Рішення

від 10.12.2013 по справі 911/4271/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"10" грудня 2013 р. Справа № 911/4271/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд", м. Київ до Приватного підприємства "Авторент", с. Софіївська Борщагівка про стягнення 25498,37 грн. за участю представників:

позивача:Бублик А.В. - дов. від 11.04.2013р. № 30-юр відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" (далі - позивач) до Приватного підприємства "Авторент" (далі - відповідач) про стягнення 25498,37 грн., з яких 23675,34 грн. основний борг, 785,82 грн. 10% річних та 1037,21 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 09.12.2013р. № 120-юр, якою повідомив про часткове погашення боргу шляхом повернення відповідачем частини товару за накладною на повернення від 04.12.2013р. № 287 на загальну суму 5596,71 грн., у зв'язку з чим просить суд в порядку ст. 80 ГПК України припини провадження у справі в цій частині вимог про стягнення 5596,71 грн. боргу та просить суд решту позовних вимог задовольнити повністю, а саме стягнути з відповідача 18078,63 грн. основного боргу, 785,82 грн. 10% річних та 1037,21 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 09.12.2013р. № 120-юр та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 11.06.2013р. № 1905 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язується передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої (далі - товар) у власність відповідача - покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений даним договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору відпуск товару здійснюється на підставі видаткової накладної, в якій зазначається назва, асортимент, кількість та ціна товару.

Згідно п. 3.1 договору загальна ціна договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних до даного договору, оформлених належним чином протягом дії даного договору.

У відповідності до положень п. 3.2 договору поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (або фактичної передачі товару).

Відповідно до п. 3.3 договору датою передачі товару у власність покупця вважається дата фактичної передачі товару постачальником, яка зазначається в накладній.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та є безстроковим.

На виконання умов договору позивач по накладним від 13.06.2013р. № РН-201306486 на суму 4896,99 грн., від 13.06.2013р. № РН-201306487 на суму 3970,98 грн., від 17.06.2013р. № РН-201306626 на суму 3155,31 грн., від 06.07.2013р. № РН-201307246 на суму 7935,42 грн. та від 06.07.2013р. № РН-201307256 на суму 3716,64 грн. поставив, а відповідач вказаний товар на загальну суму 23675,34 грн. прийняв.

Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань розрахунків за поставлений товар не здійснив, в зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 25.10.2013р. № 105-юр, якою вимагав погасити наявну заборгованість у сумі 23675,34 грн. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується фіскальним чеком "Укрпошта" від 25.10.2013р. № 3677, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, внаслідок чого за ним, на час звернення позивача з даним позовом до суду, рахувався борг у розмірі 23675,34 грн.

Судом досліджено, що відповідач під час розгляду справи в рахунок погашення боргу повернув позивачу частину поставленого за договором товару, що підтверджується накладною на повернення від 04.12.2013р. № 287 на загальну суму 5596,71грн., завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи в рахунок погашення боргу повернуто товар на загальну суму 5596,71 грн., то предмет спору в даній справі в частині вимог про стягнення 5596,71 грн. боргу відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 5596,71 грн. основного боргу припинити.

За таких обставин, за відповідачем на час розгляду справи рахується борг в розмірі 18078,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується борг в розмірі 18078,63 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 18078,63 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по переліченим в позові накладним, позивач просить суд стягнути з відповідача 10% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.1 договору сторони дійшли згоди, що в разі прострочення грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику 10% річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до розрахунку позивача 10% річних за загальний період прострочення з 28.06.2013р. по 07.11.2013р. складають 785,82 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 10% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога у вказаній частині підлягає задоволенню.

Також, позивач на підставі п. 5.1 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення терміну здійснення розрахунків за поставлений товар пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення, за кожен день затримки від суми заборгованості, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 28.06.2013р. по 07.11.2013р. складає 1037,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення 1037,21 грн. пені підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18078,63 грн. основного боргу, 785,82 грн. 10% річних та 1037,21 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного останній суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 5596,71 грн.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Авторент" (08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 64, кв. 74, ідентифікаційний код 35998334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" (02105, м. Київ, просп. Юрія Гагаріна, 9, кв. 24, ідентифікаційний код 31748637) 18078 (вісімнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 63 коп. основного боргу, 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 82 коп. 10% річних, 1037 (одну тисячу тридцять сім) грн. 21 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 26.12.2013р.