, ОСОБА_1 назвав ціну у 21800 доларів США. Він вирішив придбати вказаний автомобіль та, оскільки до вказаної суми йому не вистачало 8000 доларів США, він позичив її у своєї знайомої ОСОБА_3 Після цього, він, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зустрілись в ресторані на вул. Набережно-Хрещатицька в м. Києві і він передав ОСОБА_1 гроші в сумі 21800 доларів США. В кінці вересня 2005 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_37 знову їздили до м. Ужгорода, але забрати автомобілі їм не вдалось. Після цього ОСОБА_1 перестав відповідати на телефонні дзвінки та уникати зустрічі з ним. Підтримав цивільний позов на суму 14000 доларів США, оскільки підсудним в рахунок погашення боргу було передано йому автомобіль марки «Тоуота ХА», який він оформив на свою дружину та який пізніше будо продано;

- ОСОБА_3 пояснила, що з ОСОБА_1 її познайомив ОСОБА_18, який на той час виконував ремонтні роботи в її будинку за адресою: АДРЕСА_4. У зв'язку з давністю подій, вона не пам'ятає в якому конкретно році це було, 2005 чи 2006. При першій зустрічі ОСОБА_1 представився їй та її чоловіку директором адміністративно - господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України та надав візитну картку, де було вказано його анкетні дані та посаду, яку він обіймав у зазначеній установі. При зустрічі, ОСОБА_1 розповів про те, що він може

посприяти у придбанні автомобілів по значно нижчій за ринкову ціну. Оскільки ОСОБА_1 викликав у неї та її чоловіка довіру, вона повідомила йому про те, що хотіла б придбати для своєї родини автомобілі марки «Мерседес -Бенц МL 350», «Мерседес -Бенц 8 350» та «Мерседес-Бенц» (кубік). У відповідь на це ОСОБА_1 сказав, що як тільки отримає прайс-листи на автомобілі, які є в наявності, то

одразу ж з ними зв'яжеться. В серпні місяці вона та її чоловік ОСОБА_23 зустрілись з ОСОБА_1 в їхньому офісному центрі «РИКО», що знаходиться на вул. Новозабарській в м. Києві, де останній показав їм фотографії конфіскованих автомобілів і вони домовились про придбання автомобілів марки «Мерседес -Бенц МL 350» за 25000 доларів США, «Мерседес -Бенц 220» за 15000 доларів США та «Мерседес -Бенц» (кубік) а 30000 доларів США, на загальну суму 70000 доларів США. Вказану суму грошей вона з чоловіком передали ОСОБА_1 того ж дня. В подальшому вона, її чоловік та син, а також ОСОБА_18 за вказівкою ОСОБА_1 їздили до м. Ужгорода, щоб забрати конфісковані автомобілі, однак їх вони так і

не забрали та гроші ОСОБА_1 їм за автомобілі не повернув. Через деякий час, після того, як вони з чоловіком передали ОСОБА_1 гроші за автомобілі, вони знову зустрілись з останнім, який запропонував їм придбати земельну ділянку розміром 1,5 га в смт. Ворзель Київської області за гроші в сумі 60000 доларів США,

на що вони погодились і знову з чоловіком передали ОСОБА_1 вказану суму грошей. Крім цього, в серпні місяці ОСОБА_1 запропонував її чоловіку посаду заступника голови НАК «Нафтогаз Україна», при цьому, він зазначив, що для вирішення даного питання необхідно буде сплатити 450000 доларів США. ЇЇ чоловік

погодився на цю пропозицію ОСОБА_1 і через декілька днів вони, при зустрічі в ресторані «Держава», що знаходиться на перехресті вулиць Інституцької та Банкової в м. Києві, передали ОСОБА_1 вказану суму грошей. Всього ними

було передано ОСОБА_1 580000 доларів США. Однак, ОСОБА_1 жодного із своїх зобов'язань не виконав. Зазначила, що протягом 2008 року ОСОБА_1 частинами віддавав їй гроші, а всього в сумі 100000 доларів США, однак залишився винним 480000 доларів США.;

