Рішення

від 17.12.2013 по справі 911/3958/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"17" грудня 2013 р. Справа № 911/3958/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства "Рубанецьке", Вінницька обл., с. Козятин до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тетіїв про стягнення 58332,13 грн. за участю представників:

позивача:Бондарчук В.І. - дов. від 18.11.2013р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Рубанецьке" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 58332,13 грн., з яких 51726 грн. основний борг, 2699,67 грн. 3% річних та 3896,46 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву від 16.12.2013р., якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог на заявлену до стягнення суму пені 3896,46, оскільки пеня не передбачена умовами договору та не підлягає стягненню з відповідача та просить суд стягнути з відповідача 51726 грн. основного боргу та 2699,67 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 51726 грн. основного боргу та 2699,67 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 24.11.2011р. (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - продавець зобов'язується продати (передати у власність) відповідачу - покупцю, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) зерно пшениці продовольчої в кількості не менше 25 тонн (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за цим договором, за ціною 1780 грн. за одну тонну без врахування суми податку на додану вартість.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 20 днів з моменту отримання товару від постачальника.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 24.11.2012р. (п. 9.1, 9.2 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній поставив відповідачу обумовлений договором товар - пшеницю продовольчу у кількості 29,06 тонн на загальну суму 51726,80 грн., а відповідач на підставі довіреності від 24.11.2011р. серії ЯМЖ № 950587 вказаний товар прийняв.

Зазначена видаткова накладна підписана в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Дослідивши вказану вище довіреність від 24.11.2011р. серії ЯМЖ № 950587, на підставі якої повноважний представник відповідача отримав товар на загальну суму 51726,80 грн. та посилання на яку міститься у вищезазначеній видатковій накладній, судом встановлено, що вказана довіреність датована 24.11.2011р. та термін її дії визначений також до 24.11.2011р., що співпадає з днем укладання сторонами договору поставки.

Враховуючи вищеперелічені документи у їх сукупності, та відсутність вказівки на дату у видатковій накладній, за якою позивач поставив, а відповідач прийняв обумовлений даним договором товар на загальну суму 51726,80 грн., суд дійшов висновку, що датою постачання позивачем товару та його прийняття відповідачем на загальну суму 51726,80 грн. за вказаною видатковою накладною є саме 24.11.2011р.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань розрахунок за отриманий товар не здійснив, позивач надіслав на адресу відповідача претензію, якою вимагав сплатити наявну заборгованість у розмірі 51726 грн. за поставлений товар, яку відповідач отримав 09.10.2012р., що підтверджується підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 2210035223543, копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану вимогу та свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по зазначеній вище видатковій накладній не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі заявленої до стягнення суми 51726 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується борг в розмірі заявленої до стягнення сумі 51726 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 51726 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми за 365 днів прострочення у 2012 році та 270 днів прострочення у 2013 році складають 2699,67 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення 2699,67 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 51726 грн. основного боргу та 2699,67 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства "Рубанецьке" (22109, Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Козятин, вул. Терешкової, 24, ідентифікаційний код 33697036) 51726 (п'ятдесят одну тисячу сімсот двадцять шість) грн. основного боргу, 2699 (дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 67 коп. 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 27.12.2013р.