Рішення

від 27.04.2009 по справі 85-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

85-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2009Справа №2-26/85-2009

За позовом Торгівельно-виробничої компанії   «Трансенерго», 95034, м.Сімферополь, а/с 1605.

До відповідача Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15.

Про визнання незаконним та скасування частково рішення.

    Суддя Медведчук О.Л.

представники:

Від позивача: Кірдан Р.П., предст., дов. від 21.09.08р.  

Від відповідача: Стус К.В., ю/к., дов. від  10.04.07р.

Суть спору:

Позивач - Торгівельно-виробнича компанія «Трансенерго» звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Сімферопольської міської ради, у якій просить суд визнати незаконним та скасувати пункт 9.2 рішення Сімферопольської міської ради № 203 від 15.02.2007р.

Вимоги обґрунтовані посиланням на те, що оскаржуване рішення порушує право позивача як власника майна яке знаходиться на спірній земельній ділянці, на одержання спірної земельної ділянки в оренду. Крім того вказує на те, що постановою господарського суду АР Крим від 02.11.2006р. у справі № 2-26/12500-2006А Сімферопольську міську раду було зобов'язано виконати вимоги п. 3 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та розглянути заяву ТВК «Трансенерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 14, код ЄДРПОУ 25623794) про надання в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки, під об'єктом незавершеним будівництвом «Дитячий садочок-яслі на 640 місць», розташованого у м. Сімферополі в мікрорайоні Залісся, під забудову та надати дозвіл на виконання проекту відведення земельної ділянки.

Розгляд справи відкладався.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались з підстав наведених у наданих запереченнях на позов, зокрема йдеться про те, що діючою містобудівною документацією, а саме генеральним планом забудови мікрорайону «Залісся», на спірній земельній ділянці передбачено розміщення дитячого садочку на 640 місць, а не багатоповерхової житлової забудови.

Строк розгляду справи було продовжено у порядку ст. 69 ГПК України заступником Голови господарського суду АР Крим.

Позивачем надавались заперечення щодо доводів відповідача.

Розгляд справи відкладався.

У судове засідання яке відбулося 27.04.2009р. з'явились представники сторін, представником позивача позовні вимоги підтримано повністю, представник відповідача проти позову заперечував.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

15.02.2007р. на 15-й сесії V скликання Сімферопольської міської ради прийнято рішення за № 203 «Про дозвіл розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду у м. Сімферополі».

У п. 9.2 вказаного рішення вказано, що розглянувши постанову господарського суду АР Крим від 02.11.2006р. «Про зобов'язання Сімферопольську міську раду розглянути заяву торгово-виробничої компанії «Трансенерго» про надання у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництвом «Дитячий садочок-ясла на 640 місць» розташованого в мікрорайоні Залісся, для реконструкції незавершеного будівництвом дитячого садочку-ясел під багатоповерхову житлову забудову та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки» - відмовити торгово-виробничій компанії «Трансенерго» в розробці проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, розташованого в мікрорайоні Залісся та в наданні вказаної земельної ділянки, у зв'язку з невідповідністю розміщення об'єкту містобудівельній документації.

Суд дослідивши у сукупності надані докази, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

22 квітня 2004 року між Торгово-виробничою компанією “Трансенерго” - покупцем, та Фондом майна Автономної Республіки Крим –продавцем, був укладений договір купівлі-продажу під розбирання об'єкту незавершеного будівництва, що належить Автономній Республіці Крим, дитячого садку–ясел на 640 місць, що знаходиться на балансі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.

Відповідно до умов укладеного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю об'єкт незавершеного будівництва під розбирання, що належить Автономній Республіці Крим, дитячий садок –ясла на 640 місць, що знаходиться на балансі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, та розташований за адресою: м. Сімферополь, мкрн. Залісся, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт та сплатити вартість відповідно до умов, які визначені у договорі.

Рішенням господарського суду АР Крим від 16-30.08.2007р. у справі № 2-21/7027.1-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. яка у свою чергу залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2008р., було внесено зміни до пункту 5.1. а) договору купівлі-продажу під розбирання об'єкту незакінченого будівництва № 234 від 22 квітня 2004 р., виклавши його у наступній редакції: “розібрати об'єкт та привести будівельний майданчик в належний стан до 17 вересня 2010 року”.

          Ч. 2 ст. 15 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» визначено, що покупець, який придбав об'єкт незавершеного будівництва під розбирання, за бажанням може придбати земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, тільки під забудову.

Протоколом № 8 від 07 червня 2004 р. спільного засідання технічної наради та постійної комісії міської ради з питань містобудівництва, раціонального природокористування, екології та земельних відношень відповідно до заяв позивача від 26 квітня 2004 р. № 42 було прийнято рішення про узгодження реконструкції незакінченого будівництвом об'єкту (дитячого садку –ясел) під багатоповерхову житлову забудову в мкрн. Залісся, вул. Балаклавська, по ГП № 56, за умов надання інформації управління освіти та ескізного проекту. Листом за № 24/01-19/1723 від 13.08.2004р. виконавчий комітет Сімферопольської міської ради не заперечував проти розміщення дитячого садку – ясел у вбудовано-прибудованих приміщеннях проектованої забудови. Управління освіти Сімферопольської міської ради № 1222 від 16.05.2005 р. надало згоду з питання будівництва дошкільної установи на 100 місць в мікрорайоні Залісся. Ескізний проект був розроблений позивачем та наданий до управління містобудівництва та архітектури Сімферопольської міської ради.