- ОСОБА_25 пояснив, що на початку 2009 року він познайомився з ОСОБА_1, який повідомив йому, що працює директором Департаменту автомобільного транспорту при Адміністрації Президента України. В середині жовтня 2009 року він звернувся до

ОСОБА_1 з проханням влаштувати його на посаду директора адміністративно-господарського департаменту і транспорту при Адміністрації Президента України, за що дав йому гроші в сумі 10000 доларів США. Однак, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 свого зобов'язання не виконав і гроші не повернув, він написав заяву до міліції. Але приблизно через місяць після цього ОСОБА_1 повернув йому гроші.

У відповідності до вимог ст. 306 КПК України 1960 року судом першої інстанції оголошені і досліджені показання потеплілого ОСОБА_24 надані на досудовому слідстві, згідно з якими у липні 2009 року він

познайомився з ОСОБА_1 та ОСОБА_38, які представились

представниками фірми, що займається пошуком та продажем земельних ділянок. Вони пообіцяли йому за 500000 грн. знайти для придбання земельну ділянку в Голосїївському районі м. Києва. 07 серпня 2009 року він зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_38 на Центральному автовокзалі м. Києва по пр-ту Науки б. 2/1 і передав їм гроші в сумі 250000 грн., купюрами по 500 грн., в якості завдатку для пошуку та купівлі земельної ділянки під дачний маєток в Голосіївському районі м. Києва. Розписки з них він не взяв, так як довіряв їм, але попередньо переписав декілька номерів купюр, які передав їм. При цій зустрічі були присутні ОСОБА_39 та ОСОБА_40 Після даної зустрічі ОСОБА_38 та ОСОБА_1

більше з ним не зв'язувались і гроші йому не повернули (т. 5 а.с. 143-147, 149-153).

Колегія суддів не має підстав піддавати сумнівам достовірність показань потерпілих, оскільки не зважаючи на те, що не всі вони були знайомі між собою, вони одностайно вказують на заволодіння ОСОБА_1 їх грошима шахрайським шляхом за різних обставин, але схожим способом, а також повідомляють номери телефонів, якими в той час користувався ОСОБА_1 На правдивість їх показань вказує і те, що за відсутності розписок від ОСОБА_1 вони повідомляють про розміри відшкодування засудженим отриманих коштів.

Крім того, показання потерпілих підтверджуються показаннями свідків:

- ОСОБА_31 та ОСОБА_30, які підтвердили показання потерпілої ОСОБА_12 щодо отримання ОСОБА_1, який представлявся відповідальним працівником Адміністрації Президента України та надавав відповідну візитку, грошових коштів на придбання земельної ділянки. Однак ніяких дій не вчинив, а кошти не повернув;

- ОСОБА_41та ОСОБА_28., які підтвердили показання потерпілого ОСОБА_15, щодо заволодіння ОСОБА_1 коштами останнього під приводом придбання для нього автомобіля;

- ОСОБА_37, згідно з якими ОСОБА_1 представлявся йому директором Державного департаменту транспорту АП

України та дав свою візитну картку та у червні 2005 року запропонував оформити на його ПП «Агранат» земельну ділянку за 50000 доларів США, з яких 25000 доларів США повинен був заплатити він, а решту 25000 доларів США повинен був заплатити ОСОБА_1 В кінці липня 2005 року ОСОБА_1 запропонував йому придбати в м. Ужгороді за 10000 доларів США конфіскований автомобіль марки «Фольксваген Пасат» для чого він передав ОСОБА_1 25000 доларів США на придбання земельної ділянки та 10000 доларів США на придбання автомобіля. На початку червня 2005 року він познайомив підсудного ОСОБА_1 з ОСОБА_18, який передав ОСОБА_1 32000 доларів США для придбання конфіскованих автомобілів. На початку серпня 2005 року за вказівкою ОСОБА_1 він з ОСОБА_18 їздив в м. Ужгород за автомобілями, однак забрати їх не змогли. В кінці вересня 2005 року він з ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_23 та їхнім сином поїхали в м. Ужгород. Від сім'ї ОСОБА_23 він дізнався, що вони також передали підсудному ОСОБА_1 грошові кошти на придбання автомобілів. Однак в м. Ужгороді їм автомобілі ніхто не віддав, а

ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідав. У подальшому ОСОБА_1 гроші йому повернув;

- ОСОБА_23 та свідка ОСОБА_3 ( в порядку ст. 306 КПК України 1960 року), які підтвердили показання потерпілої ОСОБА_3, щодо обставин заволодіння ОСОБА_1, який представлявся директором Державного департаменту транспорту АП України, грошовими коштами потерпілої;

- ОСОБА_42 (в порядку ст. 306 КПК України 1960 року), яка підтвердила що саме ОСОБА_1 приблизно у 2005 році з незнайомою їх жінкою, приїздив до неї, як до голови селищної ради смт. Ворзель Київської області, представлявся працівником Адміністрації Президента України та надав візитну картку. ОСОБА_1 просив про надання вищевказаній жінці частину земельної ділянки під забудову житлового будинку, на що вона повідомила, що на даний час виготовляється житловий план селища, де будуть вказані земельні ділянки, які будуть видаватись під забудову. Приблизно через

тиждень ОСОБА_1 знову приїхав до неї і запитав коли буде виготовлений генеральний план смт. Ворзель Київської області, на що вона йому відповіла, що їй це невідомо. Після цього він ще декілька разів приїжджав з такими питаннями, але землі він так і не отримав (т. 3 а.с. 239-240);

- ОСОБА_43 (в порядку ст. 306 КПК України 1960 року), згідно з якими, ОСОБА_1, який обіцяв влаштувати її та ОСОБА_44 працювати в Адміністрацію Президента України і вони написали відповідні заяви про прийняття на роботу в АП України. Крім того, ОСОБА_1 до приміщення офісу ОСОБА_23 та вів розмову про можливість придбання з митних складів конфіскованих

автомобілі за ціною нижчою від ринкової марки «Мерседес Бенс» за 70000 доларів США, на що ОСОБА_23 передав

ОСОБА_1, приблизно сім пачок з доларами США, а останній, перерахувавши гроші, пішов з офісу;

- ОСОБА_45, яка підтвердила показання потерпілого ОСОБА_7, щодо обставин заволодіння ОСОБА_1 обманним шляхом грошовими коштами під приводом надання квартири та земельної ділянки;

- ОСОБА_46, який підтвердив показання потерпілого ОСОБА_10, щодо обставин заволодіння ОСОБА_1 обманним шляхом грошовими коштами потерпілого;

- ОСОБА_47 та ОСОБА_48, які підтвердили показання потерпілого ОСОБА_11 щодо заволодіння ОСОБА_1, який представлявся відповідальним працівником АП України, обманним шляхом грошовими коштами потерпілого;

- ОСОБА_26 і свідка ОСОБА_49 ( в порядку ст. 306 КПК України 1960 року), які пояснили, що їх батько ОСОБА_16 передавав

ОСОБА_1, який представлявся відповідальним працівником АП України, 19300 доларів США для придбання автомобіля, однак останній нічого не зробив, а гроші не повернув;

- ОСОБА_32, яка підтвердила, що її чоловік ОСОБА_14 на початку серпня 2009 року передав ОСОБА_1, який представлявся працівником АП 18200 доларів США, а вона - заяву на участь в аукціоні на придбання автомобіля. Однак у подальшому ОСОБА_1 нічого не зробив, гроші не повернув;

- ОСОБА_50, яка підтвердила передачу 25 квітня 2007 року ОСОБА_5 ОСОБА_1 35000 доларів США для придбання автомобіля марки «Лексус», При цьому ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_5 ще 35000 доларів США, які були передані 29 квітня 2007 року. Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що остання передала ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 100000 доларів США, які той не повернув;

