Рішення

від 09.01.2014 по справі 910/14933/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14933/13 09.01.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний

будинок"Слобожанка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"

про стягнення 38 385,41 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Маркін Н.В. (дов. № 1 від 05.11.2013 року)

від відповідача: Тихоплав С.О. (дов. б/н від 01.04.2013 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок"Слобожанка" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (далі по тексту - відповідач) стягнення основного боргу у розмірі 38 385,41 грн. за договором поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/14933/13, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, неявкою представника позивача в судове засідання, задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/14933/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/14933/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року суддею Балацом С.В. справу № 910/14933/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 09.01.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/14933/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

03.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 09.01.2014 року представником позивача надано усні пояснення по суті справи та наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача подано усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2010 року між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) укладено договір поставки № 4600030147 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), позивач зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаних позивачем замовлень , а відповідач зобов'язаний приймати такі товари і оплачувати їх.

Відповідно п. 2.1. договору, ціни на товар, що поставляється, вказуються в специфікації та товарних накладних, які з моменту їх підписання є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 5.7. договору, відповідач може повернути поставлені товари без обмежень, а позивач зобов'язаний їх повернути в наступних випадках:

А) Якщо товар, був повернутий споживачем товару відповідачу як неякісний впродовж терміну придатності (зберігання)/гарантійного терміну або некомплектний;

Б) При виявленні не якості, некомплектності товару;

В) Якщо товар не має попиту у споживача, тобто середньоденний продаж товар складає менш ___ одиниць на одному торговому майданчику протягом місяця.

Г) Зміна позивачем базової упаковки і/або штрих-коду товару, за умови, що у відповідача залишився товар із старою базовою упаковкою і/або штрих-кодом. У такому разі позивач зобов'язаний провести заміну такого товару.

Д) Закінчення терміну дії договору, в т.ч. його дострокове припинення.

Пунктом 6.1. встановлено, що при наданні позивачем всіх належним чином оформлених, накладних і товаросупровідних документів, відповідач оплачує поставлений товар через 30 календарних днів з моменту реалізації товару.

Відповідно п. 6.2. договору, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідач позивачу по EDI акт звірки взаєморозрахунків, в якому відображається вартість накладних по поставленому товару, акти виконаних робіт (послуг) - actExtcWork, інформація про накладені штрафні санкції за договором, про проведення сторонами платежі і залік зустрічних вимог, виконаних сторонами.

За твердженнями позивача у позовній заяві, відповідно договору поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року у справі 5011-61/1120-2012 Господарським судом м. Києва було винесено ухвалу про припинення провадження у справі, у зв'язку з затвердженням мирової угоди. Предметом мирової угоди були правовідносини, щодо реалізованого товару за договором поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року.

23.07.2012 року у зв'язку з затвердженням мирової угоди за умовами договору поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року сторонами було укладено додатковий договір до договору поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року про врегулювання виконання зобов'язань (далі - додатковий договір).

Відповідно п. 1 додаткового договору, сторони домовились і підтверджують, що за договором поставки, станом на 23.02.2012 року у сторони 2 (відповідач) на реалізації знаходиться поставлений стороною 1 (позивачем) товар на суму 48939, 10 грн.

Згідно п. 2. строк розрахунку за товар про який йдеться мова у п. 1 додатково договору настає відповідно до умов договору поставки.

Як встановлено п. 3. додаткового договору, сума за реалізований товар у сторони 2 (відповідач) перед стороною 1 (позивачем), станом на 23.02.2012 року становить 62955, 45 грн., вказану суму сторона 2перераховує стороні 1 за наступним графіком :

3.1. 20985, 45 - в строк до 02.03.2012 року;

3.2. 20985, 00 грн. - в строк до 07.03.2012 року;

3.3. 20985, 00 грн. - в строк до 15.03.2012 року;

Відповідно п. 4. додаткового договору, додатковий договір діє з 23.02.2012 року до його повного виконання і є невід'ємною частиною договору поставки і відповідно доповнює договір поставки.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року, видатковим накладним, які містяться в матеріалах справи у період з 30.04.2011 року по 15.08.2011 року, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 48939, 10 грн. Відповідачем було прийнято даний товар відповідно печаткам та підписам уповноважених представників сторін. У зв'язку з поставкою товару, перед відповідачем виникло зобов'язання, щодо оплати грошових коштів за поставлений товар у розмірі 48939, 10 грн.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти за поставлений товар у розмірі 10000, 00 грн., що підтверджує довідка про рух коштів по поточному рахунку ТОВ «ТБ «Слобожанка» з контрагентом ТОВ «Фудмережа» за період з 01.07.2012 Відповідно накладним на повернення № 4298788 від 26.07.2012 року та № 4298834 від 26.07.2012 року відповідачем було повернуто товар позивачу на загальну суму 553, 69 грн. З урахуванням часткової оплати та часткового повернення товару у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість у розмірі 38385, 41 грн.

