Рішення

від 13.01.2014 по справі 907/1089/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.2014 Справа № 907/1089/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ІО-СУПЕР-НОВА", м. Іршава Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Е Ван Вайк і МОЯ Логістик", с. Підгайчики Золочівського району Львівської області (відповідач-1) та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Іршава (відповідач-2) про стягнення суми 54392,00 грн.,

представники сторін:

позивача - Фельцан І.Ю., директор, Никитюк Н.О., представник за довіреністю;

відповідача-1 - ОСОБА_5, представник за довіреністю;

відповідача-2 - не з"явився

Позивач звернувся із вимогами до відповідачів на загальну суму 54392,00 грн., в тому числі: до відповідача-1 як замовника перевезень - на загальну суму 53392,00 грн., що становить 26196,00 грн. основного боргу за перевезення та 27196,00 грн. штрафу за прострочення розрахунків за здійснене перевезення, та до відповідача-2 як поручителя - на суму 1000,00 грн. - основного боргу за перевезення.

У ході судового розгляду сторони - позивач та відповідач-1 - вирішили спірні відносини в частині вимог до останнього шляхом укладення їх представниками у судовому засіданні мирової угоди, яка затверджена судом, у зв'язку з чим провадження у справі в частині вимог до відповідача-1 припинено, про що винесено судом відповідну ухвалу у даній справі.

За таких обставин предметом спору у даній справі залишаються позовні вимоги до відповідача-2, на задоволенні яких наполягають представники позивача у судовому засіданні.

Відповідач-2 участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, письмовим відзивом заперечує проти позову, вважаючи, що строк виконання зобов'язання ним як поручителем не настав, оскільки позивач не заявив до нього відповідної вимоги всупереч умов договору поруки.

Вивчивши матеріали даної справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення учасників процесу та керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини сторін - позивача та відповідача-2 - у даній справі виникли та ґрунтуються на умовах укладеного ними 29.05.13 договору поруки, згідно якого поручитель - відповідач-2 у справі - зобов'язався відповідати солідарно перед кредитором - позивачем у справі - за виконання частини зобов'язань відповідача-1 - ТОВ „Е ВАН Вайк і МОЯ Логістик", - які виникнуть з договору № 2705/13 на організацію міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, укладеного позивачем та відповідачем-1 (основний договір).

Умовами договору поруки (п. 3.1) визначено, що у разі невиконання ТОВ „Е ВАН Вайк і МОЯ Логістик" зобов'язань за основним договором, поручитель зобов'язаний виконати частину обов'язку відповідача-1 в розмірі 1000,00 грн. перед кредитором на підставі письмової вимоги останнього в строк 10 днів шляхом передачі коштів готівкою.

У ході судового розгляду даної справи встановлено, що відповідач-2 не виконав у встановленому основним договором порядку власних зобов'язань щодо оплати здійсненого за його замовлення позивачем перевезення, у зв'язку з чим останній звернувся до відповідача-1 з позовними вимогами, які становили частину вимог у даній справі та провадження щодо яких припинено судом у зв'язку з укладенням зазначеними учасниками процесу мирової угоди.

Разом з тим, позивач не надав суду жодних доказів звернення з вимогою до поручителя про сплату ним 1000,00 грн. як частини зобов'язання ТОВ „Е ВАН Вайк і МОЯ Логістик" за основним договором, яке останнім не було виконано.

За таких обставин вимоги до поручителя у даній справі не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, а відповідачем-2 заперечується настання строку виконання зобов'язання ним як поручителем за договором перед позивачем .

При цьому, суд керується приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст.ст. 44-49 ГПКУ судові витрати за розгляд даної справи належить покласти на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1, 4-3, 33, 43, 44-49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України ,

СУД ВИРІШИВ:

1. У позові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Іршава відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.01.14.

Суддя Ушак І.Г.