- ОСОБА_51, яка пояснила, що в кінці 2007 року, до її тимчасового помешкання за адресою: АДРЕСА_5, прийшов ОСОБА_1 з чоловіком на ім'я ОСОБА_52. ОСОБА_1 повідомив, що він працює в АП України та підвальне приміщення за вказаною адресою, яке є комунальною власністю Печерської РДА м. Києва, продається, а її буде виселено в інше місце. Крім того, він повідомив, що покупцем приміщення є ОСОБА_52, з яким він прийшов його оглянути, а він, як посадова особа АП України допоможе їй в отриманні

однокімнатної квартири в м. Києві, у зв'язку з чим, взяв у неї копії паспорта та ідентифікаційного коду для початку оформлення документів;

- ОСОБА_53 (порядку ст. 306 КПК України 1960 року), яка підтвердила обставини, заволодіння ОСОБА_1, який представлявся, відповідальним працівником АП України, обманним шляхом грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8;

- ОСОБА_33 за якими, у 2008 році її чоловік ОСОБА_9 повідомив про можливість через ОСОБА_1 придбати автомобіль марки «Тойота Камрі» за низькою ціною, а саме за 12000 доларів США, але 4500 доларів США необхідно було заплатити одразу, а решту грошей у нього із заробітної плати вирахує ОСОБА_1, у якого її чоловік працював електриком. Даний автомобіль, зі слів ОСОБА_1, належав Адміністрації Президента України. В грудні 2008 року вона передала чоловікові 4500 доларів США, паспорт, ідентифікаційний номер, який сів на зупинці громадського транспорту в с. Крюківщина Київської області в автомобіль до ОСОБА_1 і вони поїхали;

- ОСОБА_40 та ОСОБА_39, за якими вони були присутні 07 серпня 2009 року при передачі ОСОБА_24 в автомобілі марки «Лексус» чорного кольору, за кермом якого був ОСОБА_1, також був і ОСОБА_38, грошей в сумі 250000 грн. на придбання земельної ділянки;

- ОСОБА_54 згідно з якими, на початку 2009 року її чоловік ОСОБА_19 передав ОСОБА_1, який представився працівником Адміністрації Президента України, гроші в

сумі 198000 грн. на придбання автомобіля марки «Тойота Камрі» та на прохання ОСОБА_1 ще 55000 доларів США у борг. У подальшому ОСОБА_1 розписку її чоловіку, але нічого не зробив і гроші не повернув;

- ОСОБА_29 (в порядку ст. 306 КПК України 1960), згідно з якими, приблизно з травня 2005 року вона працювала на посаді помічника нотаріуса ОСОБА_13, за адресою: вул. Маяковького б. 2 м. Боярка Київська область. ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_20 вона знає, оскільки вони як клієнти звертались до нотаріуса, де вона працювала. ОСОБА_1 представлявся їй та іншим особам працівником Адміністрації Президента України. Приблизно у вересні 2009 року вона дізналась від ОСОБА_13, що ОСОБА_1 пообіцяв їй за грошову винагороду вирішити питання про отримання нею земельної ділянки в с. Віта Поштова Київської області. У зв'язку з тим, що ОСОБА_13 уже використала своє право на приватизацію земельної ділянки, то остання звернулася до неї з проханням оформити землю на своє ім'я, на що вона погодилась. Після цього, ОСОБА_13 запросила її до свого кабінету, де ОСОБА_1 надав їй бланк заяви, яку необхідно було заповнити для набуття права власності на земельну ділянку та повідомив, що для оформлення земельної ділянки необхідні копії її паспорту та ідентифікаційного номера, які вона разом із заповненою заявою у присутності ОСОБА_13 передала ОСОБА_1;

- ОСОБА_55, згідно з якими, 05 лютого 2010 року працюючи водієм в Інституті урології, привіз потерпілу ОСОБА_17 до будинку на вул. Шовковичній, номер якого він не пам'ятає, однак прочитав на табличці Адміністрація Президента України. ОСОБА_17 сказала, що везе частину грошових коштів на придбання квартири. Коли вони під'їхали, то потерпіла ОСОБА_17 зателефонувала і через деякий час з будинку на поріг вийшов ОСОБА_1 Після цього, потерпіла ОСОБА_17 дістала із своєї сумки грошові кошти, які переклала в конверт, та пішла на зустріч до ОСОБА_1 Через деякий час ОСОБА_17

повернулася, однак уже без конверту. У подальшому, зі слів потерпілої ОСОБА_17, йому стало відомо, що в останньої виникли проблеми, оскільки ОСОБА_1 перестав виходити на зв'язок;

- ОСОБА_56, згідно з якими, він працюючи в Інституті урології та в 2008 році побачив ОСОБА_1, коли той заходив до директора інституту ОСОБА_11 представляючись йому працівником АП України;

- ОСОБА_57 згідно з якими, вона працюючи в

Інституті урології та 05 лютого 2010 року, перебуваючи в приймальні головного лікаря інституту ОСОБА_17, бачила як з кабінету останньої вийшов ОСОБА_1 Коли вона зайшла в кабінет, то ОСОБА_17 повідомила, що їй ОСОБА_1 може допомогти вирішити житлове питання, при цьому, головний лікар запитала, чи не може вона дати їй в борг грошові кошти в сумі 100000 грн., на що вона відмовила, оскільки у неї не було такої суми;

- ОСОБА_58, згідно з якими, ОСОБА_1, який сказав, що працює в Адміністрації Президента України,запропонував йому придбати земельну ділянку в с. Віта Поштова Київської області. 25 травня 2009 року вони зустрілись на вул. Лютеранській в м. Києві поблизу Адміністрації Президента України і ОСОБА_1 дав йому бланк заяви на ім'я сільського голови с. Віта Поштова про виділення йому замельної ділянки під індивідуальну житлову забудову та для ведення особистого сільського господарства площами 0, 1 та 0, 15 га. Потім вони на автомобілі ОСОБА_1 поїхали в с. Віта Поштова Київської області, де ОСОБА_1 показав приблизну

земельну ділянку, яка буде йому виділена. Цього ж дня або на наступний день вони знову зустрілись на вул. Лютеранській в м. Києві і він віддав ОСОБА_1 заповнений бланк заяви та копію свого паспорта. При цьому ОСОБА_1 запитав його чи привіз він гроші в сумі 40000 доларів США для вирішення питання про

виділення земельної ділянки, на що він відповів, що у нього таких грошей немає. Після цього ОСОБА_1 декілька разів телефонував йому та казав, що йому терміново необхідно зібрати вказану суму грошей, оскільки це дуже вигідна пропозиція. Оскільки він не мав такої суми грошей та не хотів їх позичати, то він відмовив ОСОБА_1, і той через деякий час перестав йому телефонувати і

більше вони не спілкувались;

- ОСОБА_59 (порядку ст. 306 КПК України 1960 року), згідно з якими, з травня 2002 року він працює на посаді голови сільської ради с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області. Приблизно у 2004 або 2005 році ОСОБА_1 прийшов до нього в приміщення сільської ради, та, представившись працівником Кабінету

Міністрів України чи Адміністрації Президента України, точно він не пам'ятає, запропонував йому написати листа з метою отримання матеріальної допомоги для подальшого розвитку села. Він погодився, написав такий лист та передав його ОСОБА_1 Через деякий час ОСОБА_1 знову приїхав до нього та показав

цей лист, у верхньому кутку якого був напис «Дозволяю», та повідомив, що все буде добре і вони отримають матеріальну допомогу для села. Крім того, ОСОБА_1 пропонував йому свою допомогу у вирішенні питань щодо вилучення з держлісфонду Боярської лісо-дослідної станції ділянки лісу та в подальшому переведення її до земель запасу с. Віти Поштової через Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України;

- ОСОБА_60 (в порядку ст. 306 КПК України 1960 року), згідно з ОСОБА_1 представлявся йому як працівник Адміністрації Президента України.

Крім того, свідок ОСОБА_61 підтвердила свою участь у слідчих діях, які проводив слідчий Любивець П.В. у якості понятої та підписання відповідних протоколів.

А свідки ОСОБА_62 та ОСОБА_63 підтвердили, що при затриманні ОСОБА_1 18 червня 2010 року представився як ОСОБА_27, у якого в присутності двох понятих виявлено та вилучено пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору. Після цього чоловік, який представився як ОСОБА_27, пояснив, що вилучена у нього речовина - кокаїн і він зберігає його для власного вживання. Цього ж дня було проведено змиви з рук затриманого. Також зазначив, що у затриманого

чоловіка було при собі посвідчення помічника голови Комітету по боротьбі з

корупцією на ім'я ОСОБА_27, яке він пред'являв для посвідчення своєї особи.

Ці ж обставини підтверджуються і показаннями свідка ОСОБА_64, даними на досудовому слідстві та оголошеними судом першої інстанції в порядку ст. 306 КПК України 1960 року, згідно з якими, 18 червня 2010 року він був присутній у якості понятого при проведенні огляду ОСОБА_27, в якого було виявлено та вилучено в поліетиленовому пакетику речовину світлого кольору. Як пояснив ОСОБА_27 в пакетику знаходиться наркотичний засіб - кокаїн, який належить йому. Крім того, в його присутності було проведено змиви з рук ОСОБА_27 (т. 6 а.с. 177-178).

Достовірність показань потерпілих та свідків, підтверджуються також іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції:

- протоколами огляду, виявлення та вилучення від 19 травня

2009 року, згідно з якими, під час поверхневого огляду в ОСОБА_1 вилучено дві візитні картки на його ім'я, в яких зазначено «Адміністрація Президента України, Директор адміністративно-господарського департаменту та транспорту, крім того вказано номери телефонів, за якими з ним спілкувались потерпілі (т. 3 а. с. 54,56);

- протоколами виїмки від 26 квітня, 01 червня, 16 липня 2010 року, згідно з якими, у потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, свідка

ОСОБА_32 вилучено візитні картки зі змісту яких убачається, що

ОСОБА_1 працює в Адміністрації Президента України (т. 3 а.с. 207-210, т. 4 а.с. 49-50, т. 6 а.с. 44-46);

- протоколом добровільної видачі від 03 червня 2010 року,

згідно з якими, свідок ОСОБА_42 видала візитну картку на ім'я ОСОБА_1, зміст якої свідчить про те, що останній працює директором адміністративно- господарського департаменту Адміністрації Президента України (т. 3 а.с. 243-244);

- протоколами очних ставок від 10 лютого, 22, 23 червня,

02, 19 липня 2010 року, проведених між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілими ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_5,, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_24, свідками ОСОБА_39, ОСОБА_40, згідно з якими, останні підтвердили свої показання, щодо

заволодіння ОСОБА_1 шляхом обману грошовими коштами потерпілих(т. 3 а.с. 98-99, 217-219, т. 4 а.с. 58-60, 155-156, т. 5 а.с. 53-55, 88-90, 119-121, 167-170);

- протоколом виїмки від 08 липня 2010 року, згідно з

яким, у потерпілого ОСОБА_19 вилучено розписку, яка підтверджує факт передачі останнім ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 75000 доларів США (т. 5 а.с. 72, 73);

- протоколом виїмки від 29 червня 2010 року, згідно з якими, в потерпілого ОСОБА_15 вилучено розписку, яка підтверджує факт передачі останнім ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 19500 доларів США (т. 6 а.с. 108, 109);

- протоколом обшуку від 10 лютого 2010 року, згідно з

якими, в ході обшуку в будинку АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_1 вилучено купюри номіналом 500 грн. ВГ 4309819 та ГК 6163530, які є частиною переданих останньому потерпілим ОСОБА_24 250000 грн. на придбання земельної ділянки, а згідно з даними протоколу огляду від 13 квітня 2010

року, оглянуто вказані грошові купюри (т. 8 а.с. 5-11, 173-177);

- даними, що містяться в протоколі огляду роздруківок телефонних дзвінків абонента з номером НОМЕР_6, яким користувався ОСОБА_1, згідно з якими, останній 07 серпня 2009 року, тобто в день вчинення злочину, спілкувався з потерпілим ОСОБА_24 по номеру НОМЕР_7, яким той користувався (т. 7 а.с.185-186);

- даними, що містяться в протоколі виїмки від 09 липня 2010 року, згідно з якими, у приватного нотаріуса ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6, вилучено договори позики грошей, укладені 21 серпня 2009 року між підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_30, а також документи, на підставі яких були посвідчені ці договори (т. 5 а.с. 242-250).

Зазначені договори позики, які підписані ОСОБА_1 містять у даних щодо особи ОСОБА_1 запис про те, що він працює Директором Департаменту автомобільного транспорту Адміністрації Президента України, що спростовує його пояснення та посилання в апеляції на те, що він ніколи так не представлявся;

- протоколом виїмки від 05 липня 2010 року, згідно з яким, в потерпілого ОСОБА_14 вилучено розписку, яка підтверджує факт

передачі останнім підсудному ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 18200 доларів США (т. 6 а.с. 38, 39);

- речовими доказами, а саме, документами на ім'я ОСОБА_25, вилученими в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, (т. 8 а.с. 191);

- протоколом огляду та вилучення від 18 червня 2010 року,

згідно з якими, в приміщенні чергової частини ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві працівниками міліції в присутності двох понятих під час проведення огляду чоловіка, який назвався ОСОБА_27, було виявлено та вилучено з правої кишені штанів, в які той був одягнений, поліетиленовий пакет з

порошкоподібною речовиною світлого кольору (т. 6 а.с. 159);

- даними, що містяться в протоколі вилучення змивів з долоней рук від 18 червня 2010 року, згідно з якими, у ОСОБА_27 проведено змиви з долоней рук за допомогою двох ватних тампонів (т. 6 а.с. 160);

- висновком експерта № 1330х від 15 липня 2010 року,

згідно з якими, надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору масою 0, 399 г (об. 1 ), вилучена 18 червня 2010 року в ході огляду ОСОБА_1(як зазначено в постанові про призначення експертизи) містить наркотичний засіб - кокаїн. Відсотковий вміст кокаїну в наданій речовині дорівнює 25% (об. 1).

Маса кокаїну в речовині становить 0, 0997 г (об. 1 ). Згідно з висновком спеціаліста № 2381х від 21 червня 2010 року: «Маса кокаїну в речовині дорівнює 0, 106 г (об. 1 ) (т. 7 а.с. 4-5);

- висновком експерта № 1302х від 15 липня 2010 року,

згідно з якими, в нашаруваннях на ватних тампонах (об. 1) виявлено наркотичний засіб - кокаїн у слідовій кількості (в межах використаних методів дослідження). Згідно з висновком спеціаліста № 2382х від 21 червня 2010 року: «Маса кокаїну в нашаруваннях становить 0, 0004 г (об. 1)» (т. 7 а.с. 10);

- протоколом особистого обшуку затриманого від 21 червня 2010 року, згідно з якими, в ОСОБА_1 вилучено посвідчення Національного комітету по боротьбі з корупцією № 17/5568 на ім'я ОСОБА_27 (т. 2 а.с. 80);

- висновком техніко-криміналістичної експертизи № 309/тдд від 15 липня 2010 року, посвідчення Національного комітету по боротьбі з корупцією № 17/5568, видане на ім'я ОСОБА_27 не відповідає посвідченню ВГО Національного комітету по боротьбі з корупцією № 24/1004, видане на ім'я ОСОБА_65, що було надано на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Зображення бланку посвідчення

Національного комітету по боротьбі з корупцією № 17/5568, видане на ім'я ОСОБА_27 нанесені за допомогою кольорового знакодрукуючого пристрою (лазерним принтером) (т. 7 а.с. 17-20).

Колегія суддів приходить до висновку, що показання потерпілих та свідків щодо фактичних обставин справи, протягом як досудового, так і судового слідства були стабільними, послідовними та були підтверджені іншими доказами по справі, у тому числі об'єктивними даними, що містились у висновках проведених експертиз.

При цьому, всупереч доводам апеляції ОСОБА_1, будь-яких суттєвих протиріч в показаннях зазначених потерпілих та свідків, які б впливали на фактичні обставини справи, колегією суддів не встановлено.

Всупереч доводам апеляції ОСОБА_1, суд першої інстанції у повному обсязі розглянув та перевірив в судовому засіданні обставини на які посилався ОСОБА_1 у своїх поясненнях, клопотаннях, запереченнях і які повторюються в апеляції засудженого, та обґрунтовано відхилив їх навівши мотиви такого рішення у вироку.

Так, посилання ОСОБА_1 з приводу застосовували до нього незаконних методів ведення досудового слідства та підкидання йому наркотичного засобу і посвідчення, спростовується як наведеними вище доказами, так і результатами перевірки за вказаними обставинами, за якою помічником прокурора Шевченківського району м. Києва винесено постанову від 16 листопада 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діянні працівників Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ознак складу злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України.

Безпідставними є посилання засудженого щодо розгляду його справи за відсутності ОСОБА_38, оскільки матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_38 виділені в окреме провадження, а відносно ОСОБА_38 оголошено розшук. (т.2 а.с.90-93, 126 об.).

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання засудженого на цивільно-правовий характер відносин з потерпілими оскільки характер та послідовність його дій, спосіб заволодіння грошовими коштами потерпілих вказує, що умисел ОСОБА_1, був спрямований на шахрайське заволодіння грошовими коштами потерпілих без наміру їх повернення, а розписки надавалися ОСОБА_1 з метою введення потерпілих в оману щодо його дійсних намірів і у своїй більшості були результатом намагань потерпілих повернути кошти.

Таким чином, всупереч доводам апеляції ОСОБА_1, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, ретельно перевіривши усі доводи засудженого, висунуті ним на свій захист, допитавши при цьому потерпілих та свідків, дослідивши докази, давши оцінку в їх сукупності, дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1: у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому; у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах; у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах, а за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_24 ще й за попередньою змовою групою осіб; у

незаконному придбанні, зберіганні і перевезенні наркотичних засобів, без мети збуту; у незаконному підробленні посвідчення, яке видається організацією, яка має право видавати такі посвідчення і яке надає права з метою його використання; у незаконному використанні завідомо підробленого документа, та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 07 квітня 2011 року), ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року).

Будь-яких суттєвих порушень вимог КПК України 1960 року, які б були безумовними підставами для скасування чи зміни вироку, по справі не встановлено.

Колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними твердження апеляцій прокурора та засудженого щодо невідповідності призначеного покарання ступені тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, оскільки покарання засудженому ОСОБА_1 призначене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливим, відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про особу ОСОБА_1

При цьому судом першої інстанції правильно враховані характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, стан його здоров'я, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання, а тому йому обґрунтовано призначив покарання у межах санкції статей за якими його визнано винним, і застосував ст. 70 КК України, оскільки саме таке покарання за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи апеляції прокурора про необхідність призначення більш суворого покарання через невизнання ОСОБА_1 своєї вини, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для збільшення терміну покарання, оскільки є позицією ОСОБА_1 при захисті від пред'явленого обвинувачення.

З уваги на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляцій прокурора та засудженого на вирок суду першої інстанції відсутні, а вирок суду підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366,382 КПК України 1960 року, п.п. 9,11,15 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 6 березня 2013 року щодо виділення в окреме провадження та направлення кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 209 КК України прокурору м. Києва на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задовлення.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

Мороз І.М. Васильєва М.А. Лук'янець Л.Ф.

Справа № 11/796/1886/2013 Категорія КК: ч. 5 ст. 191

Головуючий у першій інстанції - Козятник Л.Г.

Доповідач - Мороз І.М.