Таким чином доводи відповідача про те, що розміщення об'єкту – багатоповерхова житлова забудова під яку позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки розташованої в мікрорайоні Залісся, не відповідає містобудівельній документації є безпідставними.

Крім того слід зазначити, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано якій самі містобудівельній документації  не відповідає розміщення об'єкту, якщо навіть припустити, що  такою документацією є генеральний план м. Сімферополя, то слід зазначити, що суду не подавалось рішення Сімферопольської міської ради про затвердження генерального плану м. Сімферополя, також навіть якщо виходити з рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.05.1996р. за № 718 «Про розгляд концепції генерального плану м. Сімферополя до 2015року» яким схвалено вказану концепцію та рекомендовано її до розгляду сесією міської ради, слід зазначити, що доказів затвердження вказаної концепції Сімферопольською міською радою із прийняттям відповідного рішення міською радою суду також не подавалось.

До того ж у відповідності з ескізним проектом кварталу багатоповерхової забудови по вул. Балаклавська у м. Сімферополі, всередині дворової території пропонується розмістити дитячий садочок на 100 місць з елементами початкової школи.

Отже у будь-якому випадку навіть якщо виходити з схваленої рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.05.1996р. за № 718 концепції генерального плану м. Сімферополя до 2015 року до четвертого містобудівельного комплексу якої зокрема входить комплекс дитячих садків-ясел на 640 місць, враховуючи ескізний проект позивача з будівництва багатоповерхової забудови по вул. Балаклавська в якому передбачено розміщення дитячого садочку на 100 місць з елементами початкової школи, суд вважає, що відсутні підстави стверджувати про те, що розміщення об'єкту не відповідає містобудівельній документації.

Крім того слід зазначити, що сама собі розробка проекту відведення ділянки не тягне будь-яких порушень чи обмеження повноважень, прав міської ради, інших осіб адже є лише підготовчим етапом для набуття, реалізації  прав  за  ст. 124  Земельного кодексу України, по закінченню якого також має  бути прийняте відповідне рішення.  

Відповідно п. 1,2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування” ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та  інші акти у формі рішень.

Ст. 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах  повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

          Відповідно до ч.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно п.2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України №02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних і інших органів» підставами для визнання акту недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства і/або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з ухваленням відповідного акту прав і інтересів підприємства або організації, що охороняються законом, - позивача у справі.

Отже враховуючи наведене, з метою захисту права позивача на оренду спірної земельної ділянки передбачене ч. 3 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», пункт 9.2 рішення Сімферопольської міської ради від 15.02.2007р.  має бути визнаний судом незаконним та підлягає скасуванню.

Крім того слід зазначити, що суд критично ставиться до доводів відповідача наведених у запереченнях на позов (а.с. 33-34) відносно того, що Сімферопольською міською радою було виконано  постанову господарського суду АР Крим від 13.10.2006р. у справі № 2-20/13741-2006А, адже  вказаний судовий акт за наслідками розгляду судом позовної заяви Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України, до відповідача: Сімферопольської міської ради, за участю третьої особи - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності Сімферопольської міської ради у частині неукладення договору оренди земельної ділянки  площею 0,2 га  по вул. 60 років Жовтня у м Сімферополі та  зобов'язання укласти довір оренди земельної ділянки. Таким чином зазначений судовий акт на якій посилається відповідач у своїх запереченнях ні яким чином не стосується даного спору.

Навпаки слід відзначити, що постановою господарського суду АР Крим від 02.11.2006р. у справі № 2-26/12500-2006А яка набрала законної сили, Сімферопольську міську раду було зобов'язано виконати вимоги п. 3 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та розглянути заяву ТВК «Трансенерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 14, код ЄДРПОУ 25623794) про надання в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки, під об'єктом незавершеним будівництвом «Дитячий садочок-яслі на 640 місць», розташованого у м. Сімферополі в мікрорайоні Залісся, під забудову та надати дозвіл на виконання проекту відведення земельної ділянки. Однак оскаржуваним рішенням, Сімферопольська міська рада відмовила позивачу в наданні дозволу на виконання проекту відведення земельної ділянки, що у свою чергу свідчить про невиконання відповідачем рішення суду яке набрало законної сили та яке обов'язкове до виконання на всій території України.

Враховуючи, той факт що спір виник в наслідок порушення прав позивача на одержання земельної ділянки в оренду, яке потребує відновлення, отже у даному випадку існує спір про право, а відтак вирішення даного спору підлягає саме в порядку господарського судочинства.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N 01-8/675 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року наведено, що статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Господарським кодексом України в статті  20  також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або  частково недійсними актів органів державної влади  та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому  зазначені  позовні  вимоги підлягають розглядові господарським  судом.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Торгівельно-виробничої компанії  «Трансенерго» задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати пункт 9.2 рішення 15-ї сесії V скликання Сімферопольської міської ради за № 203 «Про дозвіл розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду у м. Сімферополі».

Рішення оформлене та підписане 29.04.2009р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.