Відповідно товарно-транспортної накладної на відправлення документу № 10010973828 від 16.04.2013 року було направлено лист вимогу вих.. № 160 від 12.04.2013 року відповідно до якого позивач просив надати факти реалізації товарів за договором поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року. На даний лист, за твердженням позивача, відповідачем не було надано факту реалізації або письмової відповіді про відсутність атах фактів.

Відповідач скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву, в якому вказав, що не підтримує викладене позивачем у позовній заяві, а саме, не підтверджує наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, у зв'язку з його не реалізацією. Також відповідачем зазначено, що їм було направлено на поштову адресу позивача лист-вимогу від 31.05.2013 року відповідно до якого відповідач просив протягом 30 днів забезпечення вивезення товару з торгівельних площадок ТОВ «Фудмережа». Факт відправлення листа підтверджує поштове повідомлення № 06841040, факт отримання листа підтверджує поштове повідомлення № 00408510 та поштовий чек про відправлення листа. За твердженням відповідача, на даний лист позивачем не було наданого відповіді, товар не було вивезено з торгівельних площадок відповідача. БІЛО ДЕЛО, ПЛАТІЖНІ ДОРУЧЕННЯ

За твердженням позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року у розмірі 38385, 41 грн. на момент подання позову (31.07.2013 року) відповідачем не сплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок"Слобожанка" підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року, відповідачу у період з 30.04.2011 року по 15.08.2011 року, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 48939, 10 грн. що підтверджують видаткові накладні, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують підписи уповноважених осіб двох сторін та печатки юридичних осіб на зазначеній видатковій накладній. Факт отримання товару відповідачем не спростований та підтверджений. У зв'язку з отримання товару відповідача виникло зобов'язання, щодо сплати товару після його реалізації, що встановлено п. 6.1. договору.

Відповідачем було частково виконано частково сплачений борг у розмірі 10000,00 грн., що підтверджує довідка про рух коштів по поточному рахунку ТОВ «ТБ «Слобожанка» з контрагентом ТОВ «Фудмережа» за період з 01.07.2012 Відповідно накладним на повернення № 4298788 від 26.07.2012 року та № 4298834 від 26.07.2012 року відповідачем було повернуто товар позивачу на загальну суму 553, 69 грн.

Відповідно п. 6.2. договору, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідач позивачу по EDI акт звірки взаєморозрахунків, в якому відображається вартість накладних по поставленому товару, акти виконаних робіт (послуг) - actExtcWork, інформація про накладені штрафні санкції за договором, про проведення сторонами платежі і залік зустрічних вимог, виконаних сторонами.

Судом встановлено, що відповідно товарно-транспортної накладної на відправлення документу № 10010973828 від 16.04.2013 року було направлено лист вимогу вих.. № 160 від 12.04.2013 року відповідно до якого позивач просив надати факти реалізації товарів за договором поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року. Відповіді на даний лист в матеріалах справи не міститься, відповідачем на вимогу суду не надано.

Відповідно до ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач ні на вимогу позивача, ні на вимогу суду, обов`язку щодо надання звітів про реалізацію товару, не виконав, що свідчить про недобросовісне виконання ним своїх обов`язків, з якими пов`язується виникнення в нього обов`язку оплати товару, то суд приходить до висновку, що факт реалізації товару відбувся (є таким, що настав). Доказів іншого суду не надано.

Суд, також, не погоджується з твердженнями відповідача викладене у відзиві на позовну заяву, в якому він стверджує, що правовідносини між сторонами були узгоджені затвердженою ухвалою суду мировою угодою. Судом встановлено, що відповідачем, були сплачені грошові кошти, саме за реалізований товар, сума якого складала 62955, 45 грн. Даний факт підтверджено платіжними дорученням доданими відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Судом зазначається, що предметом спору по даній справі є нереалізований товар на момент підписання додаткової угоди, тобто п. 1 додаткової угоди, а не реалізований товар, який регулювався п.2 та п. 3 додаткової угоди.

Судом також встановлено, що відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача 72955,45 грн. замість встановлених додатковою угодою 62955, 45 грн. Дані грошові кошти судом розцінені, як часткова сплата заборгованості за нереалізований (за п. 1 додаткової угоди) товар за умовами додаткової угоди.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З урахуванням часткової оплати боргу, основний борг відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви (31.07.2013 року) та вирішення спору (09.01.2014 року) за договором поставки складає - 38 385,41 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору поставки № 4600030147 від 18.03.2010 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 38 385,41 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 38 385,41 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 38 385,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок"Слобожанка" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок"Слобожанка" (07400, Київська обл.. м. Бровари, вул. Гагаріна, б. 19 кв. 29, код ЄДРПОУ 35326520) 38385 (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 41 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко