Рішення

від 29.12.2008 по справі 2/198-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/198-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 грудня 2008 р.           Справа 2/198-08

за позовом: Вінницького обласного комунального підприємства  водопровідно-каналізаційного господарства "Вінницяводоканал", 21022, м. Вінниця, вул.Київська, 173   

до: ТОВ "Вінницький завод залізобетонних виробів", м. Вінниця, вул.Примакова, 1  

про стягнення 44 667,48 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

           позивача, Швидюк Є.О., за  довіреністю

           відповідача : Сороковська С.В., за довіреністю

           відповідача, Швець І.І., за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

 Подано позов про стягнення 44 667,48 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 18.11.2008 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 29.12.2008 року.

В судовому  засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Представники  відповідача позов визнав в повному обсязі.

З пояснень представників сторін та наданих  матеріалів суд вбачає  таке:

04.04.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір приєднання № 502 ЖИТ - 1- "Для тимчасового надання послуг з водопостачання та водовідведення на період будівництва та реконструкції об'єктів".

Відповідно до умов договору позивач якісно та вчасно надавав послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідач в свою чергу не  сплачував  коштів за надані послуги, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 40 721,68 грн.

Внаслідок великої заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення 18.09.2008 року  між ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" та ТОВ "Вінницький  завод залізобетонних виробів " було укладено додаткову угоду по реструктуризації  боргу до договору  № 502 ЖИТ - 10 від 04.04.2006 року.

За якою споживач зобов'язувався сплачувати суми реструктуризованого боргу згідно графіку реструктуризації, а також сплачувати поточні платежі за послуги водопостачання та водовідведення згідно виставлених рахунків.

Споживач не виконує своїх зобов'язань передбачених додатковою угодою.

Станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача становить 44 667,48 грн.

Відповідач позов визнає повністю.

Наведене стверджується:

-  договором приєднання № 502 ЖИТ - 1- "Для тимчасового надання послуг з водопостачання та водовідведення на період будівництва та реконструкції об'єктів";

- додатковою угодою від 18.09.2008 року до договору № 502 ЖИТ -10 від 04.04.2006 року;

- претензією № 6-а/8451  від 28.10.2008 року;

- іншими матеріалами справи.

Дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що 04.04.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір приєднання № 502 ЖИТ - 1- "Для тимчасового надання послуг з водопостачання та водовідведення на період будівництва та реконструкції об'єктів".

Відповідно до п.1.1. договору № 502 ЖИТ -10 від 04.04.2006 року підприємство позивача надає послуги централізованого водопостачання "споживачу",  забезпечує  питною водою, яка відповідає діючому стандарту ДОСТ 2874-82 "Вода питна", відповідно встановленого ліміту в об'ємі 44 895, 00 м3/міс.

Відповідно до п. 1.2. договору № 502 ЖИТ -10 від 04.04.2006 року - споживач своєчасно проводить оплату за отримані послуги.

Відповідно до п. 3.1. договору № 502 ЖИТ -10 від 04.04.2006 року - споживач проводить оплату послуг з водопостачання та водовідведення не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі отриманого рахунку, за тарифами, затвердженими Вінницькою облдержадміністрацією, або органом місцевого самоврядування, згідно розпорядження Вінницької ОДА від 12.12.2002 року № 46 в тому числі: вода - 1,96 грн. за 1 куб.м з ПДВ; стоки 1,82 грн. за 1 куб.м. з ПДВ.

Відповідач  не  сплачував  коштів за надані послуги, в зв'язку з чим в нього виникла заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 40 721,68 грн.

Внаслідок великої заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення 18.09.2008 року  між ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" та ТОВ "Вінницький  завод залізобетонних виробів " було укладено додаткову угоду по реструктуризації  боргу до договору  № 502 ЖИТ - 10 від 04.04.2006 року.  За якою споживач зобов'язувався сплачувати суми реструктуризованого боргу згідно графіку реструктуризації, а також сплачувати поточні платежі за послуги водопостачання та водовідведення згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п.1.1. додаткової угоди - кредитор дозволяє, а боржник бере на себе обов'язки здійснити реструктуризацію боргу.

Відповідно до п.1.2. додаткової угоди - додаткова угода укладається на суму боргу 40 721,68 грн.

Відповідно до п.1.3. додаткової угоди - реструктуризація здійснюється згідно умов даної угоди та графіку, розробленого та затвердженого кредитором і погодженого з боржником.

Відповідно до п.1.4. додаткова угода є обов'язковою складовою частиною договору № 502 ЖИТ - 10 від 04.04.2006 року "Для тимчасового надання послуг з водопостачання та водовідведення на період будівництва та реконструкції об'єктів".

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди - боржник бере на себе обв'язки сплатити суму реструктуризованого боргу згідно графіку реструктуризації до 01.09.2009 року в загальній сумі 40 721,68 грн., а також сплачувати поточні платежі за надані послуги за водопостачання та водовідведення згідно виставлених рахунків.

Відповідно до додаткової угоди  затверджено такий графік погашення боргу:

вересень 2008 року - 3393,47 грн.;

жовтень 2008 року - 3393,47 грн.;

листопад  2008 року - 3393,47 грн.;

грудень 2009 року - 3393,47 грн.;  

січень 2009 року - 3393,47 грн.;

лютий 2009 року - 3393,47 грн.;

березень 2009 року - 3393,47 грн.;

квітень 2009 року - 3393,47 грн.;

травень 2009 року - 3393,47 грн.;

червень 2009 року - 3393,47 грн.;

липень 2009 року - 3393,47 грн.;

серпень 2009 року - 3393,47 грн.;

Споживач не виконує своїх зобов'язань передбачених додатковою угодою.

Станом на подання позов до суду  за відповідачем рахується  заборгованість в розмірі 44 667,48 грн.

Зважаючи на те, що відповідно до графіку погашення боргу за відповідачем рахується прострочення платежу тільки за вересень, жовтень, листопад 2008 року в розмірі 10 180,41 грн.,  тому тільки дана заборгованість підлягає стягненню.

В стягненні реструктуризованої заборгованості  на 2009 рік слід відмовити, в зв'язку з тим, що не настав строк погашення платежів.

В силу  ст. ст. 43, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, тому з відповідача слід стягнути 10 180,41  грн. В стягненні 34 486,95 грн. слід відмовити.  Понесені позивачем судові витрати  на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

          Керуючись ст. ст. 33, 43, 49,78,  82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 525,526, ч. 1 ст. 530  ЦК України , -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Вінницький завод залізобетонних виробів" (м.Вінниця, вул.Примакова, 1, р/р 260062600 в АПБ "Райффайзен банк Аваль", МФО 302247, код 03575578 )  на користь Вінницького обласного комунального підприємства  водопровідно-каналізаційного господарства "Вінницяводоканал"( 21022, м.Вінниця, вул.Київська, 173, р/р 26005279624011 в ВФ "Приватбанк", МФО 302689, код 03339012) 10 180,41 грн. заборгованості;  101,80 грн. витрат на сплату державного мита, 26,89 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В  стягненні 34 486,95 грн. заборгованості відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам.  

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  30 грудня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи  2 - позивачу  3 - відповідачу